Рішення

від 10.10.2019 по справі 550/718/19

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/718/19

Провадження № 2/550/182/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2019 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі : головуючого - судді Ланни Я.О.,

за участю секретаря судового засідання - Томас Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування , -

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , що діє особисто та в інтересах позивача ОСОБА_2 звернулася з позовом до Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , батько позивачів та відповідача ОСОБА_3 За життя батько мав право на земельну частку (пай), площею 3,82 га, що розташована на території Новокочубеївської сільської ради Чутівського району. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема й на вищезазначену земельну частку (пай). Спадкова справа на майно померлого була відкрита за №195/1995. Наразі позивачі отримали свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, нотаріусом було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця. Враховуючи викладене, позивачі просять суд задовольнити позов та визнати за ними право на 1/3 частку земельної ділянки (паю) за кожним, в порядку спадкування за законом.

28.08.2019 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (його батько та батько відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ). за життя батько мав право на земельну частку (пай) площею 3,82 га, що розташована на території Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області. Після смерті батька відкрилася спадщина на все належне йому майно, в тому числі і на зазначену вище земельну частку (пай). Заяви про прийняття спадщини подали діти померлого: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Спадкова справа на майно померлого була відкрита за №195/1995. Наразі спадкоємці отримали свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, нотаріусом було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця. Враховуючи викладене, представник позивача, ОСОБА_4 просить суд задовольнити позов та визнати за ОСОБА_3 право на 1/3 частку земельної ділянки (паю), в порядку спадкування за законом.

Ухвалою судді від 21.06.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі за первісним позовом та призначено підготовче засідання.

Згідно ухвали суду від 28.08.2019 до участі у справі за первісним позовом долучено співвідповідача ОСОБА_3

28.08.2019 первісний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування об`єднано в одне провадження із зустрічним позовом ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування

18.09.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Позивачі за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ОСОБА_1 , що діє особисто та на представлення інтересів ОСОБА_2 , до суду надала заяву в якій позов підтримала повністю та просила розгляд справи проводити без їх участі.

Представник позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надала заяву в якій просила справу слухати без участі позивача ОСОБА_3 , позовні вимоги підтримала повністю.

Представник позивачів за первісним позовом, адвокат Токар О.А. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність. 12.09.2019 надала до суду відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого вбачається, що позивачі за первісним позовом не заперечують проти задоволення позовної заяви ОСОБА_3 , оскільки він є третім спадкоємцем після смерті їх батька, а відтак за законом має право на 1/3 частку від спірного майна.

Представник відповідача, Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, вирішення спору покладають на розсуд суду. Відзив до суду не надав.

Від третіх осіб Чутівської районної державної адміністрації та Чутівської державної нотаріальної контори надійшли заяви про розгляд справи без участі їх представників, вирішення справи покладають на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вважаючи за можливе здійснити розгляд справи без участі сторін, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, а також на підставі наданих сторонами доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованою законом від 17.07.97 №475/97-ВР, зокрема ст.1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначено Земельним кодексом України, зокрема, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав (ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 4 Земельного кодексу України 1990 року (далі - ЗК України 1990 року) землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України Про власність суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших, державних сільськогосподарських підприємств.

Постановою Верховної Ради УРСР Про земельну реформу від 18 грудня 1990 року № 563-ХІІ, землі Української PCP оголошені об`єктом земельної реформи. Преамбулою до постанови визначено, що завданням цієї реформи є перерозподіл земель з одночасною передачею їх у приватну та колективну власність. Пунктом 5 зазначеної постанови, передбачена передача земель у приватну та колективну власність.

Згідно Постанови Верховної Ради України Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі №2200-ХІІ від 13.03.1992 року роздержавлення та приватизація земельних ділянок недержавних сільськогосподарських підприємств в Україні розпочато з лютого 1992 року з врученням господарствам державних актів на право колективної власності на землю, до яких додавався список громадян-членів аграрних формувань, що надалі було підставою для складання уточнених списків на отримання цими громадянами земельних сертифікатів.

Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10.11.1994р. № 666/94 доручено прискорити приватизацію земель, які перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств і організацій, та передачу земель у колективну та приватну власність для виробництва сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року № 720/95 (далі - Указ № 720/95) паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Пунктом 2 зазначеного Указу № 720/95 передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЗК України 1990 року (у редакції Закону України від 13 березня 1992 року) державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004р. № 7, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) №899-IV від 05.06.2003 року, право на земельну частку (пай) мають, зокрема громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

У ч. 3 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) №899-IV від 05.06.2003 року, вказується, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Із змісту вищевказаних норм випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов - перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства на момент отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до цього акта.

На підставі доказів, наданих позивачами за первісним та зустрічним позовами в підтвердження своїх позовних вимог, судом встановлено наступні обставини.

