Рішення

від 01.10.2019 по справі 904/2321/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2019 Справа № 904/2321/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Кучмі Т.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПАК", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК", м.Дніпро

про стягнення 442635,49 грн.

Представники:

Від Позивача: Москвіна Т.В., адвокат

Від Відповідача: представник не з`явився

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПАК" (далі-Позивач) 04.06.2019 року звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 442635,49 грн., яка складається: суми основного боргу 393762,12 грн., пені 35169,25 грн., втрат від інфляції 10759,68 грн., 3% річних у розмірі 2944,44 грн., судовий збір у розмірі 6639,54 грн. та 5000,00 грн. послуги з правової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов`язань за Договором поставки №2308/1 від 23.08.2016 року.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

07.06.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відкрите провадження у справі.

23.07.2019р ухвалою суду здійснено перехід до розгляду справи №904/2321/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

21.08.2019р. канцелярією суду зареєстровано подане Позивачем уточнену позовну заяву, в якій просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 445334,65 грн., яка складається: суми основного боргу 411113,07 грн., пені 31669,31 грн., втрат від інфляції 9175,22 грн., 3% річних у розмірі 429,33 грн., судовий збір у розмірі 6639,54 грн. (арк.с. 112- 115).

Подана заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду на підставі ст. 46 ГПК України.

03.09.2019р. ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Відповідач в судове засідання призначене на 25.06.19р., 23.07.19р., 22.08.19р., 03.19.19р., 19.09.19р. та 01.10.19р. не з`явився, про дату та час слухання справи був обізнаний, що підтверджується: 1) поштовим повідомленням (арк.с. 110); 2)25.06.2019р. Відповідач подав клопотання про відкладення судового засідання для надання ознайомлення з матеріалами справи та надання можливості подати відзив на позовну заяву (арк.с. 89-90); 3)17.07.2019р. канцелярією суду зареєстровано заяву Відповідача про ознайомлення з матеріалами справи (арк.с. 99); 4) сповіщення Відповідача про слухання справи також підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Дніпропетровської області (арк.с. 185).

Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене, суд вважає, що Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначені судові засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а Відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність.

В судовому засіданні 01.10.19р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

19.09.2019 року Відповідач подав заяву (арк.с. 168-172), в якій посилається на велику суму пені, а також на той факт, що Відповідач почав добровільно виплачувати суму основного боргу за договором, та просить суд застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені на 50%.

01.10.2019 року Позивач подав заяву (арк.с. 182-184), в якій просить суд долучити до матеріалів справи лист щодо розшифровки платежів, що надійшли від підприємства ТОВ "ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК" на розрахунковий рахунок Позивача за період з 01.08.2019р. по 16.09.2019р., а також відповідь Відповідача щодо платежів, які надійшли на підприємство ТОВ "МЕГАПАК".

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

23.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАПАК" (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК" (далі-Покупець) укладено Договір поставки №2308/1 (далі-Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця гофротару (далі - товар), а Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

Найменування, кількість та асортимент товару, що належить до поставки, наводиться у накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору або у Специфікаціях та письмових заявках товару (п. 1.2 Договору).

Загальна сума цього Договору формується сукупністю Специфікацій та накладних на поставку товару (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору товар поставляється партіями на склад Покупця в обумовленому сторонами обсязі, згідно накладних, які є невід`ємною частиною цього договору або на основі письмових заявок Покупця. Товар поставляється на склад Покупця за рахунок Постачальника.

Ціна товару, що поставляється вказується у накладних до цього Договору або заявках Покупця. Зміна ціни товару оформлюється додатковою угодою сторін (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата товару здійснюється Покупцем на умовах оплати через 30 календарних днів після факту отримання товару на поточний рахунок Постачальника, згідно виставлених рахунків.

Оплата кожної партії товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 4.3 Договору).

Цей Договір вступає у дію з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2016 року, у всілякому разі до повного виконання сторонами, прийнятих на себе зобов`язань. У випадку, якщо за 15 діб до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не повідомляє одна одну про бажання розірвати договір, то він вважається подовженим на той самий строк і на тих же самих умовах (п. 8.1 Договору).

Так, на виконання умов договору Постачальник здійснив поставку Товару на загальну суму 411113,07 грн., що підтверджується видатковими накладними (арк.с. 117-127): №ТД-№131202 від 13.12.18 на суму 78 584 грн. 16 коп., №ТД-221201 від 22.12.18 на суму 87 308 грн. 54 коп., №ТД-150101 від 15.01.19 на суму 16 186 грн. 50 коп., №ТД -180101 від 18.01.19 на суму 11904 грн. 00 коп., №ТД-280102 від 28.01.19 на суму 82728 грн. 00 коп., №ТД -080201 від 08.02.19 на суму 76327 грн. 26 коп., №ТД-250201 від 25.02.19 на суму 19 308 грн. 00 коп., №ТД -260201 від 26.02.19 на суму 18099 грн. 18 коп., №ТД-270201 від 27.02.19 на суму 30 992 грн. 06 коп., №ТД -010303 від 01.03.19 на суму 9900 грн. 00 коп., №ТД-050301 від 05.03.19 на суму 19776 грн. 00 коп. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох підприємств.

Відповідач свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті отриманого Товару здійснив частково на суму 20000,00 грн. (28.08.2019р. оплата здійснена на суму 15000,00 грн. за накладною №ТД-080201 та 30.08.2019р. оплата здійснена на суму 5000,00 грн. за накладною №080201), внаслідок чого заборгованість останнього складає 391113,07 грн. основного боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач здійснив запит щодо останньої оплати Відповідачем заборгованості за договором у серпні 2019р. на загальну суму 45000,00 грн., а саме за якими саме накладними відбулося погашення боргових зобов`язань (арк.с. 183). Так, Відповідач у відповіді на лист (арк.с. 184) зазначив про те, що за період з 01.08.2019р. по 16.09.2019р. ним відбулося погашення боргових зобов`язань за такими накладеними:

23.08.2019р. оплата здійснена на суму 25000,00 грн. за накладною №ТД-280201 та рахунка №ТД-130803 від 13.08.2019р.;

28.08.2019р. оплата здійснена на суму 15000,00 грн. за накладною №ТД-080201 та рахунка №ТД-080201 від 08.02.2019р.;

30.08.2019р. оплата здійснена на суму 5000,00 грн. за накладною №ТД-080201 та рахунка №ТД-080201 від 08.02.2019р.

Отже, після відкриття провадження у справі, Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар за спірними видатковими накладними на суму 20000,00 грн., що також підтверджується листом Відповідача щодо погашення боргових зобов`язань (арк.с. 184) та не заперечується Позивачем. В той же час зроблена Відповідачем 23.08.2019 оплата на суму 25000,0грн., про що він заявив у запереченнях на позов, не приймається судом до уваги, оскільки ці кошти були спрямовані Відповідачем в оплату за видатковою накладною, яка не заявлялася Позивачем у позові.

При несвоєчасній оплаті поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару. Ця умова застосовується при оплаті товару після його поставки (п. 5.2 Договору).

Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 31669,31 грн., яка нарахована по кожній видатковій накладній окремо за період з 13.01.19р. по 04.03.19р., з 15.02.19р. по 20.05.19р., з 18.02.19р. по 20.05.19р., з 28.02.19р. по 20.05.19р., з 08.03.19р. по 20.05.19р., з 25.03.19р. по 20.05.19р., з 26.03.19р. по 20.05.19р., з 27.03.19р. по 20.05.19р., з 01.04.19р. по 20.05.19р., з 05.04.19р. по 20.05.19р.

Сума пені розрахована на суму боргу з правильним визначенням періоду прострочення, який не спростований Відповідачем, та правильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу 429,33 грн. 3 % річних за той же період, що і пеню та 9175,22 грн. інфляційних втрат за період з січня по травень 2019 року.

Нараховані Позивачем 3% річних та інфляційні втрати відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач просить суд зменшити суму пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, обґрунтовуючи значним розміром пені та фактом добровільного часткового погашення боргу.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт поставки Позивачем товару та прострочення з його оплати з боку Відповідача доводиться матеріалами справи.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

На підставі ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З урахуванням наведених норм права, для вирішення спору у цій справі, необхідно встановити факт поставки товару та його неоплату відповідно до умов договору, а також наявність підстав для зменшення суми пені.

6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт поставки та його неоплату в обумовлені договором строки Відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги Позивача про стягнення 391113,07 грн. основного боргу, 31669,31 грн. пені, 9175,22 грн. втрат від інфляції та 429,33 грн. 3% річних у повному обсязі.

В частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 20000,00 грн. суд закриває провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, оскільки після відкриття провадження у справі Відповідач здійснив часткове погашення основного боргу на цю суму.

Щодо сплаченої Відповідачем суми у розмірі 25000,00 грн. за накладною №ТД-280201 від 23.08.2019р., суд не приймає до уваги цю оплату, оскільки стягнення за вказаною накладною не є предметом спору.

Що клопотання Відповідача про зменшення суми пені на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки не вважає нараховану Позивачем суму пені значною у порівнянні із сумою основного боргу, а часткове погашення боргу майже на 4,87% суд не вважає обставиною, яка має істотне значення для перегляду сумі пені.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, а також з урахуванням того, що частина суми основного боргу була сплачена Відповідачем після порушення провадження у справі відповідно до ч.ч. 4, 9 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПАК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЕНСЬКИЙ ПОНЧИК" (49038, м.Дніпро, вул.Князя Ярослава Мудрого, 59 а, код ЄДРПОУ 40100631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПАК" (49050, м.Дніпро, вул.Панфілова, 1/2, код ЄДРПОУ 39745869) 391113,07 грн. основного боргу, 31669,31 грн. пені, 9175,22 грн. втрат від інфляції, 429,33 грн. 3% річних та 6680,02 грн. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 20000,00 грн. закрити провадження.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки та порядку, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в двадцятиденний строк з дня складення повного тексту судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 10.10.2019

Суддя Н.Б. Кеся