Рішення

від 10.10.2019 по справі 340/2262/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2262/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом:

Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра (код ЄДРПОУ 30703108, адреса: вул. Петрівська, 2, с. Брусівка, Устинівський район, Кіровоградська область, 28611)

до відповідача:

Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 34565316, адреса: вул. Благодатна, 1, смт.Устинівка, Кіровоградська область, 28600)

про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство Деметра (далі - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59893839 від 23.08.2019р. про примусове виконання постанови №2433 від 23.08.2019 р. про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 359,19 грн.;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59892880 від 23.08.2019р. про примусове виконання постанови №2431 від 23.08.2019 р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692,00 грн.;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59892448 від 23.08.2019р. про примусове виконання постанови №2138 від 08.08.2019 р. про стягнення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн.;

- скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59892719 від 23.08.2019 р. про примусове виконання постанови №2429 від 23.08.2019 р. про стягнення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 10 200,00 грн.;

- скасувати постанову про арешт коштів боржника ПСП Деметра у всіх відкритих рахунках ВП №59522498 від 23.08.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Проте, вказаних законодавчих приписів відповідачем не дотримано при вчинені дій по примусовому виконанню зведеного виконавчого провадження №59614046 та встановлено нібито порушення Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра при виконанні рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області, відтак, позивач наголошує, на протиправності дії начальника Устинівського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченка В`ячеслава Анатолійовича та просить суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача скористався своїм правом на подання до суду письмового відзиву, в якому висловив свою позицію щодо вищевказаних позовних вимог, які не визнаються у повному обсязі, оскільки наголошує на тому, що спірні дії по винесенню постанов про накладення штрафу, стягнення виконавчого збору, та постанови про арешт коштів боржника начальником Устинівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області як державним виконавцем вчинені відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.39-141).

04.10.2019 року відповідною ухвалою суду вирішено здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Предметом спору в даній справі є законність та обґрунтованість дій начальника Устинівського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченка В`ячеслава Анатолійовича як державного виконавця при винесенні постанов: про відкриття виконавчого провадження ВП №59893839 від 23.08.2019 р. про примусове виконання постанови №2433 від 23.08.2019 р. про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 359,19 грн.; про відкриття виконавчого провадження ВП №59892880 від 23.08.2019р. про примусове виконання постанови №2431 від 23.08.2019 р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692,00 грн.; про відкриття виконавчого провадження ВП №59892448 від 23.08.2019р. про примусове виконання постанови №2138 від 08.08.2019 р. про стягнення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн.; про відкриття виконавчого провадження ВП №59892719 від 23.08.2019 р. про примусове виконання постанови №2429 від 23.08.2019 р. про стягнення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 10 200,00 грн.; про арешт коштів боржника ПСП Деметра у всіх відкритих рахунках ВП №59522498 від 23.08.2019 р..

При вирішенні даного спору суд враховує наступні фактичні обставини справи.

Приватне сільськогосподарське підприємство Деметра 16.03.2000 року зареєстроване як юридична особа, основний вид діяльності за КВЕД - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11) (а.с.26).

Судом встановлено, що на виконанні в Устинівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області відносно боржника Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра наявне зведене виконавче провадження №59614046, державний виконавець, що веде виконавче провадження - ОСОБА_1 , постанова про об`єднання проваджень у зведене винесена 22.07.2019 року (а.с.50).

03.07.2019 року Устинівським районним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист у цивільній справі №403/650/17 провадження №2/403/1/19 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, реєстраційна служба Устинівського районного управління юстиції, про розірвання договору оренди землі, розірвання додаткової угоди оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку, яким судом вирішено стягнути із приватного сільськогосподарського підприємства Деметра на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3045,12 грн. (а.с.52).

Разом з тим, також Устинівським районним судом Кіровоградської області 06.03.2019 року видано виконавчий лист в межах розгляду справи №403/650/17 провадження №2/403/1/19 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, реєстраційна служба Устинівського районного управління юстиції про розірвання договору оренди землі, розірвання додаткової угоди оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку, яким судом вирішено зобов`язати Приватне сільськогосподарське підприємство Деметра повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,1840 га, кадастровий номер 3525881600:02:000:2146, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Брусівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.133).

За вказаними виконавчими листами боржником виступає - Приватне сільськогосподарське підприємство Деметра .

03.07.2019 року ОСОБА_2 на ім`я начальника Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченку В.А. подано заяви про відкриття виконавчого провадження за вищевказаними виконавчими листами (а.с.53,116).

