Постанова

від 09.10.2019 по справі 922/1332/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2019 р. Справа № 922/1332/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: За участю секретаря судового засідання: від позивача: від відповідача:Чернота Л. Ф. Зубченко І.В., Медуниця О.Є. Телеснюк І.В. не з`явився Шевцова Ю. В. (адвокат), договір б/н від 15.03.2019 року про право на надання правової допомоги, ордер серія АХ від 02.09.2019 року на надання правової допомоги, свідоцтво серія ХВ НОМЕР_1 000352 від 21.12.2016 року про право на заняття адвокатською діяльністю, видане на підставі рішення №105 від 21.12.2016 року розглянувши апеляційну скаргу (вх.№2370Х/3) Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2019 року (повне рішення складено 15.07.2019 року) у справі за позовом до про№922/1332/19 (суддя - І. П. Жигалкін) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» , м. Харків Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» , м. Харків визнання недійсною угоди

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» , м. Харків звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою б/н від 02.05.2019 року про визнання недійсною угоди від 16.09.2015 року про розірвання Договору оренди №А-14 від 01.12.2001 року, яка була укладена між ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» Гладієм О. В. та Державним підприємством «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» .

Позивач підставою визнання недійсним угоди б/н від 16.09.2015 р. про дострокове розірвання договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р. зазначає відсутність у сторін в момент її підписання необхідного обсягу цивільної дієздатності для її укладання. Вважає, що угода не була спрямована на реальне настання правових наслідків, при цьому посилається на ст. 215 ЦК України, недоотримання частин 2,3,5 ст. 203 ЦК України.

Ухвалою суду від 06.05.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.07.2019 року (повне рішення складено 15.07.2019 року) у справі №922/1332/19 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсною угоду від 16.09.2015 року про розірвання Договору оренди №А-14 від 01.12.2001 року, яка була укладена між ліквідатором ТОВ «ТБ «Слобожанка» Гладієм О. В. та Державним підприємством «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» (код ЄДРПОУ 31632138).

Стягнуто з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» , м. Харків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» , м. Харків суму судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи не підтверджено та сторонами не надано доказів, що між ліквідатором та відповідачем були підписані акти приймання-передачі (повернення) нерухомого майна, а договір оренди від 01.12.2001р. №А-14 не припинив свою дію та є чинним.

Тобто, відсутні жодні докази, що сторонами підписувалось будь-які акти приймання-передачі приміщення, а тому вбачається, що дане приміщення перебуває у користуванні позивача.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що угода про розірвання договору оренди №А-14 від 01.12.2001р. не була спрямована на реальне настання правових наслідків щодо припинення договору оренди, а сторони в момент її підписання не мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для її укладання.

Не погодившись із рішенням господарського суду Харківської області від 04.07.2019 року, відповідач 24.07.2019 року звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №1-22-1312 від 24.07.2019 року, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2019 року по справі №922/1332/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» , м. Харків у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 1 536,80 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги. Розгляд апеляційної скарги провести за участі представників відповідача.

В обґрунтування скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

Зокрема, апелянт вважає, що господарським судом Харківської області допущено хибний висновок про відсутність дієздатності у ліквідатора ТОВ ТБ Слобожанка Гладія О.В. на час укладання угоди про дострокове розірвання договору оренди №А-14 від 014.12.2001 р. та неспроможність дій ліквідатора.

Відзначає, що в ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом зазначено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює серед іншого такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015 р. у справі №904/7099/15 ТОВ ТБ Слобожанка визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором позивача з функціями керівника було призначено Гладія О.В. (том 1, а.с.26-32).

Крім того, апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції положень ч.1 ст. 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Та помилкове застосування статті 651 ЦК України, ст. 291 ГК України.

Апелянт вважає, що посилання позивача на роз`яснення Президії Вищого арбітражного (господарського) суду України від 25.05.2000 р. не підлягають врахуванню, так як роз`яснення втратило чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду №12 від 29.05.2013 р., а спірна угода укладена 16.09.2015 року.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов`язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Апелянт зазначає, що судом помилково не застосовано до зазначених правовідносин норми щодо відмови у позові з підстав пропуску строку позовної давності (ст.257, ст.261, ч.4 ст. 267 ЦК України, ст. 92 ЦК України).

Відповідач (скаржник) відзначив, що враховуючи, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 р. у справі №904/7099/15 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Гусака Ю.М. задоволено, скасовано постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015 р. у справі №904/7099/15 в частині призначення ліквідатором ТОВ ТБ Слобожанка арбітражного керуючого Гладія Олександра Васильовича, прийнято нове рішення про призначення ліквідатором ТОВ ТБ Слобожанка арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича, вважає, що саме з 29.09.2015 р. розпочався перебіг строку позовної давності, так як уповноваженим керівником позивача, дії якого не оспорюються, з 29.09.2015 р. був ліквідатор Гусак Ю.М.

Відзначає, що позивач ТОВ ТБ Слобожанка не довів необізнаність ліквідатора Гусака ОСОБА_1 з оспорюванню угодою, або поважність причин пропуску позовної давності, і навпаки, матеріали справи містять лист ТОВ ТБ Слобожанка від 08 липня 2016 року за вих. №02-05/08.07/1 за підписом ліквідатора Гусака Ю.М., в якому він повідомляє ДП УкрНТЦ Енергосталь про припинення договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р. та лист відповідача на адресу ліквідатора від 16.11.16 №1-22-4591 про припинення дії договору оренди та направлення акту приймання передачі орендованого майна (повернення майна).

Апелянт відзначає, що господарським судом Харківської області також, розглядається інша справа №922/3088/16 (Суддя Добреля Н.С.) за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до відповідача-1 - ДП УкрНТЦ Енергосталь та відповідача 2 - ТОВ ТБ Слобожанка про спонукання до укладення додаткової угоди до договору оренди №А-14 від 01.12.2001.

По вказаній вище справі 22.04.2019 р. ДП УкрНТЦ Енергосталь було подано зустрічний позов про визнання договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р. припиненим.

Даний зустрічний позов, серед іншого, обґрунтовано і наявністю угоди між ліквідатором ТОВ ТБ Слобожанка ОСОБА_2 О ОСОБА_3 та ДП УкрНТЦ Енергосталь від 16.09.2015 р. про розірвання Договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р., яка є предметом спору за позовом у цій господарській справі №922/1332/19 (том 1, а.с.67-69).

При розгляді справи №922/3088/16 судом досліджуються ті самі докази та обґрунтування, що надані сторонами і по справі №922/1332/19.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, мають місце два спори за участю тих самих сторін, обидва спори пов`язані з однаковими правовідносинами (договір оренди), вирішення цих спорів залежить від висновків суду щодо чинності договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р. та угоди між ліквідатором ТОВ ТБ Слобожанка та ДП УкрНТЦ Енергосталь віл 16.09.2015 р. про розірвання цього договору оренди.

Постановою Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі №922/3088/16 касаційну скаргу Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" від 11.04.2019 №б/н на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі №922/3088/16 задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі №922/3088/16 скасовано. Справу №922/3088/16 направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду на стадію відкриття апеляційного провадження в порядку параграфу 2 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Харківської області та відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2019 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І. В., Радіонова О. О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2019 року, керуючись 234, 235, 262, 263 Господарського процесуального кодексу України, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2019 року (повне рішення складено 15.07.2019 року) у справі №922/1332/19. Встановлено учасникам справи строк до 16.08.2019 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам у справі.

09.08.2019 року на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Слобожанка» , м. Харків надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 08.08.2019 року, в якому останній просить суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2019 року у справі №922/1332/19 - без змін. Судова колегія розглянула вищенаведений відзив та залучила його до матеріалів справи.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження в порядку ч. 2 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2019 року, керуючись ст. ст. 234, 235, 268, 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» , м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2019 року (повне рішення складено 15.07.2019 року) у справі №922/1332/19 призначено до розгляду на "02" жовтня 2019 р. о 14:00 год.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді-члена колегії Радіонової О.О., розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 90.09.19 року, на підставі доповідної записки головуючого судді Черноти Л. Ф., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/1332/19, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Чернота Л. Ф., судді: Зубченко І.В., Медуниця О.Є.

У судовому засіданні 02.10.2019 р. представник позивача заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи та підготовки письмових пояснень (про що було зафіксовано в протоколі судового засідання). Оскільки його, як представника від ТОВ Торгівельний будинок Слобожанка було залучено нещодавно.

Суд розглянув клопотання та оголосив перерву до 09.10.2019 року о 14:15 год., про що учасників справи було повідомлено належним чином під розписку (том 2, а.с.8).

Однак, правом, передбаченим ст.42 ГПК України останній не скористався.

Заяв, клопотань станом на 09.10.2019 року від учасників справи не надходило.

У судовому засіданні 09.10.2019 р. представник відповідача (скаржника) надав пояснення аналогічні, викладеним у попередньому судовому засіданні, просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2019 року у справі №922/1332/19 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Слобожанка у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 1536,80 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги.

Представник позивача в судове засідання 09.10.2019 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України.)

Явка представників сторін у судове засідання, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою. В матеріалах справи наявний відзив позивача на апеляційну скаргу (том 1, а.с.227-232). Представник відповідача висловив свою позицію щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника позивача. Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представника позивача, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів фіксації та було складено протокол судового засідання.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, встановлено наступне.

01.12.2001р. між ТОВ "ТБ "Слобожанка" та ДП "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" укладено договір оренди №А-14, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення площею 187,5 кв.м. за адресою м. Харків, пр. Науки (Леніна, 9), що знаходиться на балансі УкрДНТЦ Енергосталь . Вартість майна визначена згідно з експертною оцінкою за станом на 28.09.2001 р. і становить 180 646,88 грн. (сто вісімдесят тисяч шістсот сорок шість грн. 88 коп.) Майно передається в оренду з метою розміщення офісу, виставочний зал з торгівельною точкою.

Наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном №81 від 24.04.2012 р. Український державний науково-технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування Енергосталь перейменовано в Державне підприємство Український науково-технічний центр металургійної промисловості Енергосталь , яке є правонаступником усіх його майнових та особистих немайнових прав та обов`язків. У зв`язку із зміною найменування орендодавця додатковою угодою №9 від 21.05.2012 р. (а.с.21) було внесено відповідні зміни до договору оренди.

Відповідно до п. 3.1. договору №А-14 від 01.12.2001 р. (том 1, а.с.13-14) сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 із змінами від 19.01.2000 р. №75 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції жовтень 2001 р). - 1 530,58 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2001 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад-грудень 2001 р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць (п.3.2. договору № А-14 від 01.12.2001 р.).

Цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01 грудня 2001 р. до 30 листопада 2002 року включно, згідно пункту 10.1 договору.

Між позивачем та відповідачем неодноразово укладалися додаткові угоди до договору в частині зміни терміну дії договору, вартості орендної плати та складу орендного майна.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.11.2007 р. у справі №29/616-07 (том 1, а.с.22-24) внесено зміни до Договору оренди №А-14 від 01.12.2001р., а саме викладено п. 10.1 в наступній редакції 10.1 Цей договір діє з 01.12.2001 року до 31.12.2028 року для чого зобов`язано відповідача укласти відповідну додаткову угоду до договору оренди №А-14 від 01.12.2001р.

Державним підприємством "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" на виконання зазначеного рішення суду було надано для підписання додаткову угоду №8 від 30.05.2008 р. (том 1, а.с.20), у якій помилково було зазначено, що термін дії договору оренди продовжено до 31.12.2018 р., а не до 31.12.2028, відповідно до вимог рішення суду.

У подальшому, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015 р. у справі №904/7099/15 (том 1, а. с. 26-32) ТОВ "Торгівельний будинок "Слобожанка", визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці, до 27.12.15 р.

Зазначеною постановою було призначено арбітражного керуючого Гладія Олександра Васильовича, який діє на підставі свідоцтва арбітражного керуючого №203 від 28.12.2013 р.

Згідно статті 1 Закону України ''Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом'' арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України ''Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом'' арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Згідно частини 2 статті 41 Закону України ''Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом'' ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Системний аналіз вказаних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає підстави дійти до висновку, що призначення у справі про банкрутство ліквідатора боржника внаслідок прийняття постанови про визнання боржника банкрутом чи його заміна є обставиною, яка свідчить про перехід повноважень керівника (органів управління) банкрута до ліквідатора.

Приписами статті 114 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено призначення та усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство.

1. Кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство затверджується Пленумом Вищого господарського суду України за погодженням з державним органом з питань банкрутства.

Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, суд в ухвалі зобов`язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.

У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов`язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.

До арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), які призначаються на державні підприємства та підприємства, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, а також на підприємства, до яких у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, виникли вимоги щодо сплати заборгованості за поставлений/спожитий природний газ, Кабінет Міністрів України може встановлювати додаткові вимоги.

Відхилення господарським судом запропонованих кандидатур арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та призначення іншого арбітражного керуючого повинно бути вмотивованим.

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

3. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою.

Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов`язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

6) наявності конфлікту інтересів.

Суд протягом п`яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство.

4. За клопотанням учасників провадження у справі про банкрутство державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, виконання обов`язків керівника боржника може тимчасово покладатися господарським судом на розпорядника майна до призначення нового керівника боржника в порядку, визначеному законодавством та установчими документами.

5. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний завчасно повідомляти орган, уповноважений управляти державним майном, про час, місце і порядок денний зборів кредиторів та засідань комітету кредиторів державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків.

Для прозорості та уникнення без підставних скарг, господарський суд Дніпропетровської області застосував по даній справі автоматизовану систему з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючись санацією, ліквідаторів) України, для обрання кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора по даній справі.

Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство затверджуються Пленумом Вищого господарського суду України за погодженням з державним органом з питань банкрутства.

Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов`язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.

Згідно з ухвалою господарського суду Дніпропетровської від 20.08.2015 р. вчинено запит щодо кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатора, у подальшому була призначено Гладія ОСОБА_4 .

16.09.2015 року між відповідачем та ліквідатором ТОВ ТБ Слобожанка Гладієм О.В. була укладена угода про розірвання Договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р. (а.с.25).

Позивач зазначає, що оскільки платоспроможність позивача було відновлено (ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 р. у справі №904/7099/15) та з огляду на те, що між ліквідатором та відповідачем актів приймання-передачі (повернення) нерухомого майна не підписувалось, договір оренди від 01.12.2001р. № А-14, на думку позивача, не припинив свою дію та є чинним.

Із матеріалів справи вбачається, що Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015 р. у справі №904/7099/15 ТОВ "Торгівельний будинок "Слобожанка", визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці, до 27.12.15 р. (том 1, а.с.26-32).

Як вже зазначалось, ліквідатором позивача з функціями керівника було призначено Гладія О.В. на підставі автоматизованої системи та у відповідності до ст. 114 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

У зв`язку з визнанням ТОВ ТБ Слобожанка банкрутом, на підставі п. 10.8 договору оренди та п.2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна ТОВ ТБ Слобожанка Гладія О.В. та ДП УкрНТЦ Енергосталь було прийнято рішення про розірвання договору оренди і укладено угоду від 16.09.2015 про дострокове розірвання договору оренди № А-14 від 01.12.2001 р., яка з боку позивача була підписана з боку ліквідатора в особі Гладія О.В.

Після призначення 29.09.2015 р. господарським судом Дніпропетровської області ліквідатором позивача Гусака Ю.М. (том 1, а.с.33-46), останній направив на адресу ДП УкрНТЦ Енергосталь повідомлення №02-05/08.07/1 від 08.07.2016 р. (том 1, а.с.90) про припинення з 18.08.2015 р. договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р. у зв`язку з банкрутством орендаря, чим фактично підтвердив рішення попереднього ліквідатора про припинення дії договору оренди шляхом укладення угоди про дострокове розірвання договору оренди.

Таким чином, ліквідатор позивача Гладій О.В. при укладенні 16.09.2015 угоди про дострокове розірвання договору оренди діяв згідно із законодавством, що регулювало діяльність підприємства під час процедури банкрутства, та в межах повноважень керівника товариства, що підтверджується також діями пізніше призначеного ліквідатора.

Тому, господарським судом Харківської області допущено помилковий висновок про чинність договору оренди № А-14 від 01.12.2001 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , п. 10.8 договору оренди № А-14 від 01.12.2001 р. договір оренди припиняється в разі банкрутства орендаря.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як стверджує відповідач, факт припинення дії договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р. був встановлений Дніпропетровським апеляційним господарським судом у справі №904/10677/16 за позовом ТОВ ТБ Слобожанка до ТОВ РУШ , третя особа - ДП УкрНТЦ Енергосталь .

Спростування даного факту позивачем не надано.

У раніше прийнятій Постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 по справі №904/7099/15 за участю ТОВ ТБ Слобожанка було зазначено: Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. В силу наведеної правової норми, а також відповідно до п.10.8 договору №А-14 від 01.12.2001 р., зобов`язання за цим договором припинені з 27.08.2015 р., тобто з моменту визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Слобожанка" банкрутом.

Судова колегія дослідивши матеріали справи в цій частині, дійшла висновку, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність наміру сторін на реальне настання правових наслідків при розірванні договору оренди.

Не відповідає також, дійсності твердження суду, що у зв`язку з відсутністю підписаного сторонами акту приймання-передачі орендованого приміщення, дане приміщення до теперішнього часу перебуває у користуванні позивача.

Акт приймання-передачі орендованого майна від 16.11.2016 р. (том 1, а.с.59) був складений відповідачем і направлений на адресу позивача в особі ліквідатора супровідним листом від 16.11.2016 р. №1-22-4591 (том 1, а.с.60). Копії зазначених документів, а також докази поштового відправлення акту та листа на адресу позивача додані до відзиву на позовну заяву.

В апеляційній скарзі відповідач відзначив, що на теперішній час, приміщення, які були предметом договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р., переобладнані і використовуються безпосередньо ДП УкрНТЦ Енергосталь у власній виробничій діяльності, що може бути підтверджено шляхом огляду зазначених приміщень в порядку статті 82 Господарського процесуального кодексу України. Будь-яке майно ТОВ ТБ Слобожанка чи третіх осіб в зазначених приміщеннях відсутнє.

Крім того, про відсутність тривалий час взагалі будь-якої господарської діяльності позивача в орендованих приміщеннях, свідчить акт від 02.03.2017 р. (том 1, а.с. 94) між ліквідатором та представником балансоутримувача - ДП УкрНТЦ Енергосталь на передачу ключів від вхідних дверей прибудови, що належала на праві власності Позивач) і використовувалася ним спільно з приміщеннями ДП УкрНТЦ Енергосталь ще до визнання ТОВ ТБ Слобожанка банкрутом.

Зазначений акт містить посилання на те. що тривалий час в приміщенні ТОВ ТБ Слобожанка відсутня, будь-яка діяльність та нагляд з боку його персоналу у зв`язку з триваючим судовим процесом про банкрутство та майбутнім продажем приміщень за аукціоном внаслідок ліквідації. Акт підписаний від Державного підприємства Український науково-технічний центр металургійної промисловості Енергосталь - Л.О. Нотовим, від ліквідатора банкрута - Ю.М.Гусаком.

Втім, підтвердженням відсутності господарської діяльності позивача в орендованих приміщеннях після визнання його банкрутом у 2015 р., тобто протягом більш ніж трьох останніх років, є той факт, що орендна плата позивачем по спірному договору оренди №А-14 від 01.12,2001 р. не сплачувалася., доказів протилежного матеріали справи не місять.

Угода про розірвання Договору оренди №А-14 від 01.12.2001р. була спрямована на реальне настання правових наслідків, пов`язаних з припиненням дії договору.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом помилково ототожнено підстави припинення договору оренди - банкрутство орендаря з ліквідацією юридичної особи, яка була орендарем чи орендодавцем - що визначено як окрема підстава припинення договору оренди.

Також, господарський суд Харківської області помилково застосував до правовідносин сторін норму ч. 1 ст. 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , статтю 651 ЦК України, статтю 291 ГК України, а саме:

Посилання суду на ч.1 ст. 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом як на підставу збереження дії договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р. є помилковим, так як вказана норма стосується договорів, в т.ч. договорів оренди, спрямованих на збереження майна банкрута, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації.

Стаття 651 ЦК України містить бланкетну норму: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором №А-14 від 01.12.2001 р. в п. 10.8 сторонами узгоджено припинення чинності цього договору внаслідок банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Стаття 26 Закону України Про оренду державного і комунального майна містить окремі підстави припинення договору оренди банкрутство орендаря і ліквідації юридичної особи, яка була орендарем , які не є тотожними, тому посилання на ст. 291 ГК України, судова колегія вважає також, передчасними.

Посилання позивача на роз`яснення Президії Вищого арбітражного (господарського) суду України від 25.05.2000 р. не підлягали врахуванню , так як роз`яснення втратило чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду №12 від 29.05.2013 р., а спірна угода була укладена 16 вересня 2015 року.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними :

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

На момент укладення спірної угоди позивач не зобов`язаний був з`ясовувати питання призначення арбітражного керуючого.

За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними ).

Отже, на час укладання додаткової угоди від 16.09.2015 р. про дострокове розірвання договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р. уповноважена особа - ліквідатор Гладій О.В. мав необхідний обсяг повноважень для укладання такої угоди, тобто у органів управління ТОВ ТБ Слобожанка був наявний необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Тому, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що в даному випадку, були відсутні обмеження на укладання оспорюваної угоди.

Крім того, припинення договору оренди зумовлено банкрутством орендаря в силу вимог закону і умов договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р.

Подальші дії ліквідатора ТОВ ТБ Слобожанка Гусака Ю.М., якого було призначено 29.09.2019 господарським судом Дніпропетровської області, це підтверджують.

Пунктом 29 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VI) роз`яснено наступне: статтею 38 Закону передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов`язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

За текстом позовної заяви зазначено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.1.2018 р. у справі №904/7099/15 затверджено мирову угоду від 12.09.2018 р., укладену між ТОВ ТБ Слобожанка в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусака Ю.М. та кредиторами.

Відсутність поточних вимог ДП УкрНТЦ Енергосталь щодо стягнення платежів за договором оренди №А-14 від 01.12.2001р. свідчить про припинення орендних правовідносин.

Укладання угоди про дострокове розірвання договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р. 16 вересня 2015 року відбувалось в межах ліквідаційної процедури у справі №904/7099/15, у зв`язку з тим, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015 р. у справі №904/7099/15 ГОВ ТБ Слобожанка визнано банкрутом, на підставі п. 10.8 договору оренди №А-14 від 01.12.2001 р. та п. 2 ст. 26 Закону України Про оренду державного і комунального майна за згодою сторін.

Щодо позовної давності судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач наголошує на тому, що позивачем був пропущений строк позовної давності звернення до суду, розглянувши матеріали справи в цій частині судова колегія зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, згідно ст. 256 ЦК України.

Загальна позовна давність, відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові,

Аналізуючи застосування приписів частини 5 статті 267 ЦК України, суд зазначив, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Закон не встановлює, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропуску позовної давності поважними.

Враховуючи, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 р. у справі №904/7099/15 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Гусака Ю.М. задоволено, скасовано постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015 р. у справі №904/7099/15 в частині призначення ліквідатором ТОВ ТБ Слобожанка арбітражного керуючого Гладія Олександра Васильовича, прийнято нове рішення про призначення ліквідатором ТОВ ТБ Слобожанка арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича. Тому, саме з 29.09.2015 р. особа довідалася про порушення свого права. Таким чином, розпочався перебіг строку позовної давності.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі Сгаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

За результатами апеляційного провадження, Східним апеляційним господарським судом встановлено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Водночас, в апеляційній скарзі відповідачем заявлено вимогу про стягнення з позивача 1536,80 грн. на правничу допомогу в суді першої інстанції, надану Адвокатським Бюро Шевцової Юлії , в особі керуючого Шевцової Юлії Василівни, під час розгляду справи в суді першої інстанції.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 1536,80 грн. відповідач надав:

- копія договору б/н від 15.03.2019 про надання правової допомоги (том 1, а.с.108), копія ордеру Серія ХВ 1460 №000070 від 18.03.2019 р. (том 1, а.с.109), копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2061, Серія ХВ №000352 від 21.12.2016 (том 1, а.с.110), копія акту наданих послуг №4 від 31.05.2019 р. (том 1, а.с.174), копія акту наданих послуг №5 від 25.06.2019 р. (том 1, а.с.175), копія платіжного доручення від 11.06.2019 №582 про сплату відповідачем 1536,80 грн. оплати за надання правової допомоги згідно договору б/н від 15.03.2019 р., та копія платіжного доручення від 01.07.2019 р. №609 про сплату відповідачем 2305,80 грн. оплати за надання правової допомоги згідно договору б/н від 15.03.2019 р. (том 1, а.с. 172-173), копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги б/н від 15.03.2019 р. (том 1, а.с.169).

Відповідно до ст.123, ч.1-4 ст.126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд оцінив рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У додатковій угоді до договору про надання правової допомоги б/н від 15.03.2019 р. сторони погодили попередню ціну надання послуг за договором в наступному розмірі:

-Усна юридична консультація в офісі Клієнта - за 1 год. -500 грн.;

-Вивчення документів, напрацювання правової позиції, ознайомлення з матеріалами справи в суді - за 1 год. -768,40 грн.;

-Складання касаційної скарги, відзивів, пояснень в межах розгляду судом від 1500 грн.;

-Складання адвокатського запиту - від 500 грн.;

-Участь у судових засідання м. Харкова - від 500 грн.;

-Участь в судових засіданнях за межами міста Харкова - 1000грн., додатково відшкодовуються Клієнтом Адвокату витрати на поїзд. Проживання, добові;

- Вартість інших послуг - за домовленістю.

Відповідач надав копію акту приймання-передачі послуг №4 від 31.05.2019 року та №5 від 25.06.2019, з яких вбачається найменування виконананої роботи (наданої послуги), виконаних адвокатом Шевцовою Ю.В. по договору про надання правової допомоги б/н від 15.03.2019 р., кількість годин, вартість годин, виходячи від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 р. Вищенаведені акти скріплені печатками та підписані клієнтом ДП УКРНТЦ ЕНЕРГОСТАЛЬ та адвокатом Шевцовою Ю.В

Судова колегія, також, враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №372/1010/16-ц, де зазначено наступне.

Витрати на правову допомогу документально підтверджені та доведені.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні документи є належним доказом про надання правової допомоги на суму 1536,80 грн.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовують висновок місцевого господарського суду, апеляційна скарга підлягає задоволенню, тому судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги покладаються на позивача.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Слобожанка , у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 123, 126, 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Український науково-технічний центр металургійної промисловості Енергосталь , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2019 року (повний текст рішення складено та підписано 15.07.2019 року) у справі №922/1332/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2019 року (повний текст рішення складено та підписано 15.07.2019 року) у справі №922/1332/19 скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Слобожанка (ідентифікаційний код 30883688, 61166, м. Харків, просп.. Науки, 9) на користь Державного підприємства Український науково-технічний центр металургійної промисловості Енергосталь (ідентифікаційний код 31632138, 61166, м. Харків, просп. Науки,9) судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2881,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Слобожанка (ідентифікаційний код 30883688, 61166, м. Харків, просп. Науки, 9) на користь Державного підприємства Український науково-технічний центр металургійної промисловості Енергосталь (ідентифікаційний код 31632138, 61166, м. Харків, просп. Науки,9) суму судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 1536,80 грн.

Господарському суду Харківської області видати наказ відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Дана постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.10.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 11.10.2019 р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя І.В. Зубченко

Суддя О.Є. Медуниця