Рішення

від 07.10.2019 по справі 914/1615/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2019 справа № 914/1615/19

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Наш оберіг» , м. Львів

про: стягнення 5467,78 грн.

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

За участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» , м.Київ до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків „Наш оберіг» , м.Львів про стягнення 5467,78 грн.

Ухвалою суду від 15.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено засідання на 16.09.2019. В зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподання ним відзиву на позов судове засідання було відкладено на 07.10.2019.

В судовому засіданні 16.09.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив задоволити позов з підстав і мотивів , викладених в позовній заяві та доданих до справи. Позовні вимоги обґрунтовує ти, що 30.12.2014 р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) укладено договір купівлі-продажу природного газу №2550/15-ТЕ-21, на виконання якого відповідачу було було поставлено природний газ на загальну суму 181208,97 грн. За умовами договору відповідач зобов`язувався остаточний розрахунок за природний газ здійснювати до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Оскільки розрахунки за поставлений газ здійснювалися відповідачем несвоєчасно, всупереч строку, встановленого договором, позивач звернуся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку з простроченням внесення платежів.

Відповідач в жодне із судових засідань участь уповноваженого представника не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались на його адресу рекомендованою кореспонденцією.

Отже, судом було забезпечено змагальність сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі без участі представника відповідача.

Суд заслухавши представника позивача, присутнього у попередньому судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

30.12.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , як продавцем та Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Наш оберіг» , як покупцем, було укладено договір №2550/15-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу (далі- Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору № 2550/15-ТЕ-21 від 30.12.2014 р. продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» за кодом згідно УКТ ЗЕД 271121 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору.

На виконання п. 2.1. Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 181208,97 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, в порушення умов договору, відповідачем не вчасно і не в повному розмірі проводились розрахунки по договору за поставлений позивачем і прийнятий відповідачем природний газ, останній порушив умови договору та внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 6000,21 грн. , яка була присуджена до стягнення з відповідача згідно рішення господарського суду Львівської області у справі № 914/3976/15.

Відповідно до п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Відповідно до п.7.2. договору, у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційною до кількості несплачених обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов договору він у безспірному порядку зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання за договором поставки природного газу не виконував належним чином, за поставлений природний газ розрахувався несвоєчасно, чим порушив умови п 6.1. вказаного Договору.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та договору, позивачем нараховано відповідачу до стягнення: 4892,64 грн. - пені; 241,55 грн. - інфляційних втрат та 333,59 грн. - 3% річних, які позивач просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 6.1. Договору сторонами визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки споживачем допущено прострочення внесення платежів у встановлений в п. 6.1 Договорі строк, він вважається таким, що прострочив.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (у відповідності до постанови Пленуму ВГС України від 17.12.2013р. №14 та Інформаційного листа ВГС України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012), суд зазначає, що такі нараховані позивачем правильно, а тому 3% річних та інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому розмірі.

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, п. 7.2. Договору передбачалося, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені, суд зазначає, що така розрахована позивачем арифметично правильно, нарахування пені здійснювалося виключно на суми заборгованості, сплаченої з порушенням строків оплати.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ст.13 ГПК України , судочинство у господарський судах здійснюються на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається , як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно із положеннями ст.77 ГПК України , обставини , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене, виходячи з положень чинного законодавства, з`ясувавши всі обставини справи, повно і всебічно дослідивши наявні в справі докази, проаналізувавши практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 10 , 12 , 20 , 73 , 74 , 75 , 76 , 79 , 123 , 129 , 185 , 191 , 232 , 233 , 236 ,

237 , 238 , 240 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2 . Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Наш оберіг» (адреса:79067, м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 153 А; код ЄДРПОУ № 36183057) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ № 20077720) 241,55 грн. - інфляційних втрат, 333,59 грн. - 3% річних, 4892,64 грн. - пені та 1762,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.10.2019.

Суддя Березяк Н.Є.