Так, судом встановлено, що 11.07.2019 року начальником відділу Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченком В.А. за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа №2/403/1/19 виданого 03.07.2019 року Устинівським районним судом Кіровоградської області про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра судових витрат на користь ОСОБА_2 у сумі 3045,12 грн., на підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59522498 (а.с.55).

Вказана постанова надіслана того ж дня боржнику за даним виконавчим листом - ПСП Деметра , що посвідчується відповідним супровідним листом №1980 (а.с.54).

При цьому, 22.07.2019 року державним виконавцем Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Басаєм О.В. при примусовому виконанні виконавчого листа №2/403/1/19 виданого 03.07.2019 року виданого Устинівським районним судом Кіровоградської області про зобов`язання Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 3,1840 га, кадастровий номер 3525881600:02:000:1146, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Брусівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №59522168, №59522298, №59522498, №5952262 у зведене виконавче провадження №59614046 (а.с.56).

08.08.2019 року державним виконавцем, за не вжиття жодних заходів щодо виконання рішення у встановлений законодавцем строк для виконання такого рішення, керуючись статтями 63,75 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., яку надіслано боржнику (а.с.100-101).

В матеріалах справи наявний Акт державного виконавця, а саме: начальника Устинівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області Любченка В.А. при примусовому виконанні виконавчого листа №2/403/1/19 виданого 03.07.2019 року Устинівським районним судом Кіровоградської області про зобов`язання ПСП Деметра повернути ОСОБА_4 земельну ділянку, яким встановлено, що у повторно наданий державним виконавцем строк рішення суду боржником не виконане, в якому також зафіксовано, що причини не виконання даного рішення суду невідомі (а.с.123).

При цьому, 23.08.2019 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження №59522298 за не виконання в повторно наданий державним виконавцем строк рішення суду, враховуючи приписи статті 63, 75 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем накладено на позивача штраф у розмірі 10200,00 грн. (а.с.84).

Вказану постанову надіслано учасникам виконавчого провадження, що посвідчується відповідним супровідним листом (а.с.85).

При цьому, досліджуючи надані відповідачем матеріали виконавчих проваджень за спірними постановами, судом встановлено, що позивачем державному виконавцеві не було надіслано жодних доказів виконання судового рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області.

Між тим, суд зауважує, що матеріали справи містять докази отримання позивачем поштової кореспонденції надісланої державним виконавцем, що посвідчується відповідними поштовими рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, з підписом уповноваженої особи підприємства, та які також містяться в матеріалах виконавчого провадження (а.с.57,118а,140).

23.08.2019 року відповідно до Акту прийому-передачі земельної ділянки начальником Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченком В.А., відповідно до рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 06.03.2019 року по справі №403/650/17 передано ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,1840 га, кадастровий номер 3525881600:02:000:2146, яка розташована на території Брусівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.130). Суд зауважує, що у вказаному акті зафіксовано прийняття ОСОБА_2 даної земельної ділянки особистим підписом (а.с.130).

Також, 23.08.2019 року начальником Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченком В.А., у зв`язку із невиконанням рішення суду, згідно статті 75 Закону України Про виконавче провадження направлено повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення. Виконавче провадження підлягає закінченню, виконавчий збір не сплачено, постанова про стягнення виконавчого збору підлягає виведенню в окреме провадження, тому керуючись статтями 3, 27, 40 закону України Про виконавче провадження постановлено стягнути з боржника Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра виконавчий збір у розмірі 16 692,00 грн. (а.с.92).

Водночас, 23.08.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №59522298 у зв`язку із виконанням судового рішення без участі боржника (а.с.86).

При цьому, 23.08.2019 року державним виконавцем Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченком В.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ПСП Деметра штрафу на користь держави у розмірі 10 200,00 грн. за невиконання рішення суду (а.с.88). Таку постанову на виконання процесуальних приписів Закону України Про виконавче провадження надіслано учасникам виконавчого провадження (а.с.87).

Судом встановлено, що в межах виконавчого провадження №59522498 державним виконавцем в межах виконавчих дій встановлено наявні номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями за Приватним сільськогосподарським підприємством Деметра (а.с.59).

Так, 23.08.2019 року начальником Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченком В.А. при примусовому виконанні виконавчого листа №2/403/1/19 виданого 03.07.2019 року Устинівським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ПСП Деметра судових витрат на користь ОСОБА_2 в сумі 3045,12 грн. накладено арешт на грошові кошти, що містяться у всіх відкритих банківських рахунках (а.с.61-62,64-65,67-68,70-71,73-74).

Постанови надіслано боржнику (а.с.60,63,66,69,72).

Водночас, 23.08.2019 року начальником Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченком В`ячеславом Анатолійовичем за результатами розгляду заяви при примусовому виконанні ВП №59892880 постанови №2431 виданої 23.08.2019 року Устинівським РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області про стягнення з ПСП Деметра виконавчого збору на користь держави в розмірі 16 692,00 грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано боржнику (а.с.96-97).

В свою чергу, 23.08.2019 року державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №59892880 до зведеного провадження №59614046 (а.с.98).

Також, 23.08.2019 року державним виконавцем при примусовому виконанні постанови №2138 виданої 08.08.2019 року Устинівським РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ВП №59892448 про стягнення з ПСП Деметра штрафу за невиконання рішення суду на користь держави у розмірі 5100, 00 грн. (а.с.104) та відповідно надіслано позивачу як боржнику (а.с.103).

Того ж дня, 23.08.2019 року начальником Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченком В.А. при примусовому виконанні постанови №2138 виданого 08.08.2019 року, з огляду на те, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження відносно боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра , винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 598924448 до зведеного №59614046 (а.с.106-107).

При цьому, начальником Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченком В.А. при примусовому виконанні виконавчого листа №2/403/1/19 виданого 03.07.2019 року Устинівським районним судом Кіровоградської області 23.08.2019 року винесено постанову про стягнення з боржника ПСП Деметра витрат виконавчого провадження у загальній сумі 359,19 грн. (а.с.108).

Водночас, 23.08.2019 року начальником Устинівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченком В.А. у межах ВП №59893839 при розгляді заяви при примусовому виконанні постанови №2433 виданої 23.08.2019 року про стягнення витрат виконавчого провадження, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано позивачу як боржнику (а.с.111-112).

Також, 23.08.2019 року в межах ВП №59893839 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №59893839 до зведеного виконавчого провадження №59614046 (а.с.114-115).

23.08.2019 року начальником Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченком В.А. при примусовому виконанні виконавчого листа №2/403/1/19 від 03.07.2019 року виданого Устинівським районним судом Кіровоградської області керуючись вимогами пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.110), та надіслано учасникам виконавчого провадження (а.с.109).

Вважаючи постанови від 23.08.2019 року про відкриття виконавчих проваджень №5989389 (про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 359,19 грн.), №59892880 (про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн.), №59892448 (про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду), №59892719 (про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду), та про арешт коштів боржника ПСП Деметра ВП №59522498 від 23.08.2019 року протиправними та такими, що суперечить вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008 року.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема, принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т. ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Згідно статті 287 КАС України - учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016 року із наступними змінами.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно ч. 3 вказаної статті, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 10) звертатися до суду із заявою (поданням) про роз`яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб`єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

За змістом статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Статтями 75-76 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано виконання рішень про покладення на боржника обов`язку виконати певні дії, також врегульовано дії державного виконавця і заходи примусу щодо боржника у разі невиконання судового рішення.

Державний виконавець у даному виконавчому провадженні повинен діяти у відповідності з наведеними вище нормами закону.

Частинами 1, 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов`язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з статтею 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України Про теплопостачання , статті 15-1 Закону України Про електроенергетику , та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно частин 1, 3, 5 статті 52 Закону України Про виконавче провадження виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Відповідно до пунктів 7-8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.

Таким чином, наведеними законодавчими положеннями обмежені права виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, а саме, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на рахунках із спеціальним режимом використання, кошти на інших рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 3 ст.27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

В ч. 3.ст.40 Закону України Про виконавче провадження №1404 вказано, що у разі припинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня припинення виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду у справі від 22.02.2018р. №816/823/17.

Суд зауважує, положеннями ч. 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач наполягає на безпідставності винесених постанов, оскільки вважає, що ним було вжито всіх заходів з метою виконання рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області.

Наголошує, що державним виконавцем з дати відкриття виконавчого провадження та на момент розгляду справи будь-які дії по відношенню до позивача щодо примусового виконання рішення суду по справі №403/650/17 відповідачем не проводились.

При цьому, на посвідчення виконання рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.145), та пояснює, що відповідно до вказаної інформації дана земельна ділянка в оренді не перебуває, а у рішенні Устинівського районного суду Кіровоградської області не прописано порядок повернення земельної ділянки (а.с.142-144).

