Постанова

від 08.10.2019 по справі 1.380.2019.002881

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9033/19

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.

суддів Багрія В.М., Гінди О.М.

за участі секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства Меринос-Захід на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року (суддя - Ланкевич А.З., м. Львів) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Меринос-Захід до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Фермерське господарство Меринос-Захід 10.06.2019 звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:від 11.02.2019 №0008275712; від 15.02.2019 №0009515712.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі №1.380.2019.002881 позовну заяву залишено без розгляду, у зв`язку із повторною неявкою позивача у підготовче засідання.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове про направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що суд першої інстанції протиправно не взяв до уваги той факт, що позивачем було заявлено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у якому зазначалось про неможливість представника позивача бути присутнім у судовому засіданні у Львівському окружному адміністративному суді. Вважає, що судом першої інстанції порушено право позивача на судовий захист шляхом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Разом з тим, скаржником подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та надання можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у зв`язку із фізичною неможливістю представника позивача придбати квитки до міста Львова задля представництва інтересів позивача в судовому засіданні. Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд вважає, що таке не підлягає задоволенню, оскільки наведені у ньому обставини не є такими, що перешкоджають безпосередній участі представника позивача у судовому засіданні. Крім того, ухвалою Восьмого апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року, яка отримана апелянтом засобами електронного зв`язку, було відмовлено у задоволенні клопотання Фермерського господарства Меринос-Захід про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через те, що обладнані зали для проведення судових засідань в режимі відеоконференції в Окружному адміністративному суду м. Києва на час на який призначено розгляд зазначеної апеляційної скарги, зайняті іншими судовими засіданнями, що підтверджується інформацією сайту програмного забезпечення для резервування майданчиків. Більше того, в силу вимог частини другої статті 313 КАС України, а також зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на увалу суду встановлених частиною першою статті 309 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином повідомлений про розгляд його адміністративного позову, повторно без поважних причин не з`явився в судове засідання, явку представника не забезпечив, не повідомив суд про поважні причини такої неявки, у той же час, заяви про можливість розгляду справи у його відсутності чи у відсутності його представника суду не надав.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 10 липня 2019 року на 10:00 год.

У підготовче засідання, призначене на 10 липня 2019 року позивач не прибув та не забезпечив явку уповноваженого представника. При цьому, з матеріалів справи встановлено, що позивач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення. Зважаючи на дані обставини, судом першої інстанції було відкладено розгляд справи на 24 липня 2019 року на 10:30 год, про що позивача додатково повідомлено повісткою про виклик до суду.

У підготовче засідання, призначене на 24 липня 2019 року, позивач повторно не прибув, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та електронним підтвердженням про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу Фермерського господарства Меринос-Захід .

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі №1.380.2019.002881 позовну заяву залишено без розгляду, у зв`язку із повторною неявкою позивача у підготовче засідання.

Із змісту статті 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Згідно із частиною першою статі 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Крім того, відповідно до положень частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 131 цього Кодексу визначено обов`язок учасників судового процесу повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання. Так, відповідно до частини другої вказаної статті, учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

В розумінні КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач, в першу чергу, має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Відповідно, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав. Отже, особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд. З наведеного вбачається, що позивач зобов`язаний був повідомити суд про неприбуття на засідання або направити іншу компетентну особу, однак вказаних дій не здійснив, що не спростовано ним під час апеляційного розгляду справи.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10 квітня 2018 року у справі №800/482/17, від 17 квітня 2018 року у справі №815/468/15, від 30 травня 2018 року у справі №817/3419/15, від 20 червня 2018 року у справі №809/2113/13-а, від 14 травня 2019 року у справі №9901/52/19.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Так, частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи наявні належні докази, з яких видно, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, призначеного на 10 липня 2019 року та на 24 липня 2019 року, а саме: рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та електронне підтвердження про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу Фермерського господарства Меринос-Захід . Заяв про неможливість прибуття в судові засідання з поважних причин, про розгляд справи за відсутності позивача чи відкладення її розгляду до суду не надходило.

При цьому, судом першої інстанції вживалися заходи для забезпечення реалізації права позивача взяти участь у судовому засіданні з ініційованого ним же позову: розгляд справи відкладався, на адресу позивача (зазначену ним у позові) надсилалися судові повістки, здійснювалися спроби повідомлення позивача про судове засідання за допомогою офіційної електронної адреси Фермерського господарства Меринос-Захід , зазначеної ним в адміністративному позові. Однак, позивач не демонстрував своєю поведінкою зацікавленості у своєчасному та об`єктивному розгляді судом його позову. Така поведінка позивача має ознаки зловживання процесуальними правами, за що передбачено, окрім наслідків повторної неявки у судове засідання без поважних причин, застосування заходів процесуального примусу.

Водночас апеляційний суд вважає, що неявка позивача/його представника/ перешкоджала розгляду справи, оскільки позбавляла суд першої інстанції можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги покликання апелянта на те, що ним разом з позовною заявою було надіслане клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки таке є голослівним та не підтверджується належними доказами. В матеріалах справи відсутні та апелянтом не надано жодних доказів, що вказане клопотання подавалось та було отримане судом першої інстанції. Відсутнє також посилання на клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в переліку додатків до позовної заяви.

Колегія суддів критично оцінює додане позивачем до апеляційної скарги клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке нібито направлялось до суду першої інстанції разом з позовною заявою 06 червня 2019 року, оскільки у такому клопотанні зазначено номер справи №1.380.2019.002881 та суддю-доповідача у справі, які стали відомими лише 10 червня 2019 року після проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями. Вказане свідчить про надання суду апеляційної інстанції неправдивих доказів з метою введення суду в оману щодо дійсних обставин справи.

Також недоречними колегія суддів вважає посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення його права доступу до правосуддя з посиланням на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки реалізація цього права не може невілювати вимоги закону про належну процесуальну поведінку учасників справи, виконання покладених на них обов`язків задля належної реалізації цього права, а також має розглядатися через призму додержання судом розумних строків розгляду справи та принципу правової визначеності у певних правовідносинах, які у цій справі стали спірними.

Поряд слід зазначити, що за приписами частини четвертої статті 240 КАС України залишення позову без розгляду не позбавляє особу можливості повторного звернення до суду з таким позовом та наведення, у випадку пропуску строку, встановленого статтею 122 КАС України, обґрунтування причин його пропуску та доводи щодо їх поважності з наданням належних доказів.

За таких умов наявність правових підстав вважати повторну неявку позивача до суду без поважних причин (що покладена в основу ухвали суду про залишення позову без розгляду) у вищевказані судові засідання підтверджується наявними матеріалами справи. Наведений апелянтом аналіз руху справи не спростовує правильності правових висновків суду першої інстанції; доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої ухвали не впливають.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо застосування визначеного частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача в судове засідання - залишення позовної заяви Фермерського господарства Меринос-Захід`без розгляду.

На підставі наведеного та враховуючи те, що суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, таке судове рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Меринос-Захід залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда В. М. Багрій Повне судове рішення складено 09 жовтня 2019 року.