Постанова

від 09.10.2019 по справі 440/1897/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 р. Справа № 440/1897/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Чалого І.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, по справі № 440/1897/19

за позовом ОСОБА_1

до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

28.05.2019 ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі по тексту Глобинське об`єднане УПФУ, відповідач), в якій просив суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо відмови у здійсненні починаючи з 25.04.2019 обчислення та виплату основної державної пенсії по інвалідності виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Глобинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити ОСОБА_1 починаючи з 25.04.2019 обчислення та виплату основної державної пенсії по інвалідності виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідні виплати провести з урахуванням раніше сплачених сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 по справі №440/1897/19 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Центральна, 271, м. Глобине, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 41247599) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Центральна, 271, м. Глобине, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 41247599) щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 16.05.2019.

Зобов`язано Глобинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Центральна, 271, м. Глобине, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 41247599) здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 16.05.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 по справі № 440/1897/19 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що перерахунок пенсії виходячи з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати повинен був здійснюватися відповідачем з 25.04.2019 автоматично, незалежно від дати звернення позивача, як це передбачено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ (далі по тексту Закон № 2148-VІІІ). Вказує, що постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2017 № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає перерахунок пенсії з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати за матеріалами пенсійних справ, застосовується з 01.10.2017. Враховуючи викладене, вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії лише з 16.05.2019, а не з 25.04.2019.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Глобинському об`єднаному УПФУ та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .

16.05.2019 позивач звернувся до Глобинського об`єднаного УПФУ із заявою, в якій, з посиланням на рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)2019 від 25.04.2019 просив обчислювати та виплачувати йому, починаючи з 25.04.2019, основну державну пенсію по інвалідності виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 7).

Листом від 20.05.2019 № 17/Б-02 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № І-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання, то із зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України, з урахуванням роз`яснень якого будуть здійснюватися усі нарахування у майбутньому (а.с. 8).

Не погодившись з такою відповіддю, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні обчислення та виплати основної державної пенсії по інвалідності з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до вимог ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов`язання здійснити ОСОБА_1 обчислення та виплату основної державної пенсії по інвалідності виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати починаючи з 25.04.2019.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання пенсії з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 16.05.2019 (дати звернення позивача до Глобинського об`єднаного УПФУ з відповідною заявою).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за період з 25.04.2019 по 16.05.2019, суд першої інстанції виходив з того, що право на перерахунок у таких випадках виникає в особи з моменту волевиявлення шляхом звернення до пенсійного органу з відповідною заявою.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС Українисуд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (надалі Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 59 цього Закону визначено порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частиною третьою зазначеної статті (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017) було передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Водночас 25.04.2019 Конституційним Судом України прийнято рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким ухвалено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII.

Отже, законодавчі обмеження, встановлені частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині наявності лише у осіб, які проходили дійсну строкову військову службу, права на обчислення пенсії по інвалідності з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, визначеного на 1 січня відповідного року, втратили чинність з 25.04.2019.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що при визначенні дати, з якої позивачу повинна бути обчислена пенсія з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, слід враховувати саме дату його звернення з відповідною заявою.

Так, судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_2 (а.с. 3), копія якого наявна в матеріалах справи. Згідно з довідкою серії 7-66 ТЕ № 0196351 від 12.12.2011 позивачу встановлено другу групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС (а.с. 10). Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01.07.1986 по 03.08.1986 у складі в/ч 61606 (а.с. 9,34).

Матерілами справи підтверджено, що позивач звернувся до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою від 16.05.2019 (тобто після прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення) про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року з 25.04.2019.

При цьому, частина 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює обчислення пенсії по інвалідності:відповідно до цього Закону;або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Колегія суддів зауважує, що позивач звернувся до Глобинського об`єднаного УПФУ із заявою про перерахунок пенсії 16.05.2019 (а.с. 7).

Таким чином, перерахунок пенсії позивачу відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, має бути здійснений з 16.05.2019, тобто з моменту волевиявлення шляхом звернення до пенсійного органу з відповідною заявою.

Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017, якою внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, та яка застосовується з 01.10.2017, колегія суддів відхиляє, оскільки ця постанова містить лише формулу, за якою обчислюється пенсія з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати. Однак, право на обчислення пенсії за цією формулою не є абсолютним, оскільки, в силу положень ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ, потребує вчинення пенсіонером певних дій для його реалізації.

Крім того, як зазначалось вище, законодавчі обмеження щодо застосування норми ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ, на виконання якої прийнята ця постанова, для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, були зняті лише з 25.04.2019, а відтак, формула обчислення пенсії, передбачена цією постановою КМУ, не може бути застосована до позивача з 01.10.2017.

Вказана постанова Кабміну не надає повноважень органам Пенсійного фонду автоматично змінити механізм обчислення фактично пенсіонером отримуваної пенсії на механізм, передбачений ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ, без волевиявлення пенсіонера.

З приводу тверджень позивача про наявність у відповідача такого обов`язку у зв`язку з тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІІ передбачено у разі доцільності автоматичне (за матеріалами пенсійних справ) переведення пенсіонера з пенсії, призначеної згідно із Законом № 796-ХІІ, на пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції згідно із Законом № 2148-VІІІ) особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України"Про Кабінет Міністрів України","Про державну службу","Про Національний банк України","Про дипломатичну службу","Про службу в органах місцевого самоврядування","Про прокуратуру","Про статус народного депутата України","Про судоустрій і статус суддів","Про судову експертизу","Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи","Про наукову і науково-технічну діяльність","Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів",Митного кодексу України,Податкового кодексу України,Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

У свою чергу, згідно з п.4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

З аналізу наведених норм вбачається можливість автоматичного переведення осіб, яким пенсія призначена, зокрема, за Законом № 796-ХІІ, на пенсію на загальних умовах за Законом № 1058, у тому разі, якщо розмір пенсії, умовно розрахованої для цих осіб за Законом № 1058 із застосуванням п.4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058, виявиться більшим, ніж той, який ці особи фактично отримують за Законом № 796-ХІІ.

Однак, у спірних відносинах позивач не порушує питання про переведення його з пенсії за Законом № 796-ХІІ на пенсію за Законом № 1058.

Норма п.4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058 жодним чином не стосується зміни механізму обчислення пенсії в межах Закону № 796-ХІІ (із передбаченого статтею 54 цього Закону на 5-кратний розмір мінімальної заробітної плати, визначений ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ).

Оскільки позивач 16 травня 2019 року виявив бажання щодо виплати основної державної пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позовні вимоги підлягають задоволенню саме з 16.05.2019 (дати звернення позивача з заявою до відповідача), а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позову в частині вимог до дати звернення, що охоплюють період з 25.04.2019 по 16.05.2019.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 по справі № 440/1897/19 в частині відмови в задоволенні позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий С.П. Жигилій