Ухвала

від 07.10.2019 по справі 296/9632/19

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/9632/19

1-кс/296/5183/19

УХВАЛА

Іменем України

07 жовтня 2019 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3

начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Житомирі скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на постанову начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 від 12.09.2019, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2019 до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в якій скаржник просить визнати протиправною постанову від 12.09.2019 начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання від 09.09.2019 щодо отримання у ГУНП в Житомирській області, прокуратурі Житомирської області, УСБУ в Житомирській області завірені копії відповідних повідомлень Генерального директора ТДВ «ЖЛ» з метою встановлення особистих розпоряджень керівників вказаних правоохоронних органів щодо дій своїх підлеглих на 19.05.2016 навколо вказаного майнового комплексу з метою встановлення обставин, за яких вчинено злочини, передбачені ч. 1 ст. 365 КК України; скасувати постанову від 12.09.2019 начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання від 09.09.2019; зобов`язати начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження №42016060000000049 витребувати у ГУНП в Житомирській області, прокуратурі Житомирської області, УСБУ в Житомирській області завірені копії відповідних повідомлень Генерального директора ТДВ «ЖЛ» з метою встановлення особистих розпоряджень керівників вказаних правоохоронних органів щодо дій своїх підлеглих на 19.05.2016 навколо вказаного майнового комплексу з метою встановлення обставин, за яких вчинено злочини, передбачені ч. 1 ст. 365 КК України.

В обґрунтування доводів скарги зазначено, що 09.09.2019 адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 звернувся до начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 з клопотанням щодо отримання у ГУНП в Житомирській області, прокуратурі Житомирської області, УСБУ в Житомирській області завірені копії відповідних повідомлень Генерального директора ТДВ «ЖЛ» з метою встановлення особистих розпоряджень керівників вказаних правоохоронних органів щодо дій своїх підлеглих на 19.05.2016 навколо вказаного майнового комплексу. Проте, своєю постановою начальник слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 відмовив у задоволенні вказаного клопотання. Вказану постанову особа, що подала скаргу вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню як наслідок її незаконності та необґрунтованості та просить зобов`язати начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області вчинити дії, зазначені в клопотанні.

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши слідчого та представника потерпілого, слідчий суддя при розгляді скарги по суті виходить з наступного.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 93 КПК України зазначено, що сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Частиною 1 ст. 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Частиною 1 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України).

Зокрема, перелік слідчих (розшукових) дій чітко регламентований Главою 20 цього Кодексу, яка має структурно сформований наступний зміст: допит (ст. 224); допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні (ст. 225); особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи (ст. 226); участь законного представника, педагога, психолога або лікаря у слідчих (розшукових) діях за участю малолітньої або неповнолітньої особи (ст. 227); пред`явлення особи для впізнання (ст. 228); пред`явлення речей для впізнання (ст. 229); пред`явлення трупа для впізнання (ст. 230); протокол пред`явлення для впізнання (ст. 231); проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування (ст. 232); проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст. 233); обшук (ст. 234); ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи (ст. 235); виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи (ст. 236); огляд (ст. 237); огляд трупа (ст. 238); огляд трупа, пов`язаний з ексгумацією (ст. 239); слідчий експеримент (ст. 240); освідування особи (ст. 241); підстави проведення експертизи (ст. 242); порядок залучення експерта (ст. 243); розгляд слідчим суддею клопотання про залучення експерта (ст. 244); отримання зразків для експертизи (ст. 245).

Відповідно до ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Як вбачається із скарги та долучених до неї матеріалів, 09.09.2019 адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_5 звернувся до начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 з клопотанням щодо отримання у ГУНП в Житомирській області, прокуратурі Житомирської області, УСБУ в Житомирській області завірені копії відповідних повідомлень Генерального директора ТДВ «ЖЛ» з метою встановлення особистих розпоряджень керівників вказаних правоохоронних органів щодо дій своїх підлеглих на 19.05.2016 навколо вказаного майнового комплексу (в порядку ст. 220 КПК України).

Постановою від 12.09.2019р. слідчий відмови в задоволенні клопотання.

Зі змісту постанови вбачається, що в обґрунтування відмови в задоволенні клопотання, начальник слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_6 зазначає, що необхідності у витребуванні будь-яких документів для встановлення особистих розпоряджень керівників прокуратури Житомирської області та УСБУ в Житомирській області щодо своїх підлеглих станом на 19.05.2016 навколо вказаного майнового комплексу немає, оскільки в матеріалах справи міститься план-розрахунок забезпечення охорони публічного порядку під час проведення масових заходів у м.Житомирі 19.05.2016, затверджений 17.05.19 т.в.о. начальника ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 та відповідне звернення про залучення поліції до охорони громадського порядку. Крім того, згідно ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України», до функцій та завдань вказаних органів не належать забезпечення публічного (громадського порядку). Єдиним органом, який має забезпечити публічний (громадський) порядок, реагувати відповідним чином у разі його порушення, в тому числі застосовувати фізичну силу, є Національна поліція України ( стаття 2 Закону України «Про національну поліцію»). А тому необхідності у витребуванні будь-яких документів для встановлення особистих розпоряджень керівника прокуратури Житомирської області та УСБУ в житомирській області щодо дій своїх підлеглих осіб немає.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є в т. ч. охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення повного розслідування, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

В судовому засіданні начальник слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 вказав, що клопотання представника потерпілого розглядалося в межах необхідності вчинення слідчої дії.

Разом з тим в постанові не міститься відомостей в якій саме слідчій (розшуковій) дії було відмовлено представнику потерпілого.

Крім того, розглядаючи питання необхідності вчинення слідчої дії за клопотанням представника потерпілого про збирання доказів, слідчим не було враховано вимоги ст. 2 та ст. 9 КПК України про забезпечення повного розслідування, всебічного, повного дослідження обставини кримінального провадження.

Як вказувалося вище, відмовляючи в задоволенні клопотання слідчим не було враховано, що в заяві про кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 365 КК України, а також в самому клопотанні, потерпілий вказував про повідомлення ним щодо наявності підстав забезпечення прав власника на майно також і інші правоохоронні органи, зокрема керівництво прокуратури області та УСБУ в Житомирській області. Враховуючи, що кримінальне провадженні здійснюється за ч.1 ст. 365 КК України "Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу", посилання слідчого на наявність в матеріалах справи плану-розрахунку забезпечення охорони публічного порядку під час проведення масових заходів у м.Житомирі 19.05.2016 та на відсутність компетенції в прокуратури та в служби безпеки компетенції щодо цього, не можна вважати повним та всебічним дослідженням обставин справи, оскільки останні також являються правоохоронними органами згідно Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів". Представник потерпілого вказував, що потрібно дослідити обставини кримінального провадження також щодо дій інших посадових осіб та їх розпоряджень, яким потерпілим було повідомлено про ситуацію навколо підприємства, однак не було з`ясовано в якій формі відбувалося таке повідомлення та його конкретний зміст.

Із зазначених підстав слідчий суддя вважає за необхідне в даній частині вимоги скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 задовольнити, скасувати постанову начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 від 12.09.2019 про відмову у задоволенні клопотання та зобов`язати начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 від 09.09.2019.

Щодо вимог адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про визнання протиправною постанову від 12.09.2019 начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 , то слід зазначити, що згідно ст. 307 КПК України постановлення ухвали про визнання недійсним рішення слідчого або прокурора не передбачено.

Як вбачається постанова начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 від 12.09.2019 про відмову у вчиненні слідчої дії (як вказано слідчим) була отримана скаржником 23.09.2019 року засобами поштового зв`язку. Скарга подана до слідчого судді 27.09.19, повноважною особою, у визначений законом спосіб, а тому є прийнятною для розгляду слідчим суддею на стадії досудового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 9, 20, 22, 26, 93, 110, 220, 223, 246, 303, 304,307 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на постанову начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 від 12.09.2019 - задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 від 12.09.2019 про відмову у задоволенні клопотання.

Зобов`язати начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 від 09.09.2019.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1