Рішення

від 01.10.2019 по справі 911/1900/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1900/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства ОТІС

до Товариства з обмеженою відповідальністю Софіївський Житлобуд

прo стягнення 456 655,53 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Войніканіс-Мирський Я.С.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства ОТІС (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Софіївський Житлобуд (надалі - відповідач) прo стягнення 456 655,53 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2019 року відкрито провадження у справі № 911/1900/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.08.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2019 року підготовче засідання перенесено на 29.08.2019 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 12.08.2019 року від представника позивача надійшов лист № 57-юр від 06.08.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.08.2019 року підготовче засідання відкладено на 17.09.2019 року.

У підготовчому засіданні 17.09.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 17.09.2019 року не з`явився.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 17.09.2019 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 01.10.2019 року.

В судовому засіданні 01.10.2019 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання 01.10.2019 року повторно не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 01.10.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Приватним акціонерним товариством ОТІС (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Софіївський Житлобуд (відповідач), укладено договір D2 № 17908 від 27.04.2016 року на поставку та монтаж ліфтового обладнання (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач прийняв на себе зобов`язання виготовити ліфтове обладнання і провести монтажно-налагоджувальні роботи для житлового будинку за адресою: с. Софіївська Борщагівка, вул. Шалімова, 66, 86, 106, а відповідач зобов`язаний сплатити позивачу вартість зазначеного обладнання та вартість монтажно-налагоджувальних робіт. Обладнання, що було предметом поставки та монтажу за договором (далі - Обладнання): ліфт № 1, №3, № 5 в/п 1000 кг на 12 зупинок, кількістю три одиниці; ліфт № 2, № 4, № 6 в/п 400 кг на 12 зупинок, кількістю три одиниці.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема Цивільного кодексу України, Договір є змішаним та включає елементи правовідносин з поставки товару (в частині поставки Обладнання) та будівельного підряду (в частині монтажних робіт та введення в експлуатацію Обладнання).

Загальна вартість Договору з урахуванням ПДВ у відповідності з пунктом 2.1. Договору складає 4 547 160,00 грн., з них: 3 873 960,00 грн. вартість обладнання з урахуванням ПДВ, 673 200,00 грн. вартість монтажних робіт, первинного технічного огляду та введення експлуатацію, а також вартість хімічних дюбелів (що використовувалися в процесі монтажу Обладнання) з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 2.2. Договору розрахунки здійснюються шляхом поетапної оплати:

1-й етап - 70% вартості обладнання сплачується протягом банківських днів після підписання Договору.

2-й етап - 30% вартості обладнання сплачується за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати відвантаження обладнання, визначеної розділом 1 Додатку № 1 до Договору, на підставі рахунку підрядника, який є дійсним протягом 5 (п`яти) банківських днів. Дострокова оплата за 2-им етапом можлива за погодженням з Підрядником.

3-й етап - 50 % вартості робіт сплачується на день прибуття обладнання на об`єкт монтажу, на підставі рахунку від Підрядника.

Подальші розрахунки - 50% вартості робіт здійснюються Замовником на підставі акту (форми КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками Сторін.

Позивач зазначає, що виконав свої зобов`язання за Договором належним чином, що підтверджується підписаними Сторонами актами КБ-2в та КБ-3, що підтверджує факт монтажу поставленого Обладнання (з використанням хімічних дюбелів), а також проведення технічного огляду та здачі в експлуатацію ліфтів.

На підтвердження факту поставки Обладнання і завершення виконання Робіт за Договором сторонами було підписано наступні документи: Видаткова накладна № 1225 від 15.08.2016 року; Акт приймання виконаних робіт № 1 за січень 2017 року; Акт приймання виконаних робіт № 2 за січень 2017 року; Акт приймання виконаних робіт № 3 за січень 2017 року; Акт приймання виконаних робіт № 4 за січень 2017 року; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2017 року.

Відповідачем було належним чином виконано оплати за 1, 2, 3 етапами, що підтверджується довідкою від 04.07.2019 року з АТ Сітібанк по рахунку ПрАТ ОТІС № НОМЕР_1 . Відповідно до наведеної довідки, станом на дату подання позовної заяви відповідачем перераховано на рахунок ПрАТ ОТІС 4 210 560,00 грн.

Однак, зобов`язання за Договором з оплати робіт за 4 етапом відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав. Зокрема, відповідачем не здійснено оплату подальшого (остаточного) розрахунку вартості Робіт у розмірі 50% вартості Робіт, що становить 336 600,00 грн.

Несплата відповідачем 4-го етапу оплати за Договором (остаточні розрахунки за виконані Роботи) стала підставою для звернення позивача до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Відповідно до умов пункту 2.2. Договору оплата за виконані роботи здійснюється протягом п`яти банківських днів після підписання акту.

Враховуючие, що відповідач 31.01.2017 року підписав всі акти КБ-2В та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3 без будь-яких зауважень і заперечень щодо якості та вартості виконаних робіт, відповідно до умов пункту 2.2. Договору він був зобов`язаний здійснити оплату за 4етапом не пізніше 06.02.2017 року.

Однак, відповідач в зазначений термін розрахунок не здійснив, чим порушив умови Договору, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла прострочена заборгованість у сумі 336 600,00 грн., яку позивач просить стягнути в позові.

Також, позивач зазначає, що прострочення сплати наведеної в позові заборгованості є підставою для застосування відповідальності за порушення грошового зобов`язання. У зв`язку з чим, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми за весь час прострочення.

В обґрунтування вимоги про стягнення 3% та втрат від інфляції за Договором позивач зазначає, що відповідно до п. 2.2. Договору відповідач повинен був сплатити 50% вартості виконаних робіт (4 етап) протягом п`яти банківських днів після підписання акту. Враховуючи дату підписання актів виконаних робіт 31.01.2017 робіт, відповідач повинен був сплатити заборгованість не пізніше 07.02.2019 року. Таким чином, дата виникнення права вимоги у позивача - наступний робочий день після закінчення строку виконання зобов`язання, тобто 08.02.2019 року.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, ним нараховано за період з 08.02.2019 року по 01.07.2019 року (872 календарних дні прострочення) 24 124,53 грн. 3% річних та 95 931,00 грн. інфляційних.

При цьому, позивач зауважив, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України нарахування не є неустойкою, оскільки мають компенсаційний характер, а отже є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно- правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому на відповідні нарахування не розповсюджуються вимоги ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо спеціальної позовної давності.

Відповідачем в ході розгляду спору не надано відзиву на позов, позовні вимоги не заперечено та не спростовано.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача за Договором в сумі 336 600,00 грн., яку позивач просить стягнути в позові.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок позову та встановлено, що позивачем здійснено розрахунок виходячи з фактичної та доведеної суми заборгованості за періоди фактичного прострочення у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України. Таким чином, позивачем правомірно нараховано за період з 08.02.2019 року по 01.07.2019 року (872 календарних дні прострочення) 24 124,53 грн. 3% річних та 95 931,00 грн. інфляційних, що є арифметично вірним і відповідає фактичним обставинам справи, тому відповідні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства ОТІС до Товариства з обмеженою відповідальністю Софіївський Житлобуд прo стягнення 456 655,53 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Софіївський Житлобуд (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул.. Київська, 75, оф. 206, код ЄДРПОУ 39846754) на користь Приватного акціонерного товариства ОТІС (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, код ЄДРПОУ 14357579) 336 600,00 грн. основного боргу, 24 124,53 грн. 3% річних, 95 931,00 грн. інфляційних та 6 850,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.10.2019 року

Суддя А.Ю. Кошик