Рішення

від 08.10.2019 по справі 590/1216/18

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 590/1216/18

Провадження № 2/590/16/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року Ямпільський районний суд

Сумської області

у складі: головуючого судді - Бондарчук Я.П.,

за участю секретаря судового засідання - Жаданова Д.В.,

за участю представника відповідача - Шпак Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду смт. Ямпіль Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ямпільським РВ УМВС України в Сумській області 25.11.1996 року, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Ніка-Агро"" (код ЄДРПОУ 40102487, місцезнаходження: вул. Полтавський шлях, буд. 177, під`їзд 8, кв.166, м. Харків, 62300 ) про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ніка-Агро"" про розірвання договору оренди земельної ділянки, а саме: договору оренди землі №б/н, укладеного 14.08.2017 року між нею, ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ніка-Агро"" в особі директора ОСОБА_2 - земельної ділянки з кадастровим номером 5925684900:05:008:0013, номер ділянки 47, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 14.09.2017 року за №22391293.

Свої вимоги мотивувала ти, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №81941366 від 07.03.2017 року їй, ОСОБА_1 , належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,343 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 5925684900:05:008:0013, що розташована на території Чуйківської сільської ради Ямпільського району Сумської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11900560159256 ). 14.08.2017 року між нею, ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ніка-Агро"" в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір №б/н оренди вищевказаної земельної ділянки. Відповідно до п.9 та п.11 Договору оренди землі відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, не пізніше 20 грудня кожного року в грошовій формі, тобто 1716,85 грн.. Крім цього, відповідно до п.30 Договору, орендар зобов`язувався нараховувати, утримувати і сплачувати податок з доходів фізичних осіб, тобто з доходу орендодавця (позивача) від надання майна в оренду. Речове право щодо оренди належної позивачу земельної ділянки на підставі укладеного договору було зареєстровано державним реєстратором - приватним нотаріусом Ямпільського районного нотаріального округу Оснач Ю.І. 14.09.2017 року. Однак відповідач умови договору належним чином не виконував, що підтверджується копією відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 24.09.2018 року №1241/18-0008 за період з I по IV квартали 2017 року включно від 04.03.2019 року №0696/18-0008 за період з I по IV квартали 2016 року включно, тому позивач був змушений звернутись до суду про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою судді Ямпільського районного суду Сумської області від 27.09.2018 року принято позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ніка-Агро"" про розірвання договору оренди земельної ділянки до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Ямпільського районного суду Сумської області від 25.03.2019 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ніка-Агро"" про розірвання договору оренди земельної ділянки - в розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче судове засідання у справі на 08.04.2019 року о 9-45 год. в приміщенні Ямпільського районного суду Сумської області, викликано сторони.

Ухвалою судді Ямпільського районного суду Сумської області від 08.04.2019 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ніка-Агро"" про розірвання договору оренди земельної ділянки на 13.05.2019 року о 10-00 год..

В судове засідання, призначене на 30.09.2019 року, позивач ОСОБА_1 не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких клопотань до суду не надходило.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ніка-Агро"", Шпак Д.Г. , діючий на підставі свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю СМ № 000430 , виданого 24.09.2015 року Радою адвокатів Сумської області, в судовому засіданні, призначеному на 16.09.2019 року, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та вважав їх необгрунтованими. Крім того, вважав, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з вищевказаним позовом, оскільки договір оренди землі, укладений 14.08.2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Ніка-Агро"" в особі директора ОСОБА_2 - земельної ділянки з кадастровим номером 5925684900:05:008:0013, номер ділянки 47, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 14.09.2017 року за №22391293, який просить розірвати позивач, було розірвано та 25.12.2018 року було укладено новий договір оренди землі між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Агролайф 1 , предметом договору є земельна ділянка з кадастровим номером 5925684900:05:008:0013.

Суд, вислухавши пояснення сторін, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №81941366 від 07.03.2017 року ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,343 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 5925684900:05:008:0013, що розташована на території Чуйківської сільської ради Ямпільського району Сумської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11900560159256 ) (а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Згідно частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі, що діяла на час укладання спірного договору, істотними умовами договору оренди землі є: об"єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки, строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об"єкта оренди" умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючи обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об"єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

В поточній редакції ст.15 Закону України "Про оренду землі" також зазначено, що істотними умовами договору оренди землі є об"єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст.21 Закону України " Про оренду землі", орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди.

14.08.2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ніка-Агро"" в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір №б/н оренди вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 5925684900:05:008:0013, номер ділянки 47, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 14.09.2017 року за №22391293 (а.с.6-8,9).

Відповідно до п.8 Договору, договір укладено на 20 років, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 20 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідо до ст.22 Закону України Про оренду землі орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п.9 Договору річна орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1716,85 грн. (одна тисяча сімсот шістнадцять грн. 85 коп.). Річна орендна плата складає 3% від грошової оцінки землі. На підставі ст.22 Закону України Про оренду землі орендна плата може справлятись у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Відповідно до п.9 договору, орендна плата вноситься у такі строки в грошовій формі - один раз на рік, до 20 числа першого за звітним роком місяця.

Відповідно до п.30 договору, обов`язок орендаря на підставі вимог п.1.15, п.2.1, пп.3.1.1, п.п.4.2.7, п.п.9.1.1 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб №889-IV від 22.05.2003 року нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб з доходу орендодавця від надання майна в оренду.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 24.09.2018 року №1241/18-0008 (а.с.10), за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року позивач - ОСОБА_1 доходів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ніка-Агро"" не отримувала.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 04.03.2019 року №0696/18-0008 (а.с.71), за період з 1 кварталу 2016 року по 4 квартал 2016 року позивач - ОСОБА_1 доходів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ніка-Агро"" не отримувала.

Позивачем направлено відповідачу 09.07.2018 року лист щодо розірвання вищевказаного договору оренди землі (а.с.11) та угода про дострокове розірвання договору оренди (а.с.12).

Відповідно до ст.32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обов"язків передбачених ст ст. 24, 25 зазначенного Закону.

Разом з тим ЦК України містить окрему норму, яка регламентує саме договір найму земельної ділянки, це ст.792 ЦК України, яка регламентує спірні правовідносини та відсилає до спеціального законодавства в даній галузі права.

Відповідно із пунктом д частини першої ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.09.2016 року №6-977цс16.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного суду України від 12.12.2012 року у справі №6-14цс12 та від 28.09.2016 року у справі №6-977цс16, підставою розірвання договору оренди земельної ділянки є саме систематична несплата орендної плати. Разове порушення умов договору не може бути підставою для його розірвання.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ч.1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Згідно з вимогами ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року в справі № 6-75цс13.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, 24.12.2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ніка-Агро"", в особі директора ОСОБА_3, було укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди землі №б/н від 14.08.2017 року (а.с.97), відповідно до якого сторони домовились достроково розірвати договір оренди землі №б/н від 14.08.2017 року на земельну ділянку загальною площею 2,3430 га рілля, у тому числі ріллі площею 2,3430 га, кадастровий номер 5925684900:05:008:0013.

Відповідно до відомостей про земельну ділянку, кадастровий номер 5925684900:05:008:0013 (а.с.94-96) та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про режєстрацію іншого речового права №153394775 від 22.01.2019 року (а.с.98) встановлено, що 25.12.2018 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Агролайф 1 укладено договір оренди землі від 25.12.2018 року, предметом договору є земельна ділянка з кадастровим номером 5925684900:05:008:0013,

Тобто, враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з вищевказаним позовом.

Отже, виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 14.08.2017 року між нею, ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ніка-Агро"" в особі директора ОСОБА_2 - земельної ділянки з кадастровим номером 5925684900:05:008:0013, номер ділянки 47, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 14.09.2017 року за №22391293, є такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого позову в повному обсязі за безпідставіністю вимог.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 525-526, 598, 599, 610, 629, 651, 792 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст. ст. 13, 15, 21, 22, 24, 32 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 12, 13, 19, 76-78, 81, 89, 141, 258-259, 264, 265, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ямпільським РВ УМВС України в Сумській області 25.11.1996 року, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Ніка-Агро"" (код ЄДРПОУ 40102487, місцезнаходження: вул. Полтавський шлях, буд. 177, під`їзд 8, кв.166, м. Харків, 62300 ) про розірвання договору оренди земельної ділянки, відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Ямпільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення (п.15, п.п.15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 08.10.2019 року.

Суддя Я.П. Бондарчук