Рішення

від 02.10.2019 по справі 280/2608/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року о 16 год. 55 хв.Справа № 280/2608/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.

представника позивача - Стирник Ю.В.,

представника відповідача - Когут А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Металпрофсервіс

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Металпрофсервіс (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.03.2019 №0004111406, №0004101406 та №0004091406.

Ухвалою суду від 05.06.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 03.07.2019.

Ухвалою суду від 03.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 30.07.2019.

В підготовчому засіданні 30.07.2019 оголошено перерву до 11.09.2019.

11.09.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 02.10.2019.

В судовому засіданні 02.10.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій, та відповідно понесення витрат по господарським операціям з ТОВ Контакт-Хім . Також, представник позивача зазначив, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаним контрагентом, проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваних рішень. Позивач вказує на те, що контрагент з якими позивач мав господарські взаємовідносини протягом перевіряємого періоду був зареєстрований як платник податку на додану вартість та жодних сумнів, що можливості виконання вказаним підприємством господарських операцій не виникало ані у позивача, ані у контролюючих органів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ Контакт-Хім . Відповідач зазначає, що під час перевірки ТОВ Металпрофсервіс не надано підтвердження щодо виконання ТОВ Контакт-Хім зобов`язання організувати замовнику і покупцеві зустріч та забезпечення їх проведення, підготовки проекту контрактів між замовником і покупцем. Та не надано акти виконання третього етапу зобов`язань, а саме, сприяння в укладанні договору між ТОВ Металпрофсервіс та покупцями, зазначеними ТОВ Контакт-Хім в звіті. Також, відповідач вказував на те, що всі документи між позивачем та ТОВ Контакт-Хім складено в один день, що свідчить про фактично дії визначені у договорі не могли відбутися. Крім того, відповідач посилався на відсутність у ТОВ Контакт-Хім нерухомого майна, необхідного персоналу, тощо. Також, контролюючий орган вказував і на отриману інформацію від оперативного управління ГУ ДФС у Сумській області, а саме протокол допиту свідка від 30.05.2018 року громадянина ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в якому вказано про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Контакт-Хім (код ЄДРПОУ 37149959).

В судовому засіданні представник відповідача підтримала позицію викладену в письмових запереченнях та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.02.2019 №598 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Металпрофсервіс наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Металпрофсервіс з 19.02.2019 тривалістю 5 робочих днів.

У період з 19.02.2019 по 25.02.2019 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача за період діяльності 2016 рік з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ Контакт-Хім (код ЄДРПОУ 37149959) за період 2016 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ Контакт-Хім (код ЄДРПОУ 37149959) за період березень 2016 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 04.03.2019 №121/08-01-14-06/37648604.

В Акті перевірки від 04.03.2019 №121/08-01-14-06/37648604 контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ Металпрофсервіс :

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 87500 грн., в тому числі за 2016 рік у сумі 87500 грн.;

- пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету (р.18.1 декларації) у загальній сумі 11097 грн., у т.ч. по періодах: березень 2016 року - 11097 грн.; завищено від`ємне значення податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.19 декларації) всього у сумі 6403 грн., у т.ч. по періодах: березень 2016 - 6403 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від 04.03.2019 №121/08-01-14-06/37648604, 26.03.2019 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0004111406, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 87500 грн.;

№0004101406, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 6403 грн.;

№0004091406, яким позивачу збільшено суму податку на додану вартість на суму 30871,25 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням - 11097 грн. та 2774,25 грн. - за штрафними санкціями.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки від 04.03.2019 №121/08-01-14-06/37648604, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків контролюючого органу.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Контакт-Хім .

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 11.03.2016 між ТОВ Металпрофсервіс - Замовник та ТОВ Контакт-Хім - Виконавець укладено Договір №11/03/16 на надання інформаційно-маркетингових послуг, відповідно до пункту 1 якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується: надати останньому послуги з проведення інформаційно-маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника, а саме: можливості та перспективи ведення комерційних операцій; попит на продукцію, перспективи його розвитку; відомості про потенційних споживачів; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних компаній; виконати ряд певних фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента (далі за текстом даного Договору - Покупця), готового придбати продукцію Замовника у відповідності до умов останнього; надавати допомогу Замовникові в конкретній реалізації поставок продукції на протязі всього терміну дії Договору між ним та Покупцем (а.с.62-64).

Крім того, 11.03.2016 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору №11/03/16 від 11.03.2016 на надання інформаційно-маркетингових послуг, якому серед іншого визначено, що вартість послуг за цим Договором складає 105000,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.65).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів адміністративної справи надано Звіт щодо інформаційно-маркетингових досліджень за напрямком: збут металопрокату для ТОВ Металпрофсервіс , який складений ТОВ Контакт-Хім (а.с.67-79), акт приймання-передачі Звіту щодо інформаційно-маркетингових досліджень за напрямком: збут металопрокату (а.с.80), акт надання послуг №37 від 11.03.2016 (а.с.81), рахунок на оплату №37 від 11.03.2016 (а.с.82). На підтвердження оплати за надані послуги надано до матеріалів справи надано платіжні доручення від 18.03.2016 №56 та від 05.05.2016 №93 (а.с.83-84).

Також, до матеріалів адміністративної справи надано подану та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №37 від 11.03.2016 (а.с.85-87).

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ Контакт-Хім у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Контакт-Хім .

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ Контакт-Хім не дійсними.

Згідно зі ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Контакт-Хім з поставки товарів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Стосовно посилань контролюючого органу на те, що у контрагента позивача були відсутні необхідні трудові ресурси, приміщення, тощо, для здійснення господарських операцій з позивачем, суд зазначає, що за своїм змістом позивачу надавались маркетингові послуги з аналізу ринку, що не потребує наявності значної кількості персоналу, виробничих приміщень, а такі послуги можуть бути надані навіть однією особою. В свою чергу, у першому кварталі 2016 року (період здійснення операцій) на підприємстві ТОВ Контакт-Хім працювало 3 особи, що на переконання суду є достатнім для проведення господарських операцій з позивачем.

Також, суд відхиляє посилання відповідача на те, що господарські операції не відбулись оскільки приймання виконаних робіт відбулось того ж дня, що і підписання договору, оскільки така обставина не може свідчити про нереальність господарських операцій, з огляду на те, що обсяг наданих послуг не є значним, а аналіз викладений у звіті міг бути проведений 3-ма особами протягом дня. Крім того, суд звертає увагу на те, що інформація яка була викладена у звіті, вже могла бути наявна у ТОВ Контакт-Хім , у разі здійснення підприємством зазначеного виду діяльності раніше по іншим операціям.

Стосовно посилання контролюючого органу на отриману податкову інформацію від ГУ ДФС у Сумській області, відповідно до якої оперативним управлінням ГУ ДФС у Сумській області внесено відомості до АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва щодо виявлених ознак фіктивності ТОВ Група Альфа , ТОВ Сиріус ТМ , ТОВ Контакт-Хім , а також протокол допиту свідка ОСОБА_1 , який заявляв про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Контакт-Хім , суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що дійсно з матеріалів адміністративної справи встановлено, що первинна документація податкової та бухгалтерської звітності від імені ТОВ Контакт-Хім , по операціям з ТОВ Металпрофсервіс , підписана громадянином ОСОБА_1 .

Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи міститься письмові пояснення громадянина ОСОБА_1 , зокрема і посвідчені нотаріально, в яких останній вказує про те, що ним господарська діяльність від імені ТОВ Контакт-Хім фактично здійснювалась (а.с.88-90).

Більш того, в зазначених поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що пояснення надані співробітникам правоохоронних органів були наданні у стані сильного душевного хвилювання та не відповідають дійсності.

По-друге, суд звертає увагу на ту обставину, що в наданих відповідачем документах ОСОБА_1 допитували в якості свідка, а не підозрюваного, та наданий час відсутні відомості про притягнення зазначеної особи до кримінальної відповідальності.

Так, суд звертає увагу на те, що законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі -КПК України).

У частині першій статті 23 КПК України закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 КПК України, передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Вказана позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена в постанові суду від 06.11.2018 по справі №822/551/18.

Також суд зазначає, що у пункті 110 рішення у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Суд звертає увагу на ту обставину, що податковим органом не вжито ніяких заходів з метою доведення складу податкового правопорушення, крім дублювання податкової інформації, викладеної в акті перевірки та посилання на протокол допиту свідка, який не є належним доказом у справі, зокрема не надано суду інших доказів на підтвердження складу податкового правопорушення (акти зустрічних звірок контрагентів, тощо).

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Металпрофсервіс .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Металпрофсервіс (69093, м.Запоріжжя, вул.Хакаська, буд.1, код ЄДРПОУ 37648604) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26.03.2019 №0004111406, №0004101406 та №0004091406.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Металпрофсервіс судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено та підписано 09.10.2019.

Суддя І.В. Новікова