Рішення

від 09.10.2019 по справі 926/1957/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року Справа № 926/1957/19

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укртрейд Компані

до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Грін Рей

про стягнення заборгованості в сумі 74 842,18 грн.

Cуддя М.І.Ніколаєв

Секретар судового засідання А.В.Весела

За участю представників сторін:

від позивача - Багіров Р.А., адвокат, ордер від 05.08.2019 року, в режимі відеоконференції;

від відповідача - не з`явився;

І. Стислий виклад позицій сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укртрейд Компані (далі - ТОВ Укртрейд Компані ) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Грін Рей (далі - ТОВ Торговий Дім Грін Рей ) про стягнення 74842,18 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у березні 2018 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 371204,80 грн., проте в порушення умов договору від 01.03.2018 та специфікації до нього від 12.03.2018 відповідач за отриманий товар у повному обсязі не розрахувався, що призвело до виникнення боргу в сумі 66567,42 грн.

За порушення строків здійснення оплати товару відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України на вказану заборгованість позивачем нараховано 5332,25 грн інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних у сумі 2942,51 грн. за період з 21.03.2018 року по 12.08.2019 року.

На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача зазначену суму боргу, з урахуванням нарахованих інфляційних втрат та 3% річних, а також понесені у справі судові витрати, у т.ч. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2400 грн.

Відповідач не використав передбаченого законом права на подання відзиву на позов.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.08.2019 року відкрито спрощене провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.09.2019 року з повідомленням сторін, витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Грін Рей оригінал або належним чином завірену копію договору поставки №010318 від 01.03.2019.

Ухвалою суду від 06.09.2019 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Укртрейд Компані про проведення судового засідання призначеного на 11.09.2019 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Волинської області.

Ухвалою суду від 11.09.2019 розгляд справи відкладено на 30.09.2019.

У зв`язку з неявкою відповідача та необхідністю дослідження оригіналів доказів, доданих до позовної заяви, ухвалою від 30.09.2019 розгляд справи відкладено на 09.10.2019 в режимі відеоконференції.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального України, яка визначає особливості розгляду справи у порядку спрощеного провадження, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно частини 4 статті 11 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Більш того, застосовуючи на підставі ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України і ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що в порядку ст.202 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута без участі представника відповідача за наявними у ній документами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

05.03.2018 на підставі видаткових накладних №УТ-180312 та №УТ-180310 позивач на виконання умов договору поставки від 01.03.2018 року №010318 поставив відповідачу товар на загальну суму 71316,41 грн.

Даний договір сторони суду не надали, хоча він був витребуваний судом ухвалою від 22.08.2019.

В цій площині позивач зазначає, що вищевказаний договір був погоджений обома сторонами, після чого ТОВ Укртрейд Компані підписало зі своєї сторони два примірники оригіналу такого договору і передало його на підписання відповідачу, однак ТОВ Торговий Дім Грін Рей примірник оригіналу договору позивачу не повернуло.

03.03.2018 року відповідачем на підставі виставленого рахунку позивача №УТ-180294 від 02.03.2018 здійснено попередню оплату за поставлений товар в сумі 92 637,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 24.

Таким чином, за першу партію поставленого товару відповідачем надмірно сплачено 21 320,97 грн.

12.03.2018 сторони уклали специфікацію № УТ-180320 до договору поставки від 01.03.2018 року №010318, якій погодили поставку товару на загальну суму 299888,39 грн.

Крім того, сторони визначили наступні умови поставки:

- дата поставки - 13.03.2018;

- умови поставки - склад постачальника м. Луцьк, вул. Лідавська,1;

- умови оплати - 100% оплата за товар здійснюється протягом 7 календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника.

13.03.2018 року ТОВ Укртрейд Компані на підставі видаткової накладної №УТ-180344 поставило ТОВ Торговий Дім Грін Рей передбачений специфікацією товар на загальну суму 299 888,39 грн.

Факт поставки також підтверджується актом приймання - передачі товару від 13.03.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на підставі виставленого рахунку № УТ-180320 від 12.03.2018 перерахував позивачу попередню оплату в загальній сумі 212000 грн., у т.ч.:

- 12.03.2018 сплачено 205000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28;

- 11.10.2018 сплачено 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 79;

- 23.10.2018 сплачено 2000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 140.

Враховуючи дату отримання товару відповідачем (13.03.2019 року згідно акту приймання передачі товару від 13.03.2019 року) залишок боргу в сумі 73567,42 грн. останній мав сплатити до 20.03.2018 року включно.

З урахуванням вищевказаних розрахунків на суму 212000 грн. та враховуючи наявну переплату в сумі 21 320,97 грн. суд встановив, що сума боргу за отриманий 13.03.2018 товар станом на момент вирішення спору становить 66567,42 грн.

25.02.2019 позивач направив відповідачу претензію від 22.02.2019 про сплату боргу в сумі 66 567,42 грн., яка залишена відповідачем без реагування.

03.04.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу, яка також залишена відповідачем без задоволення.

IV. Норми права, які застосовує суд.

З метою правильного та всебічного вирішення спору суд застосовує наступні норми права.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

У статті 655 Цивільного кодексу України вказано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

V. Оцінка та висновки суду

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 13.03.2018 поставив відповідачу товар на загальну суму 299888,39 грн.

Проте відповідач, в порушення умов специфікації від 12.03.2018, за поставлений товар (з урахуванням існуючої переплати) розрахувався частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 66567,42 грн.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 Господарського процесуального кодексу України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

Враховуючи, що належних доказів на спростування наявної заборгованості у розмірі 66567,42 грн. відповідач суду не надав, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача 5 332,25 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних у сумі 2 942,51 грн, нарахованих за період з 21.03.2018 року по 12.08.2019 року.

Перевіривши за допомогою інформаційно-правової системи IPLEX наявний в матеріалах справи (а.с.8) розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних суд встановив, що позивачем допущені арифметичні помилки в проведених калькуляціях, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково та стягнути з відповідача 4 998,08 грн. інфляційних та 2 909,68 грн. 3 % річних (проведений судом розрахунок додається).

За таких обставин справи позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача 66 567,42 грн. основного боргу, 4 998,08 грн. інфляційних нарахувань та 2 909,68 грн. 3% річних.

VI. Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене з відповідача слід стягнути 1911,58 грн. судового збору.

В частині витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із частиною 3 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання послуг правничої допомоги позивач надав суду:

- договір про надання правової допомоги від 05.08.2019 року укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням АФК ;

- додаток №1 до вищевказаного договору з описом вартості правничої допомоги адвокатського об`єднання по даній справі;

- попередній розрахунок судових витрат позивача на правничу допомогу;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 07.08.2019 року;

- рахунок №74 від 07.08.2019 року на суму 2 400,00 грн., виписаний Адвокатським об`єднанням АФК ;

- платіжне доручення № 5232 від 12.08.2019 року про сплату позивачем Адвокатському об`єднанню АФК 2 400,00 грн з призначенням платежу: оплата за надання правничої допомоги згідно договору від 05.08.2019 року та рахунку № 74 від 07.08.2019 року .

Згідно із частинами 4, 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідного клопотання відповідачем не було подано.

За таких обставин витрати позивача на професійну правничу допомогу у загальній сумі 2400 грн. підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у відповідності до статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положення ч. 5 ст. 126 ГПК України виключають можливість суду самостійно (без клопотання іншої сторони) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та виходячи з відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що витрати на правничу допомогу слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача слід стягнути 2388,23 грн. понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 194, 231, 232, 233, 236 - 238, 240, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Укртрейд Компані до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Грін Рей задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Грін Рей (код 41521597, Чернівецька область, Новоселицький район, м. Новоселиця, провулок Бесарабський, 12, 60300) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укртрейд Компані (код 36310587, Волинська область, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 42, 43000) 66 567,42 грн. основного боргу, 4 998,08 грн. інфляційних нарахувань, 2 909,68 грн. 3% річних, 2 388,23 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1911,58 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2019 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або, відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до суду, що прийняв оскаржуване рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.І. Ніколаєв