Рішення

від 17.09.2019 по справі 907/328/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.2019 м. Ужгород Справа № 907/328/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В

розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БСП ОІЛ , м. Мукачево до товариства з обмеженою відповідальністю Аурелія , м. Мукачево про стягнення суми 28012,43грн.

За участю представників:

Від позивача - не з`явився

Від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідачів з позовом про стягнення суми 28012,43грн. заборгованості по оплаті вартості поставленої продукції за договором поставки №03/17/18 від 30.03.2017, у тому числі 20158,00грн. основного боргу, 2166,02грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 4394,43грн. інфляційних втрат та 1293,98грн. три відсотки річних, посилаючись на порушення вимог ст.ст. 15, 16, 509, 510, 526, 530, 536, 610, 625, 626, 629, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.06.2019 відкрито загальне позовне провадження у розгляді справи №907/328/19 та призначено підготовче засідання на 01.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 29.07.2019.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2019 №02-02/155/19 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді більше чотирнадцяти днів, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2019, справу №907/328/19 передано на розгляд судді Ремецькі О.Ф.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та розгляд справи по суті призначено на 17.09.2019.

12.09.2019 від представника позивача надійшло клопотання, про розгляд справи без участі представника.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зазначаючи, що на виконання укладеного з відповідачем договору поставки №03/17/18 від 30.03.2017 ним було поставлено відповідачу товар. Посилаючись на те, що Відповідач у встановлений договором строк не здійснив повну оплату за поставлений товар у відповідності до умов договору, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором у сумі 28 012,43грн., у тому числі 20 158,00 грн. заборгованості по оплаті вартості товару, 2166,02грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 4394,43грн. інфляційних втрат та 1293,98грн. три відсотки річних.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали було надіслано на його офіційну юридичну адресу та отримано відповідачем, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачами відзиву ні у встановлений судом строк, ні протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 17.09.2019 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БСП ОІЛ (надалі за текстом - Позивач ) та товариством з обмеженою відповідальністю Аурелія (надалі за текстом - Відповідач ) було укладено Договір поставки №03/07/18.

За умовами п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати нафтопродукти, далі Товар , загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена у Додатках, або в рахунках, накладних.

Згідно з умовами п.1.7 Договору, кількість і вартість товару (ціна за одиницю товару), що поставляються за даною угодою, визначаються між сторонами в специфікаціях і додатках, що є невід`ємною частиною цього договору. Як додатки сторони приймають: Рахунки (рахунки-фактури), сплачені Покупцем, згідно п. 4.1 Договору; Видаткові накладні за Товар; Інші письмові додаткові угоди сторін до договору.

Відповідно до п.4.3. та п.4.4. Поставка товару здійснюється окремими партіями залізничними цистернами або автомобільним транспортом Покупця. За домовленістю Сторін поставка товару може здійснюватися автомобільним транспортом постачальника. Поставка товару, за домовленістю сторін може здійснюватися автомобільним транспортом на умовах EXW (передано на складі Постачальника), або на умовах СРТ (перевезення сплачено до місця вказаного покупцем) тощо, згідно міжнародних правил по тлумаченню термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року ( конкретизується у відповідному додатку).

Термін дії договору визначається п.8.1. Договору, за умови якого цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2017 року. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 (один) рік кожен, якщо жодна з Сторін не повідомить іншу Сторону на 30 (тридцять) днів до закінчення кожного періоду дії цього Договору про намір припинити його дію, а в частині грошових розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

У відповідності до п. 6.2. Договору: у випадках порушення встановлених даним Договором та Додатками строків поставки (відвантаження) товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочення.

Згідно п.6.3 у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню із розрахунку за кожен день прострочки 30% річних від простроченої неоплаченої суми.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи на виконання умов договору поставки товару позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар, що підтверджується видатковою накладною № 118 від 03.04.2017 року на суму 95 158,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар, в сумі 75 000,00 грн.

В зв`язку з порушенням Відповідачем умов договору, в частині повної, та своєчасної оплати поставленого товару, Позивач звернувся до суду з метою стягнення суми боргу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки товарів Договір поставки №03/07/18, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений Позивачем товар на підставі Видаткової накладної № 118 від 03.04.2017 року на суму 95 158,00 гривень.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Відповідно до п.4.3. та п.4.4. Поставка товару здійснюється окремими партіями залізничними цистернами або автомобільним транспортом Покупця. За домовленістю Сторін поставка товару може здійснюватися автомобільним транспортом постачальника. Поставка товару, за домовленістю сторін може здійснюватися автомобільним транспортом на умовах EXW (передано на складі Постачальника), або на умовах СРТ (перевезення сплачено до місця вказаного покупцем) тощо, згідно міжнародних правил по тлумаченню термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року ( конкретизується у відповідному додатку).

Таким чином, факт прийняття товару підтверджується видатковою накладною.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Конкретні строки розрахунку за поставлений Товар були встановлені ст. 3 Договору, у пункті 3.3 встановлено що, розрахунок за фактично одержану партію Товару здійснюється Покупцем на підставі відповідної накладної на постачання партії Товару та/або належним чином оформлених Актів прийомки-передачі Товару та/або товарно-транспортних (видаткових) накладних та/або залізничних накладних (в залежності від умов поставки Товару) і рахунків-фактур Постачальника (в залежності від умов поставки). Також пунктом 3.1 встановлено що, розрахунки за кожну поставлену партію Товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат Постачальника (у разі транспортування Товару за рахунок Постачальника) здійснюються в безготівковому порядку по 100% попередньої оплаті, у терміни 1-го банківського дня з моменту отримання рахунку, якщо інше не передбачено Додатками до даного договору.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач звернувся до суду, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати за поставлений позивачем, на підставі видаткової накладної товар, внаслідок чого у товариства з обмеженою відповідальністю Аурелія , виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 20 158,00 гривень.

Станом на день розгляду даної справи у відповідача рахується заборгованість у вищезазначеному розмірі. Вказана сума боргу є непогашена, відповідачем у встановленому законом порядку не спростована та не заперечена.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості у Відповідача та ним не надано суду жодних доказів у спростування цієї заборгованості перед Позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення вартості неоплаченого товару в сумі 20158,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки, оскільки вартість отриманого товару відповідачем повністю не сплачена, що в свою чергу надає позивачеві право на нарахування відповідачеві відсотків річних, інфляційних нарахувань, та штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

З посиланням на приписи ст.ст.610, 625 Цивільного кодексу України та з огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, позивачем, в силу положень п. 6.3. Договору заявлено також позовні вимоги про стягнення пені, що складає 2166,02 грн., 4394,43 грн. інфляційних втрат та 1293,98грн. трьох відсотків річних.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. З вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п.6.3 у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню.

Розмір пені визначений позивачем розрахований у відповідності з вимогами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" якою, передбачено, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

З огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати вартості продукції позивачу є доведеним, тобто мало місце порушення відповідачем строків оплати товару, встановлених в договорі, врахувавши те, що в договорі передбачено право позивача на нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу), як захід відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені заявлена позивачем обґрунтована та правомірна.

З огляду на наведене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми пені в розмірі 2166,02 грн, у відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та пункту 6.3 Договору підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних від простроченої суми, що складає 1293,98грн., а також суму 4394,43грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку трьох відсотків річних, та інфляційних втрат на підставі вимог ст. 625 ЦК України вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю БСП ОІЛ до товариства з обмеженою відповідальністю Аурелія про стягнення суми 28012,43грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 180, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Аурелія (Код ЄДРПОУ 37958026, 89600, м. Мукачево, вул. Чернишевського, буд. 38, кв. 8) на користь товариства з обмеженою відповідальністю БСП ОІЛ (Код ЄДРПОУ 40099616, 89600, м. Мукачево, вул. Пряшівська, буд.11) суму 28012,43 (Двадцять вісім тисяч дванадцять) гривень 43 коп. в т. ч. 20 158,00 (Двадцять тисяч сто п`ятдесят вісім) гривень 00 коп. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару, а також суми 2166,02 (Дві тисячі сто шістдесят шість) гривень 02 коп. пені за несвоєчасний розрахунок, 4394,43 (Чотири тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 43 коп. інфляційних втрат та 1293,98 (Одна тисяча двісті дев`яносто три) гривні 98 коп. три відсотки річних, а також суму 1 921,00 (Одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 24.09.2019.

Суддя О.Ф. Ремецькі