Рішення

від 12.09.2019 по справі 227/1098/18

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.09.2019 227/1098/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

судді Здоровиці О.В.

за участю

секретаря Харькової Л.М.

п/відповідача Семенчук О.Г.

розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ЕКОПРОД , Волноваської районної державної адміністрації, Добропільської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі недійсним, третя особа: Святогорівська селищна рада Добропільського району Донецької області (ЄУНСС 227/1098/18), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив:

визнати недійсним договір оренди землі від 17 травня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Екопрод та зареєстрований Волноваською РДА Донецької області 21.08.2017 року;

зобов`язати ПАТ Екопрод повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 15,6662 га, кадастровий номер 1422055500:02:000:0113, яка розташована на території Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області, що належить ОСОБА_1 на праві власності згідно державного акту серія ЯЛ № 616395 від 30 листопада 2010 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1АА0138810110117701111.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 15,6662 га, яка розташована на території Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 1422055500:02:000:01131422055500:02:000:0113. Вказана земельна ділянка була передана ПАТ Екопрод в оренду на підставі договору оренди землі від 03.03.2011 року. Вказаний договір оренди укладено на 7 років. У зв`язку із закінченням терміну дії договору, який було укладено на 7 років, та не маючи наміру продовжувати строк оренди, позивач 21 квітня 2017 року направив на адресу відповідача заяву, в якій зазначив що не має наміру продовжувати дію договору оренди, оскільки має бажання використовувати земельну ділянку самостійно. Також у вказаній заяві позивач просив відповідача, після закінчення строку його дії, тобто після 03.03.2018 року, не засіювати землю та повернути земельну ділянку. 15 листопада 2017 року позивачу стало відомо, що Волноваською райдержадміністрацією 21 серпня 2017 року зареєстрований договір оренди б/н від 17 травня 2017 року, який укладений між ним та ПрАТ Екопрод строком на 10 років і предметом вказаного договору є земельна ділянка, яка була предметом договору оренди від 03.03.2011 року. Позивач, посилаючись на те, що вказаний договір оренди він не укладав, не підписував, на порушення відповідачем ст.15 Закону України Про оренду землі , оскільки останній не надав йому ніяких документів, зокрема плану-схеми, акту визначення меж земельної ділянки в натурі, акту приймання-передачі об`єкту оренди тощо, що свідчить про відсутність істотних умов договору, а також на те, що спірний договір від 17.04.2017 року був укладений під час дії попереднього договору оренди землі від 03.03.2011 року, просив в порядку ч.1 ст. 215 ЦК України визнати договір оренди землі від 17 травня 2017 року недійсним.

Позивач та представник позивача в судове засідання, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не з`явились. Причини своєї неявки суду не повідомили.

Треті особи, належним чином повідомлені про судовий розгляд, в судове засідання не з`явились.

Представник відповідача, який брав участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, позовні вимоги позивача не визнав і просив відмовити в їх задоволенні. Обгрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначав, що доводи позивача про те, що вона не підписувала спірний договір оренди не підтверджуються належними та допустимими доказами. Зазначив, що дійсно в квітні 2017 року на ім. я директора ПАТ Екопрод надходила заява ОСОБА_1 про розірвання договору оренди від 03.03.2011 року, але після цього в травні 2017 року товариство запропонувало останній більш сприятливі умови оренди земельної ділянки ніж ті, що були раніше, в тому числі було запропоновано і значно більший розмір орендної плати і остання погодилась на вказані умови та 17.05.2017 року між ОСОБА_1 та товариством був підписаний договір оренди тієї ж земельної ділянки строком на 10 років, який вона підписала власноручно. В подальшому право оренди ПАТ Екопрод згідно договору оренди від 17.05.2017 року, було зареєстровано відділом реєстраційної служби Волноваської районної державної адміністрації Донецької області. На теперішній час умови договору оренди від 17.05.2017 року належним чином виконуються, орендодавець отримує оренду плату згідно до умов оспорюваного договору. Представник відповідача зазначав, що укладений договір не порушує ні яких прав ані позивача, ані будь-яких інших осіб.

Суд заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 616395 від 30 листопада 2010 року належить земельна ділянка площею 15,6662 га, кадастровий номер 1422055500:02:000:0113, що розташована на території Святогорівської селищної ради Добропільського району, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7 том 1).

03 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ПрАТ Екопрод укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 7(сім) років до 03 березня 2018 року. (а.с. 8-9 том 1). Предметом даного договору були дві земельні ділянки, в тому числі і земельна ділянка, належна ОСОБА_1 на праві власності, а саме земельна ділянка площею 15,6662га з кадастровим номером 1422055500:02:000:0113, розташована на території Святогорівської селищної ради Добропільського району.

21 квітня 2017 року ОСОБА_1 направила на адресу ПрАТ Екопрод листа, в якому повідомляла орендаря про те, що строк дії договору оренди від 03 березня 2011 року припиняється 03 березня 2018 року, наміру продовжувати дію договору вона не має і тому просила не засіювати її земельну ділянку, так як вона має намір використувовати її самостійно (а.с.12 том 1). Отримання вказаної заяви відповідачем ПрАТ Екопрод визнано у судовому засіданні.

17 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ПрАТ Екопрод укладено договір оренди земельної ділянки площею 15,6662га за кадастровим номером 1422055500:02:000:0113, що розташована на території Святогорівської селищної ради Добропільського району (яка була предметом оренди і в договорі від 03 березня 2011 року) строком на 10 років, який зареєстрований відділом реєстраційної служби Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, номер запису 36790460 від 28 серпня 2017 року (а.с. 10-11,14 том 1).

Таким чином, судом встановлено, що земельна ділянка площею 15,6662га за кадастровим номером 1422055500:02:000:0113 була також одним з об`єктів оренди за вищезазначеним договором між сторонами від 03.03.2011року, строк дії якого закінчився 03.03.2018 року.

Позивач, не маючи наміру продовжувати з відповідачем дії договору оренди від 03.03.2017 року направила на ім`я директора ПАТ Екопрод заяву про розірвання договору оренди землі від 21.04.2017 року, яку спрямувала також і до Добропільському відділу земельних ресурсів (а.с.12 том 1). Отримання цієї заяви відповідачем ПАТ Екопрод визнається.

З назви вказаної заяви вбачається, що її назва свідчить про те, що заявник бажає намір розірвати договір оренди землі. В той же час зміст вказаної заяви свідчить про те, що заявник ОСОБА_1 повідомляла орендаря - ПАТ Екопрод про те, що 03.03.2018 року спливає строк дії договору, який був укладений між ними 03.03.2011 року щодо оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 1422055500:02:000:0113 (площа земельної ділянки 15,6662 га), 1422055500:02:000:0237 (площа земельної ділянки 1,7358 га) і у зв`язку з тим, що вона не має наміру в подальшому продовжувати дію договору оренди, оскільки має намір самостійно використовувати свою землю для особистого користування та ведення господарства, остання просила ПАТ Екопрод з 2018 року не засіювати вказані земельні ділянки.

Тобто, зі змісту заяви ОСОБА_1 від 21.04.2017 року, яка була адресована директору ПАТ Екопрод вбачається, що вона повідомила орендаря про відсутність у неї наміру в подальшому здавати в оренду вказані земельні ділянки, які були предмет договору оренди землі від 03.03.2011 року.

В той же час, з пояснень представника відповідача в судовому засіданні встановлено, що отримавши вказану заяву ОСОБА_1 від 21.04.2017 року, відповідач, в травні 2017 року запропонував останній більш сприятливі умови оренди земельної ділянки ніж ті, що були раніше, в тому числі було запропоновано і значно більший розмір орендної плати і ОСОБА_1 погодилась на вказані умови та 17.05.2017 року між ОСОБА_1 та товариством був підписаний договір оренди тієї ж земельної ділянки строком на 10 років, який вона підписала власноручно.

Досліджений в судовому засіданні оригінал договору оренди землі від 17.05.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ Екопрод (а.с.90 том 2) свідчить про те, що він є підписаний сторонами, про що свідчать підписи останніх на ньому.

Позивачка в своєму позові, однією із підстав визнання договору оренди недійсним зазначала, що вона договір про оренду землі від 17.05.2017 року не підписувала.

Відповідно до ст..202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ст.203 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст.205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ст..207 ЦК України).

Відповідно до ст..14 ЗУ Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ст.210 ЦК України).

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону(ст..6 ЗУ Про оренду землі ).

На підставі вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В силу прямої норми частини 2 статті 218 Цивільного кодексу України, заперечення однієї із сторін факту вчинення письмового правочину може доводитись письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Обов`язок доказування обставин, які мають значення для справи, покладається згідно ч.1 ст.81 та ч.3 ст.12 ЦПК України на сторону, яка посилається на такі обставини, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, позивачем жодних доказів, які б у будь-який спосіб підтверджували твердження позивача про те, що вона не підписувала і не укладала спірний договір, останньою суду надано не було.

При цьому суд зазначає, що за клопотанням позивача, ухвалою суду від 29.03.2019 року була призначена почеркознавча експертиза з метою з`ясування чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі б\н від 17.05.2017 року ОСОБА_1 ..

Вказаною ухвалою суд зобов`язував відповідача надати оригінал договору оренди землі від 17.05.2017 року і вказана вимога суду відповідачем була виконана (вказаний оригінал договору знаходиться в матеріалах даної справи на а.с.90 том.2).

Також вказаною ухвалою від 29.03.2019 року суд зобов`язував позивачку з`явитися до суду для відібрання експериментальних зразків її почерку, але остання не з`явилась і заявою від 11.06.2019 року (а.с.115 том 2) відмовилась від проведення почеркознавчої експертизи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи позивача щодо не підписання нею договору оренди від 17.05.2017 року є необґрунтованими та не підтверджені в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Поряд з цим, в обґрунтування недійсності договору оренди землі б/н від 17.05.2017 року позивач та його представник посилаються на порушення відповідачами ст.ст.203, 215 ЦК України, статті 15 Закону України Про оренду землі в частині відсутності в договорі істотних умов.

Істотними, в розумінні положень статті 638 ЦК України, визнаються умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, статтею 15 Закону України Про оренду землі однозначно і вичерпно встановлено перелік істотних умов договору оренди землі, серед яких: - об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); - строк дії договору; - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення та відповідальності за її несплату.

Відтак, посилання позивача на неподання з боку ПАТ Екопрод плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастрового номера земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) в її використанні та встановлених земельних сервітутів, акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акта приймання-передачі об`єкта оренди; проекту відведення земельної ділянки згідно з Законом, не узгоджуються з положеннями ст.15 Закону, на яку він посилається, а тому є безпідставними і юридично неспроможними.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до вимог ст..17 ЗУ Про оренду землі , об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що право оренди землі на підставі договору оренди від 17.05.2017 року було належним чином зареєстровано, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 103799103 від 15.11.2017 року (а.с.14 том 1).

Доводи позивача, про те, що вона не брала участі в реєстрації спірного договору і це є підставою для визнання його недійсним, суд також не приймає, з огляду на таке.

Як вище зазначалось, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Порядок проведення державної реєстрації прав передбачений ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Відповідно до ст.20 вказаного Закону, заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , заявник - це власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Приписами статті 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину, зокрема положеннями вказаної статті однозначно передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладення такого правочину, в розумінні п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, є належною і достатньою правовою підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків учасників правовідносин.

Судом встановлено, що з заявою про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки звертався орендар - ПАТ Екопрод , а відтак, правомірність звернення сторони правочину, в якої на підставі укладеного договору виникло речове право або уповноваженої ним особи для проведення відповідної державної реєстрації набуття, зміни або припинення права в порядку статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень презюмується.

Нехтування чи в будь-який інший спосіб ставлення під сумнів органами державної влади при проведенні державної реєстрації дійсності укладеного правочину в контексті приписів статті 204 ЦК України є прямим свідченням порушення державним органом прав та законних інтересів сторін правочину, а також грубим попранням базових засад державної реєстрації прав, визначених статтею 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень .

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, згідно вимог ч.2 ст.22 цього Закону несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Таким чином, викладені в позовній заяві доводи щодо недійсності договору оренди землі б/н від 17 травня 2017 року суд вважає абсолютно необґрунтованими, юридично неспроможними та такими, що не підтверджують факт порушення прав та законних інтересів позивача.

На доведення того, що договір між ОСОБА_1 та ПАТ Екопрод діє і з боку відповідача не порушуються права орендодавця, слугує беззаперечно той факт, що підприємство своєчасно і в розмірі, передбаченому угодою, сплачує на користь ОСОБА_1 орендну плату, тобто виконує зі свого боку умови договору. В підтвердження тому надані належні платіжні документи від 27.11.2017р. (а.с.41,42).

Факт неотримання цих сум чи відмови в отриманні сплаченої орендної плати позивачем не оспорювався.

Що стосується доводів позивача про те, що укладення спірного договору відбулося під час дії попереднього договору оренди землі і тому за вказаних обставин договір є недійсним, то з цього приводу суд зазначає таке.

Так, дійсно судом встановлено, що договір від 17.05.2017 року був укладений та зареєстрований в період дії попереднього договору від 03.03.2011 року. Але, вказані договори укладені щодо одного і того ж об`єкту оренди, укладені між тими ж сторонами. В оспорюваному договорі від 17 травня 2017 року сторони досягли згоди щодо зміни розміру орендної плати у бік її суттєвого збільшення та строку його дії, а тому укладення нового договору під час дії попереднього суд розцінює як зміну умов договору оренди землі від 03 березня 2011 року, що узгоджується з вимогами статті 651 ЦК України та ст.30 Закону України Про оренду землі .

Також суд зазначає, що дії щодо реєстрації речового права вчиняються державним реєстратором. Вимог про визнання незаконними дій реєстратора та скасування рішення про реєстрацію речового права позивачем заявлено не було.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі від 17.05.2017 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати в разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.81, 83, 258-261, 353-354ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ЕКОПРОД , Волноваської районної державної адміністрації, Добропільської районної державної адміністрації про визнання договору оренди землі недійсним, третя особа: Святогорівська селищна рада Добропільського району Донецької області - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково шляхом подання письмової апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Новоборисівка Новоборисівського району Курської області, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 14.06.1996 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Безрук Володимир Леонідович, діючий на підставі ордеру серія АА № 039831 від 04.04.2018 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2918, видане 28.05.2008 року Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Відповідач: Приватного акціонерного товариства ЕКОПРОД , код ЄДРПОУ 23981928, юридична адреса Україна, Донецька область, Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Центральна, будинок 6 В.

Відповідач: Добропільська районна державна адміністрація Донецької області, код ЄДРПОУ 23778446, юридична адреса Україна, Донецька область, м.Добрпоілля, вул..Московська, 1.

Відповідач: Волноваська районна державна адміністрація Донецької області, код ЄДРПОУ 05419927, юридична адреса Україна, Донецька область, місто Волноваха, вулиця Героїв 52 ОМБр, будинок 1.

Третя особа: Святогорівська селищна рада Донецької області, ЄДРПОУ 04341620, юридична адреса Україна, Донецька область, Добропільський район, смт Святогорівка, провулок Поштовий,10.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 12 вересня 2019 року. Повний текст рішення суду буде складений 22 вересня 2019 року.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

12.09.2019