Ухвала

від 11.10.2019 по справі 280/4903/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

11 жовтня 2019 рокуСправа № 280/4903/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Завод підймних машин та металоконструкцій про забезпечення позову у адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод підйомних машин та металоконструкцій

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод підйомних машин та металоконструкцій (надалі - позивач або заявник) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Запорізькій області №387 від 07.10.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Завод підйомних машин та металоконструкцій .

Наразі провадження у справі ще не відкрито, ухвалою суду від 11.10.2019 позовну заяву залишено без руху.

10.10.2019 (вх.№41926) позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій просить суд:

- зупинити дію наказу ГУ ДПС у Запорізькій області №387 від 07.10.2019 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Завод підйомних машин та металоконструкцій до набрання законної сили рішенням у справі.

- заборонити посадовим особам ГУ ДПС у Запорізькій області та іншим особам вчиняти будь які дії направлені на проведення перевірки ТОВ Завод підйомних машин та металоконструкцій на підставі наказу №387 від 07.10.2019.

Необхідність застосування вищезазначеного заходу забезпечення позову на думку позивача полягає в наступному.

Позивач стверджує, що предметом поданого позивачем позову є оскарження наказу відповідача №387 від 07.10.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Завод підйомних машин та металоконструкцій . Строк перевірки визначений спірним наказом становить 5 робочих днів, а за вказаний час адміністративна справа не може бути розглянута, що на думку заявника свідчить про необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Посилається на численні порушення з боку контролюючого органу, допущені як в ході призначення перевірки так і в намаганнях її провести, оскільки всі зауваження платника податків ігноруються вчиняються всі можливі дії направлені на примусове проведення перевірки, чим завдається шкода законним інтересам позивача.

За правилами частини 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши та дослідивши додані до позову та заяви докази та надавши їм оцінку, суддя дійшов висновку про не обґрунтованість заяви про забезпечення позову та відповідно відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст. 151 КАС України).

Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

З аналізу ст. 151 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі.

Розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи з пов`язаності обраних заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, який вказує позивач, оскільки на час вирішення клопотання позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або дійти висновку, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, документів (за переліком).

Разом із тим суд звертає увагу заявника, що вказаною нормою також передбачено, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Предметом спору у справі №280/4903/19 є наказ відповідача, щодо призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

У поданому клопотанні про забезпечення позову позивач просить зупинити дію спірного наказу та заборонити відповідачу вчиняти будь які дії направлені на проведення перевірки позивача на підставі спірного наказу.

Разом із тим заявник на вказує у своїй заяві яким чином невжиття заходів забезпечення позову ускладнить поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Суд вважає, що задоволення клопотання позивача буде фактично передчасним вирішенням справи.

Враховуючи співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для відповідача, суд приходить до висновку про відсутність обставин, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому спричинити порушення прав та інтересів позивача, або призвести до виникнення складнощів у їх відновленні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Завод підймних машин та металоконструкцій про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 256 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений статтями 294, 295 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова