Рішення

від 10.10.2019 по справі 815/4404/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4404/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Грегор» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару Київської митниці ДФС від 14.07.2016 року № КТ-125000014-0072-2016, визнання протиправною та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125110/2017/00229 та зобов`язання здійснити митне оформлення додаткової декларації на товар, ввезений за тимчасовою митною декларацією від 04.03.2016 року № 125130013/2016/402967 за кодом 6912 00 50 00 згідно УКТ ЗЕД, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Грегор» до Київської митниці ДФС, в якій позивач, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 25.09.2017 року за вх. № 26409/17 (т.1, а.с.84-89), просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125110/2017/00229;

- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару Київської митниці ДФС від 14.07.2016 № КТ-125000014-0072-2016;

- зобов`язати Київську митницю ДФС здійснити митне оформлення додаткової декларації на товар, ввезений за тимчасовою митною декларацією від 04.03.2016 р. № 125130013/2016/402967, за кодом 6912 00 50 00 згідно УКТ ЗЕД.

Ухвалою суду від 19.09.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.09.2017 року відмовлено у задоволені клопотання представника Київської митниці ДФС про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

25.09.2019 року за вх. №26409/17 від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог.

Ухвалою суду від 27.09.2017 року зупинено провадження у справі.

В судовому засіданні 11.10.2017 року, ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання, поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.10.2017 року зупинено провадження у справі.

В судовому засіданні 25.10.2017 року, ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання, поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 07.11.2017 року зупинено провадження по справі та призначено фізико-хімічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 24.01.2018 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі на 31.01.2018 року о 10 год. 30 хв..

Ухвалою суду від 29.01.2018 року відмовлено у задоволені клопотання представника Київської митниці ДФС про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою від 31.01.2019 року розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.03.2018 року зупинено провадження у справі та призначено товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6.

27.08.2019 року (вхід. № 30577/19) до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта від 19.08.2019 року.

Ухвалою суду від 29.08.2019 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі на 05.09.2019 року о 09 год. 30 хв..

В судовому засіданні 05.09.2019р., ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання, поновлено провадження у справі.

10.09.2019 року (вх. № 32423/19) від представника позивача до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення, де представник позивача просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності позивача за наявними у суду матеріалами.

Ухвалою суду від 11.09.2019 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Грегор» , з метою митного оформлення товару посуд столовий та кухонний з кам`яної кераміки з декоративною обробкою і з поверхневим глазуруванням, в асортименті , подало до Київської митниці ДФС тимчасову митну декларацію № 125130013/2016/402967 від 04.03.2016 року (т.1, а.с. 16-17) та додаткову декларацію до тимчасової митної декларації за № UA125110/2017/411218 від 06.07.2017 року (т.1, а.с. 47-48). Проте, декларанту було виписано картку відмови в митному оформленні товарів від 06.07.2017 №UA 1251110/2017/00229 (т.1, а.с. 49-50) у зв`язку з рішенням про визначення коду товару від 14.07.2016 року №КТ-125000014-0072-2016. Позивач вважає, що дії відповідача є незаконними та протиправними, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з обставин, викладених у запереченнях на позовну заяву. В обґрунтування правової позиції зазначено, що, враховуючи основні характеристики товарів, норми Митного кодексу України, та висновок спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 18.03.2016 року № 142005702-0056 (т.1, а.с. 23-24), ним правомірно визначені показники матеріалу зразків, характерні для виробів з фарфору, а тому вважає що Київською митницею ДФС прийнято правомірне рішення та вірно визначено код імпортованого товару згідно з УКТ ЗЕД 6911 10 00 00, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судове засідання 30.09.2019 року сторони по справі не з`явились, сповіщались належним чином та завчасно про дату, час та місце судового засідання.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Грегор» Одеському окружному адміністративному суду.

Судом встановлено, що 20.01.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Грегор» та компанією TAIZHOU SHILIN SHOES CO., LTD укладений контракт на № 0116, згідно якого позивач імпортує в Україну товар згідно інвойсів (т. 1 а.с. 158-161).

