Рішення

від 03.10.2019 по справі 905/2787/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.10.2019 Справа № 905/2787/17

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого Фурсової С.М.,

суддів Аксьонової К.І., Левшиної Г.В.

при секретарі судового засідання Корецькій А.П..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Азовбуд-Лідер (87504, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Ілліча, будинок 75-А, код ЄДРПОУ - 40463152)

до товариства з обмеженою відповідальністю Азовбетон (87504, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Ілліча, будинок 75- А, код ЄДРПОУ - 38242632 )

про стягнення 379 543,92 гривень , -

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю Азовбуд-Лідер звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Азовбетон про стягнення 140 047,76 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в порушення умов договору про надання послуг №4 від 24.10.2017 відповідач за надані послуги не розрахувався, тому за ним налічується заборгованість, яка підлягає стягненню.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.12.2017 порушено провадження у справі №905/2787/17, розгляд якої призначено на 18.12.2017.

Одночасно із позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою господарського суду Донецької області від 04.12.2017 було відмовлено.

У зв`язку з набранням чинності 15 грудня 2017 року Законом України №2147 - VIII від 03.10.2017 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції, ухвалою суду від 18.12.2017 справу №905/2787/17 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 22.01.2018.

Від відповідача 22.01.2018 надійшла заява про залучення третьої особи без самостійних вимог та клопотання про продовження строку надання відзиву на позовну заяву.

Крім того, відповідачем 22.01.2018 подано клопотання про витребування доказів та заяву про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

22.01.2018 від відповідача надійшла заява про залишення без розгляду клопотання про залучення третьої особи .

Ухвалою суду від 22.01.2018 прийнято відмову представника відповідача від заяви про залучення третьої особи та залишено означену заяву без розгляду, встановлено відповідачу додатковий час на подання відзиву на позовну заяву, розглянуто та задоволено клопотання про витребування доказів. У зв`язку з неявкою представників сторін вирішено відкласти підготовче засідання на 29.01.2018.

Ухвалою суду від 29.01.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі, відкладено підготовче засідання на 20.02.2018.

Від відповідача 15.02.2018 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти задоволення позову.

Від представників сторін 20.02.2018 надійшло спільне клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи №905/42/18.

Ухвалою суду від 20.02.2018 задоволено вказане клопотання, зупинено провадження у справі №905/2787/17 до остаточного вирішення по суті справи №905/42/18 та набрання рішенням законної сили у цій справі.

12.09.2018 від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.09.2018 викликано представників сторін у судове засідання на 10.10.2018 для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.

Від представника позивача 03.10.2018 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 10.10.2018 встановлено, що підстави, яки зумовили зупинення провадження у справі відпали.

Ухвалою суду від 10.10.2018 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.10.2018

Від представника позивача на електронну адресу суду 29.10.2018 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів. Електронний лист надійшов до суду з накладенням електронного цифрового підпису, а тому приймається судом.

Від представника відповідача 29.10.2018 надійшла заява про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою суду від 29.10.2018 призначено справу до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/849 від 29.10.2018 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи для формування судової колегії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2018, для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Чернова О.В., Матюхін В.І.

Ухвалою суду від 29.10.2018 справу №905/2787/17 прийнято до провадження судовою колегією у складі: головуючого судді - Фурсової С.М., суддів Чернової О.В., Матюхіна В.І., призначено підготовче судове засідання на 19.11.2018.

Враховуючи, що зміна складу суду відбулась на стадії підготовчого провадження, суд вирішив розпочати розгляд справи спочатку зі стадії відкриття провадження у справі з метою надання учасникам справи можливості подати всі письмові докази, які мають значення для вирішення спору по суті.

19.11.2018 на адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 19.11.2018 судом залишено відкритим питання щодо заяви про зупинення провадження у справі, оголошено перерву до 03.12.2018.

30.11.2018 на адресу господарського суду Донецької області від відповідача повторно надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті спору у справі №905/2160/18.

У судовому засіданні 03.12.2018 судом залишено відкритим клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Відкладено підготовче судове засідання на 26.12.2018

У судовому засіданні 26.12.2018 судом залишено відкритими клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та клопотання позивача про збільшення позовних вимог, вирішено продовжити строк підготовчого провадження до 27.01.2019, відкладено підготовче судове засідання на 24.01.2019 о 14:00.

В судовому засіданні від 24.01.2019 судом розглянуто заяву позивача про збільшення позовних вимог. Представник позивача підтримав вказану заяву, наполягав на її задоволенні.

Судом прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, розгляд справи вирішено продовжити з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 24.01.2019 представником відповідача подано клопотання про зупинення розгляду даної справи до розгляду Східним апеляційним господарським судом справи №905/1036/18, предметом якого є визнання недійсним Рішення загальних зборів учасників ТОВ Азовбетон , оформленого Протоколом від 18.09.2017 яким, зокрема, вирішено питання про продаж ПРБУ-80.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.01.2019 зупинено провадження у справі №905/2787/17 до остаточного вирішення по суті справи №905/1036/18 Східним апеляційним господарським судом, зобов`язано сторін повідомити господарський суд про результати розгляду справи №905/1036/18 та надати належним чином засвідчену копію постанови Східного апеляційного господарського суду.

27.02.2019 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі з копією постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 по справі 905/1036/18.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/134 від 07.03.2019 у зв`язку з перебуванням судді Матюхіна В.І. у відпустці призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2019, для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Чернова О.В., Шилова О.М.

Враховуючи, що зміна складу суду відбулась на стадії підготовчого провадження, суд вирішив розпочати розгляд справи спочатку зі стадії відкриття провадження у справі з метою надання учасникам справи можливості подати всі письмові докази, які мають значення для вирішення спору по суті.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.03.19 поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 02.04.2019.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/163 від 27.03.2019 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку з перебуванням судді Чернової О.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2019 для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Шилова О.М., Величко Н.В.

Враховуючи, що зміна складу суду відбулась на стадії підготовчого провадження, суд вирішив розпочати розгляд справи спочатку зі стадії відкриття провадження у справі з метою надання учасникам справи можливості подати всі письмові докази, які мають значення для вирішення спору по суті.

За таких обставин судом вирішено прийняти справу №905/2787/17 до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Шилова О.М., Величко Н.В.

01.04.2019 на адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 02.04.2019 судом вирішено залишити відкритим клопотання про зупинення провадження у справі, відкладено підготовче судове засідання на 06.05.2019.

Від представника позивача 06.05.2019 на адресу суду надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.

Шляхом листування учасників справи було повідомлено про те, що судове засідання призначене на 06.05.2019 не відбудеться.

Ухвалою суду від 20.05.2019 призначено підготовче засідання на 27.05.2019.

27.05.2019 від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у цій справі до вирішення по суті справи №905/1036/18.

У судовому засіданні 27.05.2019 представник відповідача заявив усне клопотання про залишення клопотання від 29.03.2019 про зупинення провадження у справі без розгляду. Судом задоволено вказане клопотання. Представник відповідача надав суду заяву про зупинення провадження у справі. Судом вирішено залишити відкритим вказане питання. В зв`язку з неотриманням всіх документів, витребуваних у позивача, судом вирішено продовжити строк на подання доказів, продовжити строк підготовчого провадження до 25.06.2019, відкладено підготовче судове засідання на 19.06.2019.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/303 від 19.06.2019 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку з перебуванням суддів Величко Н.В. та Шилової О.М. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2019 для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Демідова П.В., Бокова Ю.В.

Враховуючи, що зміна складу суду відбулась на стадії підготовчого провадження, суд вирішив розпочати розгляд справи спочатку зі стадії відкриття провадження у справі з метою надання учасникам справи можливості подати всі письмові докази, які мають значення для вирішення спору по суті.

За таких обставин судом вирішено прийняти справу №905/2787/17 до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Демідова П.В., Бокова Ю.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.06.2019 судом відкладено розгляд заяви про зупинення провадження у справі, у зв`язку з неотриманням всіх документів, витребуваних у позивача вирішено продовжити строк на подання доказів та відкласти підготовче судове засідання на 02.07.2019.

25.06.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява із запереченнями на клопотання про зупинення провадження у справі;

02.07.2019 надійшла заява позивача про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

За результатами підготовчого засідання, яке відбулось 02.07.2019, судом відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі. Також вирішено всі питання, передбачені ст. 182 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.07.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено її розгляд по суті на 22.07.2019.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/363 від 22.07.2019 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку з перебуванням судді Бокової Ю.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2019 для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Демідова П.В., Харакоз К.С.Судом вирішено прийняти справу №905/2787/17 до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Демідова П.В., Харакоз К.С.

У судовому засіданні 22.07.2019 судом вирішено розпочати розгляд спочатку зі стадії відкриття провадження у справі.

Представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.07.2019 відкладено підготовче засідання на 07.08.2019.

За результатами підготовчого засідання судом вирішено відкласти судове засідання на 07.08.2019.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/388 від 07.08.2019 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку з перебуванням судді Демідової П.В. у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2019 для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Левшина Г.В., Харакоз К.С.

