Рішення

від 01.10.2019 по справі 923/646/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2019 року Справа № 923/646/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфа-Миколаїв", м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 36317449

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АГРО ЛАЙФ", с. Збур`ївка Голопристанського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 40402613

про стягнення 169923,60 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - керівник Трещанович О.І.;

від відповідача - не з`явився.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: 30 липня 2019 року до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфа-Миколаїв" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АГРО ЛАЙФ" про стягнення заборгованості у розмірі 169923,60 грн., з якої: 55440,00 грн. - сума основного боргу, 103395,60 грн. - сума пені, 11088,00 грн. - сума процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору купівлі - продажу товару № 1605/02 від 16 травня 2018 року в частині проведення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою від 02 вересня 2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/646/19 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.

Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надіслати (надати) до суду: відповідачу - відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів та позивачу відповідь на відзив.

Ухвала суду про відкриття провадження направлена сторонам рекомендованою поштою з повідомленням, у відповідності до вимог частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.09.219 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Перемоги, 3-а, с. Збур`ївка, Голопристанського району, Херсонської області.

На адресу суду повернулись поштові повідомлення з відмітками пошти про вручення ухвали суду позивачу та відповідачу (а.с. 18 та а.с. 49).

Згідно з ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, враховуючі приписи п.3.ч.6 ст. 242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також судом враховано висновок Європейський суд з прав людини зробив, про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ( Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 01.10.2019р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 16 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфа-Миколаїв" (надалі - продавець або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АГРО ЛАЙФ" (надалі - покупець або відповідач) був укладений договір купівлі-продажу товару № 1605/06 (надалі - договір), за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання передати товар покупцю (насіння та засоби захисту рослин в асортименті визначеному у додатковій угоді договору), а покупець в свою чергу взяв на себе зобов`язання прийняти визначений товар та оплатити його.

Сторонами договору визначено, що найменування, асортимент, кількість, ціна, загальна вартість, а також термін поставки Товару визначається у додатках до договору, які є його невід`ємною частиною. До матеріалів позовної заяви надано додаток №1 до договору, відповідно до якого визначено найменування, асортимент товару та ціну за поставлений товар, яка становить 79200,00 грн.

Учасники договору досягли згоди з істотних умов зазначеного договору, визначили предмет договору, умови передачі, приймання товару, порядок розрахунків, ціну, строк дії та інші умови.

Так, за умовами договору строк дії зазначеного договору становить до 31.12.2018р., а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором - до моменту повного виконання сторонами обов`язків по договору.

Сторони узгодили, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку (додатках), що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до ч.2 ст. 524 ЦК України сторони дійшли згоди, що ціна на товар та загальна сума договору буде визначатись у додатку (додатках) до договору у національній валюті України (гривня) та в грошовому еквіваленті іноземній валюті (долар США), виходячи із курсу продажу долару США на міжбанківському валютному ринку України на день підписання договору (чи відповідного додатку (додатків) до договору) (п.5.1. договору).

За умовами п. 5.2. договору оплата вартості товару зазначеної в додатку (додатках) до даного договору, здійснюється покупцем в національній, валюті України (гривнях), виходячи із курсу продажу долару США на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню здійснення платежу, зафіксований на момент закриття торгів.

Так, згідно доданого до матеріалів справи додатку №1 до договору, ціна товару становить 79200,00 грн., період оплати визначений у два етапи: перший платіж на суму 23760,00 грн. до 05.06.2018, другий платіж на суму 55440,00 грн. до 15.07.2018р.

За твердженням позивача, на виконання умов договору відповідачу було здійснено поставку визначеного у додатку № 1 до договору товару, а саме - Гербіцид Гермас у кількості 110 л., на загальну суму 79200,00 грн.

Відповідачем частково здійснено розрахунок за поставлений позивачем товар, лише у розмірі 23760,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 3874 від 22.11.2018 (а.с.22).

Таким чином, за твердженням позивача, заборгованість відповідача за договором становить 55440,00 грн.

У зв`язку з не виконанням відповідачем у встановлений термін зобов`язання в частині проведення розрахунків за поставлений товар, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 55440,00 грн. основного боргу, 103395,60 грн. пені та 11088,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов`язання, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 169923,60 грн. заборгованості.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфа-Миколаїв" підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що укладений 16 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфа-Миколаїв" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АГРО ЛАЙФ" договір № 1605/02, за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

За нормами статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов`язку.

Отже, з урахуванням приписів п.5.1. договору та ч.1 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов`язаний був в строк по 15.07.2018р. здійснити оплату за придбаний товар, однак відповідачем не було виконано вказаних вимог Закону та договору.

Доказів сплати, заперечень або спростування наявної заборгованості, відповідачем суду не надано.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 55440,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 103395,60 грн. пені та 11088,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, то суд зазначає наступне.

Сторонами погоджено, що у відповідності до розділу 8 договору (відповідальність сторін) покупець в разі несвоєчасної оплати вартості повару відшкодовує постачальнику всі завдані збитки, а також сплачує постачальнику пеню розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення, а також 20 % (двадцять відсотків) річних від простроченої (в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України ) крім того, у передбачених законодавством випадках Покупець сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами ( ст. 536 Цивільного кодексу України ) в розмірі 20 % річних від вартості отриманого товару, від дня коли товар мав бути оплачений до дня його фактичної оплати.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем процентів за користування чужими грошовими коштами (а.с. 8), та встановлено, що вони є вірними.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 11088,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Право на нарахування пені сторони узгодили в п. 8.5. договору, яким встановили, що при порушені строків здійснення розрахунків за виконані роботи замовник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення.

Суд звертає увагу, що згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Умовами договору не передбачено нарахування пені у строк понад шість місяців.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. При цьому, незалежно від способу та бази визначення розміру неустойки договором, вона не може перевищувати той розмір, який встановлено законом, як граничний.

Тобто відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов`язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Відповідно до п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008р., положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягають стягненню.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми пені за період з 15.07.2018р. по 23.07.2019р., у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочки, вона склала 103395,60 грн. (а.с. 8).

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, виявив наявність помилок у даному розрахунку, які виразились у порушенні вимог ч.6 ст. 231 та ч.6 ст. 232 ГК України.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок пені за період з 16.07.2018р. по 15.01.2019р. з урахуванням приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ч.6 ст. 231 та ч.6 ст. 232 ГК України у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня. Розрахунок має наступний вигляд:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 55440 16.07.2018 - 06.09.2018 53 17.5000 % 0.096 %* 2817.57 55440 07.09.2018 - 25.10.2018 49 18.0000 % 0.099 %* 2679.35 55440 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18.0000 % 0.099 %* 2679.35 55440 14.12.2018 - 15.01.2019 33 18.0000 % 0.099 %* 1804.46

За здійсненим розрахунком суду, розмір пені становить 9980,72 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 9980,72 грн. В іншій частині вимоги щодо стягнення пені заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку чим з відповідача підлягає стягненню сума судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1147,63 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АГРО ЛАЙФ" (75642, Херсонська область, Голопристанський район, с. Збур`ївка, вул. Перемоги, 3-А, код ЄДРПОУ 40402613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфа-Миколаїв" (54025, м. Миколаїв, провулок Парусний, 11-А, код ЄДРПОУ 36317449) суму основного боргу у розмірі 55440,00 грн., суму процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 11088,00 грн., суму пені у розмірі 9980,72 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1147,63 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.10.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко