328/1494/19
10.10.2019
3/328/400/19
3/328/401/19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2019 року м.Токмак
Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Коваленко П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., прокурора Зубкова В.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Токмака Запорізької області, громадянина України, заступника директора КП Міський ринок ТМР, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП ,
в с т а н о в и в:
10 червня 2019 року до Токмацького районного суду Запорізької області надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП та за ч.2 ст.172-7 КУпАП .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за №264 від 29.05.2018 року, відповідно до абзацу 10, 11 ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання корупції приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції особи, зазначені у пунктах 1,2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Згідно з п.п. а п.2 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції № 1700-VII від 14.10.2014 суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичної особи публічного права
Відповідно до даних єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником комунального підприємства Міський ринок є Токмацька міська рада.
Таким чином, КП Міський ринок (ЄДРПОУ 25491849), є юридичною особою публічного права.
На підстав наказу директора КП Міський ринок №165-ок від 31.10.2007 ОСОБА_2 призначено на посаду заступника директора комунального підприємства.
Відповідно до посадової інструкції заступника директора ОСОБА_3 наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями та є посадовою особою комунального підприємства.
Таким чином ОСОБА_3 , як заступник директора будучи посадовою особою юридичної особи публічного права є суб`єктом на якого розповсюджуються обмеження та заборони передбачені Законом України Про запобігання корупції та відповідно ОСОБА_3 є суб`єктом відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією.
Відповідно до ст.28 Закону України Про запобігання корупції , ОСОБА_3 повинен вживати заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника або колегіальний орган, під час виконання повноважень в якому виник конфлікт інтересів, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів та вживати заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів.
Встановлено, що 06.04.2018 на підставі наказу підписаного заступником директора Лисаком B.C. № 17-П від 06.04.2018 Про преміювання робітників підприємства за березень 2018 , ОСОБА_4 видано премію розміром 1000 грн. (одна тисяча гривень).
Враховуючи факт того, що в ОСОБА_2 під час підписання зазначеного наказу щодо виплати собі премії наявний приватний інтерес зумовлений особистим майновим інтересом направленим на отримання доходу то в останнього у даному випадку виник реальний конфлікт інтересів, про який він був зобов`язаний повідомити безпосереднього керівника, та відповідно не вчиняти дії в умовах реального конфлікту інтересів, тобто не підписувати вказаний наказ.
Відповідно до довідки наданої Директором КП Міський ринок Токмацької міської ради ОСОБА_5 , з повідомленнями про виникнення реального конфлікту інтересів до ОСОБА_3 протягом 2018 року не звертався.
Таким чином ОСОБА_3 , використовуючи свої повноваження заступника директора, діючи умисно, усвідомлюючи наявність реального конфлікту інтересів, порушив вимоги передбачені ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , а саме: маючи суперечність між його приватним інтересом зумовленим особистим майновим інтересом та службовими повноваженнями, підписав наказ № 17-П від 06.04.2018 року, на підставі якого йому виплачена премію у розмірі 1000 (тисяча гривень) та при цьому не повідомив безпосереднього керівника - директора комунального підприємства ОСОБА_5 про виникнення реального конфлікту інтересів.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-7 КУпАП, - неповідомлення про виникнення реального конфлікту інтересів.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за №265 від 29.05.2018 року, відповідно до абзац 10,11 ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання корупції приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції особи, зазначені у пунктах 1,2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Згідно з п.п. а п.2 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції № 1700-VII від 14.10.2014 суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичної особи публічного права
Відповідно до даних єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником комунального підприємства Міський ринок є Токмацька міська рада.
Таким чином, КП Міський ринок (ЄДРПОУ 25491849), є юридичною особою публічного права.
На підстав наказу директора КП Міський ринок № 165-ок від 31.10.2007 ОСОБА_2 призначено на посаду заступника директора комунального підприємства.
Відповідно до посадової інструкції заступника директора ОСОБА_3 наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями та є посадовою особою комунального підприємства.
Таким чином ОСОБА_3 , як заступник директора будучи посадовою особою юридичної особи публічного права є суб`єктом на якого розповсюджуються обмеження та заборони передбачені Законом України Про запобігання корупції та відповідно ОСОБА_3 є суб`єктом відповідальності за вчинення адміністративний правопорушень, пов`язаних з корупцією.
Відповідно до ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , ОСОБА_3 повинен вживати заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника або колегіальний орган, під час виконання повноважень в якому виник конфлікт інтересів, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів та вживати заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів.
Встановлено, що 06.04.2018 на підставі наказу підписаного заступником директора Лисаком B.C. № 17-П від 06.04.2018 Про преміювання робітників підприємства за березень 2018 , ОСОБА_4 видано премію розміром 1000 грн. (одна тисяча гривень).
Враховуючи факт того, що в ОСОБА_2 під час підписання зазначеного наказу щодо виплати собі премії наявний приватний інтерес зумовлений особистим майновим інтересом направленим на отримання доходу то в останнього у даному випадку виник реальний конфлікт інтересів, про який він був зобов`язаний повідомити безпосереднього керівника, та відповідно не вчиняти дії в умовах реального конфлікту інтересів, тобто не підписувати вказаний наказ.
Відповідно до довідки наданої Директором КП Міський ринок Токмацької міської ради ОСОБА_5 з повідомленнями про виникнення реального конфлікту інтересів до ОСОБА_3 протягом 2018 року не звертався.
Таким чином ОСОБА_3 , використовуючи свої повноваження заступника директора, діючи умисно, усвідомлюючи наявність реального конфлікту інтересів, порушив вимоги передбачені ст.28 Закону України Про запобігання корупції , а саме: маючи суперечність між його приватним інтересом зумовленим особистим майновим інтересом та службовими повноваженнями, підписав наказ № 17-П від 06.04.2018 року, на підставі якого йому виплачена премію у розмірі 1000 (тисяча гривень) чим вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП, - неповідомлення про виникнення реального конфлікту інтересів.
Постановою судді від 28 серпня 2019 року справу про адміністративне правопорушення № 328/1494/19 (провадження №3/328/400/19) відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП, об`єднано в одне провадження зі справою про адміністративне правопорушення № 328/1494/19 (провадження № 3/328/401/19) відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Постановою судді від 28 серпня 2019 року строк розгляду справи про адміністративне правопорушення № 328/1494/19 відносно ОСОБА_1 за ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП зупинений до прибуття останнього в судове засідання.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно, перебуваючи на посаді заступника директора КП Міський ринок , підписав наказ №17-П від 06.04.2018 Про преміювання робітників підприємства за березень 2018 , яким, зокрема, преміював себе премією в розміром 1000 грн. (одна тисяча гривень), що було попередньо в усній формі узгоджено з директором КП Міський ринок Токмацької міської ради ОСОБА_5 . На даний час наказом №29 від 15.05.2019 наказ №17-П від 06.04.2018 , яким його було премійовано, відмінений та премія в розмірі 1000 гривень повернена у касу підприємства, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру №359 від 15.05.2019.
Крім того, ОСОБА_1 надав письмове клопотання, в якому просив закрити справу, оскільки наявні обставини, передбачені п.7 ст.247 КУпАП, а саме, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Прокурор Зубков В.С. в судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_1 є доведеною, а також, що строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП не сплинув, бо розпочався з моменту виявлення правопорушення, а саме з дати складання протоколу про адміністративне правопорушення. Також зазначив, що можливість зупинення цього строку у зв`язку з перенесенням розгляду справи не передбачено, крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 277 КУпАП. У даній справі строк розгляду справи зупинявся через неявку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у судові засідання. Тому, вважає, що тримісячний строк на час розгляду даної справи не сплив і на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у вигляді штрафу.
Вислухавши особу, відносно якої складено протокол, думку прокурора, ознайомившись з протоколами та вивчивши матеріали, які надані в якості додатків до них, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статей 251,252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст.1 Закону України Про засади запобігання і протидії корупції , під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Як встановлено в п.10 ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання корупції , правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Обов`язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна поведінка державних службовців або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, може визнаватися корупційною, є корисливий або інший особистий інтерес таких осіб або інтерес третіх осіб.
Крім того, корупційні правопорушення характеризуються умисною формою вини.
Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов`язків, тому зобов`язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього, та не утрималась від прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що КП Міський ринок ТМР (ЄДРПОУ 25491849), є юридичною особою публічного права.
На підстав наказу директора Токмацького комунального підприємства Міський ринок (на даний час - КП Міський ринок ТМР) за №165-ок від 31.10.2007 ОСОБА_2 призначено на посаду заступника директора комунального підприємства.
ОСОБА_3 , відповідно до посадової інструкції заступника директора наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями та є посадовою особою комунального підприємства.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи заступником директора КП Міський ринок ТМР , є посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється дія Закону України Про запобігання корупції та згідно з пп а п.2 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією є особою, на яку поширюється дія Закону України Про запобігання корупції .
06.04.2018 на підставі наказу підписаного заступником директора Лисаком B.C ОСОБА_6 № 17-П від 06.04.2018 Про преміювання робітників підприємства за березень 2018 , премійовано працівників КП Міський ринок ТМР, в тому числі ОСОБА_4 видано премію розміром 1000 грн. (одна тисяча гривень).
Як вбачається з довідки, виданої директором КП Міський ринок Токмацької міської ради ОСОБА_5 , з повідомленнями про виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів ОСОБА_3 до адміністрації протягом 2018 року не звертався.
Як встановлено частиною 1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції , особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Таким чином, під час розгляду справи встановлено наявність фактів, які утворюють реальний конфлікт інтересів, який полягає: у факті приватного інтересу, який полягав у покращені фінансового стану ОСОБА_1 ; факті суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями, що вплинуло на прийняття рішення про преміювання себе; наявністю повноважень для прийняття такого рішення; факту реального впливу суперечностей між приватним і службовим інтересом на об`єктивність та неупередженість рішення, про що свідчить підписання ОСОБА_1 наказу № 17-П від 06.04.2018 Про преміювання робітників підприємства за березень 2018 , яким премійовано працівників КП Міський ринок ТМР, в тому числі ОСОБА_4 видано премію розміром 1000 грн. (одна тисяча гривень).
Посилання ОСОБА_1 на усне узгодження з директором директором КП Міський ринок Токмацької міської ради ОСОБА_5 . зазначеного преміювання, а також подальша відміна, відповідно до наказу №29 від 15.05.2019, наказу № 17-П від 06.04.2018, яким ОСОБА_1 було премійовано, відмінений та повернення до каси підприємства вищезазначеної премії в розмірі 1000 гривень, не виключають в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення від 29 травня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-7 КУпАП, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП викладена, як неповідомлення про виникнення реального конфлікту інтересів , не відповідає диспозиції ч.2 ст.172-7 КУпАП, якою передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність прав і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до вимог ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Приймаючи до уваги, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється виключно в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, на переконання судді, невідповідність матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 29 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-7 КУпАП, законного й обґрунтованого судового рішення.
Оскільки, протокол про адміністративне правопорушення №265 від 29.05.2019 за ч.2 ст.172-7 КУпАП складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП, тому він не може бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніви. А згідно зі ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст.283 КУпАП, постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП,
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі. Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, важливе значення має встановлення часу виявлення такого правопорушення, оскільки з огляду на положення ст.38 КУпАП строк на притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, складає три місяці з дня виявлення такого правопорушення.
Згідно з вимогами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу якості закону . В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
В протоколах про адміністративні правопорушення №№264, 265, зазначено, що днем виявлення правопорушення є 29 травня 2019 року (день складання протоколу), оскільки саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надається оцінка зібраним доказам у їх сукупності.
Таким чином, адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП, вчинене 06.04.2018, фактично виявлене 29.05.2019, тому строк, передбачений ст.38 КУпАП на час розгляду справи пропущений.
За таких обставин провадження за епізодом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 38, ч.ч. 1, 2 ст.172-7, ст.247 КУпАП,
п о с т а н о в и в:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.172-7 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст.172-7 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя:
Суд | Токмацький районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2019 |
Оприлюднено | 11.10.2019 |
Номер документу | 84861441 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Токмацький районний суд Запорізької області
Коваленко П. Л.
Адмінправопорушення
Токмацький районний суд Запорізької області
Коваленко П. Л.
Адмінправопорушення
Токмацький районний суд Запорізької області
Коваленко П. Л.
Адмінправопорушення
Токмацький районний суд Запорізької області
Коваленко П. Л.
Адмінправопорушення
Токмацький районний суд Запорізької області
Коваленко П. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні