Постанова

від 01.10.2019 по справі 161/4641/15-ц

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/4641/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Провадження № 22-ц/802/5/19 Категорія: 47 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

з участю:

секретаря судового засідання Вергуна Т. С.,

прокурора Романішиної Т. Л.,

представника відповідача Луцької міської ради Волинської області Іщика В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави до Луцької міської ради Волинської області, Управління Держземагенства України у Луцькому районі Волинської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту, зобов`язання повернути земельну ділянку у комунальну власність, за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Волинської області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2015 року прокурор міста Луцька в інтересах держави звернувся в суд з позовом до Луцької міської ради, управління Держземагенства України у Луцькому районі Волинської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 324195 від 26.08.2009 року та зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку у комунальну власність. Позовні вимоги мотивовано тим, що прокуратурою міста Луцька проведено перевірку за зверненням депутата Луцької міської ради ОСОБА_2 з приводу порушень вимог земельного законодавства під час передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,1 га, вартістю 241 480 грн, яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_1 . Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 429 від 31.07.2001 року Про попереднє погодження місця розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 погоджено ОСОБА_1 місце розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд на земельній ділянці загальною ;площею 0,10 га по АДРЕСА_1 за рахунок земель міськземфонду. Рішенням № 429 від 31.07.2001 року Про затвердження проекту відведення та надання ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 вказану земельну ділянку надано у приватну власність останньому. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2002 року, яке набрало законної сили 13.05.2002 року, у справі №2-61/2002 за позовом прокурора міста Луцька до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання незаконним і скасування рішення виконкому Луцької міської ради, визнано незаконними та скасовано вищевказані рішення виконавчого комітету Луцької міської ради. Враховуючи розпорядження міського голови, ОСОБА_1 , на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 429 від 31.07.2001 року, яке визнано судом незаконним та скасоване, 26.08.2009 року видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 324195, згідно якого останньому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,10 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, посилаючись на те, що Луцькою міською радою, як представником територіальної громади, порушений порядок передачі ОСОБА_1 земельної ділянки, а значить порушене право власності територіальної громади на вказану земельну ділянку, тому позивач просив поновити йому строк звернення до суду, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 324195 від 26.08.2009 року, виданий ОСОБА_1 скасувати державну реєстрацію державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЕ в„– 324195 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010907701001, та зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,10 га, вартістю 301560 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0710100000:22:076:0020) у комунальну власність територіальної громади міста Луцька.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2015 року в задоволенні позову у даній справі відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, перший заступник прокурора Волинської області подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку всупереч ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України, діючих на час видачі державного акту, без будь-якого рішення органу місцевого самоврядування.

Таким чином, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, перший заступник прокурора Волинської області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відзиви на апеляційну скаргу в даній справі не подавались.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 30 липня 2015 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Волинської області задоволено.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2015 року в даній справі скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Постановою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року за касаційною скаргою ОСОБА_3 рішення Апеляційного суду Волинської області від 30 липня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду Волинської області.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені, представник відповідача Луцької міської ради Волинської області апеляційну скаргу підтримав частково.

Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явились.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, заслухавши прокурора, представника відповідача Луцької міської ради, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що примусове припинення права на землю здійснюється виключно у судовому порядку у випадках, визначених ст. 143 Земельного кодексу України, однак у вказаному переліку відсутня можливість припинення права власності на землю громадянина у зв`язку із скасуванням (визнанням таким, що втратило чинність) рішення, відповідно до якого право власності на землю набуте.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 428 від 31.07.2001 року Про попереднє погодження місця розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 останньому погоджено місце розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд на земельній ділянці загальною площею 0,10 га на АДРЕСА_1 за рахунок земель міськземфонду (а.с. 11 том 1).

Рішенням № 429 від 31.07.2001 року Про затвердження проекту відведення та надання ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 вказану земельну ділянку надано у приватну власність ОСОБА_1 (а.с. 12 том 1).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2002 року, яке набрало законної сили 13.05.2002 року, у справі №2-61/2002 за позовом прокурора міста Луцька до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання незаконним і скасування рішення виконкому Луцької міської ради, визнано незаконними та скасовані вищевказані рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 428, 429 від 31.07.2001 року про погодження ОСОБА_1 місця розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд на земельній ділянці площею 0,10 га, затвердження його проекту, надання у приватну власність (а.с. 20 том 1).

ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 429 від 31.07.2001 року, яке визнано судом незаконним та скасоване, 26.08.2009 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 324195, згідно якого останньому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,10 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17 том 1).

Зазначений державний акт, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010907701001, підписаний Луцьким міським головою та начальником управління Держкомзему у місті Луцьку.

