Рішення

від 10.10.2019 по справі 547/1239/18

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №547/1239/18

Провадження №2/547/207/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2019 року смт.Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Совєтовій І.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області про визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - гр-н ОСОБА_2 , яка за свого життя побудував вказаний житловий будинок, не здійснивши в подальшому державну реєстрацію свого права власності на нього у передбаченому законом порядку. Позивач по справі прийняла спадщину після смерті свого чоловіка шляхом спільного з ним проживання, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями позивачу приватним нотаріусом було відмовлено з підстави відсутності правовстановлюючого документа на підтвердження набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно. За вказаних обставин позивач змушена звернутись до суду з позовом про визнання за нею в порядку спадкування права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , від якого залежить реалізація її прав, як спадкоємця за законом.

В підготовче засідання позивач та її представник не з'явились. Згідно письмової заяви представника позивача, останній прохав суд розглянути справу без його участі та участі позивача. Підтримав позов в повному обсязі заявлених вимог, прохав суд їх задоволити (а.с.97).

В судове засідання представник відповідача Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області не з'явився. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути цивільну справу без його участі. Зазначив про визнання позовних вимог та відсутність заперечень проти їх задоволення (а.с.96).

Відповідно до ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу ІІІ, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, з огляду на письмові заяви сторін по справі, суд приходить до висновку про можливість проведення підготовчого засідання за їх відсутності, та, з урахуванням визнання відповідачем позову, вирішення питання про ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (серії НОМЕР_1 ), виданим міським палацом реєстрації шлюбів м.Полтава 10.03.1989 року (а.с.8).

Згідно свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_2 ), чоловік позивача по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Семенівка Семенівського району Полтавської області у віці 51 року (а.с.7).

Як вбачається із витягу з погосподарської книги №1 (об`єкт погосподарського обліку №01-0085-1), житловий будинок АДРЕСА_1 , належав за життя померлому ОСОБА_2 . Рік побудови будинку - 1978 рік, загальна площа -72,7 кв.м., житлова площа -39,4 кв.м. (а.с.15).

Відповідно до технічного паспорту та інформаційної довідки, виданих 31.10.2018 року експертом з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_3 , по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок (літ. А-1 ) 1978 року побудови загальною площею72,7 кв.м та житловою площею 39,4 кв.м з господарськими будівлями та спорудами: погрібом (літ. Б ), сараєм (літ. В ), сараєм (літ. г ), сараєм-літньою кухнею (літ. Г ), сараєм (літ. г1 ), сараєм (літ. Д ), убиральнею (літ. Ж ), гаражем (літ. З ), огорожею №1, ямою вигрібною №2 та колодязем №3. Самовільного будівництва та перепланування не виявлено (а.с.16-17).

За змістом постанови приватного нотаріуса Семенівського районного нотаріального округу Литвин М.І. від 09.10.2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю наданого нотаріусу правовстановлюючого документа, що підтверджує набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно (а.с.11).

Судом по справі також встановлено, що згідно договору про поділ спадщини, посвідченого 09.10.2018 року приватним нотаріусом Семенівського районного нотаріального округу Литвин М.І., позивач по справі ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , до якої переходить у спадщину житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення у підготовчому судовому засіданні рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому, зокрема, ст.206 ЦПК України.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги письмову заяву відповідача, суд приходить до висновку про те, що визнання представником відповідача Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області позову здійснено у процесуальній формі та порядку, що відповідають вказаним вище вимогам ч.1 ст.206 ЦПК України.

Щодо наявності законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову суд зазначає наступне.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За змістом п.п.4.14, 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

На підставі викладеного, з урахуванням відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом, суд приходить до висновку про те, що звернення позивача по справі ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом, яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, як спадкодавця, до суду з позовом про визнання за нею в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, що було набуте її чоловіком за життя, здійснено у спосіб, передбачений законом, а тому порушене право позивача на реалізацію своїх спадкових прав підлягає судовому захисту.

Відповідно до роз'яснень п.3.1, викладених в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва. На підставі викладеного, враховуючи, що правовідносини, пов`язані з набуттям спадкодавцем ОСОБА_2 права власності на вказаний вище житловий будинок виникли до 01.01.2004 року, тобто до дати набрання чинності ЦК України, судом при вирішенні спору застосовуються положення законодавства, чинного на дату будівництва (створення) нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Так, на дату побудови житлового будинку (1978 рік), питання набуття громадянами права власності регулювалися Указом Президії Верховної ради СРСР від 26.08.1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (втрата чинності згідно Указу Президії від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ) і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно ст.1 Указу від 26.08.1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пунктом 2 Постанови від 26.08.1948 року було визначено, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

З огляду на викладене, підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування його ним з додержанням вимог цих актів законодавства і вказані правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 18 грудня 2013 року у цивільній справі №6-137цс13, предметом якої був спір про встановлення юридичних фактів і визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування, та відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, при вирішенні спору, суд враховує положення Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, яка втратила чинність 13.12.1995 року (далі - Інструкція від 31.01.1966 року).

Так, за змістом п.1 Розділу І Інструкції від 31.01.1966 року реєстрацію будинків із обслуговуючими будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих рад депутатів трудящих. Тобто у період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна в сільській місцевості не проводилась.

Таким чином, з урахуванням викладеного, а також того, що обов'язкова реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ могла здійснюватись на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції від 31.01.1966 року), а записи в погосподарських книгах, як особливій формі статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності, суд приходить до висновку про належність наданого позивачем письмового доказу у виді наданого органом місцевого самоврядування витягу з погосподарської книги про об'єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1 , на підтвердження його належності на праві власності чоловікові позивача по справі ОСОБА_2 ..

Також при вирішенні спору суд вважає за необхідне застосувати положення ч.4 Глави 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна , в редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва

та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 року №186 в частині визначення найменування об`єктів нерухомого майна, розташованих по АДРЕСА_1 , про визнання права власності на які позивач звернулась до суду з даним позовом, виходячи з того, що за змістом вказаної правової норми до господарських (допоміжних) будівель належать: сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, сміттєзбірники, а до споруд - колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за нею в порядку спадкування за законом права власності на нерухоме майно у виді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявністю фактичних та правових підстав виникнення права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, а саме: витягом з погосподарської книги про належність об'єкта нерухомого майна - житлового будинку спадкодавцеві ОСОБА_2 ; технічним паспортом на цей будинок; письмовою відмовою нотаріуса у вчинення нотаріальної дії від 09.10.2018 року.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із вимог діючого законодавства України та необхідності застосування виняткового способу захисту інтересів позивача, як спадкоємця, з урахуванням існуючих перешкод для оформлення нею спадкових прав у нотаріальному порядку, та відсутності при цьому порушень прав, свобод та інтересів інших осіб.

Щодо стягнення з відповідача по справі Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат у вигляді сплаченого нею судового збору при поданні позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем поданій до суду позовній заяві не зазначено про наявність наміру стягувати з відповідача судові витрати у виді сплаченого нею судового збору.

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого нею судового збору, що становить 2729 грн. 94 коп..

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 200, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Худоліївської сільської ради Семенівського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, зазначеними в технічному паспорті, а саме: житловий будинок (літера А-1 ) загальною площею 72,7 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м.; погріб (літера Б ), сарай (літера В ), сарай (літера г ), сарай-літню кухню (літера Г ), сарай (літера г1 ), сарай (літера Д ), убиральню (літера Ж ), гараж (літера З ), огорожу №1, яму вигрібну № НОМЕР_3 та колодязь №3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого нею судового збору в сумі 2729 грн. 94 коп. відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Худоліївська сільська рада Семенівського району Полтавської області, місцезнаходження: вул.Чкалова, буд.№24 с.Худоліївка Семенівського району Полтавської області, поштовий індекс 38210, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22544108.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Полтавського апеляційного суду або через Семенівський районний суд Полтавської області.

Головуючий С.Ю.Атаманова