Рішення

від 10.09.2019 по справі 910/8841/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.2019 м. Ужгород Справа № 910/8841/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 910/8841/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-БУД УКРАЇНА , м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АДАМАНТ , м. Мукачево про стягнення суми 48 000,00грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 48 000,00грн. заборгованості з оплати наданих послуг з транспортування бетону за допомогою автобетононасосу, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 19, 42 Конституції України, ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198, 218, 220 Господарського кодексу України щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасності оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 дану позовну заяву передано на розгляд суду за місцезнаходженням відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань, в частині повного та своєчасного розрахунку за надані відповідачем послуги, згідно актів виконаних робіт, (надання послуг) № ОУ-0000144 від 11.09.2018 року, № ОУ-0000153 від 21.09.2018 року, № ОУ-0000175 від 15.10.2018 року підписаними зі сторони Відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №910/8841/19, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 31.07.2019 суд ухвалив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, визначити відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив до 10.09.2019 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 31.07.2019 була надіслана відповідачу 01.08.2019 рекомендованими листами, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження юридичної особи, та поштову адресу, та як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення №8850100982644, та №8850100982652 отримана відповідачем 05.08.2019.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд-

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС-БУД УКРАЇНА (надалі - Позивач) було надано послуги транспортування бетону за допомогою автобетононасосу Товариству з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АДАМАНТ (надалі - Відповідач), що підтверджується наряд-замовлення від 11.09.2018 року, 21.09.2018 року, 15.10.2018 року, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000144 від 11.09.2018 року, № ОУ-0000153 від 21.09.2018 року, № ОУ-0000175 від 15.10.2018 року підписаними позивачем та відповідачем, та зареєстрованими податковими накладними, (копії додаються).

Вартість наданих послуг обумовлювалася Сторонами щоразу в момент замовлення, та зазначалася у рахунку-фактурі на оплату.

Як вбачається із актів здачі-приймання робіт (надання послуг) які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін: № ОУ-0000144 від 11.09.2018 року, вартість послуг була погоджена у розмірі: за перші 2 години надання послуг - 6000,00 грн., в подальшому - 8 250,00 грн; № ОУ-0000153 від 21.09.2018 року, , вартість послуг: за перші 2 години надання послуг - 6000,00 грн., в подальшому - 5 500,00 грн; № ОУ-0000175 від 15.10.2018 року, вартість послуг у розмірі: за перші 2 години надання послуг - 6000,00 грн., в подальшому - 8 250,00 грн;

Послуги надані належним чином, без зауважень та претензій з боку відповідача, на загальну суму 48 000 грн.

Оскільки строк виконання відповідачем зобов`язання по сплаті грошових коштів за надану послугу не встановлений, позивач 12.04.2019 року звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості (копія претензії додається), однак, вказана претензія, залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що змусило позивача звернутися за захистом свого порушеного права до суду з даним позовом.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, надав відповідачу послуги з транспортування бетону за допомогою автобетононасосу на загальну суму 48 000 грн., з яких за доводами позивача, у останнього утворився борг.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Сторонами у підписаних нарядах-замовленнях було визначено вид послуг (який надається) - послуги бетононасосу, місце (де вказані послуги повинні бути надані) - м. Київ, Русанівські сади, тривалість надання послуг (кількість годин та час їх надання).

Отже, судом встановлено, що сторонами було погоджено вид послуги, її вартість, місце та час надання, відтак досягнуто згоди щодо істотних умов договору надання послуг, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями Глави 63 Цивільного кодексу України

Частина 2 ст. 901 ЦК України встановлює, що положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Спір у даній справі виник у зв`язку з не виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за надані послуги згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000144 від 11.09.2018 року, № ОУ-0000153 від 21.09.2018 року, № ОУ-0000175 від 15.10.2018 року, внаслідок чого у товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АДАМАНТ , виникла заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС-БУД УКРАЇНА , на суму 48 000.00грн., яка станом на день розгляду даної справи є непогашеною, відповідачем у встановленому законом порядку не спростована та не заперечена.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія АДАМАНТ , (89600, м. Мукачеве, вул. Штефана Августина, буд.12/1, код ЄДУПОУ 36972558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-БУД УКРАЇНА , (03067, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 7-Б, кв. 112 код ЄДРПОУ 39274115) заборгованість за надані послуги в сумі 48 000,00 грн.(сорок вісім тисяч гривень 00 копійок), а також суму 1921,00 грн.(одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) - у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Видати накази на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 18.09.2019

Суддя О.Ф. Ремецькі