Рішення

від 03.10.2019 по справі 906/729/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/729/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

секретар судового засідання: Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Котик С.Ю. - ордер (серія АС №1001099) від 28.08.2019;

від відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд" (м. Луцьк Волинська

область)

до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (м. Житомир)

про стягнення 3967366,76 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд" подано позов до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення 3967366,76грн. заборгованості за агентським договором №29 від 23.12.2016. Також просить стягнути з відповідача судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови агентського договору №29 від 23.06.2016 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати наданих послуг.

19.09.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній повідомляє суд, що станом на 28.08.2019, після звернення позивача до суду, відповідачем було частково погашено існуючу заборгованість на загальне суму 2500000,00грн. В зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "Трейд" 1467366,76грн., з яких: 940000,00грн. - основна заборгованість, 381833,85грн. - інфляційні витрати, 145532,91грн. - 3% річних. Дана заява з врахуванням приписів ст.46 ГПК України прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про зменшення від 18.09.2019 (вх.02-44/438/19). Подав клопотання про часткове повернення сплаченого судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідач в судове засідання не прибув. 19.09.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній повідомляє, що за період з 01 по 05 серпня 2019 року ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" зменшило заборгованість перед ТОВ "Трейд" за Агентським договором №29 від 23.12.2016, сплативши 2500000,00грн. На підтвердження подано платіжні доручення як доказ проведення оплати. Враховуючи часткову сплату боргу, ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" заборгованість в сумі 940000,00грн. визнає. Одночасно просить суд розглянути справу за відсутності повноважного представника підприємства.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2016 між Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (підприємство/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд" (агент/позивач) укладено агентський договір №29 (а.с.17-19), за умовами якого агент в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, зобов`язується за винагороду та за дорученням надати послуги підприємству в укладенні угод чи сприяти їх укладенню від імені підприємства і за його рахунок, а саме (не виключно):

- сприяння в пошуку потенційних нових кредиторів на заміну Підприємства, як кредитора у зобов`язанні;

- проведення переговорів з метою укладення договорів (контрактів, угод) щодо заміни Підприємства як кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги)

- підготовка та сприяння укладення договорів відступлення права вимоги.

- надання послуг, пов`язаних з виконанням сторонами укладених договорів відступлення права вимоги.

- сприяння в пошуку третіх осіб для виконання обов`язку боржника (боржників) Підприємства по оплаті за поставлений товар (п.1.1 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що підприємство зобов`язане своєчасно оплатити агенту винагороду, що належить йому відповідно до цього договору.

Згідно п.5.1 договору за виконання своїх обов`язків за цим договором підприємство зобов`язане виплатити агенту винагороду в розмірі погодженої сторонами в додатку до цього договору.

Сума винагороди зазначається в Акті приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами після надходження підприємству коштів (повністю чи частково) від нового кредитора чи третьої особи, за зобов`язаннями боржника за правочином, якщо інший порядок оплати винагороди не у згоджений додатково (п.5.2 договору).

Підприємство зобов`язане виплатити агенту належну йому винагороду протягом 90 днів після дати підписання акту приймання-передачі, якщо інший строк не погоджено сторонами додатково (п.5.3 договору).

Оплата винагороди провадиться шляхом перерахування відповідних сум на рахунок агента в банку (п.5.4 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, а у випадку підписання договорів з третіми особами за участю агента понад вище вказаного строку, строк дії даного договору автоматично продовжується на строк дії таких договорів (п.7.1 договору).

За умовами п.7.2 зміни в договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою.

Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін (п.7.3 договору).

Згідно укладених між позивачем і відповідачем додаткових угод № 1 від 23.12.2016, № 2 від 17.02.2017 та № 3 від 11.07.2017 до агентського договору №29 від 23.12 2016, сторони визначили перелік дебіторів (боржників) підприємства, суми зобов`язань таких боржників за правочинами та суму винагороди агента за сприяння в погашенні боргу новим кредитором та/або третьою особою.

На виконання взятих на себе зобов`язань за агентським договором позивачем було знайдено відповідну юридичну особу ТОВ "Екліпс інвест", яка виступила новим кредитором згідно наступних договорів про відступлення права вимоги:

1. № 160117 від 16.01.2017, за яким ТОВ "Екліпс інвест" набуло право вимоги в сумі 350 460,00 євро до компанії Brocket Services Ltd за 9 960 985,80 грн., що виникло згідно договору купівлі-продажу №16/09/16 від 16.09 2016, укладеним між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та компанією Brocket Services Ltd.

Факт виконання вищевказаної послуги позивачем підтверджується звітом агента №1 від 29.12.2017 про проведену роботу за агентським договором № 29 від 26.12.2016 та укладеним між сторонами актом надання послуг №1 від 29.12.2017 на суму 896488,72грн. (а.с.22-23).

2. №310317/1 від 31.03 2017, за яким ТОВ "Екліпс інвест" набуло право вимоги в сумі 329164,50 євро до компанії PETERGROW LIMITED (Великобританія) за 9533984,11грн., що виникло згідно договору купівлі-продажу №25/11/2015 від 25.11.2015 укладеним між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та компанією Brocket Services Ltd.

Факт виконання вищевказаної послуги позивачем підтверджується звітом агента №2 від 29.12.2017 про проведену роботу за агентським договором №29 від 26 12.2016 та укладеним між сторонами актом надання послуг № 2 від 29.12.2017 на суму 858058,57 грн. (а.с.24-25).

3. № 310317 від 31.03.2017, за яким ТОВ "Екліпс інвест" набуло право вимоги в сумі 880065,00 євро до компанії RONDE HOLDING LTD за 25490372,51грн., що виникло згідно договору купівлі-продажу №07/12/2015 від 07.12.2015, укладеним між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та компанією RONDE HOLDING LTD.

Факт виконання вищевказаної послуги позивачем підтверджується звітом агента №1 від 15.01.2018 про проведену роботу за агентським договором №29 від 26.12.2016 та укладеним між сторонами актом надання послуг № 1 від 15.01.2018 на суму 2294133,53 грн. (а.с.26-27).

Таким чином, позивачем було в повному обсязі виконано взяті на себе зобов`язання за агентським договором № 29 від 26.12.2016.

В свою чергу, відповідачем, всупереч умовам укладеного договору, його зобов`язання в частині оплати вартості наданих послуг було виконано частково в загальній сумі 608680,82грн.

В зв`язку з невиконанням ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" своїх зобов`язань по оплаті отриманих послуг, позивач звернувся до господарського суду за захистом порушеного права.

Після звернення ТОВ "Трейд" з позовом до суду відповідачем частково сплачено 2500000,00грн. боргу, в зв`язку з чим позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" 940 000,00грн. - основного боргу, 381833,85грн. - інфляційних та 145532,91грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про таке.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до положень якого також застосовуються приписи Цивільного кодексу України.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач документів, які б підтверджували сплату ним заборгованості перед позивачем у повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 940000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 381833,85 грн. та 145532,91грн. - 3% річних.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, наведені в тексті позовної заяви (а.с.5-11), прийшов до висновку, що 3% річних в сумі 145532,91грн. нараховані позивачем вірно та обґрунтовано.

При перевірці розрахунку втрат від інфляції судом виявлено помилки в періодах нарахування.

У п.3.2 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування інфляційних у загальній сумі 353601,88грн., зокрема нарахованих:

1. по акту №1 від 29.12.2017:

- в сумі 54002,77грн. за період з 01.04.2018 по 31.12.2018 на суму боргу 896488,72грн.;

- в сумі 9312,25грн. за період з 01.03.2019 по 30.04.2019 на суму боргу 487807,90грн.;

2. по акту №2 від 29.12.2017:

- в сумі 84857,13грн. за період з 01.04.2018 по 30.06.2019 на суму боргу 858058,57грн.;

3. по акту №1 від 15.01.2018:

- в сумі 206868,77грн. за період з 01.05.2018 по 30.06.2019 на суму боргу 2294133,53 грн.;

В частині стягнення інфляційних в сумі 28231,97грн. суд відмовляє за необґрунтованістю нарахування.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача, як і не подав будь-яких заперечень проти позовних вимог.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем договірних зобов`язань, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 940000,00грн. - основного боргу, 145532,91грн. - 3% річних та 353601,88грн. - інфляційних є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

З врахуванням приписів ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд.38, код ЄДРПОУ 00375504)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд" (43016, Волинська область, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, буд.42, оф.7, код ЄДРПОУ 38995226):

- 940000,00грн. - основного боргу,

- 145532,91грн. - 3% річних,

- 353601,88грн. - інфляційних,

- 21587,02грн. - судового збору.

3. В частині стягнення 28231,97грн. інфляційних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.10.19

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (43016, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, буд.42, оф.7 - рек. з повід.)

3 - відповідачу (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд.38 - рек. з повід).