РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1818/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Чкан Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський силікатний комбінат" (Дніпропетровська обл., смт Губиниха) до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (м. Харків) про стягнення 422065,97 грн, за участю представників:
позивача - адв. Сабанцева С.А. (ордер ДП №2527/004 від 15.07.2019);
відповідача - адв. Мовчан О.О. (довіреність від 08.10.2018);
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Куп`янський силікатний комбінат" (надалі - позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (надалі - відповідач), в якій просить стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (ідентифікаційний код юридичної 00131954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський силікатний комбінат" (ідентифікаційний код юридичної 41881447) заборгованість у розмірі 383931,58 грн, яка складається із суми основного боргу, 3% річних від простроченої суми, що становить 4625,67 грн, інфляційне збільшення суми боргу за весь час прострочення у розмірі 14753,67 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскільки відповідач фактично не здійснює постачання електричної енергії в рамках договору про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018, не провів розрахунок з позивачем (споживачем електричної енергії), враховуючи різницю між фактично спожитим обсягом електричної енергії та сплаченими коштами, станом на 31.12.2018, відповідач безпідставно користується грошовими коштами позивача без належних на те правових підстав.
На підставі витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 для розгляду справи №922/1818/19 визначено суддю Ольшанченко В.І.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
У вказаній ухвалі судом вирішено розглядати справу №922/1818/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 01.07.2019 о 12:00 год, про що повідомлено учасників справи.
27.06.2019 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що за своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання у розумінні ст. 625 ЦК України, що узгоджується з правовою позицією ВСУ, викладеною у постанові від 01.07.2015 у справі №910/14120/14.
01.07.2019 ухвалою суду було повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 15.07.2019 о 12:30 год.
Після судового засідання, 01.07.2019 позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій збільшує розмір позовних вимог, заявлених у позовній заяві на суму заборгованості відповідача за розподіл електричної енергії у розмірі 18755,05 гривень та просить стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" заборгованість у розмірі 402686,63 грн, яка складається із суми основного боргу, 3% річних від простроченої суми, що становить 4625,67 грн, інфляційне збільшення суми боргу за весь час прострочення у розмірі 14753,67 грн, понесених товариством судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 6330,99 грн. До зазначеної заяви позивач додав копію платіжного доручення №412 від 27.06.2019 про доплату судового збору за збільшений розмір позовних вимог в сумі 281,33 грн.
Протокольною ухвалою суду від 15.07.2019 було прийнято до розгляду у наданій редакції заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.
15.07.2019 підготовче засідання було відкладено на 22.07.2019 о 12:00 год, про що ухвалою суду від 15.07.2019 повідомлено сторін.
18.07.2019 відповідач надав письмові заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, в яких вказав, що якщо предметом первісних позовних вимог по даній справі є передплата в сумі 383931,58 грн за постачання електроенергії за договором про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018, який в силу ч. 2 п. 6 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" в частині постачання електричної енергії договір припинив свою дію з 01.01.2019, то сума 18755,05 грн за призначенням платежу є оплатою за розподіл електричної енергії, а даний вид послуги та оплата за нього не передбачена умовами договору про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018. Предметом вказаного договору відповідно до п. 1 є продаж (постачання) електричної енергії споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а відповідно до п. 2.2.2 постачальник зобов`язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару. Здійснення передплати за розподіл електроенергії також не передбачено, а ні умовами самого договору №60012 від 22.06.2018, а ні додатком до договору №2 "Порядок розрахунків" відповідно до умов якого, згідно з п. 2.3.3 договору позивач зобов`язаний був своєчасно оплачувати вартість електричної енергії. Таким чином, сума передплати за розподіл у розмірі 18755,05 грн не має відношення до виконання позивачем умов договору про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018, тобто має іншу підставу позовних вимог та не є, як це стверджує позивач, заборгованістю за розподіл електричної енергії. Послуга з розподілу електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу відповідно до розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії виключно на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який між сторонами даної справи не укладався. Крім того позивач не звертався до АТ "Харківобленерго" з вимогою про поверненням зазначеної суми 18755,05 грн, сплаченою за платіжним дорученням №262 від 14.01.2019.
Протокольною ухвалою суду від 22.07.2019 прийнято до розгляду заперечення відповідача на заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.