Відповідно до рахунку-фактури, прейскуранту та пакувального листа від 18.01.2016 року (т. 1, а.с. 18-20) між ТОВ «А-Грегор» та SHENZHEN LEXIN TRADING CO., LTD укладений контракт на поставку № 019852386 (т.1, а.с. 21-22), згідно якого позивач здійснював імпорт в Україну посуду столового та кухонного з кам`яної кераміки з декоративною обробкою і з поверхневим глазуруванням, в асортименті.

04.03.2016 року ТОВ «А-Грегор» з метою оформлення товару подало до Київської митниці ДФС тимчасову митну декларацію № 125130013/2016/402967 (т.1, а.с. 16-17), в якій було зазначено опис товару (графа 31 ВМД): посуд столовий та кухонний з кам`яної кераміки з декоративною обробкою і з поверхневою глазировкою, в асортименті: тарілки десертні в упаковці по 12 шт, в асортименті - 2160уп. ; тарілки супові в упаковці по 12шт, в асортименті - 1560уп.; салатниці в упаковці по 12шт, в асортименті - 2106уп.; набір фруктовниця 2-х ярусна на підставці, в асортименті - 2400наб. . Згідно з графою 33 зазначеної ВМД, товар було класифіковано за кодом УКТ ЗЕД - 6912003000. (т.1, а.с. 16-17)

З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, посадовими особами Київської митниці ДФС були відібрані проби (зразки) товару, в результаті чого, Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, було складено висновок № 142005702-0056 від 18.03.2016 року, яким визначено, що показники товару, який імпортується позивачем, характерні для виробів фарфору. (т. 1, а.с. 23-24)

Не погоджуючись із висновками даної експертизи, ТОВ А-Грегор , звернулось до Одеської філії Київської незалежної судово-експертної установи для проведення експертного фізико-хімічного дослідження. У висновку Одеської філії Київської незалежної судово-експертної установи № 0106 від 06.07.2016 року, зазначено що надані на дослідження зразки посуду виготовлені із фаянсу. (т.1, а.с. 32-40)

З урахуванням даного висновку, ТОВ А-Грегор , було подано до Київської митниці ДФС додаткову декларацію № UA125110/2017/411218 від 06.07.2017 року. Згідно з графою 33 зазначеної МД товар було класифіковано за кодом УКТ ЗЕД - 6912005000. (т.1, а.с. 47-48).

Проте, 06.07.2017 року Київською митницею ДФС було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2017/00229. (т.1, а.с. 49-50)

Не погодившись із зазначеним рішенням Київської митниці ДФС, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить його скасувати.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 67 Митного кодексу України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизначного цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Як визначає частина перша статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 69 Митного кодексу України вказує, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД; у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року №584-VII, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Таким чином, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Щодо кодів УКТ ЗЕД, заявлених позивачем для розмитнення та коду, встановленого відповідачем, вказуються наступні описи товару:

- до товарної позиції 6912 00 30 00 відносяться посуд та прибори столові або кухонні, інші господарськi і туалетнi вироби, з керамiки, крiм фарфорових: - з кам`яної кераміки;

- до товарної позиції 6911 10 00 00 відносяться посуд та прибори столові або кухонні, інші господарськi і туалетнi вироби, з фарфору: посуд та прибори столові або кухонні;

- до товарної позиції 6912 00 50 00 відносяться посуд та прибори столові або кухонні, інші господарськi і туалетнi вироби, з керамiки, крiм фарфорових: з фаянсу або тонкої кераміки.

Відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі по тексту - Пояснення до УКТЗЕД), затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09 червня 2015 року №401, вбачається наступне.

Пояснення до товарної позиції 6911:

6911 - Посуд та прибори столові або кухонні, інші господарськi і туалетнi вироби, з фарфору:

6911 10 00 00- посуд та прибори столові або кухонні.

Пояснення до товарної позиції 6912:

6912 00 - Посуд та прибори столові або кухонні, інші господарськi і туалетнi вироби, з керамiки, крiм фарфорових:

6912 00 30 00 - з кам`яної кераміки

6912 00 50 00- з фаянсу або тонкої кераміки.

В Поясненнях до УКТЗЕД чітко зазначено, що посуд та прибори столові, кухонні, інші господарські і туалетні вироби включаються до товарної позиції 6911, якщо вони виготовлені з фарфору, і до товарної позиції 6912, якщо вони виготовлені з інших видів кераміки, таких як кам`яна кераміка, фаянс, імітація фарфору.

Висновком спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 18.03.2016 року № 142005702-0056 (т.1, а.с. 23-24), зазначено, що визначені показники матеріалу зразків, характерні для виробів з фарфору.

Висновком Одеської філії Київської незалежної судово-експертної установи № 0106 від 06.07.2016 року, зазначено що надані на дослідження зразки посуду виготовлені із фаянсу. (т.1, а.с. 32-40)

У судовому засіданні 07.11.2017 року представником ТОВ А-Грегор було подано клопотання про проведення експертизи. (т.2, а.с. 10-11)

Згідно з ч.1 ст. 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи містилось два висновки експертизи, які протирічать один одному та виключають можливість встановлення об`єктивної істини відносно матеріалу, з якого було вироблено товар, що підлягав митному оформленню.

За таких обставин, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду адміністративної справи, для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а також наявності в матеріалах справи висновків експертизи Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС № 142005702-0056 від 18.03.2016 року (т.1, а.с. 23-24), та повторного дослідження Одеською філією ТОВ Київська незалежна судова-експертна установа № 0106 від 06.07.2016 року (т.1, а.с. 32-40), які різняться один від одного, ухвалою суду від 07.11.2017 року зупинено провадження по справі та призначено фізико-хімічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. (т.2, а.с. 15-17)

22.01.2018 року за вх. № 1695/18, від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист, в якому зазначено про неможливість проведення дослідження відповідно до ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року, у зв`язку з відсутністю фахівців за спеціальністю 8.5 Дослідження скла, кераміки та виробів з них та відповідного обладнання. У зв`язку з чим, матеріали справи було повернуто до суду. (т.2, а.с. 28)

02.03.2018 року (вх. № 5944/18) від представника ТОВ А-Грегор надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи речових доказів, зупинення провадження по справі та призначення експертизи наданих до суду керамічних виробів. В обґрунтування клопотання, зазначено, що у позивача наявні залишки зразків керамічних виробів (посуду), які знаходяться у чорному поліетиленовому пакеті з маркувальною етикеткою, засвідченою штампом ПМК 157 старшого інспектора Київської митниці ДФС Хуторного В.І. від 04.03.2016 року, та печаткою ТОВ «А-Грегор» . (т.2, а.с. 63-64)

Ухвалою суду від 02.03.2018 року зупинено провадження у справі та призначено товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6. На вирішення експерту поставлено наступні запитання: 1. З чого виготовлені надані на дослідження зразки згідно УКТЗЕД, а саме: з грубої кераміки, з кам`яної кераміки, з фарфору, фаянсу або тонкої кераміки, тощо. (т.2, а.с. 69-70)

27.08.2019 року (вх. № 30577/19) до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта від 19.08.2019 року, акт здачі-приймання висновку та матеріали справи № 815/4404/17. (т.2, а.с. 73-77)

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, відповідно до висновку № 7379/18-34 від 19.08.2019 року, дійшов наступного: Надані на експертизу уламки посуду виготовлені з керамічного матеріалу, що за дослідженими властивостями відповідає кам`яній кераміці, і не відповідає фарфору, фаянсу/тонкій кераміці та грубій кераміці.

Враховуючи встановлені судом обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про визначення коду товару Київської митниці ДФС від 14.07.2016 № КТ-125000014-0072-2016 є протиправними, прийнятим необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак підлягає скасуванню.

Отже, суд вважає позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару Київської митниці ДФС від 14.07.2016 № КТ-125000014-0072-2016 такою, що підлягає задоволенню.

Як наслідок, підлягає задоволенню й позовна вимога про визнання протиправною та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125110/2017/00229, оскільки дана позовна вимога є похідною.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Київської митниці ДФС здійснити митне оформлення додаткової декларації на товар, ввезений за тимчасовою митною декларацією від 04.03.2016 р. № 125130013/2016/402967, за кодом 6912 00 50 00 згідно УКТ ЗЕД, суд зазначає наступне.

Відповідно до висновку Одеської філії Київської незалежної судово-експертної установи № 0106 від 06.07.2016 року (т. 1, а.с. 32-40), висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.08.2019 року № 7379/18-34 (т.2, а.с. 75-77), враховуючи характеристики товару, надані виробником та відправником товару та відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09 червня 2015 року №401, суд вважає за доцільне зобов`язати Київську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару за тимчасовою митною декларацією від 04.03.2016 р. № 125130013/2016/402967, за кодом 6912 00 30 00 згідно УКТ ЗЕД.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Київська митниця ДФС класифікувала імпортований товар за іншим кодом УКТ ЗЕД, ніж був визначений позивачем, посилаючись на висновок спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 18.03.2016 року № 142005702-0056, відповідно до якого характеристики товару, що ввозиться позивачем, характерні для виборів фарфору, що змінює його код за УКТ ЗЕД та, відповідно, розмір митних платежів. (т.1, а.с. 23-24)

Враховуючи, характеристики товару, надані виробником та відправником товару, висновок Одеської філії Київської незалежної судово-експертної установи № 0106 від 06.07.2016 року, висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.08.2019 року № 7379/18-34, суд дійшов висновку, що рішення про визначення коду товару від 14.07.2016 року № КТ-125000014-0072-2016 (т.1, а.с. 185), є протиправним, прийнятим необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення, відтак підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 квітня 2018 року у справі №808/4428/15, де зазначено що при митному оформленні товару позивач вказав у митній декларації саме ті характеристики товару, а також той код товарної позиції, який був зазначений виробником та експортером товару в усіх товаросупровідних документах, що додавались до митної декларації, а також ті дані, які були вказані в експортній декларації країни експортера ввезеного товару, до яких відповідно до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур застосовуються одні і ті ж правила класифікації для тлумачення та встановлений єдиний обсяг розділів, груп, товарних позицій і субпозицій. При цьому, ВС підкреслив, що інформація про товар, яка розміщена на веб-сайті або міститься у товаросупровідних документах виробника цього товару, є достовірною до тих пір, поки не буде доведено протилежне. З цих підстав та, зокрема через невиконання митним органом обов`язку доказування правомірності прийняття ним рішення про зміну коду імпортованого товару, ВС дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Аналогічний правовий підхід Верховним Судом також застосовано в постанові від 05.06.2018 р. по справі № 808/2518/17.

Таким чином, при розгляді адміністративними судами справ з приводу оскарження рішень про визначення коду товару за УКТ ЗЕД здійснюється ретельна перевірка відповідності заявленого декларантом (позивачем у справі) коду УКТ ЗЕД відомостям товаросупровідних документів та інформації товаровиробника, розміщеній на його сайті (якщо така є та доступна).

У свою чергу, митний орган повинен не лише голослівно послатися на експертні висновки щодо подібних товарів, а довести, що ним дійсно були реалізовані всі надані йому повноваження, зокрема відібрані зразки саме імпортованої продукції та забезпечено проведення саме щодо них відповідних експертиз (як таке передбачено ст. 356 МК України).

В іншому ж випадку діє презумпція правомірності декларанта та мусимо констатувати неналежне виконання митним органом покладеного на нього обов`язку доказування (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (справи "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Москаль проти Польщі . Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справи "Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010 року та "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("справи "Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (справа "Лелас проти Хорватії").

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4800,00 грн. (т.1, а.с. 14, т.1 а.с. 84), суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Київської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39470947) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Грегор" (код ЄДРПОУ 39927686) судових витрат у розмірі 4800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот грн. 00 коп.).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Грегор» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визнання коду товару Київської митниці ДФС від 14.07.2016 року № КТ-125000014-0072-2016 та зобов`язання здійснити митне оформлення додаткової декларації на товар, ввезений за тимчасовою митною декларацією від 04.03.2016 року № 125130013/2016/402967 за кодом 6912 00 50 00 згідно УКТ ЗЕД - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125110/2017/00229.

Визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару Київської митниці ДФС від 14.07.2016 № КТ-125000014-0072-2016.

Зобов`язати Київську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару за тимчасовою митною декларацією від 04.03.2016 р. № 125130013/2016/402967, за кодом 6912 00 50 00 згідно УКТ ЗЕД.

Стягнути з Київської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39470947) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Грегор" (код ЄДРПОУ 39927686) судові витрати у розмірі 4800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2019 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.