Ухвала

від 07.10.2019 по справі 908/2662/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.10.2019 Справа № 908/2662/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, розглянувши заяву Концерну Міські теплові мережі (юридична адреса: бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, адреса для листування: вул. Щаслива, буд. 2а, м. Запоріжжя, 69065, код ЄДРПОУ 32121458) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Руський Воїн (вул. Верхня, буд. 6, прим. 42, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 37128919) заборгованості в сумі 11278,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Концерн Міські теплові мережі звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою (вх. № 2845/08-07/19 від 25.09.2019) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Руський Воїн основного боргу в сумі 5956,66 грн., пені в сумі 5076,41 грн., інфляційних витрат у сумі 144,89 грн. та трьох процентів річних у сумі 100,87 грн. за договором № 102227 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2010.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу від 25.09.2019 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2662/19 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК Украйни, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.

Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Із змісту заяви, поданої Концерном Міські теплові мережі , слідує, що заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Руський Воїн заборгованість яка виникла за договором № 102227 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2010.

Відповідно до змісту договору № 102227 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2010, договір укладений між Концерном Міські теплові мережі та Товариством з обмеженою відповідальністю Максі-Про .

У заяві про видачу судового наказу Концерн Міські теплові мережі зазначає, що державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Максі-Про від 02.07.2012, реєстраційний запис № 11031050004027310, щодо зміни найменування юридичної особи з Товариства з обмеженою відповідальністю Максі-Про на найменування Товариства з обмеженою відповідальністю Руський Воїн .

Проте документальних доказів щодо зміни найменування юридичної особи з Товариства з обмеженою відповідальністю Максі-Про на найменування Товариства з обмеженою відповідальністю Руський Воїн до матеріалів заяви про видачу судового наказу не додано.

Також, відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.09.2019 найменуванням підприємства за кодом ЄДРПОУ 37128919 є - Товариство з обмеженою відповідальністю Про-Студіо .

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 частини першої статті 152 ГПК України.

За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 147, 150, п. 1 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У видачі судового наказу Концерну Міські теплові мережі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Руський Воїн заборгованості в сумі 11278,83 грн. відмовити.

2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади:http://court.gov.ua/fair/sud5009/.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 09.10.2019 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.А. Азізбекян