22.07.2019 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог за вих.№29 від 18.07.2019, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 402686,63 грн попередньої оплати, 3% річних за період з 01.01.2019 по 22.04.2019 у розмірі 3994,55 грн, 3% річних за період з 23.04.2019 по 12.05.2019 у розмірі 631,12 грн, що у загальному розмірі складає 4625,67 грн. Також у цій заяві позивач просить стягнути з відповідача на свою користь індекс інфляції, нарахований за період з 01.01.2019 по 22.04.2019 у розмірі 14753,67 грн.
Протокольною ухвалою суду від 22.07.2019 було відхилено вищезазначену заяву позивача про уточнення позовних вимог, оскільки вона подана з порушенням встановленого судом процесуального строку та без заяви про його продовження, а також оскільки позивачем не додано документів, що підтверджують надіслання (надання) заяви відповідачу.
22.07.2019 позивач надав відповідь на відзив за вих.№30 від 18.07.2019.
Протокольною ухвалою суду від 22.07.2019 відповідь позивача на відзив відповідача залишено без розгляду, оскільки позивачем не додано документів, що підтверджують надіслання (надання) цієї відповіді відповідачу, а також у зв`язку з тим, що вона надана з порушенням встановленого судом строку та без заяви про її продовження.
22.07.2019 ухвалою суду було повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 07.08.2019 о 14:00 год.
22.07.2019 після судового засідання позивач надав заяву про уточнення позовних вимог вих.№29 від 18.07.2019 та відповідь на відзив вих.№30 від 18.07.2019.
Протокольною ухвалою суду від 07.08.2019 залишені без розгляду надані позивачем заява №29 від 18.07.2019 та відповідь на відзив №30 від 18.07.2019, оскільки вони були розглянуті на минулому підготовчому засіданні.
29.07.2019 позивач надав клопотання за вих.№31 від 26.07.2019 про приєднання до матеріалів справи заяви позивача про уточнення позовних вимог від 18.07.2019 вих.№29 та відповіді на відзив від 18.07.2019 вих.№30.
07.08.2019 протокольною ухвалою суду було відхилено клопотання позивача №31 від 26.07.2019, оскільки: по-перше, заява про уточнення позовних вимог та відповідь на відзив подані з порушення встановленого процесуального строку; по-друге, не допускається одночасна зміна предмета та підстави позову.
30.07.2019 позивач надав клопотання №32 від 29.07.2019 про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 12.12.2018; копії додатку до заяви-приєднання; копію рахунку №60012/01-2019.
Протокольною ухвалою суду від 07.08.2019 відхилено клопотання позивача №32 від 29.07.2019, оскільки докази подані з порушенням встановленого судом строку та без обґрунтування неможливості їх подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2019 учасників справи повідомлено про продовження строку проведення підготовчого засідання на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 09.09.2019 о 15:30 год.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2019 було повідомлено сторін про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.09.2019 о 15:00 год.
23.09.2019 в судовому засіданні була оголошена перерва до 30.09.2019 об 11:30 год.
30.09.2019 позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення №439 від 27.09.2019 про сплату судового збору в сумі 0,01 грн.
30.09.2019 протокольною ухвалою суду задоволено вищевказане клопотання позивача.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
22.06.2018 між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №60012 (надалі - договір), за яким постачальник (відповідач) продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.
Згідно з п. 2.2.2 договору постачальник електричної енергії зобов`язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділу 6 договору, відповідно до додатку №1 "Договірні величини електроспоживання на 2018 рік".
Відповідно до п. 2.3.3 договору споживач зобов`язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку №2 "Порядок розрахунків".
Пунктом 9.5 вказаного договору сторони визначили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2018.
Відповідно до п. 1 Порядку розрахунків (для споживачів, які живляться від мереж класу напруги 35-110-154 кВ та 330 кВ), що є додатком №2 від 22.06.2018 до договору про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018 (надалі - Порядок розрахунків), споживачу (відповідачу) встановлений розрахунковий період з 01 числа місяця до 01 числа наступного місяця.
Згідно з п. 4.5 Порядку розрахунків розрахунки за електричну енергію здійснюються споживачем до початку розрахункового періоду на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка.
Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівкових коштів в касу постачальника (п. 4.4 Порядку розрахунків).
Як зазначає позивач у позовній заяві, він щомісячно перераховував на рахунок АТ "Харківобленерго" грошові кошти для створення та подальшого використання накопичувального авансового платежу.
Як убачається з матеріалів справи, позивач у період з 05.06.2018 по 05.12.2018, в рамках укладеного з відповідачем договору, перерахував на користь відповідача грошові кошти у загальній сумі 690006,24 грн, що підтверджується: платіжним дорученням №46 від 05.06.2018 на суму 102606,24 грн, здійсненним позивачем на підставі рахунку відповідача №60012 на оплату за електроенергію за червень 2018 року від 01.06.2018 на суму 102606,24 грн; №17 від 04.07.2018 на суму 91000,00 грн згідно з договором №60012 від 22.06.2018, а також платіжними дорученнями: №95 від 06.08.2018 на суму 32700,00 грн, №128 від 07.09.2018 на суму 103000,00 грн, №162 від 04.10.2018 на суму 102500,00 грн, №198 від 08.11.2018 на суму 69000,00 грн та №227 від 05.12.2018 на суму 189200,00 грн, сплаченими позивачем відповідачу як передплату за електроенергію згідно з договором №60012 від 22.06.2018.
За період з 05.06.2018 по 31.12.2018 за договором про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018 на користь ТОВ "Куп`янський силікатний комбінат" фактично було поставлено та спожито ним електричну енергію на загальну суму 256074,66 грн, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії за червень 2018 року на суму 8516,32 грн, за липень 2018 року на суму 12631,74 грн, за серпень 2018 року на суму 25304,51 грн, за вересень 2018 року на суму 27703,72 грн, за жовтень 2018 року на суму 42916,07 грн, за листопад 2018 року на суму 62178,25 грн та за грудень 2018 року на суму 76824,05 грн.
Таким чином, в результаті того, що суми накопичувального авансового платежу, що перераховувалися споживачем (позивачем) на користь постачальника (відповідача), перевищують фактичний обсяг спожитої ним електричної енергії, виникла сума невикористаного резерву, яка станом на 31 грудня 2018 року становила 433931,58 грн (де: 690006,24 грн (перерахована сума авансового платежу станом на 31.12.2018) - 256074,66 грн (сума спожитої електричної енергії станом на 31.12.2018))
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 16.11.2018 прийнято постанову №1446 "Про видачу АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".
Відповідно до п. 1 вказаної постанови НКРЕКП постановлено видати Акціонерному товариству "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) Акціонерного товариства "Харківобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством).
Пунктом 2 зазначеної постанови НКРЕКП постановлено анулювати Акціонерному товариству "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року №70, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17 вересня 1996 року №92, на підставі пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".
В п. 3 цієї постанови зобов`язано акціонерне товариство "Харківобленерго":
1) до 01 січня 2019 року забезпечити завершення організаційних заходів, пов`язаних з анулюванням ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності за ліцензією з розподілу електричної енергії, зокрема, але не виключно:
- надавати послуги з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 24 січня 2018 року N 85 (із змінами), із дотриманням визначених напрямків та обсягів використання коштів за статтями витрат структур тарифів;
- виконувати схвалену постановою НКРЕКП від 21 червня 2018 року N 548 інвестиційну програму та заходи з ремонтів основних фондів у повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та згідно з передбаченими відповідною статтею структури тарифу обсягами фінансування;
2) до 01 квітня 2019 року надавати до НКРЕКП звітність відповідно до вимог підпунктів 7 пунктів 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25 липня 2017 року №932, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13 квітня 2017 року №504, необхідну для виконання НКРЕКП своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП, та розмістити на своєму веб-сайті річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом;
3) до 01 січня 2019 року укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачами, електроустановки яких приєднані до системи розподілу електричної енергії Акціонерного товариства "Харківобленерго", та договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з електропостачальниками, які мають намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії таким споживачам, із відкладальною умовою набрання ними чинності з 01 січня 2019 року.
Згідно з п. 4 зазначеної постанови, ця постанова набирає чинності з дня прийняття, крім пунктів 1 та 2, які набирають чинності з 01 січня 2019 року.
Таким чином, з 01.01.2019 АТ "Харківобленерго" не є постачальником електричної енергії та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.