Позивачі не можуть оформити своє право на майно в нотаріальному порядку через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на майно спадкодавця, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.12.2018 (т.1 а.с.16).

Суд встановив, що померлий 02.06.1995 ОСОБА_3 , мав право на земельну частку (пай) розміром 3,82 га на території Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

Даний факт підтверджується копією рішення виконавчого комітету Новокочубеївської сільської ради народних депутатів від 28.09.1995 №9 Про затвердження списків осіб, які мають право на одержання середньої земельної частки ; копією списку громадян власників сертифікатів, що мають право на земельну частку (пай) на території Новокочубеївської сільської ради Чутівського району; копією розпорядження №611 від 01.11.2002 Про розгляд і затвердження проекту розташування земельних часток (паїв) в межах СТОВ Превозванівське Чутівського району; схемою розташування земельної ділянки (паю) ОСОБА_3 за №260 площею 3,82 га; довідкою Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 15.05.2019 за №169/02-24 (т.1 а.с. 19-24).

Спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в Чутівській державній нотаріальній конторі заведена за №195/1995.

Відповідно до абз. 3 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного Кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Аналогічна позиція висловлена у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13.

Так, при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК УРСР.

Враховуючи викладене, суд вважає, що до правовідносин, пов`язаних із спадкуванням майна та майнових прав після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , підлягають застосуванню норми ЦК Української РСР (в редакції від 18.07.1963 року), оскільки його спадщина була прийнята його дітьми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Статтею 529 ЦК УРСР визначено, що при спадкоємстві за законом. Спадкоємцями першої черги є в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належать також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно з вимогами ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Отже, позивачі за первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.1995 за реєстровим №2471 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 успадкували по 1/3 частині житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (т.1 а.с.13, т.2 а.с.12-13).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.2018 за реєстровим №2328 ОСОБА_1 успадкувала 1/3 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (т.1 а.с.14-15).

Як вбачається із матеріалів справи, 19.03.1997 Чутівською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження Чутівської РДА від 09.12.1996 №652, на ім`я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 було видано сертифікат серії НОМЕР_1 на право на земельну частку (пай) розміром 4,16 в умовних кадастрових гектара (т.2 а.с.11).

За життя ОСОБА_5 не отримав державний акт на право приватної власності на вищевказану земельну частку (пай).

Згідно з п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з вимогами ч.1 ст.23 Земельного Кодексу України (в редакції станом на 22.06.1993) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Отже умовою для переходу в порядку спадкування права власності на земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Визнання права власності на майно через звернення до суду не суперечить чинному законодавству .

Згідно ч.2 ст.1268 ЦК України не допускається прийняття спадщини за умовою чи з застереженням.

Відповідно до ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно ст.81 ЗК України в чинній редакції громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Статтею 131 ЗК України вказано, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно з п. а ч.3 ст.152 ЗК України в чинній редакції, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що спадкодавець ОСОБА_5 набув лише право на земельну частку (пай), але за життя не набув права власності на дану земельну частку (пай), що унеможливлює отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо встановлення в судовому порядку права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Враховуючи, що позивачі є спадкоємцями за законом, частково прийняли спадщину, але у зв`язку з відсутністю оригіналу документу про право власності на ім`я спадкодавця, не можуть одержати свідоцтво про право власності на спадкове майно, а саме земельну частку (пай), суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 право на спадкування на земельну ділянку, розміром 3,82 га на території Новокочубеївської сільської ради, на яку мав право померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що первісний та зустрічний позови підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, ст. ст.200, 206, 209, ст. ст.258-259, ст. ст.263-265, ст.268, ст.273, ст.293, ЦПК України, ст.16, ст. ст. 325,328, ч.1 ст.1218, ч.1 ст. 1225, ст. ст. 1258, 1261, ч.1-3 ст. 1268, ЦК України, ст.ст.23, 81, 152 ЗК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на 1/3 частку земельної частки (паю) загальною площею 3,82 га, що знаходиться на території Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право на 1/3 частку земельної частки (паю) загальною площею 3,82 га, що знаходиться на території Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право на 1/3 частку земельної частки (паю) загальною площею 3,82 га, що знаходиться на території Новокочубеївської сільської ради Чутівського району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Чутівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 (зареєстрована та проживає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 ).

Позивач за первісним позовом - ОСОБА_2 (зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3 Федерації, АДРЕСА_4 і 302019).

Позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 (зареєстрований та проживає: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 ).

Відповідач - Новокочубеївська сільська рада Чутівського району Полтавської області (юридична адреса вул. Комінника, 41 с. Нова Кочубеївка Чутівського району Полтавської області, п/і 38831, код ЄДРПОУ 21047260).

Суддя Я. О. Ланна