Рішення

від 01.10.2019 по справі 922/1751/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 922/1751/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Кучма І.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Транс", пр-т. Незалежності, 54/5, м.Ізюм, Харківська область, 64309

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Валєна", вул. Галицька, 67, м.Івано-Франківськ, 76019

про стягнення заборгованості в сумі 4 667 грн 56 к.

Представники сторін не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа-Транс" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валєна" про стягнення заборгованості в сумі 4 667 грн 56 к.

Ухвалою суду від 02.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 23.07.2019.

Ухвалою суду від 23.07.2019 відкладено розгляд справи по суті на 17.09.2019.

17.09.2019 судом відкладено розгляд справи на 01.10.2019.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором перевезення № 05/02 від 05.02.2019.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, направив до суду заяву про розгляд справи в відсутності їх повноважного представника, позовні вимоги підтверджує в повному обсязі, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

За таких обставин, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

05.02.2019 між позивачем та відповідачем підписано Договір №05/02 перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні. На підставі зазначеного Договору складено заявку (транспортне замовлення) №01 від 05.02.2019 на суму 8600 грн.

Згідно зазначеного транспортного замовлення № 01 від 05 лютого 2019 року для перевезення вантажу (електрообладнання) за маршрутом м. Модлнічка Кракова (Польша) - м. Калуш - м. Київ (Україна) перевізником було ТОВ "Константа-Транс" та замовником ТОВ "ЗАМЕЛ-Україна", вартість перевезення складала 8600 грн.

У відповідності до п.2.5 Договору, укладеному між ТОВ "Валєна" та ТОВ "Константа-Транс" вказано, "Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо Перевізник письмово підтвердив прийом заявки до виконання та засвідчив її підписом і печаткою. Дані документи можуть відправлятися по факсу".

На підставі ст.8 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" від 1 липня 2004 року N 1955-1У із змінами та доповненнями, ТОВ "Константа-Транс" для здійснення перевезення за заявкою № 01 від 05.02.2019 було залучено перевізника ФОП ОСОБА_1 Й ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), з яким укладено Договір від 05.02.2019 за №842 та транспортне замовлення №236 від 05.02.2019, де вказано, що перевезення буде здійснено автомобілем державний номер НОМЕР_2 , водієм ОСОБА_3 т. НОМЕР_3 .

05 лютого 2019 від ФОП ОСОБА_4 було отримано акт виконаних робіт №1 від 12.02.2019 та СМК , де вказано, що завантаження здійснено підприємством "ZAMEL" (Польща), перевізником є ФОП ОСОБА_5 (а/м МЕРС державний номер НОМЕР_2 та вантаж отримано ТзОВ "Валєна"). Вартість наданих послуг було сплачено ТОВ "Константа-Транс" згідно платіжного доручення №206 від 12.02.2019 у сумі 26500 грн.

Згідно Договору на перевезення визначено, що оплата послуг здійснюється безготівковим рахунком після вивантаження автомобіля, якщо інше не передбачено у заявці. Згідно заявки термін оплати визначено, що 50% сплачується на завантаженні товару та інші 50% протягом 7 днів після вивантаження. Згідно вказаних умов, 12.02.2019 ТОВ "Валєна" сплатило на рахунок ТОВ "Константа-Транс" 4300 грн, або 50%. Акти виконаних робіт було складено 07.02.2019 (згідно СМК) на суму 8600 грн, тому термін сплати інших 50% у сумі 4300 грн настав 15.03.2018.

15 квітня 2019 ТОВ "Константа-Транс" було складено претензію на суму 4300 грн та 23.05.2019 на суму 4712,23 грн з урахуванням відсотків та відправлено на адресу боржника ТОВ "Валєна" (відправлення за №6430903828630 від 15.04.2019 та № 6430903885790 від 23.05.2019).

Станом на 03.06.2019 оплата від ТОВ "Валєна" не отримана, таким чином залишок заборгованості складає 4300 грн.

Витрати від інфляції за термін прострочки складають 0 грн., та 3% річних -28,63 грн.

Згідно п.6.7 Договору №05/02 від 05.02.2019, укладеному між ТОВ "Константа-Транс" та ТОВ "Валєна" встановлено, що Замовник, за несвоєчасну оплату вартості виконаних послуг Перевізника, виплачує йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої або несвоєчасно оплаченої суми за кожен день простроченої оплати.

Сума пені за несвоєчасну оплату вартості виконаних послуг складає 338,93 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості Відповідача складає 4667,56 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма Цивільного Кодексу кореспондується із ст. 193 ГК України, відповідно до ч. 1 якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Поряд з цим, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів невиконання відповідачем зобов"язань за Договором через порушення умов останнього, є письмовими доказами невиконання відповідачем зобов"язань, взятих ним, відповідно до Договору.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно умов договором перевезення № 05/02 від 05.02.2019 в сумі 4667,56 грн є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись ст.ст. 11, 509, 549, 610-612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валєна" про стягнення заборгованості в сумі 4 667 грн 56 к., задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валєна", 76019, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 67, (ідентифікаційний код 34844773), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Транс", 64309, Харківська область, м. Ізюм, проспект Незалежності, 54/5 (р/р НОМЕР_4 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, ЄДРПОУ 40911564), 4667,56 грн (чотири тисячі шістсот шістдесят сім грн п"ятдесят шість к.), з яких: 4300 грн - основний борг, 28,63 грн - 3% річних, 338,93 грн - пеня за несвоєчасну сплату вартості наданих послуг та 1921 грн (тисячу дев"ятсот двадцять одну грн.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 09.10.2019

Суддя Шкіндер П.А.