Те, що з 01.01.2019 підприємство відповідача повністю припинило діяльність з постачання електричної енергії та продовжило лише виконання функцій з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Харківської області, також підтверджує сам відповідач у наданому суду відзиві на позовну заяву.
У заяві-приєднанні від 12.12.2018 до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, АТ "Харківобленерго" повідомило споживача про те, що на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та з метою неперервного електрозабезпечення за об`єктами споживача, наведеними у додатку до цієї заяви-приєднання, учасник роздрібного ринку електричної енергії оператор системи розподілу АТ "Харківобленерго", яке діє на підставі ліцензії, повідомляє про припинення діяльності постачальника за регульованим тарифом АТ "Харківобленерго" та приєднання споживача з 01.01.2019, але не раніше дати анулювання ліцензії АТ "Харківобленерго" з передачі місцевими локальними електричними мережами, до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018 за особовим рахунком №60012 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.
При цьому, АТ "Харківобленерго" було виставлено позивачу рахунок №60012/01-2019 на попередню оплату в сумі 18755,05 грн за договором про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018 за січень 2019 року, який був оплачений позивачем, про що свідчить платіжне доручення №262 від 14.01.2019 на суму 18755,05 грн.
21.01.2019 за виx.№6 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив повернути переплату у розмірі 433931,58 грн за договором постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач відповідь не надав та переплату за договором про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018 не повернув позивачу.
05.04.2019 позивач надіслав відповідачу претензію за вих.№9 від 05.04.2019 з вимогою виконати зобов`язання відповідно до умов договору та повернути на користь споживача (позивача) грошові кошти, які були сплачені у вигляді авансованого платежу, загалом на суму 433931,58 грн.
Вищезазначену претензію №9 від 05.04.2019 відповідач отримав 08.04.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.04.2019.
У листі-відповіді №56к-01/08-2419 від 22.04.2019 відповідач повідомив позивача про те, що джерелом для повернення споживачам перерахованих ними авансових платежів за електроенергієї можуть бути кошти, які надходять від боржників відповідача, які не погасили свою заборгованість за електроенергією станом на 01.01.2019, проте, у березні 2019 року АТ "Харківобленерго" повністю розрахувалось з ДП "Енергориннок", тому з`явилась можливість поступово розрахуватись з кредиторами при умові погашення заборгованості за спожиту електричну енергію споживачами-боржниками. Також, у цьому листі-відповіді, відповідач повідомив позивача про те, що він перерахував йому кошти в сумі 50000,00 грн, та вказав, що залишок коштів, по мірі розрахунків боржників з АТ "Харківобленерго", а отже за наявності фінансової можливості, буде частками повернуто ТОВ "Куп`янський силікатний комбінат", тобто позивачу.
22.04.2019 відповідач перерахував позивачу кредитове сальдо за договором №60012 від 22.06.2018 згідно з службовою запискою №56/к/08-203 від 18.04.2019 на суму 50000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №8717 від 22.04.2019 на суму 50000,00 грн.
Відповідно до підписаного сторонами та скріпленого печатками підприємств акту звіряння взаємних розрахунків станом на 01.06.2019 за договором №60012 від 22.06.2018 існує заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 402686,63 грн.
Залишок коштів перерахованого авансового платежу в сумі 402686,63 грн за договором №60012 від 22.06.2018 відповідачем у добровільному порядку не повернуто, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Аналогічні положення містить ст. 174 ГК України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018.
За приписами ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
За приписами ст. 8, 45 вказаного Закону господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
З 01.01.2019 АТ "Харківобленерго" розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Харківської області на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, що видана згідно з постановою НКРЕКП №1446 від 16.11.2018. Ліцензія позивача на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом з цього ж часу анульована.
Таким чином, з 01.01.2019 АТ "Харківобленерго" не є енергопостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.
Вищевикладене свідчить, що АТ "Харківобленерго" на теперішній час не має можливості виконувати свої зобов`язання за договором про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018 по постачанню у 2019 році електричної енергії.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідач належних та допустимих доказів повернення позивачу переплати за договором про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018 в сумі 402686,63 грн не надав.
В судовому засіданні представник відповідача не заперечив того факту, що станом на 01.01.2019 у АТ "Харківобленерго" виникла кредиторська заборгованість перед споживачами електричної енергії (в тому числі і перед позивачем у даній справі) по попередній оплаті за електричну енергію в розмірі більшому за обсяги спожитої електричної енергії.
Отже, правові підстави для утримання відповідачем попередньої оплати, сплаченої позивачем, відсутні.
Посилання відповідача стосовно того, що він є тільки розпорядником коштів оптового ринку електричної енергії та не має права власності щодо грошових коштів, які акумулюються на відповідному рахунку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, тобто неповернення позивачу попередньої оплати є наслідком протиправних дій ПАТ "Державний ощадний банк України", суд вважає необґрунтованими.
Суд вважає, що взаємовідносини відповідача з ПАТ "Державний ощадний банк України" по розпорядженню коштами на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання не є підставами, які звільняють його від обов`язку повернення позивачу суми попередньої оплати за договором про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018 за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті.
Посилання представника відповідача про те, що сума передплати за розподіл у сумі 18755,05 грн не має відношення до виконання позивачем умов договору про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018, тобто має іншу підставу позовних вимог та не є, як це стверджує позивач, заборгованістю за розподіл електричної енергії, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідач не надав суду укладеного сторонами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, а відповідно до розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії послуга з розподілу електричної енергії повинна здійснюватись оператором системи розподілу виключно на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Крім того, як убачається з матеріалів справи, а саме з рахунку №60012/01-2019 на попередню оплату послуги з розподілу електричної енергії за договором про постачання електричної енергії від 22.06.2018 №60012 за січень 2019 року, вказаний рахунок виписаний відповідачем позивачу саме за договором про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018.
Проте, умовами договору про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018 не передбачено надання відповідачем позивачу послуг з розподілу електроенергії та зобов`язань позивача щодо сплати ним відповідачу коштів за цей розподіл електричної енергії.
Також відповідач не надав доказів врегулювання сторонами можливості використання оплати за договором про постачання електричної енергії в рахунок оплати послуг з розподілу електричної енергії.
Зарахування взаємних грошових вимог сторін (у разі їх наявності) є правом сторін і не є предметом розгляду суду в даній справі.
Крім того, судом приймається до уваги наявний в матеріалах справи акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.06.2019 за договором №60012 від 22.06.2018 на суму 402686,63 грн, яким відповідач визнав, що заборгованість перед ТОВ "Куп`янський силікатний комбінат" становить 402686,63 грн.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та, в окремих випадках, - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, скільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив ані факт підписання акту звіряння взаємних розрахунків станом на 01.06.2019 за договором №60012 від 22.06.2018 на суму 402686,63 грн, ані факту наявності станом на час проведення судового засідання заборгованості перед позивачем по попередній оплаті за електричну енергію.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з АТ "Харківобленерго" 402686,63 грн надмірно сплачених коштів за договором про постачання електричної енергії №60012 від 22.06.2018 обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми, що становить 4625,67 грн, інфляційне збільшення суми боргу за весь час прострочення у розмірі 14753,67 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вищевказаною статтею передбачена можливість стягнення 3% річних та інфляційних за прострочення саме грошового зобов`язання.
Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу.
За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 ЦК України.
Така правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 29.10.2014 по справі №921/266/13-г/7.
В даному випадку ч. 2 ст. 625 ЦК України не може бути застосована, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором про постачання електричної енергії, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні названої статті.
За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 693 ЦК України, згідно з якою на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 по справі №3-03гс13).
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4625,67 грн та інфляційних в сумі 14753,67 грн, суд вважає необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним обов`язку щодо повернення позивачу надмірно сплачених за договором коштів не надав.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити в позові частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 174, 193, 275, 276 ГК України, ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 629, 693, 714 ЦК України, ст. 46, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України,
ВИРІШИВ:
В позові відмовити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149. Код ЄДРПОУ 00131954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп`янський силікатний комбінат" (51251, Дніпропетровська обл., смт Губиниха, вул. Берегового, 1. Код ЄДРПОУ 41881447) передплату за договором №60012 про постачання електричної енергії від 22.06.2018 у сумі 402686,63 грн та судовий збір у сумі 6040,30 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "09" жовтня 2019 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://court.gov.ua/.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2019 |
Оприлюднено | 15.10.2019 |
Номер документу | 84879391 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ольшанченко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні