Постанова

від 09.10.2019 по справі 580/487/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/487/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Кульчицький С.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Мельничука В.П.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - 05 червня 2019 року) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2019 року, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Черкаській області), в якому просила: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000821302 від 18.01.2019; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000841302 від 18.01.2019.

Позов мотивований тим, що спірні рішення прийняті за відсутності податкового порушення. Зокрема, позивач стверджував, що правочини з його контрагентами відбувалися реально, про що свідчать наявні у нього документи бухгалтерського та податкового обліку, тому просив задовольнити позов.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000821302 від 18.01.2019 в частині донарахування суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 1 432 293 грн. 00 коп. та застосування штрафних фінансових санкцій на суму 716 147 грн. 00 коп.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000841302 від 18.01.2019 в частині донарахування суми військового збору за 2017 рік на суму 123 171 грн 00 коп. та застосування штрафних фінансових санкцій на суму 61 585 грн. 50 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Під час судового засідання, 09 жовтня 2019 року представником відповідача до Шостого апеляційного адміністративного суду подано клопотання про заміну відповідача ГУ ДФС у Черкаській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Черкаській області.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що постановою КМ У Про утворення територіальних органів ДПС від 19.06.2019 року №537 постановлено реорганізувати деякі територіальні органи ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС за переліком згідно з додатком 2, зокрема: ГУ ДФС у Черкаській області приєднати до ГУ ДПС у Черкаській області.

Таким чином, організацією яка уповноважена на виконання функцій ДПС України є Головне управління ДПС у Черкаській області.

Перевіривши матеріали справи та подане клопотання представника позивача, колегія суддів вважає, що подане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що ГУ ДПС у Черкаській області є правонаступником ГУ ДФС у Черкаській області та приходить до висновку щодо задоволення зазначеного вище клопотання та заміти відповідача у справі, а саме замість - ГУ ДФС у Черкаській області, вказати - ГУ ДПС у Черкаській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що позивач створений як юридична особа з 02.03.2016 (код ЄДРПОУ 40316252).

На підставі наказу від 24.10.2018 №2060 службові особи відповідача здійснили документальну планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого за період з 01.01.2017 до 31.12.2017 (далі - акт перевірки).

В акті зафіксовано допущення порушення позивачем вимог, зокрема:

п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), внаслідок чого за 2017 рік донараховано зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 1488093,00 грн.;

ст.163, 168, п.16-1 підрозділу 10 Розділу 10 ПК України, в результаті чого позивачу донараховано військовий збір за 2017 рік на суму 124008,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковий орган прийняв спірні ППР від 18.01.2019:

№0000821302 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2232140,00 коп. (1488093,00 грн. - основний платіж та 744047,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція);

№0000841302 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з військового збору у сумі 186012,00 коп. (124008,00 грн. - основний платіж та 62004,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція).

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Щодо обґрунтування прийнятих спірних рішень на час здійснення спірної господарської операції, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до вимог ст.162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктом оподаткування резидента згідно з п.163.1 ст.163 ПК України є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до вимог ст.164 ПК України базою оподаткування ПДФО є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

На підставі п.177.1. ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1. ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Об`єктом оподаткування згідно з п.177.2. ст.177 ПК України є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 177.3. с.177 ПК України визначено, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

На підставі п.177.4. ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Щодо посилання позивача щодо реальності виконання правочинів з вище вказаними контрагентами, колегія суддів зазначає наступне.

Так, 02.11.2017 позивач уклав з ТОВ СП Агротрейдсервіс договір поставки №0111/17, предметом якого є поставка сільськогосподарської продукції.

Згідно з рахунком-фактурою від 03.11.2017 №0000000001 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства горіх у шкарлупі у кількості 22000 кг, вартістю 408100,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 03.11.2017 №0000000001 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 03.11.2017 №АТ0311.

Згідно з рахунком-фактурою від 10.11.2017 №0000000002 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства насіння гарбуза у кількості 13310 кг, вартістю 259545,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 10.11.2017 №0000000002 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 10.11.2017 №АТ1011.

Згідно з рахунком-фактурою від 24.11.2017 №0000000003 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства насіння гарбуза у кількості 10000 кг та ядро горіха мікс, вартістю 785560,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 24.11.2017 №0000000003 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 24.11.2017 №АТ2411.

Згідно з рахунком-фактурою від 18.12.2017 №0000000004 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства горіх у шкарлупі у кількості 24575кг, вартістю 691768,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 18.12.2017 №0000000004 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 18.12.2017 №АТ1011.

Оплата товару здійснена платіжними дорученнями від 03.11.2017 №348, від 06.11.2017 №380, від 10.11.2017 №448, від 27.11.2017 №534, від 28.11.2017 №559, від 29.11.2017 №569, від 04.12.2017 №632, від 06.12.2017 №657, від 08.12.2017 №686, від 20.12.2017 №753, від 26.12.2017 №820, від 28.12.2017 №839.

Подальша реалізація придбаного товару підтверджена наданими суду митними деклараціями щодо продажу його за межі митної території України.

03.02.2017 позивач уклав з ПП Трейдінг-Агро договір поставки №0203/17, предметом якого є поставка сільськогосподарської продукції.

Згідно з рахунком-фактурою від 28.04.2017 №0000000001 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства ядро горіха у кількості 21000 кг, вартістю 941200,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 28.04.2017 №0000000001 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 28.04.2017 №АТ2804.

Згідно з рахунком-фактурою від 03.05.2017 №0000000002 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства ядро горіха у кількості 650 кг, вартістю 156000,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 03.05.2017 №0000000002 на цю суму та актом приймання-передачі товару.

Подальша реалізація придбаного товару підтверджена наданою суду видатковою накладною від 31.05.2017 №РН.0000138 щодо продажу його ТОВ Черкасихліб .

Оплата товару здійснена платіжними дорученнями від 22.02.2017 №114, від 23.02.2017 №123, від 24.02.2017 №138, від 28.02.2017 №183, від 01.03.2017 №195.

02.11.2017 позивач уклав з ПП Вінс-Групп договір поставки №0113/17, предметом якого є поставка сільськогосподарської продукції.

Згідно з рахунком-фактурою від 03.11.2017 №0000000001 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства насіння гарбуза у кількості 21000 кг, вартістю 389550,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 03.11.2017 №0000000001 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 03.11.2017 №123322МА.

Згідно з рахунком-фактурою від 15.11.2017 №0000000002 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства ядро горіха у кількості 500 кг та горіх у шкарлупі - 23500 кг, вартістю 505055,00грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 15.11.2017 №0000000002 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 15.11.2017 №ВГ1511.

Згідно з рахунком-фактурою від 08.12.2017 №0000000003 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства ядро горіха мікс у кількості 6000 кг, вартістю 505080,00грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 08.12.2017 №0000000003 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 08.12.2017 №ВГ0812.

Згідно з рахунком-фактурою від 22.12.2017 №0000000004 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства горіх у шкарлупі в кількості 38910 кг, вартістю 1095316,50грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 22.12.2017 №0000000004 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 22.12.2017 №ВГ2212, №ВГ2212/1.

Подальша реалізація придбаного товару підтверджена наданими суду митними деклараціями щодо продажу його за межі митної території України.

Оплата товару здійснена платіжними дорученнями.

02.11.2017 позивач уклав з ПП Лана-Агро договір поставки №0112/17, предметом якого є поставка сільськогосподарської продукції.

Згідно з рахунком-фактурою від 03.11.2017 №00000001 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства насіння гарбуза у кількості 23000 кг, вартістю 425500,00 грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 03.11.2017 №00000001 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 03.11.2017 №ЛА0311.

Згідно з рахунком-фактурою від 17.11.2017 №00000002 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства насіння гарбуза у кількості 23000кг, вартістю 448960,00грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 17.11.2017 №00000002 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 17.11.2017 №ЛА1711.

Згідно з рахунком-фактурою від 01.12.2017 №00000003 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства ядро горіха мікс у кількості 13000кг, вартістю 1099540,00грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 01.12.2017 №00000003 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 01.12.2017 №ЛА0112.

Згідно з рахунком-фактурою від 15.12.2017 №00000004 позивач на підставі зазначеного договору придбав у вказаного товариства горіх у шкарлупі в кількості 12487 кг, вартістю 245993,90грн. Отримання товару підтверджується видатковою накладною від 15.12.2017 №00000004 на цю суму та актом приймання-передачі товару, а транспортування - ТТН від 22.12.2017 №ЛА1512.

Подальша реалізація придбаного товару підтверджена наданими суду митними деклараціями щодо продажу його за межі митної території України та видатковими накладними про подальший продаж ТОВ Самтек-сервіс .

Оплата товару здійснена згідно з платіжними дорученнями.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996- ХІV) передбачено, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону № 996-ХІV встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегія суддів враховує, що на підтвердження реальності здійснення правочинів з вищевказаними контрагентами у позивача наявні належним чином оформлені, скріплені печатками сторін та підписами уповноважених осіб первинні бухгалтерські документи, які дають змогу установити характер та обсяг здійснених операцій.

Щодо доводів відповідача про відсутність доказів здійснення навантажувально/розвантажувальних робіт, колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивач уклав з Державною установою Черкаська виправна колонія (№62) договір №4, предметом якого є надання послуг з використання праці спецконтингенту для виконання робіт на виробничих об`єктах.

Табелями обліку робочого часу за листопад-грудень 2017 року та актами здачі-прийняття робіт від 30.11.2017 б/н і від 29.12.2017 б/н підтверджено виконання робіт на підставі зазначеного договору.

Щодо послання відповідача на відсутність доказів переміщення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, зазначене вище спростовується наявними у власності позивача вантажними автомобілями: КАМАЗ 55102, ДНЗ НОМЕР_2; КАМАЗ 15143, ДНЗ НОМЕР_3; Renault Magnum, ДНЗ НОМЕР_1 , - якими здійснювалось перевезення придбаного товару згідно з наведеними вище ТТН.

Крім того, свідоцтвом від 06.03.2013 підтверджено наявність у власності позивача нежитлових складських приміщень, у т.ч. складу та приміщення для сортування горіхів, площею 409 кв.м.

На момент здійснення господарських операцій ПП Трейдінг-Агро , ТОВ Агротрейдсервіс , ПП Лана Агро , ПП Вінс Груп були зареєстровані Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Обґрунтованих сумнівів у реальності виконання правочинів позивача з наведеними контрагентами відповідач не довів.

Жодного належного та допустимого доказу фіктивності діяльності цих контрагентів позивача суду не надано.

Отже, висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати вищевказані господарські операції безтоварними.

Оскільки підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, встановлено зв`язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач не довів висновків акту перевірки щодо заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за правовідносинами з наведеними контрагентами на загальну суму 7957186,00 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 1432293,00 грн.

Так, позивач у декларації про доходи за 2017 рік у складі витрат відображено вартість придбаного та відвантаженого для останнього товару основа макулатурна для туалетного паперу на суму 310 000, 00 грн., який ним не оплачений протягом 3-х років.

Відповідно до норм п.177.4. ст.177 ПК України до складу витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать лише документально підтверджені витрати. Отже, до податкової декларації мають бути включені лише прямі витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого валового доходу в будь-якій формі та підтверджені документально.

Отже, позивач у порушення ст.177 ПК України відобразив у податковому обліку витрати у сумі 310000,00 грн. на придбання ТМЦ у 2017 році собівартість відвантажених ФОП ОСОБА_2 ТМЦ, дохід від яких не відображено у податковій звітності за 2017 рік.

На підстав вище зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що позивач завищив витрати за 2017 рік на суму 310000,00 грн., що призвело до заниження доходу на вказану суму та відповідно податку на доходи фізичних осіб на суму 55800,00 грн.

Таким чином, ППР №0000821302 від 18.01.2019 є неправомірним та підлягає скасуванню частково на суму основного платежу 1 432 293, 00 грн. та 716 147, 00 грн. штрафних санкцій.

Щодо ППР №0000841302 від 18.01.2019 в частині донарахування суми військового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Так, суд апеляційної інстанції враховує п.16-1 підрозділу 10 Розділу 10 ПК України відповідно до якого тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Враховуючи встановлений факт заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 55800,00 грн., колегія суддів приходить до висновку, що ППР №0000821302 від 18.01.2019 є правомірними на суму 837,00 грн. основного платежу та 418,50 грн. штрафних санкцій, а в іншій частині підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а позовні вимоги - підлягають частковому задоволенню.

Крім цього, відповідно до правил ст. 139 КАС України, ст. ст. 4, 5 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI колегія суддів вирішує питання про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1 921, 00 грн.

Позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру.

Ціна позову 2 333 196, 50 грн. (2 148 440,00 грн. + 184 756, 50 грн.).

Відповідно до ст.2 Закону України Про судовий збір , за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить: 14 407, 50 грн. ( 2 333 196, 50 грн. * 1% *1,5%).

Апелянтом сплачено суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 13 903, 25 грн.

На підставі зазначеного вище, загальна сума, що підлягає достягненню з Головного управління ДПС у Черкаській до спеціального фонду Державного бюджету України, за подачу апеляційної скарги на рішення суду, становить - 504, 25 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року - без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС у Черкаській області (адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ЄДРПОУ 43142920) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 504, 25 грн. (стягувач: Державна судова адміністрація України; код за ЄДРПОУ 38004897; отримувач УК у Печерському районі/Печерський р-н/ 22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р UA658999980000034312206081055; код бюджетної класифікації: 22030101).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 09 жовтня 2019 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

В.П. Мельничук