Рішення

від 01.10.2019 по справі 926/1288/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Справа № 926/1288/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» , м. Тернопіль

до Тереблечанської сільської ради, с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , с. Кам`яна Глибоцького району Чернівецької області

про визнання недійсним та скасування рішень XXX позачергової сесії Тереблечанської сільської ради VII скликання та зобов`язання вчинити дії

Суддя О.В. Гончарук

Секретар судового засідання - Балух-Бзовик М.В.

Представники:

від позивача - Мельник С.Г., ордер ЧЦ01250 від 17.04.2019;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» звернулося до Господарського суду Чернівецької області до Тереблечанської сільської ради з позовом, в якому просить:

- визнати недійсним та скасувати рішення XXX позачергової сесії Тереблечанської сільської ради VII скликання за №№ 88-30/18, 89-30/18, 90-30/18, 91-30/18 від 25.06.2018.

- зобов`язати Тереблечанську сільську раду розглянути заяви ТОВ «Агроцентр-Буковина» по суті та надати дозвіл на розробку технічної документації на земельні ділянки площею 0,3438 га, площею 2,5021 га та площею 7,7072 га.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №926/107/18 від 07.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2018, визнано недійсним рішення Тереблечанської сільської ради №155-25/17 від 08.12.2017, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельних ділянок площею 0,3438 га, площею 2,5021 га та площею 7,7072 га на яких розташовано нерухоме майно позивача.

При цьому, позов обґрунтовується обставинами, пов`язаними з тим, що оскаржуваними рішеннями від 25.06.2019 відповідач вже повторно фактично відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення та надання в оренду цих же земельних ділянок (оскільки не прийняв по суті рішення щодо заяв позивача) i прийняв рішення про їх поділ.

Така відмова відповідача, на думку позивача, є необґрунтована та суперечить вимогам статті 123 Земельного кодексу України, де передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки.

Одночасно, вказівка у оспорюваних рішеннях на те, що відповідачем прийнято рішення про поділ земельних ділянок, на яких розташоване майно позивача, є неправомірною та такою, яка порушує право позивача на користування земельними ділянками для обслуговування вищезазначених приміщень та укладення договору оренди i є перешкодою у здійсненні товариством господарської діяльності.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.05.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі, а також повернуто без розгляду заяву про забезпечення позову.

03 червня 2019 року через канцелярію Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшла заява (вх. № 1315) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2019 відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду у підготовчому засіданні на 25.06.2019.

Ухвалою суду від 04.06.2019 задоволено заяву позивача про забезпечення позову (вх. № 1316 від 03.06.2019) та ухвалено заборонити Тереблечанській сільській раді виконувати оспорювані рішення XXX позачергової сесії Тереблечанської сільської ради VII скликання за №№ 88-30/18, 89-30/18, 90-30/18, 91-30/18 від 25.06.2018, здійснювати поділ спірних земельних ділянок та передавати їх третім особам.

24 червня 2019 року через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області від Тереблечанської сільської ради надійшов відзив на позовну заву (вх. № 1432), в якому відповідач позов не визнає з тих підстав, що на спірних земельних ділянках відсутнє нерухоме майно позивача та просить суд призначити комплексну судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою суду від 25.06.2019 відмовлено у відкритті провадження у справі за матеріалами заяви ОСОБА_1 (вх. № 1426) про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвалою від 25.06.2019 залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а підготовче засідання відкладено на 02.07.2019.

Ухвалою від 02.07.2019 відкладено підготовче засідання на 07.08.2019 та продовжено строк підготовчого провадження до 02.09.2019.

05 серпня 2019 року через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області від позивача надійшло клопотання (вх. № 1860) про відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв`язку з перебуванням його представника у відпустці.

07 серпня 2019 року через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області від третьої особи надійшло клопотання (вх. № 1877) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №715/1524/19 за позовом ОСОБА_1 до Тереблечанської сільської ради про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 07.08.2019 відкладено підготовче засідання на 21.08.2019.

Ухвалою господарського суду від 21.08.2019, за клопотанням представника позивача, підготовче засідання відкладено на 03.09.09.

Ухвалою підготовчого засідання від 03.09.2019 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. № 1877) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №715/1524/19 відмовлено.

Ухвалою від 03.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 03.09.2019 відкладено розгляд справи на 01.10.2019.

На день вирішення спору, 01.10.2019, відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Третя особа також у судове засідання не з`явилась.

Враховуючи, що відповідача та третю особу належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а цими учасниками не подано будь яких заяв про відкладення розгляду справи, судове засідання проводиться без участі цих осіб за наявними в матеріалах справи доказами, з урахуванням позиції відповідача, зазначеній у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» є власником нежитлових приміщень, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,3438 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності, кадастровий номер - 7321085400:01:004:0559 за адресою: АДРЕСА_1 ; власником нежитлових приміщень, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 2,9060 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності, кадастровий номер - 7321085400:01:004:0558 за адресою: АДРЕСА_1 та власником нежилих приміщень, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 7,8951 га, цільове призначення для іншої комерційної діяльності, кадастровий номер - 7321085400:01:002:0366 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені обставини підтверджуються інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру права власності на нерухоме майно та довідок № 372 від 07.04.2014, №744, 745 від 11.03.2016 виконавчого комітету Тереблечанської сільської ради, що містяться в матеріалах справи.

Крім цього, зазначені обставини встановлено рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.05.2018 у справі 926/107/18, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2018.

Судами у справі №926/107/18 встановлено, що набуття позивачем права власності на вищезазначені будівлі відбулось внаслідок внесення цих об`єктів нерухомості до його статутного капіталу, особою-засновником, яка попередньо придбала ці будівлі на аукціоні, що проводився з метою реалізації майна банкрута.

22 листопада 2017 позивачем подано до Тереблечанської сільської ради три заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, з долученням документів, передбачених статтею 123 Земельного кодексу України, а саме земельних ділянок: площею 0,3438 га в с.Тереблече Глибоцького району кадастровий номером 7321085400:01:004:0559, площею 2,8251 га в с.Тереблече Глибоцького району кадастровий номер 7321085400:01:004:0562; площею 7,8951 га в с.Тереблече Глибоцького району кадастровий номер 7321085400:01:002:0366.

Рішенням XXV сесії VII скликання №155-25/17 Тереблечанської сільської ради від 08 грудня 2017 року відмовлено позивачу у передачі земельних ділянок в оренду і винесено вищевказане питання на розгляд загальних зборів громади.

Вищезазначеним рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.05.2018 у справі №926/107/18 визнано недійсним рішення №155-25/17 від 08.12.2017 ХХV сесії VII скликання.

В подальшому, 14 червня 2018 року позивач звернувся до Тереблеченської сільської ради з проханням щодо повторного розгляду заяв про надання дозволу на дозволу на розробку проекту землеустрою на спірні земельні ділянки.

Оскаржуваними в межах справи №926/1288/19 рішеннями XXX позачергової сесії Тереблечанської сільської ради VII скликання за №№ 88-30/18, 89-30/18, 90-30/18, 91-30/18 від 25.06.2018:

- заяву товариства з обмеженою відповідальністю Агроцентр-Буковина взято до відома та уповноважено землевпорядника сільської ради забезпечити оприлюднення проекту рішення та розгляду на черговій сесії сільської ради згідно з вимогами чинного законодавства;

- проведено поділ земельної ділянки площею 0,3438 га в с.Тереблече Глибоцького району кадастровий номером 7321085400:01:004:0559: на земельну ділянку площею 0,1220 га, цільове призначення якої - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,2218 га, цільове призначення якої - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6);

- проведено поділ земельної ділянки площею 2,8251 га в с.Тереблече Глибоцького району кадастровий номер якої 7321085400:01:004:0562 на: земельну ділянку площею 0,4200 га, цільове призначення якої - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,2880 га, цільове призначення якої - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,2500 га, цільове призначення якої - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,6356 га, цільове призначення якої - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,6417 га, цільове призначення якої - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,2600 га, цільове призначення якої - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,0902 га, цільове призначення якої - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6);

- проведено поділ земельної ділянки площею 7,8951 га в с.Тереблече Глибоцького району кадастровий номер якої 7321085400:01:002:0366 на: земельну ділянку площею 0,6284 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,1888 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,2806 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,2884 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,1882 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,2613 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,2000 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,4116 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,3766 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,6600га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,2884 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,2186 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,2433 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6); земельну ділянку площею 0,4000 га, цільове призначення - для іншої комерційної діяльності (код 1.11.6).

Судом в процесі розгляду справи встановлено, що з моменту державної реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно, що знаходиться на спірних земельних ділянках, до часу прийняття оскаржуваних у цій справі рішень, державна реєстрація припинення права власності на все нерухоме майно або частину нерухомого майна позивача, не здійснювалась. Також, матеріали справи не містять будь-яких рішень відповідача щодо розгляду заяв позивача у період після прийняття оскаржуваних рішень Тереблечанської сільської ради.

Статтею 123 Земельного кодексу України, встановлено порядок отримання земельної ділянки у користування із земель комунальної власності.

Так, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

1. надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

2. формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Радою Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як вбачається із приписів частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

У разі якщо місце розташування об`єкта, розміри і межі земельної ділянки, що пропонується до вилучення (викупу), та умови вилучення (викупу) цієї ділянки погоджені згідно з вимогами статті 151 цього Кодексу, які під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не змінилися, проект погодженню не підлягає.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

1. затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

2. вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, що набула права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 2 вищевказаної статті унормовано, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, для переходу до нового власника нерухомості права користування земельною ділянкою на тих самих умовах необхідно встановити чи цим правом володів попередній власник нерухомості.

Як встановлено рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.05.2018, обставини щодо наявності в попереднього власника права користування на спірні земельні ділянки підтверджується листом № 2 від 08.01.2014, заявою №13/03-17 від 13.03.2017 Про розірвання договорів оренди земельних ділянок , а також ухвалами Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2017 та 02.02.2016 у справі №10/206/б, з яких вбачається, що попередній власник володів правом оренди земельних ділянок, на яких розміщені придбані об`єкти нерухомості.

Таким чином, право користування спірними земельними ділянками перейшло до позивача, а позивач, з метою оформлення належного правокористування звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки на земельній ділянці площею 7,8951 га з кадастровим номером 7321085400:01:002:0366 також розміщене нерухоме майно третьої особи - ОСОБА_1 , внаслідок чого останній також не позбавлений можливості оформити право на частину цієї земельної ділянки.

Натомість відповідачем повторно, всупереч вимог вищезазначеного земельного законодавства, заяви позивача не розглянуто, а земельні ділянки, право користування якими в силу вимог статті 120 Земельного кодексу України виникло у власників розміщеного на них нерухомого майна, поділено на інші земельні ділянки.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2013 у справі "Волков проти України" зазначено, що в країнах повинен діяти принцип правової визначеності, який зобов`язує держави та їх органи здійснювати реалізацію прав та їх захист шляхом прийняття законодавства з чітким правовим визначенням спірних правовідносин та гарантує громадянам очікувати від держав та їх органів своєчасних та вичерпних дій відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", від 20.05.2010 і "Тошкуце та інші проти Румунії", від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", та "Беєлер проти Італії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно із частиною 1 статті 392 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з пунктом г частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 2 роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (пункти 6, 10 частини першої статті 20 ГПК України).

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом в процесі розгляду справи встановлено обставини існування у позивача речового права на спірні земельні ділянки, що виникло в силу вимог статті 120 Земельного кодексу України у зв`язку з наявністю на цих земельних ділянках нерухомого майна належного позивачу на праві приватної власності. Оскаржуваними рішеннями сільської ради породжено спір про це речове право позивача, оскільки рішення стосуються дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою подальшого надання спірних земельних ділянок у користування. При цьому, здійснений відповідачем поділ спірних земельних ділянок є передчасним та також порушує право позивача на користування земельними ділянками, оскільки, в першу чергу відповідач зобов`язаний вирішити заяви позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та у передбаченому земельним законодавством порядку передати позивачу земельні ділянки у користування.

Оскільки у справі встановлено наявність порушеного речового права на спірні земельні ділянки у позивача, а рішення відповідача, які оскаржується прийняті всупереч вимог статтею 120, 123 Земельного кодексу України позов в частині визнання недійсними та скасувати рішення XXX позачергової сесії Тереблечанської сільської ради VII скликання за №№ 88-30/18, 89-30/18, 90-30/18, 91-30/18 від 25.06.2018 та зобов`язання Тереблечанську сільську раду розглянути заяви ТОВ «Агроцентр-Буковина» про надання дозволу на розробку технічної документації на земельні ділянки площею 0,3438 га, площею 2,5021 га та площею 7,7072 га є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Що стосується посилань на відсутність майна позивача на спірних земельних ділянках, то суд зазначає слідуюче.

Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам`яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.

Згідно з положеннями статті 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статі 349 ЦК Украйни, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Натомість, матеріали справи не місять належних доказів на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування обставин відсутності, у тому числі, знищення нерухомого майна позивача на спірних земельних ділянках. Відповідачем не доведено жодної, передбаченої статтею 349 ЦК України підстави припинення на час прийняття оскаржуваних рішень, права власності позивача на вищезазначене нерухоме майно.

Щодо позову в частині зобов`язання Тереблечанської сільської ради надати ТОВ «Агроцентр-Буковина» дозвіл на розробку технічної документації на земельні ділянки площею 0,3438 га, площею 2,5021 га та площею 7,7072 га, то позов в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки позивач наполягав на наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що встановлено також рішенням господарського суду від 07.05.2018 за №926/107/18. Відтак, відсутні підстави зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку технічної документації на спірні земельні ділянки.

З урахуванням часткового задоволення позову, судові витрати слід розподілити між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи заяву представника позивача про вирішення питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог, заявленої в порядку статті 221 Господарського процесуального кодексу України, питання щодо стягнення іншої частини судових витрат у вигляді правничої допомоги буде вирішено у судовому засіданні 15.10.2019.

Керуючись статтями 4, 20, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» (м. Тернопіль, вул. Оболоня, 3А, код ЄДР: 40578642) до Тереблечанської сільської ради (с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області, вул. Головна, 10, код ЄДР:7321085400) - задовольнити частково.

2. Визнати недійсними та скасувати рішення XXX позачергової сесії Тереблечанської сільської ради VII скликання за №№ 88-30/18, 89-30/18, 90-30/18, 91-30/18 від 25.06.2018.

3. Зобов`язати Тереблечанську сільську раду розглянути заяви ТОВ «Агроцентр-Буковина» про надання дозволу на розробку технічної документації на земельні ділянки площею 0,3438 га, площею 2,5021 га та площею 7,7072 га.

4. У задоволенні позову в частині зобов`язання Тереблечанської сільської ради надати ТОВ «Агроцентр-Буковина» дозвіл на розробку технічної документації на земельні ділянки площею 0,3438 га, площею 2,5021 га та площею 7,7072 га - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/ .

Повне судове рішення складено 10.10.2019.

Суддя О.В. Гончарук