Рішення

від 09.10.2019 по справі 710/881/19

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/881/19

Провадження № 2/710/407/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2019 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання - Харченко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2019 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить визнати за ним право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивує тим, що з 09.01.1984 року позивач, почав працювати на Шполянській кондитерській фабриці. Під час роботи на даній фабриці позивачу був виданий житловий чек на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний житловий позивач використав в 1994 році. З 1994 року позивач разом зі своєю дружиною та дітьми проживає в даній квартирі. Станом на 03.08.2018 за даною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після ліквідації фабрики знайти будь-які документи практично не можливо. Позивач зареєстрований та проживає у вказаній квартирі, добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном, доглядає за квартирою та утримує її, постійно робить в ній поточний та капітальні ремонти.

У 2013 році, позивач хотів оформити право власності на квартиру. Для належного оформлення документів, йому був потрібний житловий чек, який він по необізнаності повернув. Тому позивач немає іншого способу захисту свого права, ніж в судовому порядку.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 10.07.2019 було відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та вказав, що позов підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився подав письмову заяву в якій просив розглядати справу без участі відповідача та його представника, вказавши що позов підтримують.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно копії трудової книжки серія НОМЕР_1 , дата заповнення: 27.09.1980, яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.01.1984 зарахований робітником будівництва по ІІІ розряду в Шполянську кондитерську фабрику, а 12.11.1984 переведений на посаду вантажника (а.с.8-9).

Відповідно до копії довідки № 121.091-189 від 09.08.2018 виданої філією Черкаське обласне управління АТ Ощадбанк ТВБВ 10023/091, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в основні списки на приватизацію житла, за адресою: АДРЕСА_1 включений. Житловий чек використаний в сумі 4 гривні 20 копійок, 09.11.1994. (а.с.10).

Згідно копії технічного паспорта від 06.08.2018 виданого Комунальним підприємством Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації у житловому будинку АДРЕСА_1 на першому поверсі п`ятиповерхового будинку розташована квартира яка складається з двох кімнат житловою площею 29,6 квадратних метри. (а.с. 11-13).

За даними довідки, виданої комунальним підприємством Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації Шполянський виробничий відділок від 06.08.2018№268, згідно архівних даних Шполянського виробничого відділку КП Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації станом на 01.01.2013 за ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на нерухоме майно не зареєстровано. (а.с.14).

Відповідно до копії довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 03.08.18 № 6914 виданої виконавчим комітетом Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, за адресою: АДРЕСА_1 , до складу зареєстрованих входять: ОСОБА_1 (заявник) ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 (дружина) ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 (син) ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.15).

Згідно висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки виконану ТОВ Земельне бюро , загальна вартість об`єкта оцінки: двокімнатна квартира, загальною площею 50,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 становить 121 680,00 (сто двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят гривень) 00 копійок (а.с.16-17).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 01.10.2019 № 183129808 видану адміністратором виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, Пономаренко Русланою Андріївною, за параметрами запиту: АДРЕСА_1 , відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в Державному реєстрі іпотек, відсутні. (а.с.39).

Згідно абз. 2 п.13 постанови пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, колективне підприємство Шполянська кондитерська фабрика , ідентифікаційний код юридичної особи 00380675, місцезнаходження юридичної особи (20603, Черкаська обл., Шполянський район, місто Шпола, вул. Леніна, будинок 33) припинено, дата запису: 02.06.2014; номер запису: 10201720004005892.

В даному випадку відповідач визначений вірно.

Відповідно до норм ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6, ст. 81 ЦПК України, Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.5 ст.11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Згідно п.8 прикінцевих та перехідних положень ЦК України який набрав чинності з 01.01.2004, правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

У пункті 9 постанови пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав роз`яснено, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Отже, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати по відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Пунктом 11 даної постанови пленуму ВССУ передбачено, що враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст.347 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Згідно ст. 9 Житлового кодексу УРСР, громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Відповідно до ст. 48 ЖК УРСР, жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

Згідно ст. 1 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно ст.3 даного закону приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до ст. 4 цього закону житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду. Громадяни, які мають житло на праві власності, можуть використовувати одержані житлові чеки для придбання частки майна державних підприємств, земельного фонду. Таким же чином можуть використовувати житлові чеки громадяни, які отримали їх в порядку компенсації за приватизовану квартиру (будинок).

Згідно ст. 8 даного закону, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач посилався на те, що з 1994 року його родина проживає за адресою АДРЕСА_1 . Свій житловий чек позивач використав в 1994 році, що підтверджується довідкою № 121.091-189 від 09.08.2018 виданої філією Черкаського обласного управління АТ Ощадбанк ТВБВ 10023/091 9а.с.10). При цьому позивач не уточнив, яким саме чином було використано житловий чек, для приватизації державного житлового фонду чи для придбання частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Довідкою комунального підприємства Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації Шполянський виробничий відділок від 06.08.2018 №268, (а.с.14) підтверджується лише той факт, що за позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на нерухоме майно не зареєстровано.

В той же час судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , фактично існує, що підтверджується технічним паспортом від 06.08.2018 виготовленим Комунальним підприємством Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації (а.с.11-13). Вартість даної квартири станом на 08.07.2019 становить 121 680,00 грн., що підтверджується висновком про ринкову вартість об`єкта оцінки підготовленого ТОВ Земельне бюро (а.с.16).

Інформація пре те, що дане майно віднесено до безхазяйного в матеріалах справи відсутня.

Позивач разом із своєю сім`єю проживає в даній квартирі та користується нею, в тому числі здійснює ремонти з 1994 року. Дана квартира була надана йому у користування як працівникові Шполянської кондитерської фабрики. Факт роботи на даній фабриці підтверджується копію з трудової книжки (а.с.8-9). Так, згідно запису №9 від 09.01.1984 позивач зарахований робочим будівництва на ІІІ розряд, згідно наказу №5-к від 09.01.84. У відповідності до запису №10 від 12.11.1984, переведений на посаду вантажника згідно наказу №182 -к від 12.11.84.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, колективне підприємство Шполянська кондитерська фабрика , ідентифікаційний код юридичної особи - 00380675, місцезнаходження юридичної особи (20603, Черкаська обл., Шполянський район, місто Шпола, вул. Леніна, будинок 33) припинено, дата запису: 02.06.2014; номер запису: 10201720004005892.

Отже в позасудовому порядку вирішити питання оформлення права власності на нерухоме майно не можливо, оскільки житловий чек позивачем було використано, а колективне підприємство Шполянська кондитерська фабрика припинена як юридична особа.

Суд вважає, що відмова в задоволенні позовних вимог позбавить права позивача захистити свої інтереси, оскільки іншим шляхом ніж звернення до суду, вирішити питання щодо захисту прав позивача не вбачається можливим.

У частині першій статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Враховуючи зміст вимог ст. 344 ЦК України, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, безтитульність, відкритість та безперервність володіння; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років. Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності. Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Висновок Верховного суду України від 01.11.2017 справа №569/150/16-ц.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння майном повинно бути добросовісним, тобто особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником;

- володіння повинно бути відкритим, тобто особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні;

- володіння повинно бути безперервним, тобто воно не повинно перериватися протягом всього строку набувальної давності.

За набувальною давністю може набуватися право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно. Такий висновок міститься у рішенні Верховного Суду від 28.03. 2019 року справа № 215/5451/16-ц.

Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.Володіння без правової підстави - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.

Аналізуючи поняття добросовісності володіння, як підстави для набуття права власності за набувальною давністю за статтею 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного законодавства і цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення добросовісність поведінки заявника на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. Такий висновок міститься у рішенні Верховного Суду у справі № 206/1441/17 від 03.04.2019. Подібний висновок міститься у рішенні Верховного Суду, справі № 703/6177/15-ц від 06.06.2018 року.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником. Такий висновок міститься у рішеннях Верховного Суду у справах № 199/9518/15-ц від 07.05.2018 року № 307/51/17р., від 10.05.2018 року та № 296/6949/17 19.09. 2018 року.

Згідно до ч.ч.5,6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає, що позивачем доведено той факт, що він користувався квартирою добросовісно, відкрито та безперервно понад 10 років.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності наданих сторонами, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовні відмовити підлягають задоволенню.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

При задоволенні позову суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в справі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір в розмірі 1216,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись, ст.47 Конституції України, ст.ст. 344, 347 ЦК України, керуючись ч.ч.5,6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст.ст. 344, 347 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області від 22.04.2000, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , інші відомості про особу суду не відомі, право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути із Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, код ЄДРПОУ 04061576, юридична адреса: вул. Лозуватська, 59, м. Шпола, Черкаської області, інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області від 22.04.2000, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , інші відомості про особу суду не відомі, судовий збір у розмірі 1216,80 грн. (одна тисяча двісті шістнадцять гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шполянського

районного суду Н.П. Побережна