Рішення

від 11.10.2019 по справі 280/3634/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 жовтня 2019 року (11 год. 45 хв.)Справа № 280/3634/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., секретар судового засідання Стовбур А.Ю., розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фотон Енерджі (69001, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160, офіс 6.1, код ЄДРПОУ 41723430) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

26.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Фотон Енерджі (далі - позивач або ТОВ Фотон Енерджі ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2019 № 0084045006.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2018 накладено арешт на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ Фотон Енерджі із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно. Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.03.2019 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2018, якою було накладено арешт на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ Фотон Енерджі . Ухвала Київського апеляційного суду набрала законної сили з моменту постановлення є остаточною та оскарженню не підлягає. З моменту проголошення ухвали Київського апеляційного суду від 15.03.2019, ТОВ Фотон Енерджі неодноразово 15.03.2019, 25.03.2019, 26.03.2019, 27.03.2019, 29.03.2019, 02.04.2019, 03.04.2019 було направлено в електронному вигляді для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №1 від 28.02.2019 виписану ДП ЕНЕРГОРИНОК , однак в її прийнятті ДФС було безпідставно відмовлено з посиланням на накладення арешту на суму податку, який фактично був скасований ухвалою Київського апеляційного суду від 15.03.2019. Податкову накладну було зареєстровано лише 03.04.2019. Зазначена підстава слугувала неприйняттю органом ДФС податкової накладної. Таким чином, підставою для неприйняття податкової накладної позивача в електронному вигляді та відмови в її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних стали причини, які не відповідали дійсності, оскільки станом на 15.03.2019 арешт був скасований. Приписами пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 встановлений вичерпний перелік підстав для неприйняття податкових накладних, до яких не належить арешт на підставі ухвали слідчого судді на суму ПДВ, як зазначено в квитанції №1, оскільки накладення арешту на суму ПДВ суперечить вимогам податковому законодавчу. Отже, зазначена підстава в квитанціях для відмови у прийнятті податкової накладної не передбачена чинним законодавством та не є об`єктом перевірки відповідно до п. 12 Порядку №1246, а тому дії контролюючого органу були протиправними. За вказаних обставин, дії ДФС в частині неприйняття податкової накладної не узгоджувались з вимогами діючого законодавства України. Оскільки позивач з не залежних від нього причин не мав об`єктивної можливості зареєструвати податкову накладну у встановлені законодавством строки, що свідчить про протиправність застосування до нього штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних, яка відбулась за відсутності його вини, а відтак наявні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2019 № 0084045006.

Ухвалою суду від 31.07.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 27.08.2019.

16.08.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. №34028), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що під час проведення камеральної перевірки позивача, відповідачем встановлено, що ТОВ Фотон Енерджі порушено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, що є порушенням п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Зазначені висновки викладено в акті камеральної перевірки від 11.05.2019 №1447/08-01-50-06/41723430, на підставі якого винесено оскаржуване рішення. Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДФС прав, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

27.08.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.09.2019.

Протокольною ухвалою суду від 24.09.2019 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 24.09.2019.

24.09.2019 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача проти задоволення клопотання не заперечує, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ Фотон Енерджі (код ЄДРПОУ 41723430) є юридичною особою, яка зареєстрована 09.11.2017 за №11031020000043708, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.20).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2018 накладено арешт на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ Фотон Енерджі із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.03.2019 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2018, якою накладено арешт на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ Фотон Енерджі (а.с.28-32).

Так, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань позивачем в електронній формі складено податкову накладну № 1 від 28.02.2019 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 03.04.2019 (а.с.24).

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, у порядку ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ Фотон Енерджі за лютий 2019 року, за результатами якої складено відповідний Акт перевірки №1447/08-01-50-06/41723430 від 11.05.2019 (а.с.25).

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем вимог, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме перевищення реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику ПДВ, в Єдиному реєстрі податкових накладних: ПН № 1, дата виписки 28.02.2019, дата реєстрації 03.04.2019, сума ПДВ 63726,55 грн, кількість днів простроченої реєстрації -19.

На підставі вказаних висновків Акту від 11.05.2019 №1447/08-01-50-06/41723430, ГУ ДФС у Запорізькій області прийняте податкове повідомлення-рішення форми Н від 26.06.2019 №0084045006, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 63726,55 грн. застосовано штраф з податку на подану вартість у розмірі 20% у сумі 12745,31 грн. (а.с.22).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Згідно з п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Починаючи з 01.02.2015, реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Як вбачається з акту перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що платником податків порушено строк реєстрації податкової накладної № 1 від 28.02.2019 на 19 днів, внаслідок чого до позивача було застосовано штраф від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній у розмірі 12745,31 грн.

Водночас, штрафна санкція - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, визначальною умовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення порушення вимог податкового законодавства, що вчинено за наявності протиправних дій суб`єкта господарювання націлених на вчинення такого порушення.

Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з врахуванням наявності, такої обов`язкової умови як наявність вини у діях платника податку при вчиненні порушення. Відсутність такої вини унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

Пунктом 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) визначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Згідно з п. 7 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (п. 8 Порядку №1246).

Пунктом 10 Порядку №1246 визначено, що датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Відповідно до п. 11 Порядку №1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Так, відповідно до квитанцій від 15.03.2019, 25.03.2019, 26.03.2019, 27.03.2019, 29.03.2019, 02.04.2019, 03.04.2019 податкову накладну №1 від 28.02.2019 не прийнято ДФС, оскільки накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.33-39).

Як вже зазначалось вище, ухвалою Київського апеляційного суду від 15.03.2019 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2018, якою накладено арешт на кошти-суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ Фотон Енерджі (а.с.28-32).

Тобто, після винесення зазначеної ухвали від 15.03.2019 ТОВ Фотон Енерджі надсилалась податкова накладна №1 від 28.02.2019 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, підставою, яка зумовила не прийняття податкової накладної № 1 від 28.02.2019 став арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2018, тобто такі обставини виникли до виписки позивачем податкової накладної №1 від 28.02.2019 і припинилися 15.03.2019, коли ТОВ Фотон Енерджі було здійснено першу спробу зареєструвати податкову накладну.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що неможливість реєстрації податкової накладної №1 від 28.02.2019 зумовлена причинами незалежними від позивача як платника податків, який своєчасно вжив заходів задля виконання своїх податкових обов`язків із реєстрації податкової накладної, а тому вина ТОВ Фотон Енерджі у порушенні строків реєстрації податкової накладної №1 від 28.02.2019 відсутня.

Разом з цим, суд зауважує, що позивачем неодноразово надсилалась податкова накладна на реєстрацію (15.03.2019, 25.03.2019, 26.03.2019, 27.03.2019, 29.03.2019, 02.04.2019, 03.04.2019) та на момент направлення її на реєстрацію арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2018 вже був скасований, а відтак порушення термінів реєстрації податкової накладної, що передбачені Податковим кодексом України, відбулося не у зв`язку із несвоєчасним направленням позивачем зазначених накладних для реєстрації в ЄРПН, а у зв`язку із протиправними діями контролюючих органів, про які зазначено вище судом.

Суд вважає, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, яким не вчинено правопорушення, тобто якщо негативні наслідки, передбачені законом у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних, не є наслідком неправомірних дій чи бездіяльності такого платника податків.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: постанова від 30.01.2018 по справі №815/2745/17 (провадження К/9901/246/17), постанова від 26.11.2018 по справі №804/7106/16 (провадження К/9901/35665/18) та інші.

Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим спірне рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі було Головне управління ДФС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати зі сплати судового збору, документально підтверджені у сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фотон Енерджі (69001, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160, офіс 6.1, код ЄДРПОУ 41723430) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Н від 26.06.2019 № 0084045006, яке винесено Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фотон Енерджі судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.10.2019.

Суддя Ю.В. Калашник