Рішення

від 24.09.2019 по справі 200/7123/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2019 р. Справа№200/7123/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СТАРА КОНТОРА до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування наказу від 10 травня 2019 року № 831,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СТАРА КОНТОРА (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 10 травня 2019 року № 831 Про проведення фактичної перевірки .

В обґрунтування позову зазначено, що наказом Головного управління ДФС у Донецькій області від 10 травня 2019 року № 831 було призначено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю СТАРА КОНТОРА , яка передбачала проведення перевірки дотримання п. 82.5 п. 82 ст. 80 Податкового кодексу України, Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями та Правил торгівлі тютюновими виробами , які затверджені постановою КМУ від 30 липня 1996 року № 854.

Позивач вважає такий наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що, по-перше, оскаржувальний наказ не містить підстав для проведення перевірки. По-друге, оскільки позивач здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції на нього поширюються положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , згідно з яким у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово встановлено заборону проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання.

Ухвалою суду від 26 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

12 серпня 2019 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що спірний наказ містить посилання на пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) як на підставу проведення перевірки. Крім того, на підставі наказу № 831 було проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено акт від 17 травня 2019 року № 0138/05/99/19/40/32036/06, на підставі якого було прийнято податкове-повідомлення рішення № 0002154003, а отже правові наслідки оскаржувальних дій є вичерпними.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю СТАРА КОНТОРА зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 32036106) за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, бульвар Шевченка, 295-а.

Відповідач, Головне управління ДФС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Донецькій області від 10 травня 2019 року № 831 було призначено проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Стара Контора з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального відповідно до Закону України № 481, п.п. 80.2.5п. 80.2 ст. 80 ПК України, Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМУ № 854 від 30 липня 1996 року, Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року № 218, Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ № 833 від 15 червня 2006 року.

На підставі вищезазначеного наказу податковим органом було проведено фактичну перевірку та складено акт №0138/05/99/19/4032036106 від 17 травня 2019 року на підставі якого було сформовано податкове повідомлення-рішення № 0002154003 від 04 червня 2019 року.

Позивач вважає наказ від 10 травня 2019 року № 831 Про проведення фактичної перевірки протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно положень п.п.62.1.3, п.п.62.1.4 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Право контролюючих органів на проведення перевірки платників податків закріплено в п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами положень пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Підставою для проведення фактичної перевірки є, окрім інших, наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Суд звертає увагу позивача, що згідно із підпунктом 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

З аналізу вказаної правової норми слідує, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 360/1409/19.

Як вже було зазначено раніше, за результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом було складено акт перевірки, а також прийнято податкове повідомлення-рішення.

Тобто допуск до проведення фактичної перевірки ТОВ СТАРА КОНТОРА відбувся та контролюючим органом реалізовано право на проведення такої перевірки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, визначеній у постанові від 24.12.2010 р. у справі № 21-25а10, і Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі № 826/1205/16, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Таким чином, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена саме фактична перевірка, яка, згідно п. 75.1.3 ст. 75 ПК України, проводиться за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Тобто, передбачає допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Виходячи з вищезазначеного та враховуючи, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених, на думку позивача, контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки та те, що правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, можливість задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного суду від 12 квітня 2019 року справа № 805/3873/17-а.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю СТАРА КОНТОРА до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування наказу від 10 травня 2019 року № 831 - відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 24 вересня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко