Ухвала
від 09.10.2019 по справі 340/2337/19
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа №340/2337/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі

за позовом : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача : Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпро, вул. Пісаржевського, 1-А

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправними дій заступника начальника Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Астапенкової Катерини Миколаївни щодо арешту права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3520382600:02:000:0026 при винесені постанови №59780288 від 13.08.2019 року про арешт майна боржника.

- зняття арешту з земельної ділянки за кадастровим номером 3520382600:02:000:0026 належної ОСОБА_1 накладеного заступником начальника Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Астапенковою Катериною Миколаївною, постановою №59780288 від 13.08.2019 року про арешт майна боржника.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 р. позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів в обґрунтування обставин зазначених у позові, а саме: докази звернення до реєстратора щодо проведення реєстрації договору оренди та відмови у такій реєстрації, а також уточненої позовної заяви в частині позовних вимог з урахуванням приписів п.п.3, 4 ч.1 ст.5 КАС України та копію уточненої позовної заяви для відповідача.

04.10.2019 р. представником позивача подано супровідний лист та довідку від 05.09.2019 р. У супровідному листі представник позивача заначив, що згідно з ч.2 ст. КАС України - захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Оскільки ч.ч.4, 5 ст.59 Закону України Про виконавче провадження має вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника дана стаття передбачає можливість в усіх інших випадках, які не містяться в даних частинах, зняти арешт за рішенням суду. Ч.1 ст.59 Закону України Про виконавче провадження - передбачає порядок захисту порушеного права, а саме: Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту . Частиною 2 ст.59 Закону України про виконавче провадження регламентовано порядок виконання рішення суду - У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Тобто необхідності просити суд зобов`язати державного виконавця зняти арешт з майна немає необхідності, оскільки даний обов`язок покладається на нього Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Оскільки позивач не є стороною чи учасником виконавчого провадження №59780288, то позовна вимога про визнання протиправними дій заступника начальника Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Астапенкової Катерини Миколаївни щодо арешту права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3520382600:02:000:0026 при винесенні постанови №59780288 від 13.08.2019 р. про арешт майна боржника підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду викладену у постанові від 03.07.2019 р. у справі №826/14603/17, провадження №11-514апп19 (К/9901/37902/18).

Стосовно позовної вимоги про зняття арешту з земельної ділянки за кадастровим номером 3520382600:02:000:0026 належної ОСОБА_1 накладеного заступником начальника Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Астапенковою Катериною Миколаївною, постановою №59780288 від 13.08.2019 р. про арешт майна суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на п.п.1, 2, 7 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404 особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

На підставі ч.2 ст.30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Таким чином, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби з приводу зняття арешту з нерухомого майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 р. у справі №658/715/16-ц (провадження №14-299цс18) та від 13.09.2019 р. у справі №815/615/16-ц (провадження №11-1037апп18), від 18.09.2019 р. у справі №826/16025/18 (провадження №11-471апп19).

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

На підставі викладеного та беручи до уваги, що позивачем у позовній заяві об`єднано дві позовні вимоги одна з яких підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а інша - цивільного, при цьому ч.6 ст.21 КАС України заборонено об`єднання позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, тобто позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, враховуючи відсутність підстав для застосування положень ч.6 ст.172 КАС України про роз`єднання позовних вимог, суддя вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу відповідно до п.6 ч.4 ст.169 КАС України.

Керуючись п.6 ч.4 ст.169, ст.ст.172, 243, 248, 256, 287, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зняття арешту - повернути позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання такої ухвали.

Дата складання ухвали - 09 жовтня 2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт

СудКіровоградський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення09.10.2019
Оприлюднено11.10.2019
Номер документу84852505
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —340/2337/19

Ухвала від 12.11.2019

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Г.М. Момонт

Ухвала від 09.10.2019

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Г.М. Момонт

Ухвала від 23.09.2019

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Г.М. Момонт

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні