ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"07" жовтня 2019 р. Cправа № 902/595/19
Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Кузьменко В.В.
За участю представників сторін:
позивача: Лісовський А.А. , ордер № 766062 від17.07.2019, посвідчення адвоката № 21/1837 від 26.12.2018;
відповідача: Моргай С.І. посвідчення адвоката № 21/1838 від 26.12.2018 (присутній до виходу суду з нарадчої кімнати) ;
присутній ОСОБА_1 , згідно паспорта.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом :Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 )
до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА" (вул. Ширшова, 3"а", м. Вінниця, 21032)
про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації
В С Т А Н О В И В :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА" в якому просить:
1. Визнати недостовірною i такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 на веб-сайті https://20.ua...
2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА", не пізніше 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, спростувати недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 на веб-сайті https://20.ua, Користувачами "ОСОБА_3", " ОСОБА_4 ", "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ОСОБА_18 ", " ОСОБА_19 ", " ОСОБА_5 ".
Ухвалою від 29.07.2019 відкрито провадження у справі №902/595/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.08.2019.
20.08.2019 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача, підписане електронним цифровим підписом, про розгляд справи без участі позивача та його представника.
21.08.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує з підстав викладених у ньому.
Ухвалою від 21.08.2019 підготовче засідання відкладено на 11.09.2019, в зв`язку з неявкою представників сторін.
30.08.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, в якому останній спростовує доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.
11.09.2019 до суду від представника відповідача надійшли клопотання про виклик свідків та про залучення доказів
11.09.2019 в судовому засіданні судом долучено клопотання представника відповідача до матеріалів справи та відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідка, оскільки даний свідок та його пояснення ніяким чином не пов`язані з предметом дослідження у даній справі. Крім того, представниками сторін в судовому засіданні подано обопільно підписану заяву про перехід до розгляду по суті в цей же день після закінчення підготовчого провадження. Судом прийнята дана заява, закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 07.10.2019 (про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання).
На визначену судом дату 07.10.2019 з`явились представники сторін.
В судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про не прийняття доказів поданих представником відповідача 11.09.2019, оскільки вони подані до суду з пропуском строку встановленого судом для подання доказів.
Суд дослідивши клопотання представника відповідача про залучення доказів від 10.09.2019, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3, ч. 8 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В ухвалі суду від 21.08.2019 судом встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 10.09.2019, разом з тим, клопотання про залучення доказів подано до суду 11.09.2019 та не містить обґрунтування неможливості їх подання у встановлений законом або судом строк.
З огляду на викладене, даний доказ до розгляду судом не приймається, однак долучається до матеріалів справи.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволені позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 07.10.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі - Позивач) здійснює, зокрема, наступні види економічної діяльності: консультування з питань інформатизації; надання інших інформаційних послуг; рекламні агентства (основний); посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.
На своєму веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, Позивач надає послуги по створенню інтернет-магазинів та реклами в соціальних мережах.
ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 на веб-сайті https://20.ua розміщено відгуки наступного змісту:
- Користувач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_11: Развод для лохов. Очень жаль что и я на это попалась и очень жаль что не читала эти отзывы ранее. Придерживаю все негативные отзывы которые писали ранее люди. Но законы вселенной никто не отменял и им еще вернутся боком все те деньги которые они так не честно заработали на таких наивных людях как мы ;
- Користувач ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 : Осторожно. Мошенники на OLX ! ОСОБА_2 взял деньги и не денег не бизнеса. Их телефон НОМЕР_1 Отзывы у них липовые, даже ОСОБА_11 обманули и используют его отзыв, хоть он отрицает . Напишите ему лично и узнаете правду. ;
- Користувач ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 : ОСОБА_2 - владелец готового бизнеса - мошенник. Его номер телефона НОМЕР_3 . Его сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 , он изображен на сайте везде. ;
- Користувач ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_6 : Заходите на этот сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 , сможете увидеть ОСОБА_2 , он мошенник, будете знать его в лицо и не дадите себя обмануть. ;
- Користувач ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_6: ОСОБА_2 , который продает готовые бизнесы за 13000, 25000 и 60000 - мошенник. Да это его данные ниже указали. Сайт его, он там везде изображен . ІНФОРМАЦІЯ_1, телефон его НОМЕР_3. Ну и здесь страница чисто о его компании, так что все отзывы о нем. ;
- Користувач ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6: Этот человек ОСОБА_2 - он мошенник, о нем и его компании здесь указаны все отзывы. Это его сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дані відгуки безпосередньо стосуються позивача і є недостовірними і такими, що, принижує честь, гідність та ділову репутацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .
З огляду на це позивач звернувся до суду з наступними позовними вимогами:
1. Визнати недостовірною i такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 на веб-сайті https://20.ua
(ІНФОРМАЦІЯ_5), наступного змісту:
- Користувач "ОСОБА_3" ІНФОРМАЦІЯ_11 : "Развод для лохов. Очень жаль что и я на это попалась и очень жаль что не читала эти отзывы ранее. Придерживаю все негативные отзывы которые писали ранее люди. Но законы вселенной никто не отменял и им ещё вернутся боком все те деньги которые они так не честно заработали на таких наивных людях как мы";
- Користувач " ОСОБА_4 " ІНФОРМАЦІЯ_4 : " Осторожно. Мошенники на ОLX ! ОСОБА_2 взял деньги и не денег не бизнеса. Их телефон НОМЕР_1 Отзывы у них липовые, даже ОСОБА_11 обманули и используют его отзыв, хоть он отрицает. Напишите ему лично и узнаете правду";
- Користувач "ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_6: "ОСОБА_2 - владелец готового бизнеса - мошенник. Его номер телефона НОМЕР_3. Его сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 , он изображен на сайте везде.";
- Користувач " ОСОБА_18 " ІНФОРМАЦІЯ_6: "Заходите на этот сайт ІНФОРМАЦІЯ_1, сможете увидеть ОСОБА_2 , он мошенник, будете знать его в лицо и не дадите себя обмануть";
- Користувач " ОСОБА_19 " ІНФОРМАЦІЯ_6: " ОСОБА_2 , который продает готовые бизнесы за 13000, 25000 и 60000 - мошенник. Да это его данные ниже указали. Сайт его, он там везде изображён . ІНФОРМАЦІЯ_1, телефон его НОМЕР_3. Ну и здесь страница чисто о его компании, так что все отзывы о нем.";
- Користувач " ОСОБА_5 " ІНФОРМАЦІЯ_6: "Этот человек ОСОБА_2 - он мошенник, о нем и его компании здесь указаны все отзывы. Это его сайт ІНФОРМАЦІЯ_1".
2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА", не пізніше 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, спростувати недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 на веб-сайті https://20.ua (ІНФОРМАЦІЯ_5), Користувачами "ОСОБА_3", " ОСОБА_4 ",. "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ОСОБА_18 ", " ОСОБА_19 ", " ОСОБА_5 ".
3. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво РІА .
Факт розміщення вказаних відгуків зафіксовано експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет № 27/2019-ЕВ від 20.05.2019.
Висновком семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи № 14789 від 24.06.2019 встановлено наступне: об`єктивний зміст текстів повідомлень (відгуків), зафіксованих експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет № 27/2019-ЕВ від 20.05.2019, полягає у повідомленні невизначеному колу осіб (користувачів мережі Інтернет) інформації про шахрайські дії Позивача; висловлювання, наявні у вказаних текстах повідомлень (відгуках), містять інформацію негативного характеру про Позивача; вказані висловлювання є твердженнями (фактичними даними), а не оціночними судженнями.
Згідно довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення № 1/2019-д від 10.05.2019 власником веб-сайту https://20.ua є Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво РІА (надалі - Відповідач).
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що право на честь і гідність притаманне виключно фізичній особі. Відповідно до частини першої статті 91 ЦК юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Право на повагу до гідності та честі відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, які не мають економічного змісту. Виходячи зі змісту відгуків, які розміщені на нашому сайті можна зробити висновок про те, що вони адресовані не суб`єкту господарювання а фізичній особі - ОСОБА_2 . Таким чином, дана справа не підлягає розгляду у господарському суді, адже належним позивачем має бути не ФОП ОСОБА_2 , а фізична особа громадянин України ОСОБА_2 .
Також відповідачем у відзиві зазначено, що на веб-сайті який належить підприємству реалізована можливість обговорювати чи залишати коментарі щодо надавачів будь-яких послуг чи продавців товарів. Відповідно до правил користування веб-сайтом будь-яка фізична особа має можливість при відвідуванні нашої сторінки прокоментувати чи залишити відгук, попередньо зареєструвавшись з прив`язкою до соціальних мереж під реальним ім`ям та прізвищем або за допомогою емейлу. Підприємство не несе відповідальності за відгуки, залишені відвідувачами сайту, та не видаляє будь-які відгуки (в тому числі негативні), крім випадків передбачених правилами. Відповідальність за зміст відгуку несе користувач, який розмістив його і який, згідно з Законом України Про авторське право та суміжні права , є автором відповідного інформаційного повідомлення (відгуку). Автор відгуку несе тягар доведення достовірності й правдивості відгуку, в разі оскарження відгуку в суді. На веб-сайті немає системи попередньої модерацїї (відгуки публікуються одразу після написання перевіряються модератором). Виходячи із принципової неможливості перевіряти достовірність і правдивість інформації у відгуку, адміністрація сайту оцінює відгуки за критеріями добросовісності, відповідності вимогам чинного законодавства України та наявності або відсутності порушень чинного законодавства України. Оскільки підтвердити достовірність відгуків можуть лише безпосередньо саме автори цих відгуків, й ніяк не власник веб-сайта, належними відповідачами мають бути, у т.ч. автори відгуків.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку .
Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
При цьому за змістом приписів статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Так, право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця).
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вбачається, що відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про інформацію", інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.
Як визначено статтею 5 Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Згідно з частиною 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
При цьому, за приписами ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Разом з тим, ст. 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (п.2 ч. 2 ст.119 ЦПК України). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Як зазначалось вище, позивач в позовній заяві просить суд визнати інформацію недостовірною i такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .
Щодо вимоги про визнання інформації що принижує честь та гідність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Цивільного кодексу України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
Частина 1 статті 270 ЦК України передбачає відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
Згідно з ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Право на честь і гідність притаманне виключно фізичній особі. Аналогічний висновок сформовано у абз. 2 п. 4 інформаційного листа Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію № 01-8/184 від 28 березня 2007 р. відповідно до якого Відповідно до частини першої статті 91 ЦК ( 435-15 ) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Право на повагу до гідності та честі відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, які не мають економічного змісту (статті 269, 270 ЦК). Крім того, Постановою Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27.02.2009 р., зокрема п. 6. Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.
Відкриваючи провадження у справі, суд має з`ясувати, за правилами якого судочинства підлягає розгляду заява. При цьому слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в Цивільно процесуальному кодексі України та враховувати положення Господарського процесуального кодексу України. Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб`єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб`єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.
В ст. 21 ГПК України зазначено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
Таким чином, вимога позивача про визнання інформації що принижує честь та гідність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 175 і пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ч.2 ст. 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині вимог про визнання інформації що принижує честь та гідність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , оскільки спір за вказаною позовною вимогою не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Оскільки вказана позовна вимога належить до цивільної юрисдикції, суд роз`яснює позивачеві його право звернутися з нею до Вінницького міського суду.
Щодо позовної вимоги про визнання недостовірною і такою що принижує ділову репутацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 поширену ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на веб-сайті https://20.ua суд зазначає наступне.
Як встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 на веб-сайті https://20.ua ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) розміщено відгуки наступного змісту:
- Користувач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_11: Развод для лохов. Очень жаль что и я на это попалась и очень жаль что не читала эти отзывы ранее. Придерживаю все негативные отзывы которые писали ранее люди. Но законы вселенной никто не отменял и им еще вернутся боком все те деньги которые они так не честно заработали на таких наивных людях как мы ;
- Користувач ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 : Осторожно. Мошенники на OLX ! ОСОБА_2 взял деньги и не денег не бизнеса. Их телефон НОМЕР_1 Отзывы у них липовые, даже ОСОБА_11 обманули и используют его отзыв, хоть он отрицает . Напишите ему лично и узнаете правду. ;
- Користувач ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 : ОСОБА_2 - владелец готового бизнеса - мошенник. Его номер телефона НОМЕР_3 . Его сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 , он изображен на сайте везде. ;
- Користувач ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_6 : Заходите на этот сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 , сможете увидеть ОСОБА_2 , он мошенник, будете знать его в лицо и не дадите себя обмануть. ;
- Користувач ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_6: ОСОБА_2 , который продает готовые бизнесы за 13000, 25000 и 60000 - мошенник. Да это его данные ниже указали. Сайт его, он там везде изображен . ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон его НОМЕР_3. Ну и здесь страница чисто о его компании, так что все отзывы о нем. ;
- Користувач ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6: Этот человек ОСОБА_2 - он мошенник, о нем и его компании здесь указаны все отзывы. Это его сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення № 1/2019-д від 10.05.2019 (а.с.32-39) власником веб-сайту https://20.ua є Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво РІА - відповідач.
Як зазначалось вище якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто/або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити: - чи мало місце поширення відповідачем інформації; - чи стосувалася поширена інформація позивача; - чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності; - чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.
Як встановлено судом, відповідачем не заперечується та обставина, що вищенаведені коментарі були розміщенні саме на веб-сайті останнього.
А саме відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що на веб-сайті який належить відповідачу реалізована можливість обговорювати чи залишати коментарі щодо надавачів будь-який послуг чи продавців товарів. Відповідно до правил користування веб-сайтом будь-яка фізична особа має можливість при відвідуванні сторінки прокоментувати чи залишити відгук, попередньо зареєструвавшись з прив`язкою до соціальних мереж під реальним ім`ям та прізвищем або за допомогою емейлу.
Крім того факт розміщення вказаних відгуків зафіксовано експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет № 27/2019-ЕВ від 20.05.2019 (а.с.40-69).
Висновком семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи № 14789 від 24.06.2019 (а.с.78-85) встановлено наступне:
- об`єктивний зміст текстів повідомлень (відгуків), зафіксованих експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет № 27/2019-ЕВ від 20.05.2019, полягає у повідомленні невизначеному колу осіб (користувачів мережі Інтернет) інформації про шахрайські дії Позивача;
- висловлювання, наявні у вказаних текстах повідомлень (відгуках), містять інформацію негативного характеру про Позивача;
- вказані висловлювання є твердженнями (фактичними даними), а не оціночними судженнями.
Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Згідно ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Частиною 7 ст. 101 ГПК України передбачено, що за заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Відповідачем не заявлено жодного клопотання про наявність підстав для відводу експерта який підготував висновок на замовлення позивача, з огляду на це висновок семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи № 14789 від 24.06.2019 приймається судом до розгляду і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" у разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов`язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.
З огляду на викладене, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази достовірності такої інформації, з огляду на це судом дана інформація визнається як не достовірна і така що потребує спростуванню.
При наданні оцінці вимогам позивача про відновлення його порушених прав у спосіб, заявлений ним в прохальній частині позовної заяви, суд враховує приписи ч. ч. 5, 7 ст. 277 ЦК України та п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009, якими унормовано, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Відповідно до статей 74 та 77 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Що стосується заявлених до стягнення з відповідача судових витрат господарський суд зазначає наступне.
В позовній заяві позивач надає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в загальній сумі 40482,00 грн., з яких:
- судовий збір (3 842, 00 грн);
- довідка з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення № 1/2019-д від 10.05.2019 (700, 00 грн);
- експертний висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб- сторінок у мережі Інтернет № 27/2019-ЕВ від 20.05.2019 (2740, 00 грн);
- висновок семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи № 14789 від 24.06.2019 (8500, 00 грн);
- витрати на професійну правничу допомогу (24700, 00 грн).
В матеріалах справи наявні Договір про надання послуг № 1/2019 від 10.05.2019, Акт №1 від 10.05.2019 наданих послуг за договором про надання послуг № 1/2019 від 10.05.2019, Акт №2 від 21.05.2019 наданих послуг за договором про надання послуг № 1/2019 від 10.05.2019, квитанції №0.0.1358966104.1 від 20.05.2019 на суму 2740 грн., квитанція № 0.0.1353554702.1 від 15.05.2019 на суму 700,00 грн., Договір № 28052019/1 від 28.05.2019 про проведення експертизи, Акт №24062018/1 приймання-здачі наданих послуг від 26.06.2019, квитанція № 0.0.1369272616.1 від 31.05.2019 на суму 8500,00 грн., Договір № 22-04/19 про надання професійної правничої допомоги від 22.04.2019, Додатковий договір № 1 від 03.05.2019 до договору про надання професійної правничої допомоги №22-04/19, Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 02.10.2019, квитанція № 0.0.1403432222.1 від 09.07.2019 на суму 24700,00 грн.
Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
За приписами ч. 1 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
За результатами розгляду справи судові витрати підлягають розподілу між сторонами.
Для визначення розміру витрат та розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат.
У відповідності до вищезазначених статтей ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката та на підготовку експертного висновку на замовлення сторони має бути співмірним.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з приписів ч. 6 ст. 126 та ч. 7 ст. 127 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, які підлягають розподілу між сторонами.
Оглянувши матеріали справи та оцінивши обсяг послуг, що були надані адвокатом при підготовці ним позову про захист ділової репутації позивача та витрати на підготовку експертних висновків, зважаючи, що відповідачем у даній справі не було подано до суду обґрунтованого клопотання про зменшення цих витрат у розмірі суми, що є меншою від заявленої позивачем до відшкодування, господарський суд дійшов висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 24700,00 грн та на підготовку експертних висновків в загальній сумі 11940,00 грн. по даній справі є обґрунтованими та співрозмірними об`єму наданих і отриманих позивачем послуг.
Керуючись ст. 129 ГПК України судовий збір та судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10-15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 127, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Провадження у справі в частині визнання інформації такою що принижує честь та гідність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 закрити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Визнати недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 на веб-сайті https://20.ua.(ІНФОРМАЦІЯ_5), наступного змісту:
- Користувач "ОСОБА_3" ІНФОРМАЦІЯ_11 : "Развод для лохов. Очень жаль что и я на это попалась и очень жаль что не читала эти отзывы ранее. Придерживаю все негативные отзывы которые писали ранее люди. Но законы вселенной никто не отменял и им ещё вернутся боком все те деньги которые они так не честно заработали на таких наивных людях как мы";
- Користувач " ОСОБА_4 " ІНФОРМАЦІЯ_4 : " Осторожно. Мошенники на ОLX ! ОСОБА_2 взял деньги и не денег не бизнеса. Их телефон НОМЕР_1 Отзывы у них липовые, даже ОСОБА_11 обманули и используют его отзыв, хоть он отрицает. Напишите ему лично и узнаете правду";
- Користувач "ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_6: "ОСОБА_2 - владелец готового бизнеса - мошенник. Его номер телефона НОМЕР_3. Его сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 , он изображен на сайте везде.";
- Користувач " ОСОБА_18 " ІНФОРМАЦІЯ_6: "Заходите на этот сайт ІНФОРМАЦІЯ_1, сможете увидеть ОСОБА_2 , он мошенник, будете знать его в лицо и не дадите себя обмануть";
- Користувач " ОСОБА_19 " ІНФОРМАЦІЯ_6: " ОСОБА_2 , который продает готовые бизнесы за 13000, 25000 и 60000 - мошенник. Да это его данные ниже указали. Сайт его, он там везде изображён. ІНФОРМАЦІЯ_1, телефон его НОМЕР_3. Ну и здесь страница чисто о его компании, так что все отзывы о нем.";
- Користувач " ОСОБА_5 " ІНФОРМАЦІЯ_6: "Этот человек ОСОБА_2 - он мошенник, о нем и его компании здесь указаны все отзывы. Это его сайт ІНФОРМАЦІЯ_1".
4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "РІА" (вул. Ширшова, 3"а", м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 34095069), не пізніше 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, спростувати недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 на веб-сайті https://20.ua.(ІНФОРМАЦІЯ_5), Користувачами "ОСОБА_3", " ОСОБА_4 ",. "ІНФОРМАЦІЯ_2 ", " ОСОБА_18 ", " ОСОБА_19 ", " ОСОБА_5 ".
5. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво РІА (вул. Ширшова, 3"а", м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 34095069) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 3842,00 грн. - витрат на сплату судового збору, 11940,00 грн. - судових витрат, повязаних із розглядом справи та 24700,00 грн. - витрат на правову допомогу.
6. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
7. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 11 жовтня 2019 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2)
4 - відповідачу (вул. Ширшова, 3"а", м. Вінниця, 21032)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2019 |
Оприлюднено | 11.10.2019 |
Номер документу | 84878197 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Маслій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні