Рішення

від 11.03.2019 по справі 574/1200/18

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1200/18 Провадження №2/574/196/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

в присутності

представника позивача Скобенко В.В.

відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом Буринського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з переплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідачка перебувала на обліку в Буринському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області з 27.07.2011 року, отримувала пенсію по втраті годувальника, підставою нарахування якої була заява останньої, а також відомості надані нею, що вона не працює. Однак після звірки центральної бази даних Пенсійного фонду України, було встановлено, що ОСОБА_1 в період з дати призначення пенсії по 28.01.2016 року перебувала у трудових відносинах з структурним підрозділом Сумської дирекції УДППЗ Укрпошта , але про ці обставини до пенсійного фонду не повідомила. Вказане призвело до того, що в період з 27.07.2011 року по 28.01.2016 року їй було надміру виплачена пенсія в сумі 9831 грн. 25 коп.. 18.05.2018 року ОСОБА_1 було листом повідомлено про вказану переплату, та прийняте рішення про утримання надміру виплачених сум, але остання добровільно їх не повернула. Просили стягнути з відповідачки 9831 грн. 25 коп. заборгованості з переплати пенсії.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримала, пояснивши, що відповідачка в заяві про призначення пенсії вказала не достовірні данні, що вона не працює. Однак у квітні 2018 року під час перевірки було виявлено, що остання з 27.07.2011 року по 28.01.2016 року працювала. Нарахована їй в цей період пенсія підлягає поверненню.

Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала та пояснила, що вона жодної інформації він пенсійного фонду не приховувала. Визнала, що працювала на пошті і звільнилася 28.01.2016 року. Трудова книжка не збереглася, оскільки згоріла при пожежі. Вважала, що підстав для стягнення з неї переплаченої пенсії не має. Просила також, застосувати до вимог позивача наслідки спливу строку позовної давності.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши обставини справи, представлені докази, давши їм оцінку суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Буринському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії по втраті годувальника відповідно до ч.1 ст.36 Закону України про Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі -Закон №1058).

Вказані положення Закону (з відповідними змінами) встановлюють, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються : діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років; чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

09.08.2011 року відповідачка звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про призначення їй пенсії на підставі вищевказаних положень Закону №1058, надавши підтверджуючі документи, зокрема, свідоцтво про смерть її чоловіка ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), свідоцтво про народження дитини (сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ), батьком якого є померлий, інші документи відповідно до п.п.7 п.2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Останньою також була надана довідка Сніжківської сільської ради про те, що вона не працює у зв`язку з тим, що доглядає за дитиною, а в самій заяві про призначення пенсії ОСОБА_1 зазначила, що на день її подання не працює.

При цьому, відповідно до даних пам`ятки пенсіонеру, підписаної особисто відповідачкою 09.08.2011 року, остання зобов`язана повідомляти органи Пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або припинення її виплати, тобто, про вступ на роботу, звільнення з роботи, реєстрацію або зняття з обліку як фізичної особи підприємця

Вказані обставини підтверджуються матеріалами пенсійної справи №148124, яка була досліджена в судовому засіданні.

Між тим, з довідки Сумської дирекції УДППЗ Укрпошта №05/18-661 від 15.05.2018 року вбачається, що відповідачка на момент подання заяви про призначення пенсії і до 28.01.2016 року працювала на різних посадах територіальних підрозділів вказаного підприємства поштового зв`язку, у зв`язку з чим не має права на отримання вказаної вище пенсії (а.с.11).

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 не мала права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника на себе, як непрацездатного члена сім' в період з 27.07.2011 року по 28.01.2016 року оскільки в цей час працювала, приховавши вказану інформацію від органів пенсійного фонду.

18.05.2018 року остання була повідомлена про переплату пенсії за період з 27.07.2011 року по 28.01.2016 року в сумі 9831 грн. 25 коп., яку було запропоновано добровільно повернути в місячний термін (а.с.12).

Також, 18.05.2018 року позивачем було прийнято рішення №12 про утримання надміру виплачених сум пенсії у вказаному розмірі з ОСОБА_1 ..

Суд погоджується з доводами позивача зважаючи на таке.

За змістом ч.1 ст.2012 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1215 цього Кодексу встановлені випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави май но за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Зокрема, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно з вимогами ч. 1 ст. 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що надміру сплачені суми пенсії можуть бути стягнуті у судовому порядку, в тому числі і внаслідок зловживань з боку пенсіонера.

Встановлені в справі обставини дають підстави суду стверджувати, що відповідачка не виконала своїх зобов`язань щодо повідомлення факту її працевлаштування на момент призначення пенсії, який виключав право останньої на її отримання в період з 27.07.2011 року по 28.01.2016 року, що свідчить про зловживання з її боку.

Доводи останньої, що ніяких фактів від позивача вона не приховувала не були нею доведені в суді належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України.

Даючи оцінку її аргументам щодо застосування до вимог позивача наслідків спливу позовної давності суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК), перебіг якої розпочинається коли, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом безспірно встановлено, що позивачу про зловживання з боку відповідачки стало відомо лише в травні 2018 року, після отримання інформації з Сумської дирекції УДППЗ Укрпошта про працевлаштування останньої.

Статтею 102 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено обов`язок пенсіонерів повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

Документи подані відповідачкою за їхнім видом та формою відповідали положенням вимогам нормативних актів, а тому підстав сумніватися в достовірності відомостей вказаних в них, що потягнули б необхідність додаткової перевірки, у позивача не було.

За таких обставин, суд вважає, що до отримання інформації з Сумської дирекції УДППЗ Укрпошта про працевлаштування ОСОБА_1 позивач не знав і не міг знати про порушення свого права, а тому перебіг строку позовної давності розпочався саме в травні 2018 року, який на день розгляду справи не сплинув.

Таким чином, здійснивши системний аналіз норм, що застосовуються до вказаних вище правовідносин та враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з врахуванням задоволення позову, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Буринського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з переплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , (зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_1 ), на користь Буринського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, місцезнаходження 41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Пилипа Орлика, буд.6, (р/р НОМЕР_2 відкритий в філії Сумське обласне управління ВАТ Ощадбанк , м. Суми код ЄДРПОУ 40384385, код банку 337568) заборгованість з переплати пенсії за період з 27.07.2011 року по 28.01.2016 року в сумі 9831 грн. 25 коп. та в рахунок повернення сплачених судових витрат - 1762 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 19.03.2019 року.