Рішення

від 19.07.2019 по справі 584/416/18

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/416/18 Провадження №2/574/97/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з цим позовом, уточнивши який вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла земельна ділянка площею 3,305 га, що знаходиться на території Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області. Вона спадщину прийняла, однак не може отримати відповідне свідоцтво в органах нотаріату, оскільки державний акт, яким було підтверджено право власності останнього на землю, був виданий після смерті чоловіка. Просила визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування.

Позивачка заявлені вимоги підтримала, просила розгляд справи провести без їх участі, про що повідомила до суду письмовою заявою.

Представник відповідача Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області в задоволенні позову не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що надав до суду письмову заяву.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України. Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, яку прийняла його дружина ОСОБА_1 , являючись спадкоємицею першої черги за законом згідно з положеннями ч.1 ст.529 ЦК Української РСР, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, що підтверджується свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про укладення шлюбу, довідкою сільською ради, копією спадкової справи №61/2018 (а.с.6-8).

До складу спадщини ввійшла земельна ділянка площею 3,305 га, розташована на території Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що була зарезвована за ним на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №034492, виданого 21.12.2001 року Бояро-Лежачівською сільською ради Путивльського району Сумської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №366, кадастровий номер якій присвоєний не був (а.с.10-13)

Позивачка звернулася до нотаріуса з питанням видачі свідоцтва про право на спадщину на цю земельну ділянку, але отримала відмову у зв`язку з видачею правовстановлюючого документа на неї після смерті спадкодавця (а.с.14).

Як зазначено у п.23 ППВСУ від 30.05.2008 року за №7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 125 ЗК України, в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного

користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.126 ЗК).

Враховуючи, що спадкодавець не отримав за життя державного акту, суд вважає, що він не набув права власності на земельну ділянку.

Між тим, судом враховується, що паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95.

Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям , право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва ).

Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримав сертифікат на право земельну частку (пай) будучи членом СЗАПТ Сейм серії СМ №0107134, що підтверджується листом відділу у Путивльському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та витягом з книги реєстрації сертифікатів (а.с.11,12).

Пунктом 17 розділу X Перехідні положення ЗК України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Тобто, суд прийшов до висновку, що право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) було посвідчено відповідним сертифікатом на земельну частку (пай), а тому і сумнівів не викликає.

В подальшому, Земельний кодекс було доповнено ст. 79-1, яка передбачала, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр , державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру, передбачених цим законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Таким чином, встановлені судом обставини підтверджують, що за життя спадкодавець розпочав процес приватизації, утім не завершив його, у зв`язку із смертю, а оскільки такі права не пов`язані нерозривно із спадкодавцем, то вони увійшли до складу спадщини, а тому належними способом захисту права спадкоємця, в даному випадку позивачки, є визнання за нею права на завершення приватизації спірної земельної ділянки, у зв`язку з чим позов останньої підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 76-83, 109, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (проживає за адресою АДРЕСА_1 ) право на завершення приватизації земельної ділянки площею 3,305 гектар, розташованої на території Бояро-Лежачівської сільської ради Путивльського району Сумської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яке належало останньому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №034492, виданого 21.12.2001 року Бояро-Лежачівською сільською ради Путивльського району Сумської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №366.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 29.07.2019 року.