Рішення

від 02.10.2019 по справі 918/491/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/491/19

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Стафійчук К.В.,

розглянувши у загальному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ШЛЯХ"

до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з`явився;

від відповідача: представник Піц М.І. (ордер серія ВЛ № 000057970 від 03.09.2019 року).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ШЛЯХ" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути заборгованість щодо сплати вартості товару у розмірі 838 591,44 грн., пеню за несвоєчасну сплату періодичних щотижневих платежів у розмірі 87 057,64 грн., пеню у розмірі 804,13 грн, 3 % річних за прострочення оплати 9-ти періодичних щотижневих платежів за всі дні прострочення у розмірі 7 427,42 грн, 3 % річних за прострочення оплати загальної вартості товару протягом 70 календарних днів у розмірі 3 446,00 грн, інфляційні за неоплачені 8 періодичних щотижневих платежів у розмірі 9 643,72 грн та витрати, понесені на поставку товару за свій рахунок у розмірі 12 000,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що між ТОВ "БЕСТ ШЛЯХ" та ПП "Агро-Експрес-Сервіс" укладено Договір поставки товару № 281 від 06.03.2019 року, за умовами Договору, Позивач зобов`язується передати (поставити) у власність Відповідача товар, а Відповідач зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем, на виконання умов договору, було сформовано та передано відповідачу оригінал рахунку на оплату № 49 від 07.03.2019 р., проте відповідач 11.03.2019 р. здійснив неповну оплату передоплати за договором.

Позивач зазначає, що незважаючи на факт неповної оплати Відповідачем передоплати у розмірі 10 % від загальної ціни на товар, Позивач відповідно до умов договору виконав поставку товару.

Позивач вказує на те, що всупереч умовам договору, яким передбачений обов`язок відповідача щодо сплати періодичних платежів за товар, останній зобов`язання в повному обсязі за отриманий товар не виконав.

Таким чином, позивач просить суд стягнути заборгованість щодо сплати за товар у розмірі 838 591,44 грн.

Крім того, за період прострочення виконання Відповідачем зобов`язань щодо сплати за товар Позивач нарахував та просить суд стягнути з Відповідача пеню за несвоєчасну сплату періодичних щотижневих платежів у розмірі 87 057,64 грн, пеню у розмірі 804,13 грн, 3 % річних за прострочення оплати 9-ти періодичних щотижневих платежів за всі дні прострочення у розмірі 7 427,42 грн, 3 % річних за прострочення оплати загальної вартості товару протягом 70 календарних днів у розмірі 3 446,00 грн, інфляційні за неоплачені 8 періодичних щотижневих платежів у розмірі 9 643,72 грн та витрати, понесені на поставку товару за свій рахунок у розмірі 12 000,00 грн.

24.07.2019 року до суду від представника позивача надійшла заява від 24.07.2019 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній, у зв`язку зі сплатою заборгованості за товар, просить суд виключити зі складу прохальної частини позовної заяви від 11.07.2019 року вимогу про стягнення заборгованості щодо сплати загальної вартості товару в розмірі 838 591,44 коп. Ухвалою суду від 31.07.2019 року вказана заява прийнята судом.

До Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" надійшло клопотання про повернення сплаченого судового збору відповідно до якого, останнє просить суд повернути позивачу сплачену частину судового збору в розмірі 23 745,28 грн., у зв`язку з поданням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про повернення сплаченого судового збору, відповідно до якого останній просить суд повернути позивачеві судовий збір в розмірі 11 281,72 грн., внаслідок внесення судового збору в більшому розмірі ніж встановлено законом.

30.08.2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подання відзиву, в якому останній просить суд поновити строк подачі відзиву на позовну заяву та прийняти відзив на позовну заяву № 2708-6 від 27.08.2019 р.

Від відповідача до Господарського суду Рівненської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній позовні вимоги повністю не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що договір поставки № 281 від 06.03.2019 року, як доказ взаємовідносин, що склалися згідно видаткових накладних № 33 від 13.03.2019 року та № 32 від 18.03.2019 р. є неналежним та недопустимим. Відповідач зазначає, що поставка товару згідно вищевказаних накладних не була здійснена по договору № 281 від 06.03.2019 р. та мала позадоговірний характер. Разом з тим, Відповідач вказує на те, оскільки поставка товару згідно видаткових накладних № 33 від 13.03.2019 року та № 32 від 18.03.2019 р. мала позадоговірний характер, тому нарахування пені є неправомірним. Стосовно нарахування 3 % річних та інфляційних відповідач зазначає, що позивач мав право здійснити нарахування з моменту пред`явлення вимоги, тобто з 29.04.2019 року, але не раніше 24.04.2019 року. Водночас, відповідач зазначає, що позивач жодним чином не обґрунтував обставини, пов`язані з вимогою щодо стягнення витрат, понесених позивачем у зв`язку з поставкою товару за свій рахунок у розмірі 12 000,00 грн. Крім того, відповідач вважає, що витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. є необґрунтованими і надмірними.

Позивач неодноразово звертався до суду з клопотаннями про участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому просив суд забезпечити проведення судового засідання у справі за № 918/491/19 в режимі відеоконференції.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.07.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "31" липня 2019 року.

Ухвалою суду від 26.07.2019 року в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" про участь представника позивача в судовому засіданні 31 липня 2019 року в режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою господарського суду від 31.07.2019 року відкладено підготовче засідання на "21" серпня 2019 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.08.2019 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" про повернення судового збору задоволено частково, повернуто з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" 12 578,88 грн (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят вісім гривень 88 коп.) судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 48 від 31.05.2019 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи.

Ухвалою суду від 19.08.2019 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" від 16.08.2019 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, судове засідання у справі призначене на "21" серпня 2019 р. об 11:00 год. провести в режимі відеоконференції та доручено забезпечення проведення відеоконференції Оболонському районному суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.08.2019 року оголошено в підготовчому судовому засіданні перерву до 03.09.2019 р.

Ухвалою господарського суду від 28.08.2019 р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" про участь представника позивача в судовому засіданні 03 вересня 2019 року в режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.09.2019 року у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позов - відмовлено, продовжено Приватному підприємству "Агро-Експрес-Сервіс" процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву з ініціативи суду до 03.09.2019р.

Ухвалою суду від 03.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 918/491/19 та призначено справу до судового розгляду по суті "16" вересня 2019 р.

Ухвалою господарського суду від 09.09.2019 р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" про участь представника позивача в судовому засіданні 16 вересня 2019 року в режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.09.2019 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ШЛЯХ" задоволено, відкладено розгляд справи на "01" жовтня 2019 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.09.2019 року в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" про участь представника позивача в судовому засіданні 01 жовтня 2019 року в режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.09.2019 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" від 20.09.2019 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, судове засідання у справі призначене на "01" жовтня 2019 р. об 14:15 год. провести в режимі відеоконференції та доручено забезпечення проведення відеоконференції Оболонському районному суду м. Києва.

В судовому засіданні 01 жовтня 2019 року оголошувалася перерва до 02 жовтня 2019 року.

Представник Позивача в судове засідання 02.10.2019 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судовому засіданні 01.10.2019 року в режимі відеоконфернції був присутній представник позивача - Шаповалов А.М. і останній був обізнаний про оголошення перерви у судовому засіданні до 02.10.2019 року

Представник Відповідача в судовому засіданні 02.10.2019 року заперечив проти позовних вимог та вважає позовні вимоги необґрунтованими, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи що Позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності Позивача, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши зібрані у справі докази, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

06.03.2019 року між ТОВ "Бест Шлях" (Постачальник) та ПП "Агро-Експрес-Сервіс" (Покупець) укладено договір № 281 поставки товару (далі - Договір), за умовами якого, постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору, предметом постачання є запасні частини до сільськогосподарської техніки та транспортних засобів, шини, мастила для автомобілів, товари авто хімії або інші товари.

Згідно з п. 4.1. Договору, ціна на товар є договірною та визначається сторонами окремо на кожну партію товару в рахунку - фактурі та видаткових накладних, які являються невід`ємними частинами даного Договору. Ціна на товар встановлюється на момент виписки такого рахунку. Ціни на товар, зазначені в рахунку, дійсні до тих пір, доки дійсний рахунок.

Умови оплати за товар - 10 % передоплата, надалі періодичними платежами у сумі не менш ніж 7 (сім) % від його вартості, кожні 7 (сім) календарних днів протягом 70 (сімдесяти) календарних днів з моменту отримання товару. Якщо інше не обумовлено сторонами додатково.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що останнім на виконання п. 4.1 Договору було сформовано та передано Відповідачу рахунок на оплату № 49 від 07.03.2019 року на суму 2 025 991,44 грн.

Згідно наданого суду рахунку № 49 від 07.03.2019 року вбачається, що даний рахунок сформовано на підставі договору № 281 від 15.01.2019 року.

Крім того, Позивачем, як доказ виконання зі сторони останнього умов договору № 281 поставки товару від 06.03.2019 року, подано суду видаткові накладні № 32 від 18.03.2019 року та № 33 від 13.03.2019 року.

Як вбачається з вищевказаних видаткових накладних № 32 від 18.03.2019 року та № 33 від 13.03.2019 року ТОВ "БЕСТ ШЛЯХ" було поставлено ПП "Агро-Експрес-Сервіс" товар на підставі договору № 281 від 15.01.2019 року.

Відповідач стверджує, що між ним і Позивачем існують договірні взаємовідносини, проте останнім поставка товару на підставі договору № 281 поставки товару від 06.03.2019 року відповідачу не здійснювалася.

Сторони в судовому засіданні підтвердили існування договірних взаємовідносин по поставці товару по іншим договорам. Разом з тим, Позивачем доказів поставки товару на підставі та на виконання умов Договору № 281 поставки товару від 06.03.2019 року суду не надано.

На підставі видаткових накладних № 32 від 18.03.2019 року на суму 1 801 572,30 грн та № 33 від 13.03.2019 року на суму 224 419,14 грн Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" поставило Приватному підприємству "Агро-Експрес-Сервіс" товар на загальну суму 2 025 991 грн. 44 коп.

За твердженнями Позивача прийняття товару Покупцем за вказаними видатковими накладними підтверджується підписами представників Відповідача та довіреністю № 88 від 13.03.2019 року.

Подані Позивачем видаткові накладні № 32 від 18.03.2019 року на суму 1 801 572,30 грн та № 33 від 13.03.2019 року на суму 224 419,14 грн підписані представниками ТОВ "Бест Шлях" та ПП "Агро-Експрес-Сервіс" та скріплені відбитками печаток останніх.

Як вказує Позивач, Відповідач, станом на час звернення з позовом, вартість отриманого товару оплатив частково, сума поставленого та неоплаченого товару складала 838 591,44 грн.

Позивач зазначає, що останній неодноразово звертався на електронну пошту Відповідача з з вимогою, у формі претензій, сплатити заборгованість за отриманий товар відповідно до договору № 281 від 06.03.2019 року, які залишені відповідачем без задоволення.

Судом встановлено, що Відповідач, після звернення Позивача до суду з цим позовом та відкриття провадження у цій справі сплатив суму основного боргу у розмірі 838 591,44 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1440281734 від 18.07.2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

24.07.2019 року до суду від представника позивача надійшла заява від 24.07.2019 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній, у зв`язку зі сплатою заборгованості за товар, просить суд виключити зі складу прохальної частини позовної заяви від 11.07.2019 року вимогу про стягнення заборгованості щодо сплати загальної вартості товару в розмірі 838 591,44 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.07.2019 року вказана заява прийнята судом.

Крім того, Позивач, посилаючись на п. 6.1. Договору поставки та ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з Відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань пеню за несвоєчасну сплату періодичних щотижневих платежів у розмірі 87 057,64 грн, пеню у розмірі 804,13 грн, 3 % річних за прострочення оплати 9-ти періодичних щотижневих платежів за всі дні прострочення у розмірі 7 427,42 грн, 3 % річних за прострочення оплати загальної вартості товару протягом 70 календарних днів у розмірі 3 446,00 грн, інфляційні за неоплачені 8 періодичних щотижневих платежів у розмірі 9 643,72 грн та витрати, понесені на поставку товару за свій рахунок у розмірі 12 000,00 грн.

На підтвердження понесених на поставку товару витрат у розмірі 12 000,00 грн Позивачем надано суду рахунок - фактура № 1407 від 13.03.2019 року та акт № 1407 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 13.03.2019 року. Відповідно до вказаного акту № 1407 перевізником ФОП Буняк В.М. були надані транспортні послуги на суму 12 000,00 грн.

Відповідно до товарно - транспортної накладної № 32 від 13.03.2019 р. перевізником ФОП Буняк В.М. здійснено транспортні послуги, замовник та вантажоодержувач - ПП "Агро-Експрес-Сервіс", вантажовідправник - ТОВ "Бест Шлях".

ТОВ "Бест Шлях" 13.03.2019 року було сплачено за надані транспортні послуги ФОП ОСОБА_1 В. ОСОБА_2 . по рахунку № 1407 від 13.03.2019 р. 12 000 грн., що підтверджується платіжним доручення № 578 від 13.03.2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Поставка товару позивачем не суперечить вимогам ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

Згідно приписів частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частини другої статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб. Відповідно до цього договору відповідач зобов`язався поставити позивачу товар, а позивач, у свою чергу, прийняти його і оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який укладено сторонами, є договором поставки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Оскільки вказані видаткові накладні містять найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, посилання на договір, штамп позивача і відповідача про отримання товару та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.

Відповідно положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Враховуючи вищевикладене, враховуючи часткову оплату 18.07.2019 року Відповідачем заборгованості за товар в сумі 838 591,44 грн. та заяву Позивача про зменшення позовних вимог на вказану суму, Позивач просить суд стягнути за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань пеню за несвоєчасну сплату періодичних щотижневих платежів у розмірі 87 057,64 грн, пеню у розмірі 804,13 грн, 3 % річних за прострочення оплати 9-ти періодичних щотижневих платежів за всі дні прострочення у розмірі 7 427,42 грн, 3 % річних за прострочення оплати загальної вартості товару протягом 70 календарних днів у розмірі 3 446,00 грн, інфляційні за неоплачені 8 періодичних щотижневих платежів у розмірі 9 643,72 грн та витрати, понесені на поставку товару за свій рахунок у розмірі 12 000,00 грн.

Стосовно нарахування пені за несвоєчасну сплату періодичних щотижневих платежів у розмірі 87 057,64 грн та пені від загальної суми заборгованості щодо сплати загальної вартості товару у розмірі 804,13 грн, заявленої Позивачем до стягнення, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 1 ст. 536 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Вимоги до форми правочину, щодо забезпечення виконання зобов`язань визначені ст. 547 ЦК України, згідно якої правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За таких обставин, враховуючи що в ході розгляду справи судом встановлено про позадоговірних характер спірних правовідносин, а отже між сторонами відсутній правочин щодо забезпечення виконання зобов`язань укладений в письмовій формі, то відповідно, у позивача відсутні правові підстави для нарахування неустойки.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату періодичних щотижневих платежів у розмірі 87 057,64 грн та пені від загальної суми заборгованості щодо сплати загальної вартості товару у розмірі 804,13 грн.

Стосовно нарахування 3 % річних за прострочення оплати 9-ти періодичних щотижневих платежів за всі дні прострочення у розмірі 7 427,42 грн, 3 % річних за прострочення оплати загальної вартості товару протягом 70 календарних днів у розмірі 3 446,00 грн, інфляційні за неоплачені 8 періодичних щотижневих платежів у розмірі 9 643,72 грн, заявлених Позивачем до стягнення, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку 3 % річних та інфляційних, суд зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, проте суд здійснивши перерахунок цих нарахувань у визначених позивачем періодах, констатує, що заявлена позивачем сума є меншою ніж сума розрахована судом, а тому вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3 % річних на загальну суму 10 873,42 грн та інфляційних на суму 9 643,72 грн. є такими що підлягають задоволенню.

Стосовно витрат, понесених на поставку товару за свій рахунок та стягнення з відповідача 12 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, у спрощений спосіб за видатковими накладними № 32 від 18.03.2019 р. та № 33 від 13.03.2019 р. позивачем поставлено товар відповідачу. Факт поставки товару та прийняття його позивачем на певних умовах, визначених у відповідних накладних, свідчить про наявність між сторонами відносин з поставки товару на умовах та за ціною, визначених такими накладними. При цьому, як встановлено під час судового розгляду справи, вартість товару оплачена відповідачем в повному обсязі 18.07.2019р.

Зібраними у справі доказами (рахунок-фактура № 1407 від 13.03.2019р., платіжне доручення № 578 від 13.03.2019р. та акт здачі-прийняття робіт № 1407 від 13.03.2019р. (а.с. 47-49) також підтверджується факт надання транспортних послуг відповідачу, загальною вартістю 12 000 грн.

За таких обставин, коли факт надання транспортних послуг відповідачу та їх оплата позивачем підтверджується зібраними у справі доказами та не заперечується представником відповідача, присутнім в судовому засіданні, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 12 000 грн. витрат понесених у зв`язку з поставкою товару за свій рахунок.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених поданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з Відповідача на користь Позивача 10 873,42 грн. - 3 % річних, 9 643,72 грн. інфляційних та 12 000,00 грн витрат на поставку товару.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 87 861,77 грн пені суд відмовляє.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Як встановлено судом, спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій - Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс", а тому, витрати по сплаті судового збору у справі покладаються саме на цю особу.

Щодо стягнення з відповідача 20 000,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

За змістом частин 1 - 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, судові витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, якщо оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивач надав суду: Рахунок на оплату № 14-05/19 від 14.05.2019 р. на суму 20 000,00 грн, договір № 14-05/19 від 14.05.2019 року про надання адвокатським бюро "Юридична компанія "Шаповалов та партнери" правової допомоги, додаток № 1 до договору № 14-05/19 про надання адвокатським бюро "Юридична компанія "Шаповалов та партнери" правової допомоги від 14.05.2019 року, платіжне доручення № 31 від 15.05.2019 року на суму 20 000,00 грн.

За змістом договору № 14-05/19 про надання адвокатським бюро "Юридична компанія "Шаповалов та партнери" правової допомоги від 14.05.2019 року, з урахуванням додатку № 1, вартість послуг, вказаних у п. 1 цього Додатку, складає 20 000 грн 00 коп. Розрахунок здійснюється шляхом оплати авансу в розмірі 50 % - 10 000 грн 00 коп одразу після підписання Договору та цього Додатку та післяплати в розмірі решти 50 % - 10 000 грн 00 коп до завершення розгляду справи судом першої інстанції включно.

Відповідно до платіжного доручення № 31 від 15.05.2019 року переховано кошти на рахунок ПО Юридична компанія "Шаповалов та партнери" адвокатське бюро у розмірі 20 000,00 грн., призначення платежу - оплата по рахунку № 14-05/19 від 14.05.2019 р. за юридичний супровід.

Відповідно до ч.ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом враховано п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009, яким передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги компетентність адвоката при оформленні та поданні позову (сплата судового збору в більшому розмірі ніж встановлено законом, правове обгрунтування позовних вимог, якість представництва інтересів в суді), а також зважаючи на поведінку відповідача (сплата основної заборгованості до початку розгляду справи по суті), суд дійшов висновку про часткове задоволення зазначеної вимоги позивача та стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 10 000 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" (79060, Львівська обл., м. Львів, Франківський район, вул. Івана Пулюя, буд. 3, кв. 58, код ЄДРПОУ 41893358) задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (35112, Рівненська обл., Млинівський район, с. Ярославичі, код ЄДРПОУ 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" (79060, Львівська обл., м. Львів, Франківський район, вул. Івана Пулюя, буд. 3, кв. 58, код ЄДРПОУ 41893358) 10 873,42 грн (десять тисяч вісімсот сімдесят три гривні 42 коп.) 3 % річних, 9 643,72 грн (дев`ять тисяч шістсот сорок три гривні 72 коп.) інфляційних, 12 000,00 грн (дванадцять тисяч гривень 00 коп) витрат на поставку товару, 1 921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) витрат по сплаті судового збору та 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" (79060, Львівська обл., м. Львів, Франківський район, вул. Івана Пулюя, буд. 3, кв. 58, код ЄДРПОУ 41893358) про стягнення 87 861,77 грн пені - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Шлях" (79060, Львівська обл., м. Львів, Франківський район, вул. Івана Пулюя, буд. 3, кв. 58, код ЄДРПОУ 41893358).

Відповідач (боржник): Приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" (35112, Рівненська обл., Млинівський район, с. Ярославичі, код ЄДРПОУ 30132761).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 10 жовтня 2019 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Романюк Р.В.