Рішення

від 07.08.2019 по справі 640/3321/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/156

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2019 року 15:19 № 640/3321/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ"

До Головного управління ДФС у м. Києві

Про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2018

Суддя О.В.Головань

Секретар І.В. Галаган

Представники:

Від позивача: Опанасенко І.Ю.

Від відповідача: Полякова С.Б.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2018 року № 00014141402, №00014131402.

В судовому засіданні 07.08.2019 р. оголошено резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 5, код 38489501), зареєстроване в якості юридичної особи 03.12.2012 р.; перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, тощо.

На підставі ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 р., наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 13.09.2018 р. №13897 проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ" податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 03.12.2012 р. по 30.06.2018 р., про що складено акт перевірки від 22.10.2018 р. №718/26-15-14-02-05/38489501.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "ТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ" -

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп.139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 539 203 грн., в т.ч. за 2015 р. на суму 1 539 203 грн.;

п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 373 418 грн., в т.ч. за березень 2015 р. на суму 349 528 грн., жовтень 2015 р. на суму 23 890 грн.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з огляду на наступне.

За період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р. ТОВ "ТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ" задекларовано різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, у сумі 183 779 326 грн. до збільшення.

Перевіркою задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки показників рядку 03 Декларацій "Різниці які виникають відповідно до Податкового кодексу України" встановлено їх заниження всього у сумі 8 551 128 грн., в т.ч. за 2015 р., у сумі 8 551 128 грн.

В ході перевірки на підставі картки 949 рахунку (Інші витрати операційної діяльності) встановлено, що підприємством до складу "Інші витрати операційної діяльності" віднесено витрати по договорах прощення боргу, а саме:

договір про прощення боргу від 05.02.2015 р. №ЦХП-05-00115-21 , укладений товариством з ДП "Укрзалізничпостач" (боржник) за договором поставки від 25.07.2014р. №ЦХП-05-02114-01, згідно з умовами якого констатовано наявність заборгованості у розмірі 28 310 728, 8 грн. , у тому числі, ПДВ 4 718 454,8 грн.; обов`язок погасити частину заборгованості в розмірі 14 525 588, 16 грн. до 16.02.2015 р., у разі виконання якого він звільняється від сплати решти заборгованості 1 093 323, 84 грн. ;

договір про прощення боргу від 05.02.2015 р. №ЦХП-05-00215-21 , укладений товариством з ДП "Укрзалізничпостач" (боржник) за договором поставки від 25.07.2014р. №ЦХП-05-02214-01, згідно з умовами якого констатовано наявність заборгованості у розмірі 63 654 912, 11 грн. , у тому числі, ПДВ 10 609 152, 02 грн.; обов`язок погасити частину заборгованості в розмірі 46 622 900, 48 грн. до 16.02.2015 р., у разі виконання якого він звільняється від сплати решти заборгованості 3 509 250, 57 грн. ;

договір про прощення боргу від 26.02.2015 р. №ЦХП-05-00515-21 , укладений товариством та ТОВ "Донбаське промислово-транспорте підприємство" з ДП "Укрзалізничпостач" (боржник) за договором поставки від 23.05.2013р. №ЦХП-05-01613-01, згідно з умовами якого констатовано наявність заборгованості у розмірі 5 765 416, 18 грн. , у тому числі, ПДВ 960 902, 7 грн.; обов`язок погасити частину заборгованості в розмірі 5 361 837, 05 грн. до 27.02.2015 р., у разі виконання якого він звільняється від сплати решти заборгованості 403 579, 13 грн. ;

договір про прощення боргу від 18.03.2015 р. №ЦХП-03-00115-21 , укладений товариством з ДП "Укрзалізничпостач" (боржник) за договором поставки від 28.05.2013р. №ЦХП-03-04413-01, згідно з умовами якого констатовано наявність заборгованості у розмірі 9 877 898, 76 грн. , у тому числі, ПДВ 1 646 316, 46 грн.; обов`язок погасити частину заборгованості в розмірі 9 087 666, 86 грн. до 31.03.2015 р., у разі виконання якого він звільняється від сплати решти заборгованості 790 231, 9 грн. ;

договір про прощення боргу від 18.03.2015 р. №ЦХП-03-00215-21 , укладений товариством з ДП "Укрзалізничпостач" (боржник) за договором поставки від 12.02.2013р. №ЦХП-03-01313-01, згідно з умовами якого констатовано наявність заборгованості у розмірі 639 360 грн. , у тому числі, ПДВ 106 560 грн.; обов`язок погасити частину заборгованості в розмірі 588 211, 2 грн. до 31.03.2015 р., у разі виконання якого він звільняється від сплати решти заборгованості 51 148, 8 грн. ;

договір про прощення боргу від 18.03.2015 р. №ЦХП-05-00615-21 , укладений товариством з ДП "Укрзалізничпостач" (боржник) за договором поставки від 27.02.2013р. №ЦХП-05-00313-01, згідно з умовами якого констатовано наявність заборгованості у розмірі 5 788 560 грн. , у тому числі, ПДВ 964 760 грн.; обов`язок погасити частину заборгованості в розмірі 5 325 475, 2 грн. до 31.03.2015 р., у разі виконання якого він звільняється від сплати решти заборгованості 463 084, 8 грн. ;

договір про прощення боргу від 19.03.2015 р. №ЦХП-05-00815-21 , укладений товариством з ДП "Укрзалізничпостач" (боржник) за договором поставки від 25.07.2014р. №ЦХП-05-02214-01, згідно з умовами якого констатовано наявність заборгованості у розмірі 13 522 761, 06 грн. , у тому числі, ПДВ 2 253 793, 51 грн.; обов`язок погасити частину заборгованості в розмірі 12с440 940, 18 грн. до 31.03.2015 р., у разі виконання якого він звільняється від сплати решти заборгованості 1 081 820, 88 грн. ;

договір про прощення боргу від 19.03.2015 р. №ЦХП-05-00715-21 , укладений товариством з ДП "Укрзалізничпостач" (боржник) за договором поставки від 25.07.2014р. №ЦХП-05-02114-01, згідно з умовами якого констатовано наявність заборгованості у розмірі 12 691 816, 8 грн. , у тому числі, ПДВ 2 115 302, 8 грн.; обов`язок погасити частину заборгованості в розмірі 11 676 471, 46 грн. до 31.03.2015 р., у разі виконання якого він звільняється від сплати решти заборгованості 1 015 345, 34 грн. ;

договір про прощення боргу від 08.07.2015 р. №С69 , укладений товариством з ТОВ "Юпітер" (боржник) за договором від 18.11.2014р. №С49, згідно з умовами якого констатовано наявність заборгованості у розмірі 400 000 грн. , у тому числі, ПДВ 66 666, 67 грн.; обов`язок погасити частину заборгованості в розмірі 360 000 грн. до 15.08.2015 р., у разі виконання якого він звільняється від сплати решти заборгованості 40 000 грн. ;

договір про прощення боргу від 08.07.2015 р. №С70 , укладений товариством з ФОП Григоренко Лілія Іванівна (боржник) за договором від 23.12.2014р. №С58, згідно з умовами якого констатовано наявність заборгованості у розмірі 190 000 грн. , у тому числі, ПДВ 31 666, 67 грн.; обов`язок погасити частину заборгованості в розмірі 161 500 грн. до 15.09.2015 р., у разі виконання якого він звільняється від сплати решти заборгованості 28 500 грн. ;

договір про прощення боргу від 07.07.2015 р. №С68 , укладений товариством з ФОП Островерх Олександром Андрійовичем (боржник) за договором від 28.11.2014р. №С52, згідно з умовами якого констатовано наявність заборгованості у розмірі 748 425, 8 грн. , у тому числі, ПДВ 124 737, 63 грн.; обов`язок погасити частину заборгованості в розмірі 673 583, 22 грн. до 01.08.2015 р., у разі виконання якого він звільняється від сплати решти заборгованості 74 842, 58 грн.

Згідно з п. 5 вказаних договорів про прощення боргу сторони домовилися, що сума прощення є безповоротною фінансовою допомогою.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ" не вело претензійно-позовної роботи щодо забезпечення погашення вказаних боргів та виконання договірних зобов`язань підприємствами - боржниками; резерв сумнівних боргів під зазначену дебіторську заборгованість не створювався.

За таких підстав контролюючий орган дійшов висновку про те, що позивачем визнано безповоротною фінансовою допомогою дебіторську заборгованість на загальну суму 8 551 127, 84 грн.; витрати від її списання визнано витратами періоду, в якому вони виникли, та їх відображено по дебету рахунка 949 "Інші витрати операційної діяльності" з відповідним відрахуванням в складі фінансового результату господарської діяльності за 2015 рік. Зазначена заборгованість в складі різниць, які виникли відповідно до Податкового кодексу України, не коригувалась.

З врахуванням викладеного, а також змісту положень чинного законодавства - пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ст. 605 ЦК України контролюючий орган дійшов висновку про те, що борг у разі його анулювання за самостійним рішенням кредитора, у податковому обліку не підпадає під ознаки безнадійної заборгованості. А отже підприємство-кредитор, яке не нараховує та не використовує резерв сумнівних боргів і при цьому простило борг, повинно збільшити фінансовий результат на суму прощеного боргу у разі його списання у повному обсязі.

Оскільки позивачем цього не зроблено, на порушення вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, пп.139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України занижено різниці, на які збільшується фінансовий результат, а саме - рядок 2.1.3 "Сума витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, понад суму резерву сумнівних боргів", в сумі 8 551 128 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток на загальну суму 1 539 203 грн. , а також вплинуло на визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Зокрема, в разі прощення боргу такі товари, роботи, послуги вважаються безоплатно наданими боржнику на дату списання дебіторської заборгованості. Оскільки операції з безоплатного постачання товарів, робіт, послуг належать до операцій з постачання та є об`єктами оподаткування ПДВ - коригування податкових зобов`язань продавця не відбувається, проте, оскільки оплата не відбувається, платник податку - покупець повинен відкоригувати податковий кредит шляхом збільшення податкових зобов`язань, що позивачем не зроблено, на порушення вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України не нараховане податкове зобов`язання з податку на додану вартість (шляхом виписки податкової накладеної на умовний продаж) всього в сумі 1 140 514 грн., внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 373 418 грн.

29.10.2018 р. позивачем подано заперечення на акт перевірки, які не враховано листом контролюючого органу від 07.11.2018 р. за №97814/10/26-15-14-02-05.

За наслідками перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 12.11.2018 р. -

№ 00014141402, яким позивачу за порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 373 418 грн., а також 93 355 грн. штрафних санкцій;

№00014131402, яким позивачу за порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп.139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 539 203 грн.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ" - вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач посилається на загальні положення ЦК України, які встановлюють принцип свободи договору, можливість укладати змішані договори, наявність у сторін права визначати підстави припинення договору.

В даному випадку перераховані в акті перевірки укладені позивачем з контрагентами договори про прощення боргу є змішаними договорами та відповідають одночасно договору прощення боргу та договору дарування, тоді як довільне тлумачення приватно-правових договорів до компетенції відповідача як контролюючого органу не належить.

За змістом вказаних договорів позивач визнав прощений борг в сумі 8 551 128 грн. безповоротною фінансовою допомогою та відніс до складу інших операційних витрат згідно з п. 20 П (С)БО 16, що відповідає визначенню безповоротної фінансової допомоги згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

В свою чергу, сума безповоротної фінансової допомоги не є об`єктом оподаткування податком на прибуток згідно зі змістом пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, а також з врахуванням позиції, висловленої у листах ДФС України від 20.10.2016 р., 16.11.2015 р., 19.01.2016 р. та ін.

Щодо донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість позивач зазначає, що операції з безоплатної передачі товарів/послуг платникам ПДВ згідно із ст. 185 Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування визначається за правилами п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

Відповідно, на думку позивача, коригування податкових зобов`язань продавця при частковому прощенні боргу не відбувається, оскільки операції з безоплатного постачання товарів/послуг згідно з пп. 14.185 та 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України належать до операцій з постачання товарів/послуг та є об`єктом оподаткування.

Тому на підставі п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України позивач своєчасно нарахував податкові зобов`язання на поставку товарів за вказаними первинними договорами, виходячи з їхньої договірної вартості та після часткового прощення боргу не проводив коригування на зменшення податкових зобов`язань, нарахованих на підставі п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України.

В той же час, підстави для посилання відповідача на п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, який стосується формування податкового кредиту, незрозумілі, оскільки у правовідносинах позивача з контрагентами підстави для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ відсутні, тоді як відповідні коригування здійснює платник податку - покупець, тобто, контрагенти позивача, які повинні відкоригувати податковий кредит у зв`язку з неповною оплатою за отримані ними товари/послуги.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до пп.62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки) податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.77.1, 77.2 ст. 77 Податкового Кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ" податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 03.12.2012 р. по 30.06.2018 р., про що складено акт перевірки від 22.10.2018 р. №718/26-15-14-02-05/38489501, проведена на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018р., наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 13.09.2018 р. №13897, тобто, з передбачених законодавством підстав.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00014131402 про нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції станом на лютий-липень 2015 р.) об`єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з пп.139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Згідно з п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, в тому числі, а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; є) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (інші перераховані ознаки правовідносин позивача та його контрагентів не стосуються).

Згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це, в тому числі, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Згідно з вказаними положеннями законодавства фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток збільшується у випадку наявності витрат, які кваліфікуються як сума дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів, тоді як сума безповоротної фінансової допомоги підставою для збільшення фінансового результату не є.

Оскільки позивачем кваліфіковано суму прощеної суми боргу за перерахованими в акті перевірки договорами саме як безповоротну фінансову допомогу, ним не збільшено фінансовий результат за 2015 р., у якому укладено вказані договори, а також обліковано результати регламентованої ними господарської діяльності, з чим не погодився відповідач, який вважає вказану суму саме безнадійною заборгованістю.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Пп.139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, на який посилається відповідач, містить ознаки сум витрат, що збільшують фінансовий результат, а саме - або це сума витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, або - сума витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Позивач не формував та не обліковував суми витрат на формування резерву сумнівних боргів у періоді, що перевірявся, про що прямо зазначено в акті перевірки, відповідно, суми прощення боргу у загальному розмірі 8 551 128 грн. для збільшення за їх рахунок фінансового результату мають бути сумами витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу (тобто, не має бути заборгованістю за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності).

Згідно вказаного тлумачення суми прощеного боргу за вказаними договорами дійсно не є безнадійною заборгованістю в розумінні п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, проте, вони нею і не можуть бути, оскільки у вказаних договорах їх сторони визначили правову природу прощених сум таким чином, який виключає застосування до них положень законодавства щодо стягнення безнадійної заборгованості.

Зокрема, згідно змісту вказаних договорів (всі перераховані у договорах умови є типовими) в них констатовано наявність заборгованості контрагента позивача перед позивачем, обов`язок погасити частину заборгованості до конкретної дати (2015 рік включно), за умови чого частина заборгованості вважається погашеною (контрагент звільнюється від сплати частини зобов`язання).

Умови вказаних правовідносин передбачають стягнення позивачем з контрагента заборгованості лише в загальному порядку, у випадку невиконання умов договору, і лише за таких умов нестягнута заборгованість могла би бути кваліфікована як безнадійна за умови неможливості її стягнути.

В той же час, за умови виконання контрагентами позивача умов договорів щодо своєчасної сплати частини визначеної заборгованості, решта заборгованості не підлягала погашенню і, відповідно, примусовому стягненню, згідно з однозначно визначеними умовами договорів.

Не будучи сумою безнадійної заборгованості в розумінні п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, вказані суми також не можуть бути кваліфіковані як суми витрат від списання дебіторської заборгованості в розумінні пп.139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, оскільки вони власне дебіторською заборгованістю не є згідно з умовами укладених договорів.

Натомість згідно з п. 5 вказаних договорів про прощення боргу сторони домовилися, що сума прощення є безповоротною фінансовою допомогою, визначення якої міститься у пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - це, в тому числі, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Податковий кодекс України станом на 2015 р. не містив підстав для врахування сум безповоротної фінансової допомоги як таких, що збільшують фінансовий результат з метою оподаткування податком на прибуток. Зокрема, таких положень не містить пп.139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, на який посилається відповідач.

Також суд погоджується з посиланням позивача на відсутність у відповідача як контролюючого органу повноважень на власний розсуд тлумачити положення приватно-правових договорів.

Натомість, контролюючі органи мають право згідно з п. 20.1.30 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами, якщо вони вважають, що укладені між учасниками приватно-правових відносин договори дають для цього підстави, зокрема, укладені з метою ухилення від оподаткування, тощо.

За таких обставин суд не вважає за необхідне надавати оцінку правовій природі укладених між позивачем та контрагентами договорів прощення боргу з врахуванням загальних положень ст.ст. 3, 628 Цивільного кодексу України, тоді як достатнім є встановлення судом відсутності підстав для визначення сум прощеного боргу як дебіторської заборгованості в розумінні пп.139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що питання врахування витрат у вигляді наданої безповоротної фінансової допомоги при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств виникало у суб`єктів господарювання, і було предметом звернень до Державної фіскальної служби України для надання відповідних роз`яснень та консультацій, про що свідчать долучені позивачем до матеріалів справи листи.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: 4.1.4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; 4.1.9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Позивач як платник податків у своїй діяльності з врахуванням положень Податкового кодексу України та роз`яснень контролюючого органу мав обґрунтовані підстави не коригувати фінансовий результат до оподаткування різниці за витратами у вигляді безповоротної фінансової допомоги шляхом його збільшення на її розмір, і мав підстави очікувати стабільності і незмінності позиції контролюючого органу з цього приводу.

З врахуванням викладеного суд вважає висновок відповідача щодо наявності підстав для збільшення позивачем фінансового результату за 2015 рік на суму 8 551 128 грн. необґрунтованим, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00014141402 про нарахування позивачу зобов`язання з податку на додану вартість

Згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 14.1.13 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно з п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з висновком відповідача, оскільки мало місце прощення боргу, такі товари, роботи, послуги вважаються безоплатно наданими боржнику на дату списання дебіторської заборгованості. Оскільки операції з безоплатного постачання товарів, робіт, послуг належать до операцій з постачання та є об`єктами оподаткування ПДВ - коригування податкових зобов`язань продавця не відбувається, проте, оскільки оплата не відбувається, платник податку - покупець повинен відкоригувати податковий кредит шляхом збільшення податкових зобов`язань, що позивачем не зроблено.

З вказаного приводу суд зазначає наступне

Згідно з вказаними положеннями Податкового кодексу України операції з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, і на підставі п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України позивач своєчасно нарахував податкові зобов`язання на поставку товарів за вказаними первинними договорами, виходячи з їхньої договірної вартості, що відповідачем не заперечується

У вказаних правовідносинах позивачу як новому кредитору було відступлено право вимоги заборгованості контрагентів перед іншою особою (старим кредитором), тобто, позивач не здійснював жодного безоплатного постачання товарів, робіт, послуг.

Тобто, позивач у вказаних правовідносинах є продавцем, а його контрагенти, яким прощено частину заборгованості - покупці, і саме у них виникає зобов`язання згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

З врахуванням викладеного вказане податкове повідомлення-рішення також не може бути визнане таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України щодо дотримання принципу обґрунтованості, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.11.2018 р. № 00014141402, № 00014131402.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ" 30 089, 64 грн. судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 09.10.19 р.