09.10.19
22-ц/812/1578/19
МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 489/411/19
Провадження № 22-ц/812/1578/19
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2019 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах :
головуючого - Темнікової В.І.,
суддів - Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,
за участю позивача - ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Трофімова ОСОБА_3 .В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 липня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Коваленка І.В. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корабел (далі - ОСББ Корабел ) про оскарження заборгованості та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
В січні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСББ Корабел , в якому просила : скасувати заборгованість за комунальними послугами як безпідставно нараховану, що утворилася станом на 31.08.2012 перед ОСББ Корабел по квартплаті за квартирою АДРЕСА_1 ; визначити розмір заборгованості по квартплаті за квартирою АДРЕСА_1 в розмірі 1606,65 грн.; зобов`язати відповідача укласти з позивачем договір реструктуризації боргу в сумі 1606,65 грн. на один рік.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що є власником квартири АДРЕСА_1 . За утримання та обслуговування будинку сплачує плату в ОСББ Корабел . Протягом тривалого часу голова правління та бухгалтер ОСББ Корабел намагаються переконати її в наявності заборгованості. З травня 2018 року їй було припинено нарахування субсидії та відмовлено в подальшому її наданні через наявність боргу за комунальні послуги перед ОСББ Корабел , оскільки відповідачем до Управління була подана довідка про начебто існування заборгованості по квартплаті в сумі 6765,15 грн.
Також посилалася на те, що з заборгованістю не погоджується, оскільки вчасно сплачувала комунальні послуги, а голова ОСББ та бухгалтер відмовляються провести звірку. Вважає, що заборгованість могла утворитися від попереднього власника - її сестри ОСОБА_4 , якій фактично належала 1/3 частка квартири, яку остання успадкувала після смерті батьків. Після смерті матері, вона звернулася до колишнього голови ОСББ Корабел ОСОБА_5 В ОСОБА_6 . із заявою про поділ особового рахунку, який дозволив такий поділ. У зв`язку з чим, сплата комунальних послуг здійснювалася на окремі особові рахунки, а тому її сестра ОСОБА_4 повинна була нести витрати по утриманню квартири відповідно до своєї частки.
Одноособовим власником квартири позивач стала в 2012 році, після смерті сестри, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та успадкування її частки в спільному майні, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 31.08.2012р. На думку позивача, борг по квартирі виник до 31.08.2012р. та утворився за її сестрою, а тому нарахована заборгованість є безпідставною.
Також вказала, що вона є інвалідом І групи і потребує сторонньої допомоги та постійного медикаментозного лікування, на що витрачається близько 500 гривень щомісяця при пенсії 1979 гривень. Тому, якщо і є борг, то не заперечує проти його сплати після проведення звірки, від якої відмовляється відповідач, на підставі довідки якого її позбавили можливості отримувати субсидію.
В березні 2019 року позивачка уточнила позовні вимоги зазначаючи, що в грудні 2018 їй було призначено субсидію на житлово-комунальні послуги з грудня 2018 року по квітень 2019 року в розмірі: грудень 2018 року - 118,00 грн. (на оплату житла), 62,25 грн. (вода і водовідведення); січень - березень 2019 року - 166,87 грн. (оплата житла) та 62,25 грн. (вода і водовідведення). Окрім цього, 15.01.2019р. вона сплатила за комунальні послуги на рахунок ОСББ Корабел 200,00 грн., а 13.02.2019 - 130,00 грн. Тому, з урахуванням субсидії та здійсненої оплати, її заборгованість перед ОСББ Корабел станом на 01.03.2019 складає 1154,74 грн. Просила скасувати заборгованість за комунальними послугами як безпідставно нараховану, що утворилася станом на 31.08.2012 перед ОСББ Корабел по квартплаті за квартирою АДРЕСА_1 ; визначити розмір заборгованості по квартплаті за квартирою АДРЕСА_1 в розмірі 1158,76 грн.; зобов`язати відповідача укласти з нею договір реструктуризації боргу в сумі 1158,74 грн. на один рік та зобов`язати відповідача надати кошторис господарчої діяльності (розрахунок тарифу на 188,10грн.).
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 липня 2019 року в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, позивачка звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове по суті спору.
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що якщо б ОСББ Корабел своєчасно провів звірку та надав їй запитувану інформацію, то вона б дізналась, що у сестри дійсно є заборгованість і взагалі б відмовилась від спадку, оскільки сплатити гігантські суми відповідачу в неї немає можливості. Крім того, суд помилково дійшов висновку про те, що вона не повідомила про смерть сестри. Оскільки, 23.02.2012 р. ОСОБА_1 зверталась до відповідача за довідкою про реєстрацію осіб в спірному майні, необхідною для нотаріуса, та повідомила про смерть сестри. 13.03.2012 р., 15.01.2013 р., 30.05.2013 р. зверталась до відповідача для проведення звірки, отримання відомостей про суми заборгованості якщо такі є, однак відповідей не отримала. Звертала увагу, що відповідачем долучено розрахунок заборгованості, з якого не можна зрозуміти з чого складається сума боргу, нічим не підтверджено за які послуги відповідача він нараховувався, тобто вимоги відповідача по заборгованості необґрунтовані та підлягають скасуванню.
Відповідач звернувся до суду з відзивом на апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що після прийняття спадщини після смерті сестри до позивачки перейшли не тільки права, а й обов`язки спадкодавця, в тому числі і сплата боргів за комунальні послуги. Про смерть сестри вона відповідача не повідомила. Апелянт після отримання спадщини сплачувала платежі та внески не в повному обсязі і тому станом на 01.05.2019 року загальна заборгованість з обов`язкових внесків та платежів, виходячи із загальної площі квартири складає 7083, 24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками. Також, ОСББ заперечує факт відкриття двох особових рахунків та повідомляє про наявність одного особового рахунку, за яким нараховувалася заборгованість з комунальних послуг з 2006 року по теперішній час, виходячи із загальної площі квартири 49,5 кв. м. Крім того, апелянтом не надано жодних доказів звернення до голови або правління ОСББ із заявою про надання кошторису господарської діяльності.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Представник відповідача не визнав доводи апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( ст.263 ЦПК України).
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( ст. 264 ЦПК України).
Рішення суду зазначеним вимогам закону в цілому відповідає.
Так, судом було встановлено, що відповідно до свідоцтв про спадщину, виданих Другою Миколаївською державною нотаріальною конторою 17.02.1995р. та 18.06.1999р. за №№ 3-392, 6-1067, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належало 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 .
В спірній квартирі позивач зареєстрована з 03.10.1997року. Із копії довідки Житлово-будівельного кооперативу Корабел від 10.12.1998р. № 197 вбачається, що позивач проживала по АДРЕСА_3 разом з матір`ю ОСОБА_7 і не зважаючи на відкриті за квартирою два особових рахунки доглядала матір до смерті.
Із довідки ЖБК Корабел від 01.07.1999р. № 173 вбачається, що одну кімнату загальною площею 25 кв. м в квартирі АДРЕСА_2 займає ОСОБА_1 , на ім`я якої відкритий особовий рахунок.
Сестра позивача - ОСОБА_4 , якій належала 1/3 частка квартири, з 06.01.1995р. була зареєстрована і проживала в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою ОСББ Корабел про склад сім`ї, виданою їй за життя 26.06.2009р. за № 75.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після смерті сестри ОСОБА_4 , позивач успадкувала належну ОСОБА_4 частку спірної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим Першою Миколаївською державною нотаріальною квартирою 31.08.2012р. за № 5-909.
Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Таким чином, після смерті сестри одноосібним власником квартири стала позивач.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Таким чином, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спад кодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
При цьому, крім переходу до спадкоємців прав, також переходять і обов`язки, наприклад, сплата боргів спадкодавця. Спадкоємці не можуть прийняти тільки права і відмовитися від прийняття обов`язків. Спадщина приймається не в частині, а в цілому.
Отже, до позивача, яка прийняла спадщину після смерті сестри, крім прав останньої, перейшли і зобов`язання, зокрема зобов`язання сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги. При цьому, не має значення чи було оформлено право власності ОСОБА_4 на 1/3 частку квартири, оскільки відповідно до частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Не має значення в такому випадку для вирішення спору і розподіл особових рахунків за спірною квартирою.
Крім того, суд виходив з того, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами, до яких не можуть бути віднесені довідки Житлово-будівельного кооперативу Корабел , факту розподілу особового рахунку, оскільки це має оформлятися відповідним договором з вказаним кооперативом, а після утворення ОСББ Корабел з цим об`єднанням в порядку, передбаченому Законом України Про житлово-комунальні послуги .
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач, яка прийняла спадщину після сестри, набула і обов`язки останньої щодо заборгованості.
До обов`язків ОСОБА_1 , як спадкоємця, відповідно до вимог частини 1 статті 1281 ЦК України також законом віднесено повідомлення кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо відомо про борги спадкодавця.
Між тим із відзиву відповідача вбачається, що вказаний обов`язок ОСОБА_1 не виконала та не повідомила ОСББ Корабел про відкриття спадщини. Внаслідок чого, в ОСББ Корабел , як кредитора, виникло право на пред`явлення до позивача вимоги у строки, передбачені статтею 1281 ЦК України, в частині заборгованості спадкодавця, про що відповідачу стало відомо після звернення позивача до суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачу заборгованості виходячи із загальної площі квартири, який за розрахунком відповідача з урахуванням заборгованості, що утворилася станом на 01.01.2006 та в послідуючі роки по березень 2019 року (включно) складає 7083,24 грн., вірність розміру якої перевірено судом.
Проаналізувавши зазначені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги про скасування заборгованості та визначення розміру заборгованості в розмірі 1158,76 грн. задоволенню не підлягають. У зв`язку із цим, не може бути задоволена вимога і про зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір реструктуризації на вказаний розмір.
Також не підлягає задоволенню вимоги про зобов`язати ОСББ Корабел надати кошторис господарської діяльності, оскільки позивач не надала доказів звернення до голови або правління ОСББ Корабел із заявою про надання кошторису господарської діяльності, а наявні у справі її заяви стосуються з`ясування фактичної заборгованості, відповідь на яку було надано головою ОСББ. Також, відсутні будь-які докази відмови з цього приводу зі сторони органів управління ОСББ Корабел .
Проаналізувавши встановлені судом обставини у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд правомірно дійшов висновок, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Так, предметом спору у даній справі є правомірність нарахування відповідачем заборгованості по сплаті за комунальні послуги в квартирі, яка належить позивачу на праві власності, як до, так і після 31 серпня 2012 року (час отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину після смерті сестри ОСОБА_4 ).
Суд правомірно встановлено, що заборгованість по сплаті за надані послуги, не сплачені сестрою позивача за життя, є складовою частиною спадщини, яку прийняла позивач після її смерті, тому правомірно враховується відповідачем при визначенні загальної заборгованості по сплаті за надані послуги за спірною квартирою.
Квартира позивача знаходиться в багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ Корабел і якому вона сплачує плату за утримання та обслуговування будинку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку унормовані Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Цей Закон регулює порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження нерухомим майном у об`єднанні, асоціації; відносини між об`єднаннями та асоціаціями; відносини між об`єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об`єднаннями і господарюючими суб`єктами.
Згідно з приписами статі 4 названого Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Відповідно до статі 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків" вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів членів об`єднання, серед іншого, відноситься затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань віднесених до компетенції загальних зборів приймається рішення.
У відповідності до приписів статті 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі типового договору. Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов`язковим і не залежить від членства в об`єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою. У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Право на звернення до суду виникає у об`єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.
Відповідно до приписів статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо правління об`єднання самостійно здійснює функції управителя, то воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об`єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об`єднання комунальних послуг. Власники квартир, приміщень, що не обладнані приладами обліку, зобов`язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об`єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.
Згідно з приписами статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" власник приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших власників. Видатки на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та договором про їх використання. Кошти за користування неподільним та загальним майном і обслуговування спільної власності сплачуються на банківський рахунок об`єднання. Ця частина комунальних послуг надається об`єднанню як кінцевому споживачеві.
До правовідносин сторін застосовуються також положення Закону України Про житлово-комунальні послуги .
Отже, законодавством врегульовано порядок нарахування та сплати власниками квартир як комунальних платежів, так і обов`язкових платежів на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об`єднання, а також право ОСББ на звернення до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСББ Корабел з вимогами про стягнення заборгованості до позивача не звертався, проте ним нарахована заборгованість по сплаті комунальних та обов`язкових платежів.
Оскарження лише розрахунку заборгованості, який не встановлює для позивача будь-яких обов`язків, крім рекомендації сплатити нараховану заборгованість і таким чином фактично є різновидом претензії, не є ефективним способом захисту прав, оскільки діючим законодавством, яке регулює правовідносини, що виникли між сторонами, не передбачено стягнення нарахованої заборгованості безпосередньо на підставі розрахунку заборгованості. Зроблений відповідачем розрахунок заборгованості по оплаті може залишитися і не реалізованими з якихось причин. Тому складання розрахунку заборгованості по оплаті само по собі ще не свідчить про порушення прав споживача. І тільки у разі вчинення відповідачем конкретних дій, як то пред`явлення до суду позову про стягнення нарахованої заборгованості, може йти мова про порушення прав споживача та про правомірність такого порушення і вже в межах позову про стягнення заборгованості виникає необхідність аналізу їх правомірності на предмет перевірки правильності зроблених розрахунків заборгованості, дотримання строків позовної давності для звернення до суду, тощо.
