Рішення

від 03.10.2019 по справі 910/6197/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2019Справа № 910/6197/19

За позовом Громадської організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонапарт-Концерт";

про стягнення 450 000 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Мельник В.А., адвокат, ордер КС № 640051 від 02.07.2019 р.;

Від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася Громадська організація "Українська агенція з авторських та суміжних прав" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонапарт-Концерт", в якому просить стягнути 450 000,00 грн. заборгованості з виплати винагороди (роялті).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не сплачена заборгованість за ліцензійним договором № ОГ-32/18 від 23.10.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року відкрито провадження у справі № 910/6197/19 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 13.06.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 року відкладено підготовче засідання до 04.07.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 року відкладено підготовче засідання до 16.07.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/6197/19 до судового розгляду по суті на 10.09.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 відкладено слуханя справи по суті до 26.09.2019 р.

У судовому засіданні 26.09.2019 оголошено перерву в слуханні справи по суті до 03.10.2019.

Під час розгляду спору по суті 03.10.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 03.10.2019 не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на адресу, що зазначена в відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також, суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом, були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначені судові засідання - відповідні ухвали суду надсилалися на адресу на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04073, м. Київ, пров. Куренівський, будинок 19/5.

Як вбачається з повернутих конвертів з направленням ухвали про відкриття провадження у справі, про відкладення підготовчого провадження, ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, вони повернулися в суд у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/6197/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

23 жовтня 2018 року між Громадською організацією "Українська агенція з авторських та суміжних прав" та Товариством з обмеженою відповідальністю Бонапарт-Концерт (користувач) було укладено Ліцензійний договір № ОГ - 32/18 (далі - Договір), відповідно до п. 2.1. договору ГО УААСП надає користувачеві на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання на території оприлюднених творів, що належать до каталогу ГО УААСП , під час гастрольного заходу: концерт Sting & Shaggy, який відбудеться 14 листопада 2018 року у приміщенні за адресою: Україна, м. Київ, Спортивна пл. 1, початок о 20 год. 00 хв. у Державному підприємстві Спортивний комплекс Атлет (юридична адреса: Україна, 01133, м. Київ, провулок Лабораторний, буд. 7-А), що фактично знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, Спортивна пл. 1, що має 8 000 посадкових місць, мінімальна ціна квитка 1790 грн., максимальна ціна квитка 9900 грн., а Користувач зобов`язується виплачувати ГО УААСП авторську винагороду згідно з умовами даного Договору та Закону.

Згідно п. 2.4. договору сума авторської винагороди (роялті), визначена сторонами, становить: 5 (п`ять) відсотків від суми валового збору від продажу квитків, але не менше ніж 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.5. договору, використовуючи твори з каталогу ГО УААСП , користувач зобов`язується вести точний облік творів, їх авторів та виконавців і не пізніше 20-ти днів після проведення гастрольного заходу, у якому здійснювалось публічне виконання творів:

перерахувати на поточний рахунок ГО УААСП авторську винагороду у розмірі, визначеному в п. 2.4. даного договору (п. 2.5.1. договору);

надати ГО УААСП безпосередньо або через представника звіт про публічно виконані твори за формою, наведеною у додатку № 1 до даного договору та в електронному вигляді за адресою: yurii.lobus@uacrr.org.ua (п. 2.5.2. договору);

надати ГО УААСП безпосередньо або через представника відомість з деталізацією доходу (валового збору), отриманого користувачем від продажу квитків при проведенні гастрольного заходу (п. 2.5.3. договору);

надати ГО УААСП заповнений акт про виплату авторської винагороди та надання звіту за формою, наведеною у додатку № 2 до даного договору (п. 2.5.4. договору).

Згідно п. 6.1. договору, останній вступає в дію з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання Відповідачем своїх зобов`язань, що виникли під час дії даного Договору.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання за договором в частині перерахування позивачеві авторської винагороди (роялті) у розмірі, визначеному пунктом 2.4. договору, а також не надано документи, визначені пунктами 2.5.2., 2.5.3., 2.5.4., 5.1. договору.

Пунктом 2.8. договору сторони визначили, що у разі невиконання умов договору, позивач залишає за собою право звернутися до суду з позовом про примусове стягнення авторської винагороди.

Враховуючи ухилення відповідача від сплати авторської винагороди відповідно до умов укладеного між сторонами договору, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача мінімального розміру платежу авторської винагороди (роялті), передбаченого пунктом 2.4. договору, що становить 450 000, 00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим Законом (ч. 2 ст. 418 ЦК України).

Перелік об`єктів права інтелектуальної власності визначений приписами ч. 1 ст. 420 ЦК України. Зокрема, об`єктами права інтелектуальної власності є літературні та художні твори, які в свою чергу є об`єктами авторського права (ч. 1 ст. 433 ЦК України), до складу яких входять музичні твори (з текстом або без тексту) (п. 1 ч. 1 ст. 433 ЦК України), а також виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення, які в свою чергу є об`єктами суміжних прав (ч. 1 ст. 449 ЦК України).

Відповідно до статті 422 ЦК України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ч. 1 ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

До майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт суміжних прав відповідно до ч. 1 ст. 452 ЦК України відносяться: право на використання об`єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об`єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта суміжних прав, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Згідно частини другої статті 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд з додержанням при цьому прав інших осіб.

Частиною третьою статті 426 ЦК України встановлено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до частин четвертої і п`ятої статті 32 Закону за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Частиною другою статті 33 Закону передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (ст. 45, ч. 1 ст. 47 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 48 Закону встановлено, що повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

Згідно частини п`ятої статті 48 Закону визначено, що на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що між позивачем та відповідачем укладено ліцензійний договір № ОГ-32/18 від 23.10.2018.

За встановлених обставин, в спірний період договір був чинним, недійсним не визнавався, а тому був обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання в силу припису статті 525 ЦК України не допускається.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 2.5. договору відповідач використовуючи твори з каталогу ГО УААСП , зобов`язується вести точний облік творів, їх авторів та виконавців і не пізніше 20-ти днів після проведення гастрольного заходу, у якому здійснювалось публічне виконання творів: перерахувати на поточний рахунок ГО УААСП авторську винагороду у розмірі, визначеному в п. 2.4. даного договору (п. 2.5.1. договору); надати ГО УААСП безпосередньо або через представника звіт про публічно виконані твори за формою, наведеною у додатку № 1 до даного договору та в електронному вигляді за адресою: yurii.lobus@uacrr.org.ua (п. 2.5.2. договору); надати ГО УААСП безпосередньо або через представника відомість з деталізацією доходу (валового збору), отриманого користувачем від продажу квитків при проведенні гастрольного заходу (п. 2.5.3. договору); надати ГО УААСП заповнений акт про виплату авторської винагороди та надання звіту за формою, наведеною у додатку № 2 до даного договору відповідач був зобов`язаний перераховувати на поточний рахунок позивача узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору винагороду (роялті) не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж.

Згідно п. 2.4. договору сума авторської винагороди (роялті), визначена сторонами, становить: 5 (п`ять) відсотків від суми валового збору від продажу квитків, але не менше ніж 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Відповідач в спірний період дії договору не виконав належним чином зобов`язання щодо виплати винагороди (роялті) відповідно до умов договору.

Докази здійснення відповідачем оплати винагороди (роялті) згідно умов договору в матеріалах справи відсутні та відповідачем до матеріалів справи не залучені.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог щодо стягнення заборгованості зі сплати винагороди за договором не подав.

Судом встановлено порушення відповідачем умов договору стосовно строків оплати винагороди (роялті), а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та умов укладеного між сторонам ліцензійного договору № ОГ - 32/18 від 23.10.2018 року, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 450 000, 00грн. заборгованості з виплати винагороди (роялті) підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонапарт-Концерт" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5, код ЄДРПОУ 38510831) на користь Громадської організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 41, літ. А, приміщення 1-3; ЄДРПОУ 39939650) 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) 00 грн. заборгованості з виплати винагороди (роялті) та 6 750,00 (шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.10.2019 р.

Суддя О.В. Мандриченко