Рішення

від 09.10.2019 по справі 235/3019/19

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 235/3019/19

Номер провадження 2/235/1198/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровська Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області про визнання права власності на спадщину, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2,00 гектарів, кадастровий номер 1422782800:12:000:0852, яка розташована на території Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 є спадкоємцем майна після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкове майно успадковане позивачем шляхом подачі заяви до нотаріуса. Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що розташована на території Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області, призначена для ведення особистого селянського господарства відмовлено, оскільки в правовстановлюючих документах на об`єкт нерухомого майно, а саме в державному акті та витягу з державного земельного кадастру зазначено різні відомості про кадастрові номери земельної ділянки. За таких обставин ОСОБА_1 , з посиланням на положення ст. ст. 328, 392, 1276 ЦК України заявлено вимоги захисту майнових прав.

Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 (діє на підставі договору на надання правової допомоги, ордеру адвоката на ведення справи) у судове засідання не з`явилися, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, надіслано на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи в їх відсутність, при чому позовні вимоги підтримані.

Відповідачем Лисівською сіслькьою радою Донецької області, в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявлено клопотання про проведення судового розгляду в відсутність представника органу місцевого самоврядування, заперечень по суті заявлених вимог не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Лисівка Красноармійського району Донецької області, громадянка України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (відомості підтверджено копією паспорта - а.с. 5).

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 (родинні відносини документально підтверджено копію свідоцтва про народження - а.с. 6, копією свідоцтва про укладення шлюбу - а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла (свідоцтво про смерть - а.с. 8).

В силу ч. 1 ст. 1220 ЦК України, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_3 за життя скористалася наданим ст. 1234 ЦК України правом на залишення заповіту.

Згідно заповіту, посвідченого 13.09.2011 року секретарем виконкому Лисівської сільської ради Красноармійського району Донецької області Дика Марія Павлівна на випадок своєї смерті здійснила розпорядження - заповіла належне їй майно, де б воно не було і з чого воно б не складалася і взагалі все те, що буде належати на день її смерті - ОСОБА_1 (а.с. 9).

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Статтями 1268, 1269 ЦК України визначено порядок прийняття спадщини. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строк, встановленого статтею 1270 ЦК України.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До складу спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 входить нерухоме майно у вигляді земельної ділянки площею 2,00 гектарів, розташована на території Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області, призначена для ведення особистого селянського господарства - згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДН № 023190 (а.с. 11).

Згідно листа Другої покровської державної нотаріальної контори № 565/01-16 від 31.05.2019 року, Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 56371098 від 31.05.2019 року - після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - за заявою спадкоємця ОСОБА_1 відкрита спадкова справа № 60/2015 від 24.03.2015 року; заяву про відмову від спадщини подав чоловік спадкодавця ОСОБА_4 (а.с. 28, 29, 30, 31).

Постановою державного нотаріуса Другої покровської державної нотаріальної контори позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку, розташовану на території Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області (а.с. 16). Постанова нотаріуса вмотивована положенням п. 4.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердж. наказом МЮ № 296/5 від 22.02.2012 р., - з поясненням, що спадкоємцем не надано Витяг з державного земельного кадастру, документи, які встановлюють право власності на спадкове майно містять розбіжності, а саме в державному акті зазначено кадастровий номер, що не відповідає даним Державного земельного кадастру.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

На підтвердження підставності та обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 надано наступні докази.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 023190, виданий 12.11.2003 року на ім`я ОСОБА_3 кадастровий номер земельної ділянки - 1422782800:11:000:0049 (а.с. 11).

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відповідно до п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердж. наказом МЮ № 296/5 від 22.02.2012 року для видачі свідоцтва про право на спадщину необхідно представити правовстановлюючий документ та витяг з реєстру прав власності.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1404692012019, сформованого 26.03.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області земельна ділянка площею 2,0000 гектарів, розташована на території Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області згідно опису меж: від А до Б - земельна ділянка ОСОБА_5 , від Б до В - землі державної власності, від В до Г ОСОБА_6 земельна ділянка ОСОБА_7 , ОСОБА_8 земельна ділянка ОСОБА_9 , від Д до Е ОСОБА_6 земельна ділянка ОСОБА_10 , від Е до А - землі державної власності має кадастровий номер - 1422782800:12:000:0852 (а.с. 12-14).

З вказаного вбачається, що кадастровий номер земельної ділянки, яка входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 - в Державному акті на право власності на земельну ділянку є відмінним від інформації Державного земельного кадастру.

Згідно п. 4 абз. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначені площ та /або меж земельних ділянок, зокрема, присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів, - такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеутрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

З огляду на вказане, за дійсних обставин справи, - внесення виправлень помилок, допущених при присвоєнні земельній ділянці кадастрового номера об`єктивно не може бути здійснено.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається в порядку встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 фактично, будучи титульним власником спірного спадкового майна змушена в судовому порядку захистити свої майнові права та інтереси, оскільки будь-яких інший спосіб відсутній. Таке рішення відповідає ст. ст. 316, 328 ЦК України, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові за № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав констатує факт того, що відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку площею 2,00 гектарів, розташовану на території Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1422782800:12:000:0852 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Вимог про відшкодування витрат за рахунок відповідача не заявлено.

На підставі ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1296 ЦК України , керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області про визнання права власності на спадщину - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на земельну ділянку площею 2,00 гектарів, розташовану на території Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1422782800:12:000:0852.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного тексту рішення 09.10.2019 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Лисівська сільська рада Покровського району Донецької області, код. ЄДРПОУ 04343116, адреса місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, с. Лисівка, вул. Центральна, буд. 68

Суддя: