Рішення

від 08.10.2019 по справі 911/1999/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1999/19

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Інтердез (01011, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 15, код ЄДРПОУ 37403360)

до

товариства з обмеженою відповідальністю Пашківський сад (08062, Київська область, Макарівський район, с. Пашківка, вул. Кірова, буд. 2, код ЄДРПОУ 37341687)

про стягнення 23448,00 гривень

08.08.2019 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Інтердез (далі по тексту - ТОВ Інтердез ) № 09/07-656 від 09.07.2019 (вх. № 2070/19) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Пашківський сад (далі по тексту - ТОВ Пашківський сад ) заборгованості за поставлений товар згідно видаткової накладної від 03.04.2018 № РН-0000977, в розмірі 23448,00 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 03.04.2018 ТОВ Інтердез та ТОВ Пашківський сад укладено договір поставки у спрощений спосіб, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 26448,00 гривень, проте відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, у зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 23448,00 гривень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2019 позовну заяву ТОВ Інтердез прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1999/19. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Станом на 08.10.2019 відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується залученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання відповідачем 20.08.2019 ухвали про відкриття провадження від 12.08.2019 у справі № 911/1999/19, відзив на позов не подав, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявив.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для прийняття рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.04.2018 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар - засіб дезінфекційний Санімакс концентрат у 1 л флаконі, в кількості 38.000 шт, на суму 26448,00 гривень (в тому числі ПДВ), що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною № РН-0000977.

Позивач твердить, що відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався сплативши на користь позивача всього 3000,00 гривень, що підтверджується відповідними банківськими виписками, отже станом на день звернення до суду (06.08.2019) заборгованість відповідача перед позивачем становить 23448,00 гривень.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що між сторонами укладений договір поставки у спрощений спосіб, оскільки товар поставлений позивачем і прийнятий відповідачем, що зафіксовано у видатковій накладній від 03.04.2018 № РН-0000977.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи позивач поставив відповідачу товар на суму 26448,00 гривень, який останнім в повному обсязі оплачено не було.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У видатковій накладній, яка підписана обома сторонами, яка засвідчує поставку і прийняття товару відповідачем, строк оплати за отриманий товар не вказано, отже, відповідач в силу приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України зобов`язаний оплатити товар після його прийняття.

За таких обставин суд вважає, що строк оплати відповідачем товару, отриманого від позивача за видатковою від 03.04.2018 № РН-0000977 є таким, що настав 03.04.2018.

Проте, як твердить позивач відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, сплативши лише 3000,00 гривень, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи копії банківських виписок, що це факт засвідчують.

Позивач 17.05.2019 звернувся до відповідача із претензією від 16.05.2019 № 16/05-546, в якій просив відповідача в семиденний строк з дня отримання претензії погасити залишок облікованої заборгованості в розмірі 23448,00 гривень.

Факт направлення претензії на належну адресу відповідача, яка відповідає адресі місцезнаходження Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підтверджується долученим до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист від 17.05.2019.

Утім вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що сума боргу відповідача, яка станом на день прийняття рішення становить 23448,00 гривень, підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів, які свідчать про відсутність заборгованості перед позивачем не надав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Суд приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Пашківський сад на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інтердез 23448,00 гривень основного боргу.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1921,00 гривень.

Згідно частини першої, підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, а із позовних вимог немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року становить 1921,00 гривень.

Водночас, позивачем при зверненні із позовною заявою № 09/07-656 від 09.07.2019 до Господарського суду Київської області згідно платіжного доручення № 1791 від 10.07.2019 сплачено 2007,00 гривень судового збору.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Отже, сума судового збору в розмірі 86,00 гривень підлягає поверненню позивачу з державного бюджету шляхом постановлення відповідної ухвали, після звернення позивача із відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Інтердез задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Пашківський сад (08062, Київська область, Макарівський район, с. Пашківка, вул. Кірова, буд. 2, код ЄДРПОУ 37341687) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інтердез (01011, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 15, код ЄДРПОУ 37403360) 23448,00 гривень основного боргу та 1921,00 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI Перехідні положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2019.

Суддя Р.М. Колесник