З матеріалів справи, а саме Витягу з Державного реєстру правочинів № 10206916 від 02.08.2011, вбачається, що 02.08.2011 за реєстраційним номером 753 приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гордійчук М. В. посвідчено договір дарування земельної ділянки площею 0,10 га, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0710100000:22:076:0020, дарувальник - ОСОБА_1 , обдаровуваний - ОСОБА_3 (а.с. 146 том 1).

Тобто, власником спірної земельної ділянки стала ОСОБА_3 , що підтверджується і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.05.2015 (а.с. 147 том 1). Суд першої інстанції, вирішуючи спір, не перевірив та не встановив належність спірної земельної ділянки на час розгляду справи ОСОБА_1 , не було залучено до справи ОСОБА_3 , яка з 02 серпня 2011 року є власником цієї земельної ділянки, що підтверджується вказаними вище документами.

Саме з таких міркувань виходив Верховний Суд в своїй постанові від 29.08.2018, скасовуючи рішення Апеляційного суду Волинської області від 30 липня 2015 року у даній справі.

В той же час з матеріалів справи вбачається, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2016 року в справі № 161/18577/15-ц за позовом Луцької міської ради до ОСОБА_3 , реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, яке набрало законної сили, позов задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 в користь Луцької міської ради земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0710100000:22:076:0020. Скасовано державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0710100000:22:076:0020 на підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.05.2015 (індексний номер 21178938).

З листа Луцької міської ради від 02.09.2019 № 1.1-9/4221/2019 вбачається, що у 2017 році на виконання рішення суду у справі № 161/18577/15-ц за заявою Луцької міської ради реєстраційною службою скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 02.09.2019 вказана ділянка ні за ким не зареєстрована.

Вказане підтверджується Інформацією по земельній ділянці кадастровий номер 0710100000:22:076:0020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.09.2019 № 179630030 та Інформацією по ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 03.09.2019 № 179629907, які наявні в матеріалах справи.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з вимогами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Метою даного позову є визнання недійсним державного акту, виданого ОСОБА_1 , а також зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку у комунальну власність.

На час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції спірна земельна ділянка не належить ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 126 ЗК України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Отже, відповідно до вищезазначених положень закону право власності на земельну ділянку набувається у порядку передбаченому законом, зокрема за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яке є підставою для видачі державного акту на право власності на землю.

Відповідно до ч. 1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, у зв`язку зі скасуванням судовим рішенням від 12.04.2012 року рішення органів виконавчої влади від 31.07.2001 року, яким передано у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 земельну ділянку, тому видача відповідачу Державного акта на право власності на оспорювану земельну ділянку на підставі скасованого рішення ради є незаконною і вимоги щодо визнання недійсним Державного акта є правомірними та підлягають до задоволення.

Крім того, з протоколу огляду місця події від 19.02.2015 року, проведеного в рамках кримінального провадження №42014030010000190 вбачається, що спірна земельна ділянка вільна від забудови.

Отже, Луцькою міською радою, як представником територіальної громади, порушений порядок передачі ОСОБА_1 земельної ділянки, таким чином, порушене право власності територіальної громади на вказану земельну ділянку.

Таким чином, відповідно до положень закону та встановлених в судовому засіданні обставин підлягають до задоволення вимоги щодо скасування державної реєстрації.

Щодо зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, то у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 подарував спірну земельну ділянку ОСОБА_3 , однак рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2016 року в справі № 161/18577/15-ц, яке набрало законної сили, витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 в користь Луцької міської ради земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0710100000:22:076:0020. Скасовано державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3 і відповідно до інформації наданої Луцькою міською радою станом на 02.09.2019 вказана ділянка ні за ким не зареєстрована, а тому не підлягає до задоволення вимога про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку у комунальну власність територіальної громади міста Луцьк.

Оскільки прокурору міста Луцька стало відомо про порушення прав територіальної громади під час розгляду звернення депутата Луцької міської ради про вчинення кримінального правопорушення, тому ці обставини свідчать про поважність причин пропуску строку позовної давності звернення до суду, а тому їх слід поновити.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Отже, через порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення.

За ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, доказів звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору матеріали справи не містять, а тому стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає 487,20 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 371, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Волинської області задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2015 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов прокурора міста Луцька в інтересах держави до Луцької міської ради Волинської області, Управління Держземагенства України у Луцькому районі Волинської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту, зобов`язання повернути земельну ділянку у комунальну власність, - задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 324195 від 26.08.2009, виданий ОСОБА_1 .

Скасувати державну реєстрацію державного акту серії ЯЕ № 324195 від 26.08.2009 на право приватної власності на земельної ділянки в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010907701001.

У задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) повернути земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0710100000:22:076:0020 у комунальну власність територіальної громади міста Луцьк відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 487,20 грн (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) судового збору в дохід держави.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2019 року.

Головуючий

Судді