Рішення

від 03.10.2019 по справі 340/465/19

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№340/465/19

Провадження № 2/340/211/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2019 року смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Фурманюк В.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представників третіх осіб Павлюк І.І., Кривнюка Я.Д. ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Верховинська районна державна нотаріальна контора, Верховинська селищна рада про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду із позовними вимогами до відповідачів, третьої особи про визначення додаткового строку тривалістю три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно. За життя померла залишила заповіт на її ім`я, за яким заповіла їй все належне майно. Однак на даний час вона не може оформити спадщину після смерті спадкодавця, оскільки нею пропущений шестимісячний строк на прийняття спадщини. Вважає, що визначений законом строк для прийняття спадщини пропустила із поважних причин, оскільки вона не була обізнаною про існування заповіту вчиненого на її ім`я. Заповіт знайшла її мати, коли прибирала вдома. А тому просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 04.09.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження із стадії підготовчого засідання.

Відповідачі та треті особи у встановлений судом строк відзивів на позов та пояснень не надавали.

В підготовчому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з аналогічних підстав, додатково пояснила, що разом з бабусею проживав її брат, а вона з матір`ю та сім`єю проживала за іншою адресою. Дотримуючись традицій, вони після смерті бабусі півроку в будинку нічого не робили, а після того як пройшов цей час, мати прибираючи випадково серед документів знайшла заповіт, який складений бабусею на її ім`я. Просить позов задовольнити.

Відповідачі в підготовчому засіданні позовні вимоги визнали, суду пояснили, що вони являються спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 . Відповідач ОСОБА_2 додатково пояснила, що дійсно вона в червні 2019 прибираючи в будинку, де проживала покійна, знайшла заповіт посвідчений на ім`я позивачки. Позивач дійсно пропустила строк на прийняття спадщини за своїм заповітом, однак вони не заперечують щодо визначення їй додаткового строку, оскільки такий строк вона пропустила з поважних причин. Крім того, відповідачі подали заяви, згідно яких не заперечують проти завершення розгляду справи в підготовчому засіданні.

Представники третіх осіб в підготовчому засіданні не заперечили щодо задоволення позовних вимог. У випадку визнання судом причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними, не заперечують щодо встановлення додаткового строку.

Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб дослідивши та перевіривши письмові докази у справі у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини по справі, суд позовні вимоги задовольняє з таких підстав.

Як вбачається із свідоцтва про смерть (а.с.9), ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що вчинено актовий запис №152 від 02.11.2018.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно. Позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем ОСОБА_5 за заповітом від 23.12.2014, посвідченого державним нотаріусом Верховинської районної державної нотаріальної контори Павлюком І.І. (а.с.10), згідно якого ОСОБА_5 заповіла все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що вона за законом матиме право, позивачу ОСОБА_1 , 1987 року народження.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст.1270 Кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач із спадкодавцем не проживала, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк для прийняття спадщини не звернулася та пропустила шестимісячний строк після відкриття спадщини, мотивуючи це тим, що їй не було відомо про існування заповіту.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно правової позиції, що викладена Верховним Судом у постанові № 565/1145/17 від 26.06.2019 необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України Про нотаріат в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882, довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

В судовому засіданні об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 була необізнаною про наявність заповіту, складеного на її користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_5 не заводилася, й відповідно нотаріусом не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, що позбавило позивача можливості реалізувати своє право на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у встановлений законом строк.

Отже, враховуючи ті обставини, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин внаслідок об`єктивних та істотних труднощів для вчинення цих дій, а інші спадкоємці не заперечують щодо визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, суд вважає, що позивачу слід визначити додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, який на думку суду буде достатнім для реалізації нею своїх спадкових прав.

При цьому, з урахуванням положень ч.3 ст.200 та ч.4 ст.206 ЦПК України, оскільки відповідачі визнали повністю позов, і таке визнання не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову у підготовчому засіданні.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 197, 200, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; персональний ідентифікаціний номер НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; персональний ідентифікаціний номер НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаціний номер НОМЕР_3 .

Треті особи: Верховинська районна державна нотаріальна контора, юридична адреса: смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, вул.Жаб`євська,76; ЄДРПОУ 02891782.

Верховинська селищна рада, юридична адреса: смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, вул. Франка,3; ЄДРПОУ 04357294.

Повний текст рішення суду складено 09 жовтня 2019 року.

Суддя: Бучинський А.Б.