Представник відповідача заперечуючи проти позову, вказує, що у нього були всі наявні підстави для винесення спірних постанов.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наданих до суду матеріалів виконавчого провадження вбачається, що Приватним сільськогосподарським підприємством Деметра не було надіслано державному виконавцеві жодного повідомлення про вчинення будь-яких дій щодо виконання рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області.

Поряд з тим, вбачається з матеріалів виконавчого провадження, що рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області тривалий час не виконується.

При цьому, цьому судом встановлено, що за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем та чітко перебачений законом строк, державним виконавцем було неодноразово накладено штраф у розмірі 5 100, 00 грн. та за повторне невиконання рішення суду без поважних причин у розмірі 10 200,00 грн..

Доказів поважності причин вчасного невиконання рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області у справі №2/403/1/19 позивачем до суду не надано.

Разом з тим, позивач доказів виконання рішення суду по справі №2/403/1/19 ні державному виконавцю, ні суду не надав.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні постанови про арешт коштів боржника вчинив дії, передбачені нормами чинного законодавства, які є обов`язковими для виконавця, направленими на примусове виконання рішень.

Правові підстави не виконувати рішення суду посилаючись на відсутність прописаного у даному судовому рішенні правового порядку повернення земельної ділянки, у позивача відсутні.

При цьому, суд зауважує, що надана позивачем у якості доказу та обґрунтування своєї позиції, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, як доказ реєстрації за власником земельної ділянки та відсутності права оренди на неї, то такий судом оцінюється критично та не береться до уваги як належний у розмінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, відомості вказані у даному витязі стосуються тільки одного власника земельної ділянки за кадастровим номером 3525881600:02:000:2146 - ОСОБА_2 , в той час як таким витягом посвідчується лише факт набуття права власності останнім на земельну ділянку за рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області у справі №403/151/16-ц виданого 23.02.2016 року, а не як виконання рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області у справі №2/403/1/19 06.03.2019 року.

При цьому, суд вважає за належним звернути увагу позивача на наступне.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі Горнсбі проти Греції зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі Піалопулос та інші проти Греції , пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

З огляду на вказані законодавчі положення у системному їх зв`язку та встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку начальником Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Любченком В`ячеславом Анатолійовичем як державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій при зведеному виконавчому провадженні №59614046, в межах якого винесено спірні постанови, дотримано приписи чинного законодавства встановленого Законом України Про виконавче провадження .

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та вищевказані законодавчі положення чинного законодавства, суд вважає твердження позивача, щодо неправомірних дій Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області при винесенні спірних постанов, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Отже, при дослідженні дій відповідача, як суб`єкта владних повноважень на предмет їх відповідності вимогам Закону України Про виконавче провадження , суд не встановив порушення спеціального законодавства при винесенні оскаржуваних постанов.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 6 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Як передбачає ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження .

Вирішуючи питання про застосування статті 13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Аманн проти Швейцарії (Заява N 27798/95 п. 88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак, це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Разом з тим, сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ( Онер`їлдіз проти Туреччини ).

Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 01 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при вчиненні спірних дій, діяв з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій (прийняття рішення), з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотримання принципу верховенства права.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України в порядку, що встановлений законодавчими приписами цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову, судові витрати у відповідності до положень статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 242 - 246, 250, 251, 255, 260-263, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства Деметра (код ЄДРПОУ 30703108, адреса: вул. Петрівська, 2, с. Брусівка, Устинівський район, Кіровоградська область, 28611) до Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 34565316, адреса: вул. Благодатна, 1, смт. Устинівка, Кіровоградська область, 28600) про скасування постанов: про відкриття виконавчого провадження ВП №59893839 від 23.08.2019р. про примусове виконання постанови №2433 від 23.08.2019 р. про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 359,19 грн.; про відкриття виконавчого провадження ВП №59892880 від 23.08.2019р. про примусове виконання постанови №2431 від 23.08.2019 р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692,00 грн.; про відкриття виконавчого провадження ВП №59892448 від 23.08.2019р. про примусове виконання постанови №2138 від 08.08.2019 р. про стягнення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн.; про відкриття виконавчого провадження ВП №59892719 від 23.08.2019 р. про примусове виконання постанови №2429 від 23.08.2019 р. про стягнення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 10 200,00 грн.; скасувати постанову про арешт коштів боржника ПСП Деметра у всіх відкритих рахунках ВП №59522498 від 23.08.2019 р. - відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 10-денний строк з дня отримання повного тексту його копії.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько