Ухвала

від 11.10.2019 по справі 160/9748/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 жовтня 2019 року Справа № 160/9748/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., перевіривши матеріали позовної заяви керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області до Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №84" Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області (вул. Січеславська Набережна, 29, м. Дніпро, 49000) до Дніпровської міської ради (пр-кт. Д.Яворницького, буд.75А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26510514), Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (пр-кт. Д.Яворницького, буд.75А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40506248), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №84" Дніпровської міської ради (пр-кт. Д.Яворницького, 80, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 33857933) в якому позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради та департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень норм земельного законодавства щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що знаходиться під Комунальним закладом освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №84" Дніпровської міської ради;

-зобов`язати Дніпровську міську раду та департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вжити заходів в межах компетенції , спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку під навчальним закладом Комунальним закладом освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №84" Дніпровської міської ради, що знаходиться за адресою: пр-кт. Д.Яворницького, 80, м. Дніпро, 49000.

Відповідно до п.3 та п.6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Комунальним закладом освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №84" Дніпровської міської ради (далі - Комунальний заклад освіти) розташований за адресою: пр-кт. Д.Яворницького, 80, м. Дніпро, 49000.

Відповідно до Статуту Комунального закладу освіти, останній перебуває у власності територіальної громади Дніпровської міської ради.

Дніпропетровською місцевою прокуратурою №3 Дніпропетровської області в позовній заяві зазначено, що департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, як орган управління закладом, а також безпосередній розпорядник коштів, призначених для освітніх потреб, в порушення вимог Закону України Про освіту не вжив заходів щодо виділення коштів, необхідних для оформлення актів на постійне користування земельними ділянками під закладом освіти та оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку в навчальному закладі.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини 1 статті 2 Закону України від 14.10.2014 року №1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон №1697) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону №1697 врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини 1 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону №1697 прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону №1697 під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Частиною 1 статті 24 Закону №1697 право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частин 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Аналіз частин 3 та статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв`язку з частиною 3 статті 23 Закону №1697 дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обгрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Тобто, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v.RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v.RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005 року, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України , з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України ).

В матеріалах позовної заяви відсутнє обгрунтування прокурора в чому саме полягає порушення інтересів держави в цьому конкретному випадку, оскільки фактично позов подано в інтересах Комунального закладу освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №84" Дніпровської міської ради, а не держави.

Судом встановлено, що Комунальний заклад освіти є юридичною особою, має адміністративну процесуальну правосуб`єктність, отже, може самостійно здійснювати захист своїх прав у разі, якщо вважає, що бездіяльність відповідача порушує його права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави та комунального закладу саме прокурором, а також, не обгрунтовано підстави звернення до суду.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України , позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Керуючись статтями 53, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області до Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №84" Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна