Рішення

від 02.10.2019 по справі 360/3548/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3548/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Біловодське ОУПФУ), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо неврахування до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком, періоду роботи з 19.09.1985 по 11.03.1994 в Міловському підприємстві по забезпеченню нафтопродуктів;

- зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком періоду роботи з 19.09.1985 по 11.03.1994 року в Міловському підприємстві по забезпеченню нафтопродуктів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що листом Біловодського ОУПФУ від 05.07.2019 повідомлено позивачу, що період роботи з 19.09.1985 по 11.03.1994 неможливо зарахувати до загального стажу роботи, оскільки в трудовій книжці відсутні підпис та прізвище посадової особи та не читається печатка підприємства. Отримати уточнюючу довідку позивач не має можливості, оскільки в трудовому архіві даних щодо Міловського підприємства по забезпеченню нафтопродуктів немає в наявності, оскільки документи, які підлягають довгостроковому зберіганню, до архіву на зберігання не поступали.

Позивач вважає, що його трудова книжка є належним доказом роботи на вказаному підприємстві, оскільки вказані записи скріплені печаткою підприємства.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до постанови КМУ від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Таким чином, позивач вважає, що йому протиправно відмовлено в зарахуванні до страхового стажу роботи період з 19.09.1985 по 11.03.1994.

Ухвалою суду від 16 серпня 2019 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 1-2).

17 вересня 2019 року судове засідання відкладено до 02 жовтня 2019 року (а.с. 45).

09 вересня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 32-33), в обґрунтування якого зазначено, що позивач звернувся 27.03.2017 до відповідача із заявою про призначення пенсії. Згідно з протоколом № 63 від 04.05.2017 позивачу призначено пенсію за віком з 25.03.2017.

На момент подання документів для призначення позивачу пенсії за віком у трудовій книжці у записі (номер запису 26) про звільнення з Міловського підприємства по забезпеченню нафтопродуктами відсутній підпис та прізвище посадової особами, не читається печатка підприємства, цей період роботи, потребує проведення документів у відповідність до законодавства та після доопрацюваня можливо врахувати до трудового стажу (з 19.09.1985 по 11.03.1994 - Міловське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємств та громадських формувань. Дочірнє підприємство Міловська нафтобаза Відкритого акціонерного товариства Луганськнафтопродукт ЕДРПОУ 02127905, зареєстровано за адресою вул. Міловська, б. 68, смт. Мілове, Луганської області, інформації про реєстрацію підприємства на не підконтрольній території відсутня. За наданою копією трудової книжки з записами про винагороди які на час призначення не брались до уваги, відповідач рахує за можливе вдруге розглянули період роботи по 04.11.1987, який завірений підписом та печаткою підприємства, про що було повідомлено позивачу листом від 05.08.2019 № 25рЗ-14. Однак, станом на теперішній час, позивач до відповідача не звертався.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити без його участі (а.с. 49).

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, дійшов наступних висновків.

25 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Міловського відділу Біловодського ОУПФУ Луганської області з заявою про призначення пенсії (а.с. 34-35).

Пенсію позивачу призначено з 25.03.2017, що підтверджується протоколом №63 від 04.05.2017 (а.с. 36).

Листом Біловодського ОУПФУ Луганської області від 05.08.2019 №250/3-14 з спірного питання зарахування періоду роботи з 19.09.1985 по 11.03.1994 повідомлено, що 27.03.2017 року при наданні заяви для призначення пенсії за віком в оригіналі трудової книжки від 03.10.1977 БТ-І N40050424, за порядковим № 26 при звільненні 11.03.1994 відсутній підпис керівника підприємства. За наданою копією трудової книжки з записами про нагороди, які на час призначення не брались до уваги, відповідач вважає за можливе вдруге розглянути період роботи по 04.11.1987, який завірений підписом та печаткою підприємства (а.с. 14).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 за № 1788-XIІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про пенсійне забезпечення , громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 7 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Згідно із статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення , право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до статей 80, 81 Закону України Про пенсійне забезпечення заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника.

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

В свою чергу, порядок ведення трудових книжок визначається наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, яким затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58).

Так, згідно з п.п. 2.3, 2.4 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.п. 2.6.-2.9 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

Відповідно до абз. 2 п. 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Відповідач, відмовляючи в зарахуванні періоду роботи позивача з 19.09.1985 по 11.03.1994 в Міловському підприємстві по забезпеченню нафтопродуктів, посилається на те що, у записі про звільнення позивача з зазначеного підприємства відсутній підпис та прізвище посадової особи та не читається печатка підприємства.

Суд дослідивши трудову книжку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 зазначає, що записи щодо періоду роботи позивача в Міловському підприємстві по забезпеченню нафтопродуктів з 19.09.1985 по 11.03.1994, виконано відповідно до вимог Інструкції № 58, тобто акуратно, кульковою ручкою, у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону зазначені, записи містять необхідну інформацію про характер виконуваної позивачем роботи та посилання на відповідні накази, на підставі яких такі записи було внесено, а також запис про звільнення завірений печаткою підприємства, будь-яких виправлень в цих записах судом не виявлено.

Щодо відсутності у записі про звільнення позивача підпису керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою, суд зазначає наступне.

З трудової книжки позивача вбачається, що 11.03.1994 зроблено запис № 26 про звільнення по переводу для роботи на Міловській нафтобазі орендного підприємства фірми Луганськнафтопродукт та запис № 27 про прийняття по переводу на посаду оператора товарного Міловської нафтобази орендного підприємства фірми Луганськнафтопродукт (а.с.64).

З наданої позивачем довідки Дочірнього підприємства Міловська нафтобаза Відкритого акціонерного товариства Луганськнафтопродукт від 17.04.2014 № 12 вбачається, що Міловське управління по забезпеченню нафтопродуктами перейменовано на Міловську нафтобазу орендного підприємства Луганськнафтопродукт на підставі рішення Ради орендарів від 21.01.1994. В період з 14.02.1994 по 31.12.1996 Міловська нафтобаза була структурною одиницею орендного підприєства ОПФ Луганськнафтопродукт , рег.№350401-0290 та всі відрахування по оплаті та зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування в цей період здійснювало ОПФ Луганськнафтопродукт . На підставі наказу ФГІУ № 68АТ від 16.09.1996 ОПФ Луганськнафтопродукт перейменовано в ВАТ Луганськнафтопродукт . Міловська нафтобаза ОПФ Луганськнафтопродукт перейменовано в дочірнє підприємство Міловська нафтобаза ВАТ Луганськнафтопродукт з 17.09.1996 на підставі наказа № 51 ДАТ фонда Держмайна України від 17.09.1996 (а.с.65).

З наданою позивачем уточнюючої довідки Дочірнього підприємства Міловська нафтобаза Відкритого акціонерного товариства Луганськнафтопродукт від 17.07.2014 № 11 вбачається, що 19.09.1985 позивача прийнято в Міловське управління по забезпеченню нафтопродуктами оператором 4 розряду (наказ № 90-К від 18.09.1985), а 11.03.1994 звільнено по переводу на Міловській нафтобазі орендного підприємства фірми ОПФ Луганськнафтопродукт (наказ № 14-К від 11.03.1994) та 11.03.1994 прийнято по переводу оператором товарним на Міловську нафтобазу орендного підприємства фірми Луганськнафтопродукт (наказ № 14-К від 11.03.1994) (а.с.66).

Таким чином, наданими позивачем довідками підтверджується пільговий стаж роботи позивача на Міловській нафтобазі орендного підприємства фірми ОПФ Луганськнафтопродукт з 19.09.1985 по 11.03.1994.

Суд також керується такими вимогами законодавства.

Крім того, відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

В силу положень статті 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати.

В той же час пункт 43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Крім того, відповідно до приписів статті 64 Закону № 1058-IV відповідач наділений правом, зокрема, проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Дочірнє підприємство Міловська нафтобаза ВАТ Луганськнафтопродукт знаходиться за адресою: 92500, Луганська область, Міловський район, селище Мілове, вул.Міловська, 68, тобто на підконтрольній території України (а.с. 40-44).

Однак, відповідачем не надано доказів звернення до Дочірнього підприємства Міловська нафтобаза ВАТ Луганськнафтопродукт для перевірки інформації зазначеної в трудовій книжці позивача щодо встановлення наявності у позивача пільгового стажу за спірний період роботи, а тому суд вважає за можливе врахувати надані позивачем уточнюючі довідки для підтвердження пільгового стажу.

Отже, судом встановлено, що відповідачем при розгляді заяви позивача про призначення пенсії не було зараховано йому період роботи з 19.09.1985 по 11.03.1994 в Міловському підприємстві по забезпеченню нафтопродуктів за відсутності підстав, визначених законами.

Зважаючи на те, що відповідач під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах безпідставно не зарахував до пільгового стажу роботи позивача зазначені вище періоди та не здійснив належної перевірки наданих позивачем документів, суд дійшов висновку, про необхідність визнання дій відповідача щодо не зарахування спірних періодів неправомірними.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи з 19.09.1985 по 11.03.1994 в Міловському підприємстві по забезпеченню нафтопродуктів а також здійснити перерахунок пенсії позивача з моменту її призначення з урахуванням висновків суду.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу міжнародної практики та положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 16 серпня 2019 року відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі (а.с. 1,2).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 768,40 грн. до Державного бюджету України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , періоду його роботи з 19.09.1985 по 11.03.1994 в Міловському підприємстві по забезпеченню нафтопродуктів.

Зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний номер: 41247269, місцезнаходження: 92800, Луганська обл., Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вул. Центральна, будинок 77) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) період роботи з 19.09.1985 по 11.03.1994 в Міловському підприємстві по забезпеченню нафтопродуктів та провести відповідний перерахунок пенсії з урахуванням збільшеного стажу, з дати призначення ОСОБА_1 пенсії - з 25.03.2017 та сплатити заборгованість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний номер: 41247269, місцезнаходження: 92800, Луганська обл., Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вул. Центральна, будинок 77) на користь Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UА798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 07 жовтня 2019 року.

Суддя В.С. Шембелян