Рішення

від 03.10.2019 по справі 509/1018/19

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/1018/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Козирського Є.С.

при секретарі - Мочернюк В.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Скорохватова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах органу місцевого самоврядування в особі Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, місцезнаходження: 67842, Одеська область, Овідіопольський район, с.Дальник, вул. Леніна, 162 до ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2019 року заступник прокурора Одеської області в інтересах органу місцевого самоврядування в особі Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просив суд, витребувати у ОСОБА_4 на користь Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 0,09 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123781300:03:001:0808. У разі задоволення позову стягнути з відповідача на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позову на розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м.Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026, м.Одеса, вул. Пушкінська, 3, тел 048 7319800, неприбуткова організація).

Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішення суду, на підставі якого з державної власності вибула земельна ділянка загальною площею 0,09 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123781300:03:001:0808 в даний час скасоване, в наслідок чого вищевказана ділянка підлягає поверненню у власність Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

В судовому засіданні представник прокуратури Боднар Л.В. та представник Дальницької сільської ради Форос А.В. позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовної заяви. Також надав відзив на позовну заяву в якому зазначено, що 11 грудня 2008 року ОСОБА_5 вчинила правочин, а саме Договір купівлі - продажу земельної ділянки, який зареєстровано в реєстрі за № 239 та посвідчений Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Машкіною Н.О. Згідно вказаного договору ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_7 купила земельну ділянку загальною площею 0,09 га , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 ), цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд. При цьому, вказана в договорі земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 792248, виданого відділом земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області 24 березня 2008 року та зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010852900159, кадастровий № 5123781300:03:001:0808.

Продаж вчинено за 781 065, 00 ( сімсот вісімдесят одна тисяча шістдесят п`ять гривень ) 00 копійок, які Продавець одержав від Покупця повністю і своїм підписом підтверджує факт повного розрахунку за продану земельну ділянку , а також відсутність будь - яких претензій фінансового характеру щодо розрахунку.

Згідно звіту експерта грошової оцінки земельної ділянки від 27.11.2008 року, вартість земельної ділянки складає 781 065, 00 ( сімсот вісімдесят одна тисяча шістдесят п`ять гривень ) 00 копійок,

Продавець гарантує, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору не перебуває під арештом чи забороною , що до неї не ведуться судові спори, вона не заставлена, у податкової заставі не перебуває, відносно неї не укладено будь - яких договорів з відчуження чи що до користування з іншими особами, відсутні обмеження щодо ви користування земельної ділянки за її цільовим призначенням, будь - яких прав щодо неї в інших осіб, немає, входить до категорії земель, що можуть бути приватизовані згідно законодавства України, вільна від будь - яких майнових прав і претензій третіх осіб, про яких в момент укладання договору Продавець чи Покупець не могли не знати.

За даними державного земельного кадастру державна реєстрація прав земельних сервітутів та обмежень на земельну ділянку відсутня, що підтверджується довідкою № 1170- л, виданою відділом Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області 10 грудня 2008 року.

На відчужуваній ділянці відсутні будь - які об`єкти нерухомого майна, що підтверджується довідкою № 3182 виданою КП ,, Овідіопольське РБТІ вЂ�' 10 грудня 2008 року.

Покупець повідомляє про те, що вона приймає придбану земельну ділянку та зобов`язується використовувати її за призначенням.

Цей договір з дня його нотаріального посвідчення є підставою для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку для її реєстрації.

Всі витрати за складання та посвідчення цього договору сплачує Покупець.

Зміст ст.ст. 90; 91; 103; 120; 124; 125 ЗК України, ст.ст.190; 212 КК України, зміст ст.ст. 203; 210; ч.4ст.334; 640; 655; 659; 660 ЦК України, сторонам роз`яснено.

ОСОБА_8 ( представником продавця) засвідчено, що йому відомо та зрозуміло зміст ст. 1.15, 4.2.6, 11, 16.3.3, 16.3.6, 17.2,,в,, , 18.1, 19.1,,в,с,, ,19.2, 20.2,,а,, ,20.3.1,,в,, ЗУ,, Про податок з доходів фізичних осіб,, , ст.4 ЗУ ,, Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами,,.

ОСОБА_8 ( представником продавця), ОСОБА_9 однаково розуміючи значення і умови цього правочину та правові наслідки, підтверджено дійсність намірів при його укладенні, а також те, що він не носить характер мнимого та удав чого і не є правочином зловмисним.

Отже, ОСОБА_9 сплачено 781 065, 00 ( сімсот вісімдесят одна тисяча шістдесят п`ять гривень ) 00 копійок, які Продавець одержав повністю і своїм підписом підтвердив факт повного розрахунку за продану земельну ділянку , а також відсутність будь - яких претензій фінансового характеру щодо розрахунку.

Договор купівлі - продажу (реєстровий № 239) від 11 грудня 2008 року належним чином посвідчений Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Машкіною Н.О. про що в Державному реєстрі правочинів 11 грудня 2008 року зроблено відповідний запис, номер правочину 3268226. Крім того, 12 грудня 2008 року,на підставі вищевказаного договору, Одеською регіональною філію ДП ,, Центру державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах,, укладено акт про встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) за адресою : АДРЕСА_2

Також, на підставі вищевказаного договору, 08 травня 2009 року, ОСОБА_10 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку за реєстровим номером 010952990156, який зроблено у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі у відділі Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області. Таким чином, з огляду на вищевказане очевидно, що ОСОБА_10 придбала означену ділянку у повної відповідності до вимог діючого законодавства , належним чином оформила необхідні документи та з 08 травня 2009 року є добросовісним власником земельної ділянки загальною площею 0,09 га , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

11 грудня 2008 року, під час купівлі Відповідачкою спірного майна продавець ОСОБА_6 мав право на його відчужування, отже на той час всі погоджувальні документи були чинні, будь яких заборон щодо відчуження вищевказаної ділянки не було. Відповідачка вважає, що документи: державний акт на право власності серії ЯД № 792248, який зареєстрований в книзі державних актів на право власності на землю та на право постійного використання землею, договорів оренди землі за № 010852900159, було видано ОСОБА_6 за наявністю на це згоди законного розпорядника зазначеного майна.

З наведених підстав просить суд залишити позов без задоволення.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, суд доходить висновку, що позовна заява позивача підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 14 Конституції України, ч. 1 ст. 1 ЗК України та ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом прав власності Українського народу; від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

За приписами ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право власності є непорушним.

Частиною 2 ст. 78 ЗК України та ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю набувається і здійснюється відповідно до закону.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2007 по справі №2-7574/07 за позовом ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 до Дальницької сільської ради, відділу земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області, Одеської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії, позовні вимоги вищевказаних громадян задоволені у повному обсязі та визнано право власності на земельну ділянку за кожним громадянином, зобов`язано Одеську регіональну філію державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах зареєструвати та видати державні акти на право власності на земельні ділянки на ім`я кожного з позивачів, зобов`язано відділ земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області видати та підписати бланки державних актів на право власності за кожним громадянином.

На підставі зазначеного рішення, ОСОБА_26 набув право власності на земельну ділянку площею, 0,09 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №792248, який зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010852900159.

В подальшому, 21.12.2007 ухвалою Київського районного суду м. Одеси по справі №2-7574/07 рішення Київського районного суду м. Одеси по справі №2-7574/07 від 17.12.2007 скасовано, а провадження по справі закрито на підставі ч. 1 ст.205 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаними рішення, прокуратурою району внесено апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24.12.2009 вказані рішення від 17.12.2007 та ухвала від 21.12.2007 Київського районного суду Одеської області скасовані, справа направлена на новий розгляд до Овідіопольського районного суду Одеської області.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області по справі №2/951/10 позов ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 до Дальницької сільської ради, відділу земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області, Одеської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії залишений без розгляду.

Відповідно до ст. 12 ЗК України, п. 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішення питань у сфері регулювання земельних відносин є винятковою компетенцією Дальницької сільської ради та вирішуються виключно на її пленарних засіданнях, в тому числі питання щодо розпорядження землями територіальної громади і передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам.

Крім того, Дальницька сільська рада здійснює контроль за використанням та охороною земель комунальної власності.

Аналогічні положення містяться в ст. 373 ЦК України та в ст. 116 ЗК України, якими визначено, що громадяни набувають право власності земельними ділянками із земель комунальної власності виключно на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.ст. 126, 128 ЗК України державний акт на право власності на земельну ділянку, яка раніше знаходилась у комунальній власності, видається виключно особі, що набула її у відповідної міської ради або на підставі договору купівлі-продажу, або в межах процесу приватизації.

Проте Дальницька сільська рада Овідіопольського району Одеської області, як орган який уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності у межах населених пунктів та яка в межах компетенції, не приймала жодних рішень щодо передачі цієї ділянки у власність відповідачу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, ОСОБА_26 не є особою, яка у встановлений законом спосіб набула право власності на спірну земельну ділянку, а право власності ОСОБА_40 на спірну земельну ділянку похідне від права власності на неї ОСОБА_26 ,

Отже, власником спірної земельної ділянки, в тому числі на момент її незаконного вибуття з комунальної власності, є Дальницька сільська рада Овідіопольського району Одеської області, як орган, який уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності у межах населених пунктів та яка в межах компетенції не приймала жодних рішень щодо передачі цієї ділянки у власність відповідачу.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Стаття 387 ЦК України передбачає право власника витребувати майно від особи, яка незаконним чином ним заволоділа.

За приписами частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що добросовісний набувач не знав і не міг знати, власник має право витребувати це майно у випадку, коли воно вибуло з володіння поза його волею іншим шляхом.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка придбана відповідачем у особи, яка не мала права її відчужувати, тому суд доходить висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 388 ЦК України.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 16 квітня 2014 року у справі № 6-146цс13 та у постанові від 11 квітня 2014 року у справі № 6-52цс14, стосовно того, що за змістом частини 1 статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але у подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24.12.2009 рішення від 17.12.2007 та ухвала від 21.12.2007 Київського районного суду м. Одеси скасовані, справа направлена на новий розгляд до Овідіопольського суду, де ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області по справі №2/951/10 позовні вимоги залишено без розгляду.

Пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р № 9 Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсним містить роз`яснення стосовно того, що рішення суду про задоволення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано у нього.

Таким чином, рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2007, на підставі якого з державної власності начебто вибула земельна ділянка загальною площею 0,09 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , взагалі не набрало законної сили, та в подальшому було скасовано ухвалою від 21.12.2007 судом який його приймав, а Апеляційний суд Одеської області своїм рішенням від 24.12.2009 взагалі скасував всі попередні рішення Київського районного суду м. Одеси та направив на новий розгляд до Овідіопольського районного суду. Де ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області по справі №2/951/10 позовні вимоги про визнання права власності на земельні ділянки залишено без розгляду.

Єдиним документом, зазначеним як підстава для складання та видачі державного акту на право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_6 є рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 12.2007, відповідно до запису на самому державному акті, але у даному випадку таке рішення не є правовою підставою набуття права власності на земельну ділянку.

Складання, видача та реєстрація державного акту права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_6 відбулось без відповідної правової підстави та без участі і поза волею дійсного власника спірної земельної ділянки - територіальної громади в особі Дальницької сільської ради, з порушенням статті 346 387 ЦК України, статей 116, 122 Земельного кодексу України, а тому реєстрація, яка здійснена без належних документів, що посвідчують підставу передачі права на земельну ділянку, не позбавляє титульного власника майна права на нього та можливості витребування майна в порядку ст. 388 ЦК України.

В подальшому, 11 грудня 2008 року ОСОБА_5 вчинила правочин, а саме Договір купівлі - продажу земельної ділянки, який зареєстровано в реєстрі за № 239 та посвідчений Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Машкіною Н.О. Згідно вказаного договору ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_7 купила земельну ділянку загальною площею 0,09 га , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 ), цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд. При цьому, вказана в договорі земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 792248, виданого відділом земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області 24 березня 2008 року та зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010852900159, кадастровий № 5123781300:03:001:0808. ОСОБА_9 сплачено 781 065, 00 ( сімсот вісімдесят одна тисяча шістдесят п`ять гривень ) 00 копійок, які Продавець одержав повністю і своїм підписом підтвердив факт повного розрахунку за продану земельну ділянку , а також відсутність будь - яких претензій фінансового характеру щодо розрахунку. (а.с.105)

Продавцем, згідно квитанції ,,ПриватБанку,, від 11 грудня 2008 року, сплачено земельний податок від продажу нерухомого майна у сумі 39 053 ( тридцять дев`ять тисяч п`ятдесят три) гривні 25 коп. (а.с.107)

Разом із тим відповідно до положень статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно з статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 29 червня 2016 року у справі № 6-137цс16, до спірних правовідносин про витребування земельних ділянок із володіння набувачів та повернення їх у власність держави підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/WestAlliansLimited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном і гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України).

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Згідно з практикою ЄСПЛ (зокрема, рішення від 8 липня 1986 року в справі Літгоу та інші проти Сполученого Королівства ) одним із елементів дотримання принципу пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обгрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі статті 661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Вирішуючи дану справу, суд також враховує, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, отже здійснення відповідною радою права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може вважатись вираженням волі територіальної громади, як власника, на вибуття такого майна з його (власника) волі.

Таким чином, здійснення радою права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може оцінюватись вираженням волі територіальної громади, як власника, на вибуття такого майна з його (власника) володіння.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенція якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, та відшкодування збитків.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що оскільки спірна земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності, а органом місцевого самоврядування в особі Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області не вжито жодних заходів щодо відновлення порушеного права територіальної громади на неї, тому прокурор вимушений самостійно звернутися до суду з даним позовом.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не позбавлена можливості звернутись до органів держаної власності та оформити своє право на земельну ділянку у порядку та згідно вимог чинного земельного законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора Одеської області, який дії в інтересах органу місцевого самоврядування в особі Дальницької сільської ради Одеської області, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14, 19, 41, 131-1 Конституції України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. 16, 328, 330, 373, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 78, 116, 126, 128 ЗК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Одеської області в інтересах органу місцевого самоврядування в особі Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області до ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (код ЄДРПОУ: 04380270) земельну ділянку загальною площею 0,09 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123781300:03:001:0808.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь прокуратури Одеської області на розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м.Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026, м.Одеса, вул. Пушкінська, 3, тел 048 7319800, неприбуткова організація), сплачений судовий збір за подачу позову в розмірі 30088,80 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.10.2019 року

Суддя: Є. С. Козирський