Ухвала

від 08.10.2019 по справі 480/2922/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 жовтня 2019 р.Справа № 480/2922/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Донець Л.О.,

Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 по справі № 480/2922/19

за позовом Приватного підприємства "Мегаполіс"

до Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Мегаполіс" до Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанови.

На зазначене рішення суду Зарічним відділом державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області подано апеляційну скаргу.

Скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, встановлений ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2019.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця урегульовані статтею 287 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

З огляду на наявність спеціальної норми, загальні норми статті 295 КАС України, які регулюють строки на апеляційне оскарження рішень судів і порядок їх обчислення, до спірних правовідносин не застосовуються.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 14.02.2019 по справі № 826/8988/17.

Строки подання апеляційних скарг у цій категорії справ визначені статтею 287 КАС України, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України. Тобто, строк подання апеляційної скарги в цій категорії адміністративних справ становить десять днів із дня проголошення оскаржуваного рішення, а не з часу отримання копії рішення суду.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.02.2019 по справі № 826/15730/17.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення проголошено 27.08.2019.

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копію судового рішення отримано відповідачем 06.09.2019 (а.с. 151).

Із апеляційною скаргою відповідач звернувся 19.09.2019, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 287 КАС України.

Тобто, скаржником пропущено встановлений ст. 287 КАС України строк звернення із апеляційною скаргою.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В обґрунтування підстав пропуску строку вказує, що рішення суду надійшло до виконавчої служби 12.09.2019, а апеляційну скаргу подано 18.09.2019. Вказані обставини не узгоджуються з матеріалами справи, а також скаржником не надано відповідних доказів на підтвердження вказаних доводів.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави поновлення такого строку не можуть бути визнані поважними, оскільки, вони не підтверджені належними доказами.

Інших доказів, які б підтверджували поважність пропуску строку звернення із апеляційною скаргою скаржником не надано та матеріали справи не містять.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Також, Європейський Суд з прав людини " визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява №3236/03)".

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому, надане клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 121, 287, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 по справі № 480/2922/19 - відмовити.

Визнати неповажними вказані у клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 по справі № 480/2922/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Гуцал М.І. Бенедик А.П.