За таких обставин судом вирішено прийняти справу №905/2787/17 до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Левшина Г.В., Харакоз К.С., продовжити розгляд справи з тієї стадії, на якій вона перебувала.

Ухвалою суду від 07.08.2019 у зв`язку зі зміною складу судової колегії, клопотанням представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та неможливістю розгляду питань, визначених частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, відкладено підготовче засідання на 19.08.2019.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/412 від 19.08.2019 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв`язку з перебуванням судді Харакоза К.С. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019 для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Фурсова С.М., суддів Аксьнової К.І., Левшиної Г.В.

За таких обставин судом вирішено прийняти справу №905/2787/17 до провадження судовою колегією у складі: головуючого судді - Фурсової С.М., суддів Аксьонової К.І., Левшиної Г.В.

Вивчивши матеріали справи у підготовчому засіданні 19.08.2019 судова колегія вирішила продовжити розгляд справи з тієї стадії на якій вона перебувала.

Через канцелярію суду 19.08.2019 надійшла зустрічна позовна заява від представника товариства з обмеженою відповідальністю Азовбетон про визнання договору про надання послуг № 4 від 24.10.2017 недійсним та залучення в якості третьої особи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.08.2019 зустрічну позовну заяву повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 19.08.2019 закрито підготовче провадження у справі №905/2787/17 та призначено розгляд справи по суті на 05.09.2019.

Через канцелярію суду 04.09.2019 надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю бути присутньою в судовому засіданні.

У судовому засіданні 05.09.2019 судом розпочато розгляд справи по суті, вивчено письмові докази, які містяться в матеріалах справи та вирішено оголосити перерву до 03.10.2019 об 11:30 для надання сторонам можливості підготовки до судових дебатів.

Від представника відповідача 02.10.2019 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від позивача на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Суд зазначає, що відповідно до ст.7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг (в редакції чинній з 07.11.2018), оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

На підставі викладеного, у зв`язку з відсутністю електронно-цифрового підпису на отриманих електронною поштою документах, їх долучено до матеріалів справи, проте залишено без розгляду.

У судове засідання 03.10.2019 представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

За приписами ч.3 ст. 201 Господарського процесуального кодексу України з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Розгляд справи по суті було розпочато судом 05.09.2019, враховуючи визначений процесуальним законодавством тридцяти денний строк на вирішення спору, який спливає 04.10.2019, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

24.10.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю Азовбетон (далі - Замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Азовбуд-Лідер (далі - Виконавець, відповідач) було укладено договір №4 про надання послуг (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати перелік обладнання (Додаток№1) для виготовлення бетону, на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.1. договору у відповідності з цим договором, Виконавець надає Замовнику наступні послуги: надає обладнання (Додаток№1) для виготовлення бетону.

Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання протягом строку дії договору, зазначених в рахунках на оплату, виставлених Виконавцем Замовнику, і в актах наданих послуг (п.3.1. договору).

За приписами п. 4.1. договору оплата проводиться на підставі виставлених Виконавцем рахунків, видаткових накладних і актів виконаних робіт

Оплата проводиться протягом одного банківського дня з моменту направлення рахунку, видаткової накладної і Акту виконаних робіт (п.4.2. договору).

Пунктом 7.1. договору встановлено, що договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами і є безстроковим.

Доказів припинення дії договору сторонами суду не надано, а тому на момент виникнення спірних правовідносин вважається діючим.

У Додатку №1 від 24.10.2017 до договору сторони визначили перелік обладнання, який надається на виконання умов договору. (т.2 а.с.84)

У Додатку №2 від 24.10.2017 (Специфікації) до договору сторони узгодили порядок розрахунку вартості наданих послуг (одиниця виміру та її вартість). (т.2 а.с.84 зворотній бік)

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 202 названого Кодексу, правочинами є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатосторонніми правочинами є погоджена дія двох або більше сторін.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 ГК України).

За змістом статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір №4 від 24.10.2017 року є змішаним, в ньому містяться елементи договору про надання послуг та договору оренди.

Статтями 759 - 760 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частини першої статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередньої оплати), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк на встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Як випливає з правової позиції Верхового Суду України, висловленої в постановах № 6-49цс12 від 06.06.2012; № 6-40цс11 від 14.11.2011, правовідношення, в якому боржник зобов`язаний передати гроші як предмет договору або сплатити їх як ціну договору, є грошовими зобов`язаннями.

На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 379 543,92 гривень, що підтверджується актами надання послуг: №108 від 31.10.2017 на суму 140 047,76 гривень, №117 від 08.11.2017 на суму 98 198,42 гривень, №122 від 27.11.2017 на суму 141 297,74 гривень. (т.2 а.с.89, 90, 149)

Акти підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.

На підставі вказаних актів позивачем було виставлено рахунки на оплату №55 від 31.10.2017 на суму 140 047,76 гривень, №64 від 08.11.2017 на суму 98 198,42 гривень, №65 від 27.11.2017 на суму 141 297,74 гривень, які були отримані відповідачем 31.10.2017, 08.11.2017 та 27.11.2017 відповідно. (т.2 а.с.87, 88, 148)

Вказана сума заборгованості підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків станом на 31.10.2017 та станом на 27.11.2017. (т.2 а.с.91, 92)

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках рух коштів у бухгалтерському обліку підприємства та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, оскільки не є первинним бухгалтерським документом .

Водночас, акт звірки може вважатися доказом у справі, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Таким чином, акт звірки може бути доказом, якщо:

- інформація, що в ньому відображена, підтверджена первинними документами;

- містить підписи уповноважених на це осіб.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/1389/18.

Судом встановлено, що додані до матеріалів справи акти звірки взаєморозрахунків підписані уповноваженими особами сторін, підписи скріплені печатками підприємств, а отже вказані акти звірки взаєморозрахунків можуть бути належними доказами у даній справі.

Отже, судом встановлено, що надані позивачем договір №4 про надання послуг від 24.10.2017, акти надання послуг складені між позивачем та відповідачем містять всі обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , і в розумінні вказаного Закону є первинними й такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем.

Листом №35 від 02.11.2017 позивач звертався до ТОВ Азовбетон з вимогою про сплату заборгованості, зокрема за договором №4 від 24.10.2017. (т.2 а.с. 85)

У відповідь на звернення, листом №116 від 02.11.2017 відповідач підтвердив наявність заборгованості, просив відстрочити сплату заборгованості.

Відповідачем свої зобов`язання за договором щодо оплати наданих послуг не були виконані, доказів оплати суду не надано.

Позивачем були надані податкові накладні №125 від 31.10.2017, №143 від 08.11.2017 та №169 від 27.11.2017 на підтвердження дійсності господарських операцій. (т.2 а.с. 93, 94, 153)

Однак, докази прийняття документів Державною фіскальною службою України надано лише стосовно податкової накладної №143 від 08.11.2017. (т.2 а.с.151)

Оцінивши докази в їх сукупності суд вважає вимоги позивача обґрунтованими з огляду на таке.

Відтак, предметом доказування у цій справі є факт надання послуг за спірним договором. Неподання позивачем доказів прийняття ДФС України податкових накладних №125 від 31.10.2017 і №169 від 27.11.2017 жодним чином не спростовує та не ставить під сумнів доводи позивача щодо надання послуг, а також не є належними доказами в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Наявні у матеріалах справи листи №39 від 27.11.2017 та №120 від 27.11.2017 судом не приймаються як належні та достовірні докази, адже містять суперечливі доводи. (т.1 а.с. 135, 136) Так, у листах від 27.11.2017 містяться посилання акт звіряння від 30.11.2017, та підтверджується заборгованість саме станом на 30.11.2017.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позову вказавши, що спірний договір було підписано директором ТОВ Азовбетон з перевищенням повноважень, а зазначені в актах приймання-передавання послуги не надавались.

Проте, належних доказів на підтвердження зазначено відповідачем надано не було.

Сукупність вищевикладених обставин та матеріали справи спростовують наявні заперечення відповідача, що, в свою чергу, тягне за собою їх відхилення та залишення поза увагою суду, а також розцінюються як намагання ухилитися від цивільно-правової відповідальності.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

За таких обставин решту аргументів господарський суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 130, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Азовбуд-Лідер до товариства з обмеженою відповідальністю Азовбетон про стягнення 379 543,92 гривень заборгованості - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Азовбетон (87504, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Ілліча, будинок 75- А, код ЄДРПОУ - 38242632) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Азовбуд-Лідер (87504, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Ілліча, будинок 75-А, код ЄДРПОУ - 40463152) 379 543,92 гривень , а також 5 693,16 гривень судового збору.

У судовому засіданні 03.10.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2019.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Азовбуд-Лідер (87504, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Ілліча, будинок 75-А, код ЄДРПОУ - 40463152)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Азовбетон (87504, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Ілліча, будинок 75- А, код ЄДРПОУ - 38242632 )

Головуючий суддя С.М. Фурсова

Суддя К.І. Аксьонова

Суддя Г.В. Левшина