Постанова

від 09.10.2019 по справі 405/6444/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/6444/19

провадження № 3/405/1469/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2019 м. Кропивницький

Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі: головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, які надійшли з Управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутата міської ради м. Кропивницького, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю:

прокурора Солопова В.Ю.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

встановив:

з протоколу про адміністративне правопорушення № 299 від 27.08.2019 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи станом на 01.01.2018 депутатом міської ради м. Кропивницького відповідно до рішення першої сесії сьомою скликання міської ради м. Кропивницького від 27.11.2015, є суб`єктом декларування у розумінні та відповідно до п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 45 Закону України Про запобігання корупції (далі Закон) та суб`єктом, на якого поширювалася і поширюється дія цього Закону, отримавши на підставі договору міни від 18.04.2018 № 1143 майно у вигляді земельної ділянки на суму 285300 грн., яка перевищувала 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 01.01.2018, до 00 год. 00 хв. 28.04.2018 не подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані відповідно до вимог ч. 2 ст. 52 Закону України Про запобігання корупції , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, йому роз`яснено права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, вказаних у протоколі, не визнав та суду пояснив, що про необхідність подачі у 10-денний строк повідомлення НАЗК про суттєві зміни в майновому стані не знав, як тільки дізнався про таку вимогу Закону, одразу задекларував, також задекларував земельну ділянку при подачі щорічної декларації. Жодного прямого умислу приховувати свій майновий стан чи ігнорувати вимоги Закону не мав.

Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, - адвокат Романяк М.Я. до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив. ОСОБА_1 в судовому засіданні просив розглянути справу без участі свого захисника, повідомив, що буде захищати себе сам.

Прокурор в судовому засіданні підтримав протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, зважаючи на підстави, викладені в ньому, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю - несвоєчасну подачу повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, після набуття права власності на земельну ділянку на суму 285300 грн., що перевищувала 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 01.01.2018. На уточнююче запитання головуючого прокурор повідомив, що посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення з приводу виявленого адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, зокрема, щодо перевірки факту подання декларації, до НАЗК не зверталась. При цьому, прокурор пояснив, що посадові особи управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України відповідно до положень Закону України Про Національну поліцію та Положення про Національну поліцію, наділені повноваженнями на виявлення адміністративних правопорушень та збирання документів для оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази як кожен окремо, та і в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя також повинен з`ясувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв`язку між діянням і виконанням останньою службових (посадових) повноважень, а у відповідних випадках - мети правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст.172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезедента або про суттєві зміни у майновому стані.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобіганню корупції №1700-VII від 14.10.2014 корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Цією ж нормою також визначено термін корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містять ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб`єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1ст. 1 Закону України Про запобігання корупції , завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов`язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.

Так, судом встановлено, що 27.11.2015 відповідно до рішення першої сесії сьомою скликання міської ради м. Кропивницького було визнано повноваження депутата міської ради ОСОБА_1 . У період часу з 27.11.2015 до теперішнього часу ОСОБА_1 перебуває депутатом міської ради. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону, суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Тобто, ОСОБА_1 станом на 00 год. 00 хв. 01.01.2018 був суб`єктом декларування у розумінні та відповідно до п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 45 Закону України Про запобігання корупції та суб`єктом, на якого поширювалася і поширюється дія цього Закону.

Відповідно до положень частин 2, 3 ст. 52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані визначаються Національним агентством.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування депутат міської ради м. Кропивницького ОСОБА_1 18.04.2018 став власником земельної ділянки площею 7,7679 га (кадастровий номер 3522884600:02:000:0126), вартістю відповідно до нормативно грошової оцінки земельної ділянки 285300 грн. Вказана земельна ділянка набута у власність на підставі договору міни номер 1143 від 18.04.2018.

Ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік установлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 1762 гривень. Таким чином, отримана 18.04.2018 ОСОБА_1 на підставі договору міни від 18.04.2018 № 1143 земельна ділянка, вартістю 285300 грн., перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць встановлених на 1 січня 2018 року (1762x50 = 88 100 гривень) і становило 161,91 прожиткових мінімумів установлених на 1 січня 2018 року.

Тому, відповідно до частини 2 статті 52 Закону № 1700-VІІ, у ОСОБА_1 , як суб`єкта декларування, починаючи з 18.04.2018 виник обов`язок у десятиденний строк подати письмове повідомлення про суттєві зміни у майновому стані про набуття права власності на земельну ділянку в особистому кабінеті користувача на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua. Кінцевою датою подання такого повідомлення, без порушення вимог частини 2 статті 52 Закону № 1 700-VII у даному випадку, є 28 квітня 2018 року включно (18.04.2018 (момент придбання) + 10 днів).

Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані до НАЗК ОСОБА_1 у зв`язку із набуттям у власність вищевказаної земельної ділянки подано 24.10.2018, а також при подачі щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, за 2018 рік.

Правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-6 КУпАП є правопорушенням, пов`язаним з корупцією. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-6 КУпАП, необхідні докази того, що ОСОБА_1 усвідомлював суспільну небезпечність неповідомлення (несвоєчасного повідомлення) про суттєві зміни в майновому стані, передбачав можливість настання негативних наслідків - неможливості здійснення фінансового контролю з боку держави, та бажав настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання.

В той же час, в своїх поясненнях ОСОБА_1 вказував, що не збирався приховувати свій майновий стан, що підтверджується подачею 24.10.2018 повідомлення про суттєві зміни у майновому стані до НАЗК у зв`язку з придбанням у власність змеленої ділянки та декларуванням у щорічній декларації за 2018 рік вказаного об`єкту нерухомості, що відбулось до складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, за № 299 від 27.08.2019.

Разом з тим, матеріали провадження не містять та прокурором у судовому засіданні не надано доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 , не подавши повідомлення про суттєві зміни майнового стану у встановлений 10-денний строк, у даному випадку, мав умисел, спрямований на порушення вимог фінансового контролю чи переслідував будь-який корупційний інтерес.

Отже, у даному випадку відсутність умислу ОСОБА_1 , спрямованого на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, свідчить про відсутність однієї із складових його елементів, а саме суб`єктивної сторони, а отже і складу адміністративного правопорушення в цілому.

У своїх рішеннях Ірландія проти Сполученого Королівства від 18 січня 1978 року, та Коробов проти України від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом , така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

За викладених обставин, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а тому усі сумніви і припущення стосовно наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення повинні бути визнані на його користь.

Разом з тим, з матеріалів провадження вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась виключно працівниками Управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, та відповідно склали протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, стосовно ОСОБА_1 Протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 299 від 27.08.2019 відносно ОСОБА_1 складено оперуповноваженим Управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України капітаном поліції Вовкодавом Сергієм Олександровичем.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та іншими законодавчими актами, зокрема, відповідно до статті 8 Закону України Про Національну поліцію має діяти поліція.

Основні її повноваження визначені статтею 23 вказаного Закону, а з огляду на обмеження, встановлені статтею 24 цього ж Закону, виконання інших (додаткових) функцій може бути покладене на поліцію лише виключно законом.

Крім того, згідно з пунктами 12, 12-1 частини першої статті 12 Закону України Про запобігання корупції Національне агентство наділено правом ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень, а також складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України Про запобігання корупції до повноважень Національного агентства належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Разом з цим, в матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1 , та будь-які повідомлення НАЗК про доручення такої перевірки ДЗЕ НП України, надання останнім відповідних розпоряджень та інше.

Слід зазначити, що згідно п. 1 та п. 4 Загальних положень Про Департамент захисту економіки Національної поліції України покладення на Департамент обов`язків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.

Відповідно до п. 1, п.п. 1 п. 3, п. 5 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України Про запобігання корупції (далі - Закон).

Згідно п. 2 - п. 5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб`єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб`єкта декларування та спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.

Департамент захисту економіки Національної поліції України, не відноситься до суб`єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб`єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов`язана зі здійсненням такої функції.

Посадовці ДЗЕ НП України, відповідно до п. 4 розділу II Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб`єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціального уповноваженого суб`єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.

В той же час, усі обов`язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб`єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.

Враховуючи викладене, посадова особа Управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, що склала протокол про адміністративне правопорушення, не наділена, без відповідного доручення єдиного уповноваженого органу - НАЗК, правом моніторингу майнового стану суб`єктів декларування, зокрема, ОСОБА_1 , як і не наділена повноваженнями встановлення обставин щодо подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані чи своєчасності такого подання. Як наслідок, складання вказаним суб`єктом протоколу у відношенні ОСОБА_1 , щодо неповідомлення у десятиденний термін Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про суттєві зміни у майновому стані після набуття права власності 18.04.2018 на нерухоме майно, виходить за межі повноважень даного суб`єкта.

З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення є важливим доказом по справі, який по суті є обвинувальним актом, оскільки саме на підставі протоколу здійснюється розгляд справи по суті, а в даному випадку протокол був складений з істотним порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України Про запобігання корупції , Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017, суд визнає протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 299 від 27.08.2019 недопустимим доказом.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, суду не надано.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повно та всебічно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, керуючись нормами закону, суд дійшов висновку, що вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які в матеріалах даної справи відсутні, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, ст. 284, ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

провадження в справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 299 від 27.08.2019), - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, без змін, чи зміні постанови.

Суддя Олексій Іванович Майданніков