Рішення

від 09.10.2019 по справі 640/7583/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

09 жовтня 2019 року м. Київ № 640/7583/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів: Васильченко І.П., Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі:

за позовомДочірнього підприємства "ВІАЛАНД" до Кабінету Міністрів України провизнання протиправною та нечинною постанови №46 від 23.01.2019

за участю представників сторін:

від позивача: Черненко І.В.,

від відповідача: Коваль Є.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Дочірнє підприємство "ВІАЛАНД" із позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив суд визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №46 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2019 позовні вимоги задоволено, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №46 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останній просив суд стягнути на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 750, 00 грн., згідно договору про надання правничої допомоги від 27.03.2019 №83.

Згідно вимог ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув вказану заяву в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст.16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та від 22.12.2018 у справі №826/856/18, а також у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі №826/858/18.

Отже, на підтвердження цих обставин, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, представником позивача надано суду копію договору про надання правничої допомоги №83 від 27.03.2019, додатки №1,2 до Договору про надання правничої допомоги №83 від 27.03.2019, рахунок -фактуру №28 від 01.04.2019, акт виконаних робіт від 02.05.2019, платіжне доручення №1228 від 01.04.2019.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України регулюються витрати на професійну правничу допомогу. Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Як вбачається зі змісту п. 5 договору про надання правої допомоги клієнт зобов`язується оплатити виконавцю винагороду за надання правничої допомоги у вигляді консультацій, аналізу наданих клієнтом документів, що стосуються визнання постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №46 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України протиправною та нечинною, складання запитів та порівняльної таблиці, складання та виготовлення позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2019№46 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у відповідності до виставлених рахунків, але не менше 20000,00 грн., за кожному судовому засіданні - 1500,00 грн. та виконані інші роботи згідно договору у розмірі 500 (п`ятсот) гривень за кожну годину.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи слідує, що виконавцем (представником позивача) було надано Дочірньому підприємству "ВІАЛАНД" правову допомогу у вигляді: усних консультацій та роз`яснень на суму 1750, 00 грн. за тарифом 500,00 грн./год. , складання запиту на інформацію №3 від 01.04.2019. до Державної регуляторної служби України на суму 1000, 00 грн., підготовки порівняльної таблиці на суму 3000, 00 грн., складання та виготовлення заяви про забезпечення позову до Окружного адміністративного суду міста Києва на суму 5000, 00 грн. за тарифом 1000, 00 грн./год., складання та виготовлення позовної заяви з додатками в трьох екземплярах до Окружного адміністративного суду міста Києва у сумі 10000, 00 грн. за тарифом 1000, 00 грн./год.

Дочірнім підприємством "ВІАЛАНД" було сплачено на рахунок ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 20 750, 00 грн., про що свідчить наявне у справі платіжне дорученення №1228 від 01.04.2019 із відміткою банку про його виконання.

Оскільки, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2019 позовні вимоги задоволено, а розподіл витрат на правову допомогу здійснено не було, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, представником відповідача були надані заперечення щодо співмірності та адекватності розміру витрат на правову допомогу, а саме щодо кількості затрачених годин на складання та виготовлення позовної заяви, заяви про забезпечення адміністративного позову та складання запиту на інформацію .

Оцінюючи подані документи, якими адвокат обґрунтовує реальність надання послуг, суд приходить до висновку, що час, зазначений в рахунку - фактурі №28 від 01.04.2019 та акті виконаних робіт від 02.05.2019 на підготовку позовної заяви, заяви про забезпечення адміністративного позову є неспівмірним із часом, який може бути витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

За таких обставин, враховуючи наявність заперечень відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені витрати на правничу допомогу є співмірними та обґрунтованими у сумі 12 750, 00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 242, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника Дочірнього підприємства "ВІАЛАНД" про прийняття додаткового щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Присудити на користь Дочірнього підприємства "ВІАЛАНД" (08113, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петрушки вул. Лісна, 1 код ЄДРПОУ 32416328) за рахунок Державного бюджету України документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Додаткове судове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.С. Мазур

Суддя І.П. Васильченко

Суддя Н.Г. Вєкуа