Слід зазначити, що строк позовної давності застосовується тільки під час розгляду справи судом. При цьому строк позовної давності не скасовує заборгованість як таку, а тільки визначає час, за який наявна заборгованість не підлягає стягненню через пропуск строку позовної давності для звернення до суду за захистом прав, і тільки у разі заявлення суду про необхідність застосування строку позовної давності, зробленим до винесення ним рішення.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про скасування заборгованості за комунальними послугами, що утворилася станом на 31.08.2012р. перед ОСББ Корабел по квартплаті за квартирою АДРЕСА_1 є необґрунтованими.
Приймаючи остаточне рішення у справі, колегія суддів враховує також те, що згідно з підпунктом 5 п.14 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21 жовтня 1995 р. № 848 з наступними змінами, житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад місяць (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (340грн.).
Житлова субсидія у випадку, передбаченому підпунктом 5 цього пункту, призначається з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, в якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
Проте, згідно п. 15 зазначеного Положення житлову субсидію може бути призначено і за наявності умов, зазначених в п. 14 цього Положення за рішенням комісії з урахуванням конкретних обставин, що склалися, крім випадків, зазначених у підпункті 1 і підпункті 7 пункту 14 цього Положення. Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
З урахуванням викладеного позовні вимоги про визначення розміру заборгованості по квартплаті за квартирою АДРЕСА_1 в розмірі 1158,76 грн., не є ефективним способом захисту, так як саме по собі визначення суми заборгованості у такому розмірі не поновлює права позивача на призначення субсидії без укладення договору про реструктуризацію боргу, так як даний розмір перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії.
В той же час, укладення договору про реструктуризацію боргу є правом, а не обов`язком ОСББ Корабел , оскільки законодавством, яке регулює спірні правовідносини не передбачено обов`язку ОСББ на укладання такого договору, тому у суду відсутні правові підстави зобов`язувати ОСББ Корабел укладати такий договір в примусовому порядку.
При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст.638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642-643 ЦК України.
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Зазначені положення узгоджуються з нормами ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.
Більш того, у разі відмови в укладенні договору, навіть якщо його укладання є обов`язковим, учасник договору вправі звернутись до суду за захистом свого права шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії, а не шляхом зобов`язання іншу сторону укласти відповідний договір, оскільки такий спосіб захисту не передбачений ст. 16 ЦК України (про зобов`язання укласти договір). Саме про таке застосування зазначених норм права зазначено в постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2012року у справі № 6-110цс12.
Матеріалами прави встановлено, що відповідач не бажає укладати договір реструктуризації боргу і тим більше на зазанчену позивачем у позові суму, що свідчить про те, що сторони не погодили умов договору, зобов`язати укласти який просить позивач в позові.
Отже вимоги про зобов`язання відповідача укласти договір реструктуризації боргу у сумі 1158,74 грн. на один рік задоволенню також не підлягають.
За такого доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду щодо необгрунтованості вимог про скасування частини заборгованості, визначення її в розмірі у сумі 1158,74 грн. та укладання договору реструктуризацію боргу в зазначеній сумі на 1 рік, є суб`єктивним тлумаченням апелянта як встановлених судом обставинам справи, так і задокодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Інші доводи апеляційної скарги позивача частково відтворюють її позовні вимоги, а частково направлені на переоцінку доказів, яким суд дав належну правову оцінку у їх сукупності, тому суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для скасування рішення суду в межах доводів його апеляційної скарги відсутні.
В той же час, з мотивувальної частини рішення слід виключити висновок суду про те, що загальна сума заборгованості, що утворилася станом на 01.01.2006р. та в наступні роки по березень 2019 року (включно) і яка перевірена судом складає 7083,24 грн., оскільки остаточний розмір заборгованості, в тому числі і тієї, яка підлягає стягненню з позивача з урахуванням строку позовної давності, буде визначатися судом у разі пред`явлення відповідачем відповідного позову про стягнення заборгованості.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382Ц ПК України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 липня 2019 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення висновок суду про те, що загальна сума заборгованості, що утворилася станом на 01.01.2006р. та в наступні роки по березень 2019 року (включно) і яка перевірена судом складає 7083,24 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту в порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді
Повний текст постанови складено 11 жовтня 2019 року
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2019 |
Оприлюднено | 12.10.2019 |
Номер документу | 84889354 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миколаївський апеляційний суд
Темнікова В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні