Рішення

від 07.10.2019 по справі 910/9800/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2019Справа № 910/9800/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ"

2) ОСОБА_1

про стягнення 499 457,42 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 17.02.2015 в розмірі 499 457,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" (відповідач 1) умов договору банківського обслуговування № б/н від 17.02.2015 в частині повернення суми кредиту. Оскільки виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечено порукою за договором поруки №POR1424683835709 від 23.02.2015, позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника та поручителя солідарно.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.07.2019 постановив звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ №207 від 02.03.2016.

05.08.2019 у відповідь на запит суду від 25.07.2019 Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надав відповідні відомості стосовно ОСОБА_1 .

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.08.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/9800/19 та постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

17.09.2019 через канцелярію суду відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" та відповідачем 2 - ОСОБА_1 подано спільну заяву про поновлення строку на подання відзиву на позов.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.09.2019 відмовив у задоволенні заяви відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" та відповідача 2 - ОСОБА_1 про поновлення строку на подання відзиву на позов. Судом було зазначено відповідачу 1 - Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" та відповідачу 2 - ОСОБА_1 , що останнім днем строку для надання суду відзиву на позов є 02.10.2019.

25.09.2019 через відділ діловодства суду від відповідачів надійшов відзив на позов, клопотання про витребування доказів та заява про призупинення провадження у справі №910/9800/19 по кримінальному провадженню №42019101060000009.

У відзиві на позов, відповідачі проти позову заперечили, посилаючись на те, що розміри процентів за користування кредитними коштами, комісії за використання ліміту, порядок їх сплати, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не визначені, а Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору; у договорі поруки адреса відповідача-1 зазначена неправильно, прізвище, ім`я та по батькові відповідача-2 зазначені російською мовою; позивачем порушено правила ідентифікації та верифікації особи відповідача-2 при укладенні договору поруки; відсутні докази укладення між сторонами угоди про надання відповідачу-1 доступу до системи клієнт-банк; відсутні докази підписання електронним цифровим підписом заяви про приєднання до умов надання послуг.

Також, у відзиві на позов відповідачі зазначають, що на їхню думку, справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження.

Однак, суд зазначає, обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до Господарського процесуального кодексу України, відповідачі суду не надали. Підстав для розгляду справи у загальному провадженні, обґрунтувань, які б підтверджували складність справи чи необхідності дослідження нових доказів, відповідачами також суду не наведено.

За таких обставин, зазначені відповідачами у відзиві посилання на необхідність розглядати справу у загальному провадженні визнаються судом необґрунтованими.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Так, разом з відзивом на позовом відповідачами подано клопотання про витребування доказів. У своєму клопотанні відповідач просить суд витребувати у позивача оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а саме: Заяву б/н на відкриття банківського рахунку; Довідку про розміри встановлених кредитних лімітів; Виписку по рахунках; Договір поруки.

Також, у своєму клопотанні відповідачі просять суд витребувати у позивача додатково документи, а саме: акт звірки підписаний сторонами процесу; документ, який підтверджує надсилання акту звірки Відповідачам-1,2; письмова відповідь на звернення відповідача-2 до служби безпеки АТ КБ Приватбанк № 110161100 від 13.10.2017 року; оригінал та копія документів, що підтверджують отримання та/або повторне отримання ключів ЕЦП для доступу до системи клієнт-банк Відповідачем-1,2 або уповноваженим ними представником; оригінал та копія карти зі зразками підписів і печаток відповідача-2, яка надається при відкритті рахунку в банку згідно до Інструкції; всі копії документів, які надавались позивачу для ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог ст.9 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 14.10.2014 № 1702-VII; оригінал та копії квитанцій отримання ОСОБА_3 за карткою (Platinum_S_55 рахунок № НОМЕР_1 ) у відділеннях АТ КБ Приватбанк готівкових коштів (03.10.17, 28.09.17, 27.09.17, 24.09.17, 19.09.17, 15.09.17, 07.09.17, 06.09.17).

Розглянувши додане до відзиву клопотання про витребування доказів, суд відмовив у його задоволенні, з огляду на наступне.

Частино 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідачами не обґрунтовано у своєму клопотанні обставини, які можуть підтвердити докази, або аргументи, які вони можуть спростувати; не зазначено та не вжитих заходів, яких відповідачі вжили для отримання доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та причини неможливості самостійного отримання доказів, які відповідачі просять витребувати; причини неможливості отримати докази самостійно відповідачами.

З огляду на необґрунтованість клопотання відповідачів про витребування доказів, суд відмовив у його задоволенні.

Відповідачами подана заява про зупинення провадження у справі, у якій відповідачі просять суд призупинити провадження у справі №910/9800/19 по кримінальному провадженню №42019101060000009.

У відповідності до приписів п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Однак суд зазначає, що наявність кримінального провадження за заявою ОСОБА_1 про злочин вчинений за ч. 4 ст. 190 КК України не перешкоджає розгляду справи №910/9800/19. Більш того, враховуючи те, що на даний час кримінальне провадження №42019101060000009 до суду не передано та здійснюється лише досудове розслідування. Підстави для зупинення провадження у справі №910/9800/19 згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України відсутні, у зв`язку із чим, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідачів про зупинення провадження у справі №910/9800/19.

04.10.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді на відзив.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з матеріалами справи, 17.02.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" підписало Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та заяву про відкриття рахунку.

Згідно із Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" приєдналось до Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), Тарифів Банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (далі - договір) та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Позивач зазначає, що згідно договору від 17.02.2015 на поточний рахунок "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" № НОМЕР_2 було встановлено кредитний ліміт в 500 000,00 грн.

Позивачем було долучено до матеріалів справи довідку про розміри встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0/190701105853 від 01.07.2019, згідно з якою відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 , а саме у сумі: 65000,00 грн - 24.02.2015, 80000,00 грн - 22.07.2015, 190 000,00 грн. - 23.09.2015, 200 000,00 грн - 21.10.2015, 500 000,00 грн - 30.01.2016, 210 000,00 грн - 20.12.2016, 500 000,00 грн - 22.12.2016, 500 000,00 грн - 11.04.2017.

23.02.2015 між позивачем (кредитором) та ОСОБА_1 (відповідачем 2, поручителем) укладений договір поруки №POR1424683835709 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" (боржник) зобов`язань за договорами приєднання, в тому числі,

- до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет (далі - угода 1), по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредити:

За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. Угоди-1 - 30 % річних;

За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3. Угоди-1 - 60% річних;

б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17. Угоди-1 в розмірі 3% річних від суми перерахувань;

в) винагороди за використання Ліміту відповідно до 3.2.1.4.4. Угоди-1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць .

г) кредиту в розмірі 65000, 00 грн.

Якщо під час виконання Угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні.

- до розділу 3.2.2. Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг , що розміщені на офіційному сайті Банку у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, Угода-2 , по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

За період користування кредитом згідно п. 3.2.2.2 Угоди-2 - 36% річних;

За період користування кредитом у разі прострочки згідно п. 3.2.2.2 Угоди-2 - 36% річних;

б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Угоді-2 ;

в) кредиту в розмірі 65000, 00 грн.

Якщо під час виконання Угоди 2 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Згідно із пунктом 1.2 договору поруки сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів та інших платежів, всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у зв`язку із порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" (відповідач 1) зобов`язань за кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків, у зв`язку із чим у відповідача-1 наявна заборгованість за кредитом у розмірі 499 457,42 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 312 314,31 грн, заборгованість по пені у сумі 398 337,17 грн, заборгованість з комісії у сумі 9989,16 грн.

Оскільки у відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" наявна заборгованість за договором від 17.02.2015 з огляду на те, що виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечені порукою відповідача 2 - ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 499 457,42 грн.

З аналізу змісту та підстав поданого позову, позивач, як кредитор, подав до господарського суду позов до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який зазначений стороною правочину в забезпечення виконання зобов`язання відповідача-1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Викладене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 по справі №415/2542/15-ц.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Порядок надання кредиту за послугою кредитний ліміт на поточний рахунок регламентований розділом 3.2.1. Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно із п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Пункт 3.2.1.1.3 Умов визначає, що кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Умовами також визначено, що Клієнт зобов`язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1. цього розділу Умов та правил надання банківських послуг, сплатити відсотків за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк / Інтернет клієнт банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі "Угода).

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань Сторонами за цим Договором.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3.. здійснюється протягом 15 років, з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Згідно до п. 3.2.1.5.7. Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

На виконання умов кредитного договору, позивач надав відповідачу-1 кредитний ліміт у розмірі 499457,42 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 .

Наданими позивачем до матеріалів справи виписках по рахунку № НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" з 20.09.2017 по 01.07.2019 підтверджується, що відповідач-1 протягом зазначеного періоду користувався встановленим банком кредитним лімітом використовуючи кредитні кошти.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що у відповідача-1 перед позивачем утворилась заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 499457,42 грн, що підтверджується виписками по рахунку відповідача-1 та розрахунком заборгованості станом на 24.06.2019.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем-1 належними та достатніми доказами заборгованість за кредитом у сумі 499457,42 грн не спростована, доказів сплати боргу не надано.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у сумі 499457,42 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вище встановлені обставин, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що відповідач-1, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив своєчасне погашення заборгованості за кредитом та не виконав свої зобов`язання належним чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-1 заборгованості у сумі 499457,42 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд не надає оцінку викладеним у відзиві на позов запереченням відповідачів щодо процентів за користування кредитом, пені та комісії, оскільки позивачем у даній справі заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 499457,42 грн, вимог про стягнення процентів, пені та комісії позивачем не заявлено.

Як встановлено судом вище, виконання зобов`язань ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" (відповідача-1) за договором від 17.02.2015 було забезпечене договором поруки №POR1424683835709 від 23.02.2015 укладеним із ОСОБА_1 (відповідачем-2).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Договором поруки передбачено, що поручитель поручається перед позивачем за виконання відповідачем договору приєднання, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" (боржник) зобов`язань за договорами приєднання, в тому числі, до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет по сплаті кредиту, відсотків, процентів за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів.

За приписами пункту 4.1. договору, сторони погодили строк припинення поруки - 15 років після укладення цього договору поруки.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31 липня 2019 року у справі №922/2913/18.

Дослідивши умови договору поруки №POR1424683835709 від 23.02.2015 судом встановлено, що його предмет визначено, як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (далі за текстом договору "Угода 1" та приєднання до розділу 3.2.2. "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг (далі за текстом договору "Угода 2".

З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки неможливо встановити яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин який як основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок на який надається послуга кредитний ліміт. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

Зобов`язання за кредитним договором від 17.02.2015 жодним чином не узгоджені сторонами договору поруки №POR1424683835709 від 23.02.2015, а отже, суд позбавлений можливості встановити які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено факту забезпечення на підставі договору поруки №POR1424683835709 від 23.02.2015 зобов`язань відповідача-1 саме за договором від 17.02.2015, суд дійшов висновку щодо відсутності у позивача підстав вимагати стягнення з відповідача-2 - ОСОБА_1 , заборгованості відповідача-1 у сумі 499457,42 грн за договором від 17.02.2015 як з солідарного боржника.

З огляду на вище викладене, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені порукою, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача до відповідача-2 не підлягають задоволенню та в цій частині позову щодо солідарного стягнення слід відмовити, як вимоги яка не доведена належними та достатніми доказами.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд задовольняє частково позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "НАШ КРАЙ" (01133, м. Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26; ідентифікаційний код 36940950) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 499 457,42 грн. та судовий збір у розмірі 7491,86 грн.

Відмовити Акціонерному товариству Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" у позові до ОСОБА_1

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 11.10.2019.

Суддя О.В. Гулевець