Рішення

від 01.10.2019 по справі 160/6732/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Справа № 160/6732/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.

при секретарі судового засідання - Сітайло О.В.

за участю сторін:

представника позивача - Гордієнка А.І.

представника відповідача - Москалець Г.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у м.Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАСМЕТ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

17.07.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю КАСМЕТ (далі - ТОВ КАСМЕТ , підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог від 17.09.2019р., просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001241420 від 21.01.2019р., яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 497 030, 00 грн. за основним платежем та на суму 248 515, 00 грн. за штрафними санкціями;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0025751420 від 02.09.2019р., яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 264 106, 00 грн. за основним платежем та на суму 132 053, 00 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ КАСМЕТ зазначено, що за результатами проведених контролюючим органом документальних позапланових виїзних перевірок останнім встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХІ від 16.07.1999р. та п.п. 2.1, 2.2, 2.4, 2.15., 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., в результаті чого ТОВ КАСМЕТ занижено податок на додану вартість у червні та липні 2018 року на загальну суму 497 030, 00 грн. та у жовтні 2018 року на суму 264 106, 00 грн. На підставі актів перевірки відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які, на думку позивача, не відповідають вимогам чинного податкового законодавства України, порушує законні права та інтереси підприємства, оскільки останні було винесено на підставі помилкових та необґрунтованих висновків актів перевірки, у зв`язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2019р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.09.2019р. представником позивача було подано до суду уточнений адміністративний позов.

24.09.2019р. представником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити посилаючись на те, що в ході проведених перевірок ним було встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ КАСМЕТ у перевіряємому періоді здійснювалась за межами правового поля, оскільки, на думку контролюючого органу, правочини, укладені між позивачем та його контрагентами - ТОВ ГРЕМФІС та ТОВ КРАЙСВЕН без наміру створення правових наслідків та спрямовані на отримання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат (доходів) та податкового кредиту, що ставить під сумнів фактичне надання послуг (робіт), у зв`язку з чим надані підприємством до перевірки паперові носії за формою первинних документів не можуть вважатись первинними документами для цілей податкового обліку. Такі висновки відповідач аргументує тим, що у контрагентів позивача у спірний період були відсутні в достатній кількості основні засоби та необхідна кількість робітників для виконання укладеного із ТОВ КАСМЕТ договорів, а також відповідачем не встановлено законного джерела походження реалізованих позивачу товарно-матеріальних цінностей.

Представник позивача у судовому засіданні від 01.10.2019р. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні від 01.10.2019р. проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ КАСМЕТ (код ЄДРПОУ 31933294) зареєстровано як суб`єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 10.07.2002р. та взято на облік у контролюючих органах від 22.07.2002р. за №39566983.

До основних видів економічної діяльності підприємства (за КВЕД) належить:

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;

43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;

46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

У період з 14.12.2018р. по 20.12.2018р. на підставі направлення №13429 від 07.12.2018р. та наказу №7019-п від 07.12.2018р., виданих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, фахівцем податного органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої відповідачем складено Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ КАСМЕТ (код ЄДРПОУ 31933294) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ГРЕМФІС (код ЄДРПОУ 42226538) за період з 01.07.2018 по 31.07.2018, з ТОВ КРАЙСВЕН (код ЄДРПОУ 42226056) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018 за №75112/04-36-14-20/3193329 від 28.12.2018р. (далі - акт перевірки №1).

За підсумками проведеної перевірки контролюючим орган дійшов до висновку про порушення підприємством п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХІ від 16.07.1999р. та п.п. 2.1, 2.2, 2.4, 2.15., 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., в результаті чого ТОВ КАСМЕТ занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 497 030, 00 грн. (в т.ч.: у червні 2018 року на суму 142 432, 00 грн. та в липні 2018 року на суму 354 598, 00 грн.).

Не погодившись із висновками перевіряючих Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, позивач направив до контролюючого органу заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких відповідачем направлено лист за вих. №4836/10/04-36-14-20 від 17.01.2019р., в якому останнім зазначено щодо правомірності висновків акта перевірки.

На підставі акта перевірки №1контролюючим органом сформовано:

-податкове повідомлення-рішення №0001241420 від 21.01.2019р., яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з ПДВ на загальну суму 745 545, 00 грн. (в т.ч.: на суму 497 030, 00 - за основним зобов`язанням та на суму 248 515, 00 грн. - за штрафними санкціями).

ТОВ КАСМЕТ оскаржило дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача, Державною фіскальною службою України прийнято рішення за №18607/6/93-99-11-04-02-25, яким скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

У період з 08.07.2019р. по 12.07.2019р. на підставі направлення №4576 від 04.07.2019р. та наказу №4007-п від 03.07.2019р., виданих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, фахівцем податного органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої відповідачем складено Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ КАСМЕТ (код ЄДРПОУ 31933294) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТД ОЛДВЕН (код ЄДРПОУ 42339507) за період з 01.10.2018 по 31.10.2018 за №40036/04-36-14-20/31933294 від 19.07.2019р. (далі - акт перевірки №2).

За підсумками проведеної перевірки контролюючим орган дійшов до висновку про порушення підприємством п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ КАСМЕТ занижено ПДВ на загальну суму 264 106, 00 грн. (в т.ч.: в жовтні 2018 року на суму 264 106, 00 грн.).

На підставі акта перевірки №2 контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №0025751420 від 02.09.2019р., яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з ПДВ на загальну суму 396 159, 00 грн. (в т.ч.: на суму 264 106, 00 - за основним зобов`язанням та на суму 132 053, 00 грн. - за штрафними санкціями).

Не погодившись із висновками контролюючого органу, що відображені в актах перевірки, та винесеними на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ КАСМЕТ звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.13 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України).

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Разом з тим, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби №1112/11/13-10 від 20.07.2010р., процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб`єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011р., в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Слід зауважити, що на момент здійснення операцій із позивачем ТОВ ГРЕМФІС , ТОВ КРАЙСВЕН , ТОВ ТД ОЛДВЕН були належним чином зареєстровані як юридичні особа та малі діюче свідоцтво платника ПДВ, що також вказано в актах перевірок.

Так, стосовно господарських взаємовідносини ТОВ КАСМЕТ із ТОВ ГРЕМФІС суд встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ ГРЕМФІС було укладено договір №02-07 від 02.07.2018р., за умовами якого Продавець (ТОВ ГРЕМФІС ) зобов`язався продати Покупцю (ТОВ КАСМЕТ ) труби в асортименті, найменування товару визначається в рахунках фактурах. Транспортні видатки за рахунок Покупця.

Загальна сума поставки на рік склала 2 127 588, 83 грн. з урахуванням ПДВ.

У відповідності до Додаткової угоди №1 від 02.07.2018р. до договору №02-07 від 02.07.2018р., ТОВ ГРЕМФІС зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 186 490, 20 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 081, 70 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку №13 від 02.07.2018р. на суму 2 127 588, 83 грн., видаткової накладної №13 від 02.07.2018р. на суму 186 490, 20 грн., товарно-транспортною накладною №13 від 02.07.2018р., податкової накладної №13 від 02.07.2018р., квитанції №1 від 30.07.2018р. до податкової накладної №13 від 02.07.2018р.

У відповідності до Додаткової угоди №2 від 03.07.2018р. до договору №02-07 від 02.07.2018р., ТОВ ГРЕМФІС зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 190 080, 00 грн. (в т.ч. ПДВ- 31 680, 00 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку №13 від 02.07.2018р. на суму 2 127 588, 83 грн., видаткової накладної №14 від 03.07.2018р. на суму 190 080, 00 грн., товарно-транспортної накладної № 14 від 03.07.2018р., податкової накладної №14 від 03.07.2018р., квитанції №1 від 30.07.2018р. до податкової накладної №14 від 03.07.2018р.

У відповідності до Додаткової угоди №3 від 04.07.2018р. до договору №02-07 від 02.07.2018р., ТОВ ГРЕМФІС зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 188 064, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 344, 00 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку №13 від 02.07.2018р. на суму 2 127 588, 83 грн., видатковою накладною №15 від 04.07.2018р. на суму 188 064, 00 грн., товарно-транспортної накладної №15 від 04.07.2018р., податкової накладної №15 від 04.07.2018р., квитанцією №1 від 30.07.2018р. до податкової накладної №15 від 04.07.2018р.

У відповідності до Додаткової угоди №4 від 05.07.2018р. до договору №02-07 від 02.07.2018р., ТОВ ГРЕМФІС зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 193 893, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 315, 00 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку№13 від 02.07.2018р. на суму 2 127 588, 83 грн., видатковою накладною №16 від 05.07.2018р. на суму 193 893, 60 грн., товарно-транспортною накладною №16 від 05.07.2018р., податкової накладної №16 від 05.07.2018р., квитанцією №1 від 30.07.2018р. до податкової накладної №16 від 05.07.2018р.

У відповідності до Додаткової угоди №5 від 06.07.2018р. до договору №02-07 від 02.07.2018р., ТОВ ГРЕМФІС зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 197 369, 05 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 894,84 грн,..

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку №13 від 02.07.2018р. на суму 2 127 588, 83 грн., видаткової накладної №17 від 06.07.2018р. на суму 197 369, 05 грн., товарно-транспортної накладної №17 від 06.07.2018р., податкової накладної №17 від 06.07.2018р., квитанції №1 від 27.07.2018р. до податкової накладної №17 від 06.07.2018р.

У відповідності до Додаткової угоди №6 від 09.07.2018р. до договору №02-07 від 02.07.2018р., ТОВ ГРЕМФІС зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 188 881, 92 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 480, 32 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку №13 від 02.07.2018 року на суму 2 127 588, 83 грн., видаткової накладної №18 від 09.07.2018р. на суму 188 881, 92 грн., товарно-транспортної накладної №18 від 09.07.2018р., податкової накладної №18 від 09.07.2018р., квитанції №1 від 30.07.2018р. до податкової накладної №18 від 09.07.2018р.

У відповідно до Додаткової угоди №7 від 10.07.2018р. до договору №02-07 від 02.07.2018р., ТОВ ГРЕМФІС зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 199 776, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33 296, 00 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку№13 від 02.07.2018р. на суму 2 127 588, 83 грн., видаткової накладної №19 від 10.07.2018 р. на суму 199 776, 00 грн., товарно-транспортної накладної №19 від 10.07.2018р., податкової накладної №19 від 10.07.2018р., квитанції №1 від 26.07.2018р. до податкової накладної №19 від 10.07.2018р.

У відповідності до Додаткової угоди №8 від 11.07.2018р. до договору №02-07 від 02.07.2018р., ТОВ ГРЕМФІС зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 197 035, 97 грн. (в т.ч. ПДВ - 32 839, 33 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку№13 від 02.07.2018р. на суму 2 127 588, 83 грн., видаткової накладної №20 від 11.07.2018 р. на суму 197 035, 97 грн., товарно-транспортної накладної №20 від 11.07.2018р., податкової накладної №20 від 11,07.2018р., квитанції №1 від 27.07.2018р. до податкової накладної №20 від 11.07.2018р.

У відповідності до Додаткової угоди №9 від 12.07.2018р. до договору №02-07 від 02.07.2018р., ТОВ ГРЕМФІС зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 199 754, 78 грн. (в т.ч. ПДВ - 33 292, 46 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку№13 від 02.07.2018р. на суму 2 127 588, 83 грн., видаткової накладної №21 від 12.07.2018р. на суму 199 754,78 грн., товарно-транспортної накладної №21 від 12.07.2018р., податкової накладної №21 від 12.07.2018р., квитанції №1 від 27.07.2018р. до податкової накладної №21 від 12.07.2018р.

У відповідності до Додаткової угоди №10 від 13.07.2018р. до договору №02-07 від 02.07.2018р., ТОВ ГРЕМФІС зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 187 013, 81 грн. (в Т.Ч, ПДВ - 31 168, 97 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку №13 від 02.07.2018р. на суму 2 127 588, 83 грн., видаткової накладної №22 від 13.07.2018р. на суму 187 013, 81 грн., товарно-транспортної накладної №22 від 13.07.2018р., податкової накладної №22 від 13.07.2018р., квитанції №1 від 30.07.2018р. до податкової накладної№22 від 13.07.2018р.

у відповідності до Додаткової угоди №11 від 16.07.2018р. до договору №02-07 від 02.07.2018р., ТОВ ГРЕМФІС зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 199 229, 50 грн. (в т.ч. ПДВ - 33 204, 92 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку №13 від 02.07.2018р. на суму 2 127 588, 83 грн., видаткової накладної №23 від 13.07.2018р. на суму 199 229, 50 грн., товарно-транспортної накладної №23 від 16.07.2018р., податкової накладної №23 від 16.07.2018р., квитанції №1 від 30.07.2018р. до податкової накладної №23 від 16.07.2018р.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджується матеріалами справи, розрахунки за придбаний товар проводились безготівковими коштами шляхом перерахування грошових коштів ТОВ КАСМЕТ на розрахунковий рахунок ТОВ ГРЕМФІС , що підтверджується звітами по дебетових та кредитових операціях по рахунку НОМЕР_1 за періоди з 01.07.2018р. по 31.07.2018р., а також з 01.08.2018р. по 31.08.2018р.

Обґрунтовуючи безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання (купівлі) робіт (послуг), товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) між ТОВ КАСМЕТ та ТОВ ГРЕМФІС податковий орган винятково вказує, що аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) в розрізі номенклатурних позицій встановлює, що підприємство здійснює придбання великої кількості ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, обсяги та властивості ТМЦ не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ТОВ ГРЕМФІС .

Стосовно аналізу даних ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій слід зазначити, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Натомість, податковим органом не доведено, що ТОВ ГРЕМФІС не мало можливості продати товар ТОВ КАСМЕТ , визначений в Договорі №02-07 від 02.07.2018р.

Так, стосовно господарських взаємовідносини ТОВ КАСМЕТ із ТОВ КРАЙСВЕН суд встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ КРАЙСВЕН укладено Договір №20-06 від 20.06.2018р., за умовами якого Продавець (ТОВ КРАЙСВЕН ) зобов`язався продати Покупцю (ТОВ КАСМЕТ ) труби в асортименті, найменування товару визначається в рахунках фактурах. Транспортні видатки за рахунок Покупця.

Загальна сума поставки на рік складає 854 589, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

У відповідності до Додаткової угоди №1 від 20.06.2018р. до договору №20-06 від 20.06.2018р., ТОВ КРАЙСВЕН зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 484 047, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 80 674,50 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку №20/06 від 20.06.2018р. на суму 854 589, 00 грн., видаткової накладної №20/06 від 20.06.2018р. на суму 193 200, 00 грн., податкової накладної №56 від 20.06.2018р., товарно-транспортної накладної №1 від 20.06.2018р., видаткової накладної №20/06 від 20.06.2018р. на суму 199 920, 00 грн., податкової накладної №55 від 20.06.2018р., товарно-транспортної накладної №2 від 20.06.2018р., видаткової накладної №20/06 від 20.06.2018р. на суму 90 927, 00 грн., податкової накладної №54 від 20.06.2018р., товарно-транспортної накладної №3 від 20.06.2018р.

У відповідності до Додаткової угоди №2 від 27.06.2018р. до договору №20-06 від 20.06.2018р., ТОВ КРАЙСВЕН зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 170 622, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 28 437, 00 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку №20/06 від 20.06.2018р. на суму 854 589, 00 грн., видаткової накладної №27/06 від 27.06.2018р. на суму 170 622, 00 грн., податкової накладної №58 від 27.06.2018р., товарно-транспортної накладної №1 від 27.06.2018р.

У відповідності до Додаткової угоди №3 від 22.06.2018р. до договору №20-06 від 22.06.2018р., ТОВ КРАЙСВЕН зобов`язується передати, а позивач прийняти і оплатити товар на загальну суму 199 920, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33 320, 00 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку №20/06 від 20.06.2018р. на суму 854 589, 00 грн., видаткової накладної №22/06 від 22.06.2018р. на суму 199 920, 00 грн., податкової накладної №59 від 22.06.2018р., товарно-транспортної накладної №1 від 22.06.2018р.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджується матеріалами справи, розрахунки за придбаний товар проводились безготівковими коштами шляхом перерахування грошових коштів позивача на розрахунковий рахунок ТОВ КРАЙСВЕН , що підтверджується звітами по дебетових та кредитових операціях по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.07.2018 р. по 31.07.2018 р.

Обґрунтовуючи безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання (купівлі) робіт (послуг), ТМЦ між ТОВ КАСМЕТ та ТОВ КРАЙСВЕН податковий орган винятково вказує, що аналіз даних ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій встановлює, що підприємство здійснює придбання великої кількості ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, обсяги та властивості ТМЦ не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям ТОВ КРАЙСВЕН .

Стосовно аналізу даних ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій слід зазначити, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Натомість, податковим органом не доведено, що ТОВ КРАЙСВЕН не мало можливості продати товар ТОВ КАСМЕТ , визначений в Договорі №02-07 від 02.07.2018р.

Окрім того, у постанові Верховного суду від 14.05.2019р. по справі №826/19832/14 викладена правова позиція в якій зазначається, що Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що " коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само і саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Так, стосовно господарських взаємовідносини ТОВ КАСМЕТ із ТОВ ТД ОЛДВЕН суд встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ ТД ОЛДВЕН укладено Договір №25/10 від 25.10.2018р., за умовами якого Продавець (ТОВ ТД ОЛДВЕН ) зобов`язався продати Покупцю (ТОВ КАСМЕТ ) товар, а Покупець зобов`язався прийняти Товар.

Найменування товару, його кількість та якісні показники, термін поставки, ціна Товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість товару, постачання якого буде здійснюватись, згідно Договору, вказується в Специфікаціях, які з моменту підписання сторонами складають невід`ємну частину Договору.

Загальна вартість товару склала 1 584 637, 68 грн. з урахуванням ПДВ.

На виконання умов договору сторонами складено Специфікацію №1 до договіру №25/10 від 25.10.2018p., згідно з якою ТОВ ТД ОЛДВЕН зобов`язується поставити на адресу позивач товар в номенклатурі зазначеній в Специфікації.

Факт поставки товару підтверджується наданими підприємством до суду копіями рахунку №1 від 25.10.2018р. на суму 425 297, 88 грн., видаткової накладної №1 від 25.10.2018р. на суму 425 297, 88 грн., товарно-транспортної накладної №Р1 від 25.10.2018р., рахунку №2 від 25.10.2018р. на суму 399 046, 80 грн., видаткової накладної №2 від 25.10.2018р. на суму 399 046, 80 грн., товарно-транспортної накладної №Р2 від 25.10.2018р., рахунку №3 від 25.10.2018р. на суму 395 973, 00 грн., видаткової накладної №3 від 25.10.2018р. на суму 395 973, 00 грн., товарно-транспортної накладної №РЗ від 25.10.2018р., рахунку №4 від 25.10.2018р. на суму 364 320, 00 грн., видаткової накладної №4 від 25.10.2018р. на суму 364 320, 00 грн., товарно-транспортної накладної №Р4 від 25.10.2018р.

На виконання умов Договору ТОВ ТД ОЛДВЕН на адресу ТОВ КАСМЕТ були виписані податкові накладні №60 від 25.10.2018р. (дата реєстрації в ЄРПН - 02.11.2018р), №61 від 25.10.2018р. (дата реєстрації в ЄРПН - 02.11.2018р.), №62 від 25.10.2018р. (дата реєстрації в ЄРПН - 02.11.2018р.), №63 від 25.10.2018р. (дата реєстрації в ЄРПН - 02.11.2018р.), №64 від 25.10.2018р. (дата реєстрації в ЄРПН - 02.11.2018р), №65 від 25.10.2018р. (дата реєстрації в ЄРПН - 02.11.2018р.), №66 від 25.10.2018р. (дата реєстрації в ЄРПН - 02.11.2018р.), №67 від 25.10.2018р, (дата реєстрації в ЄРПН - 02.11.2018р.), №68 від 25.10.2018р. (дата реєстрації в ЄРПН - 02.11.2018р.).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджується матеріалами справи, розрахунки за придбаний товар проводились безготівковими коштами шляхом перерахування грошових коштів ТОВ КАСМЕТ на розрахунковий рахунок ТОВ ТД ОЛДВЕН , що підтверджується звітами по дебетових та кредитових операціях по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.11.2018р. по 30.11.2018р.

Обґрунтовуючи безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання (купівлі) робіт (послуг), ТМЦ між ТОВ КАСМЕТ та ТОВ ТД ОЛДВЕН податковий орган зазначає, що:

-аналіз даних ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій встановлює обрив ланцюга постачання;

-згідно податкової інформації, що міститься в інформаційно-аналітичних базах, ТОВ ТД ОЛДВЕН внесено до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва;

-відповідно до відкритих джерел інформації - Єдиному реєстрі судових рішень, встановлено, що ТОВ ТД ОЛДВЕН є фігурантом кримінальних проваджень.

Стосовно аналізу даних ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій зазначу, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Натомість, податковим органом не доведено, що ТОВ ТД ОЛДВЕН не мало можливості продати товар ТОВ КАСМЕТ визначений в договорі №25/10 від 25.10.2018р.

Щодо посилання податкового органу на інформацію, які міститься в інформаційно-аналітичних базах слід зауважити, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти та правильності ведення ними податкового обліку, сплати податків за окремою операцією придбання товарів (надання послуг), відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

До того ж, в постанові Верховного Суду від 27.03.2018р. у справі №816/809/17 зазначено, що суд не бере до уваги аргументи контролерів щодо податкової інформації в інформаційно-аналітичних базах стосовно контрагентів позивача за ланцюгами постачання, а також податкової інформації, наданої іншими контролюючими органами. Адже така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом у розумінні процесуального законодавства.

Щодо кримінальних проваджень в яких фігурує ТОВ ТД ОЛДВЕН слід зазначити, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадовців підприємства в рамках такої кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених контрагентами.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарської діяльності. Відповідно, він не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента (постанова Верховного Суду від 27.03.2018р. у справі №816/809/17).

Окрім того, у постанові Верховного суду від 14.05.2019р. по справі №826/19832/14 викладена правова позиція в якій зазначається, що Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що " коли державні органи володіють будь-якого інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само і саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Висновки контролюючого органу, що викладені в актах перевірок базуються на аналізі податкової звітності ТОВ ГРЕМФІС (код ЄДРПОУ 42266538), ТОВ КРАЙСВЕН (код ЄДРПОУ 4226056) та ТОВ ТД ОЛДВЕН (код ЄДРПОУ 42339507) згідно інформаційних баз даних ДФС України, у відповідності до якого відповідач стверджує, що вказаними контрагентами позивача не були придбані товари, які були реалізовані на ТОВ КАСМЕТ , у цих контрагентів відсутня технічна, матеріальна та трудова можливість для їх створення, підприємства не є імпортерами.

Однак, суд не погоджується зі твердженнями відповідача, наведеними в актах перевірок, про неможливість з боку контрагентів позивача поставити товар та послуги, оскільки вони базується на припущеннях, не доведені в судовому засіданні та не підтверджують висновку про порушення позивачем норм Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судом встановлено, що підприємство відповідно до умов описаних вище договорів отримало від вказаних контрагентів товар, які були необхідні для забезпечення потреб господарської діяльності позивача.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В даному випадку, як встановлено судом та вбачається зі змісту актів перевірок №№1,2, вся сума ПДВ, задекларована ТОВ КАСМЕТ за відповідні періоди 2018 року, підтверджена належним чином оформленими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

У відповідності із п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України - сума податку, що підлягає сплаті(перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пункт 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України передбачає, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно із п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових них платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ КАСМЕТ веде бухгалтерський та податковий облік господарських операцій відповідно до вимог чинного законодавства України.

Суд звертає увагу, що під час перевірки позивача було досліджено та описано в акті перевірки первинні документи, які були складені та оформлені позивачем в зв`язку із здійсненням описаної вище господарської операції. При цьому перевіркою не було встановлено відсутність тих чи інших первинних документів, а також не було встановлено порушення вимог ведення бухгалтерського чи податкового обліку, в частині обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань.

Крім цього, відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015р. (далі - Порядок №727), факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 2 п. 4 розділу ІІІ Порядку №727 передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

-чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

-зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Аналіз актів перевірки свідчить про невідповідність їх загальної та описової частин вимогам, встановленим у Порядку №727, адже вони не відображають фактичних обставин справи та не містять чіткого обґрунтування і доказів порушення позивачем податкового законодавства, оскільки дані акти перевірок не містить доказів:

1) неможливості реального здійснення ТОВ КАСМЕТ господарських операцій з ТОВ

ГРЕМФІС , ТОВ КРАЙСВЕН , ТОВ ТД ОЛДВЕН з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання умов укладених договорів;

2) фактичного нездійснення вищезазначеними контрагентами підприємницької діяльності саме в період надання послуг, відсутності у них саме в цей період фізичних, технічних та технологічних можливостей для надання послуг продажу товарів;

3) відсутності у ТОВ КАСМЕТ взаємозв`язку між укладеними з вищезазначеними контрагентами договорами та використання їх у своїй господарській діяльності;

4) суттєвих недоліків та/або недійсності первинних документів, наданих ТОВ КАСМЕТ до перевірки, не підтвердження фактичного руху активів скаржника внаслідок здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами;

5) здійснення спірних господарських операцій ТОВ КАСМЕТ без належної обачливості або при наявності узгоджених дій з вищезазначеними контрагентами з метою отримання податкової вигоди.

Також, перевіркою не наведено даних, які б засвідчували відсутність потреби на укладання правочинів (відсутня інформація щодо оперативних заходів щодо розшуку посадових осіб та засновників зазначеного контрагента та відібрання пояснень посадових осіб на предмет реєстрації в державних органах виконавчої влади, податкової служби, органах статистики, пенсійному фонді, фактичного наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, укладання договорів).

Окрім того, в актах перевірок податковим органом вказано, що в Реєстрі облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва інформація щодо встановлення ТОВ ГРЕМФІС , ТОВ КРАЙСВЕН ознак фіктивності - відсутня.

До того ж, в актах перевірок зазначено, що відповідно до відкритих джерел інформації, Єдиного державного реєстру судових рішень відповідачем встановлено відсутність інформації щодо відкриття на ТОВ ГРЕМФІС , ТОВ КРАЙСВЕН кримінальних проваджень.

Відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів (що абсолютно не доведено відповідачем в актах перевірки) не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018р. №К/9901/873/18.

Відсутність у контрагентів Позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 19.06.2018р. у справі №826/7704/16.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05.03.2012р. у справі №21-421а11 та від 22.09.2015р. у справі №810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 20.02.2018р. у справі №826/6280/13-а (адміністративне провадження №К/9901/2848/18), від 06.03.2018р. у справі №2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/5919/18) та від 13.03.2018р. у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження №К/9901/19905/18).

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки, така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Така податкова інформація вказує тільки на можливе ухилення від сплати податків контрагентами ТОВ КАСМЕТ .

Тому, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит (зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток), можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.02.2014р. по справі №К/800/42298/13 платник податків має бути обережним та розсудливим.

Дійсно, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Відповідно обов`язкових до застосування, правових висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 31.01.2011р. у справі №21-47а10, від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, від 01.06.2010р. у справі №21-573 чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а не повноваженнями осіб із складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.11.2015р. № К/800/33480/15.

В акті перевірки відсутні посилання та докази контролюючого органу щодо узгоджених дій позивача з його контрагентом, які б вказували на вчинення умисного порушення податкового законодавства, так само як і відсутні докази того, що Позивач міг знати про можливі порушення, які могли вчинятися його контрагентом.

За ст. 61 Конституції України межі юридичної відповідальності кожного платника податків мають індивідуальний характер та поширюються на діяння, що визначаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. При цьому, не передбачено юридичної відповідальності суб`єкта права за порушення податкової дисципліни іншими особами згідно із законом.

З огляду на викладене, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами його контрагента податкових зобов`язань.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до положень статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У той самий час згідно з частиною 1 статті 2 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також ЄСПЛ).

Так, в пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії ЄСПЛ дійшов такого висновку: ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо ^ своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд. вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, наголошуємо на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом. Так, наведені ДПІ аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

В Актах перевірки відсутні посилання на докази наявності між позивачем та ТОВ ГРЕМФІС , ТОВ КРАЙСВЕН , ТОВ ТД ОЛДВЕН взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Україні суспільного ладу або моральних засад.

Таким чином, як видно з вищенаведеного, реальність господарських операцій між ТОВ КАСМЕТ та ТОВ ГРЕМФІС , ТОВ КРАЙСВЕН , ТОВ ТД ОЛДВЕН підтверджується договорами, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що винесені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення за №0001241420 від 21.01.2019р. та за №0025751420 від 02.09.2019р. не обґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на те, що відповідачем не доведено правомірність своїх рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить до висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КАСМЕТ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ КАСМЕТ судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7863, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відповідно до платіжного доручення №1192 від 12.09.2019р. на суму 5942, 40 грн. та платіжного доручення №1153 від 02.07.2019р. на суму 1921, 00 грн., що містяться в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КАСМЕТ (50106, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, буд. 3 Д; код ЄДРПОУ 31933294) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001241420 від 21.01.2019р., яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 497 030, 00 грн. (чотириста дев`яносто сім тисяч тридцять гривень) за основним платежем та на суму 248 515, 00 грн. (двісті сорок вісім тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень) за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0025751420 від 02.09.2019р., яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 264 106, 00 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі сто шість гривень) за основним платежем та на суму 132 053, 00 грн. (сто тридцять дві тисячі п`ятдесят три гривні) за штрафними санкціями.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАСМЕТ (код ЄДРПОУ 31933294) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7863, 40 грн. (сім тисяч вісімсот шістдесят три гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 жовтня 2019 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко